Кількість гостей на один проданий номер

Ця статистична величина — кількість гостей на один номер — має те ж значення, що й показник, що згадувався вище. Однак дана величина виражає завантаження з погляду загального числа гостей, що проживають у кожному проданому номері. Вона підраховується за наступною формулою:

 

Загальне число гостей = Сер. число гостей Число проданих номерів

 

Наприклад: У готелі зайнято 300 номерів, а проживає 400 гостей. Тоді завантаження на один проданий номер складає:400:300=1.33гостя.

 

Відсоток зайнятості ліжко-місць

У готелях Європи і Сполучених Штатів, як і в усьому світі, широко розповсюдженою статистичною одиницею є відсоток зайнятості ліжко-місць. Ця статистична одиниця розраховується в такий спосіб:

 

Число зайнятих ліжок х 100 = % Число вільних ліжок

 

Підприємці в Європі вважають цю статистичну одиницю досить корисною при визначенні ефективності роботи персоналу готелю в досягненні практично повного завантаження їх готелів. Оскільки двомісні номери, звичайно, продаються за більш високу ціну, ніж одномісні, повний комерційний потенціал готелю виявляється не використовуваним доти, поки всі ліжка не зайняті.

У Сполучених Штатах такий підхід не знаходить підтримки з ряду причин, однією з яких є закріплене Конституцією США і численними судовими прецедентами право на самотність і захист (Privacy and Protection Rights). На цій підставі готель без прямо вираженого побажання гостя не може поселити його в одному номері зі сторонньою людиною. Загальноприйнята ціна на готельний номер, а не на ліжко-місце, робить вищезгаданий показник досить умовним і не має практичного значення для готельної індустрії США.

 

Статистика доходів

Показники прибутковості готелів використовуються для визначення комерційної ефективності роботи готельного персоналу, зокрема, у підрозділах номерного фонду і харчування.

 

Середня ціна готельного номера

Робота персоналу готелів не зводиться лише до простого контролю над вільними номерами і їх реалізацією. Сегментація номерного фонду готелів за рівнем сервісу і ціни ставить перед підрозділами завдання реалізації, в першу чергу, найбільш дорогих номерів. Порівнюючи середню ціну номерів, що здані під розміщення, з оптимальною або ідеальною ціною всіх готельних номерів, можна визначити наскільки ефективно обслуговуючий персонал виконує свої функції з продажу більш дорогих номерів. Середня ціна готельного номера може бути визначена за формулою:

 

Загальний доход від номерного фонду = $ Число проданих номерів

 

На практиці деякі номери можуть бути продані за середньою ціною. На початку 80-х років, наприклад, середня вартість номера в день по країні становила $39.79.

На додаток до комерційних зусиль працівників служби розміщення на середню вартість номера в добу впливають надані знижки, якісний склад гостей і рівень завантаження готелю в цілому. При низькому рівні завантаження середня вартість номера нижча. Перші прибулі гості, звичайно, займають більш дешеві, з погляду середньої ціни, номери. Зі збільшенням завантаження більш пізні гості змушені погоджуватися на більш дорогі номери або зовсім відмовлятися від розміщення. Таким чином, середня вартість номера має тенденцію до підвищення зі збільшенням рівня завантаження.

 

Середня ціна реального номера

Якщо число номерів, переданих під розміщення, відрізняється від загального числа номерів у готелі, інакше кажучи, якщо готель практикує передачу більшого числа номерів під косметичний ремонт, надає багато номерів безоплатно або має деяке число номерів, переданих під обслуговуючий персонал, середня ціна реального номера на добу може дати більш точну і достовірну інформацію про характер комерційної роботи, проведеної персоналом, що відповідає за розміщення. Така середня ціна може бути визначена за формулою:

 

Загальний доход від номерного фонду = $ Число номерів, що фактично використовуються під розміщення