Опис соціально-економічної ситуації

СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН

СТАЛОГО РОЗВИТКУ

МІСТА НІКОПОЛЯ

ДО 2020 РОКУ

ЗМІСТ

ЗВЕРНЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ………………………………………………………………...…..3

1. ВСТУП ………………………………………………………………………………………………….4

2. ОПИС СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ……………………………………………...…. 5

2.1 Загальне та адміністративне розташування міста…………………………………………......5

2.2 Історія міста Нікополя……………………………………………………………………...…...6

2.3 Аналіз демографічної структури населення міста…………………………………………….7

2.4 Стан та структура зайнятості населення……………………………………………………….8

2.5 Аналіз промисловості міста……………………………………………………………………..9

2.6 Підтримка бізнесу………………………………………………………………………………11

2.7 Охорона здоров’я……………………………………………………………………………….12

2.8 Освіта………………………………………………………………………………………….....13

2.9 Культура та мистецтво……………………………………………………………………….…13

2.10 Фізична культура та спорт…………………………………………………………………….14

3. ОЦІНКА ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ ЖИТЕЛІВ……………………………………………………..15

4. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ЖИТЕЛІВ…………………………………………………………..17

4.1 Ціль опитування………………………………………………………………………………...17

4.2 Метод опитування………………………………………………………………………………17

5. ЗАСАДИ ВИБОРУ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ………………………………………………….……19

5.1 Бачення, місія……………………………………………………………………………………19

5.2 Ідентифікація проблем………………………………………………………………………….20

6. ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТА НІКОПОЛЯ ДО 2020 РОКУ……………………………………………………………………………………………..…..21

7. СТРАТЕГІЧНІ ТА ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ……………………………………………....31

7.1 Стратегічний проект №1 «Створення умов для соціально-економічного розвитку міста»..31

7.2 Стратегічний пріоритет №2 «Підвищення якості життя в місті»……………………………38

7.3 Стратегічний пріоритет №3 «Розвиток громади та системи управління»………………..…59

8. МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ І КОРИГУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ………………….….68

9. СПИСОК УЧАСНИКІВ У РОБОТІ НАД СТРАТЕГІЧНИМ ПЛАНОМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТА НІКОПОЛЯ ДО 2020 РОКУ…………………………………………………………………….69

 

ЗВЕРНЕННЯ МІСЬКОГО ГОЛОВИ

Шановні нікопольці!

Сьогодні ми з вами як члени великої громади нашої держави входимо в етап реформ, які повинні привести нас до успіху. Розроблена Програма економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки має широкий набір стратегічних перетворень, які полягають в основу пропонованого Стратегічного плану сталого розвитку м. Нікополя до 2020 року.

Розробка стратегії розвитку для нашого міста - не новинка. На сьогоднішній день діє прийнятий раніше «Стратегічний план розвитку міста Нікополя до 2010 року», що створювався при особистій участі мешканців нашого міста, представників депутатського корпусу минулих скликань, органів місцевого самоврядування, громадських організацій.

Стратегічне планування розвитку міста має свій початок, але не має кінцевого строку дії, місто повинно постійно розвиватись, кожен новий документ – це логічне продовження попереднього. Саме тому громадськістю міста було розпочато роботу над наступним документом – «Стратегічним планом розвитку міста Нікополя до 2020 року».

В Нікополі ще є проблеми, які у майбутньому будуть мати вирішальне значення для рівня і темпів розвитку нашого міста. Вирішення цих завдань сприятиме партнерським відносинам між громадою та владою Нікополя, поглибленню економічних відносин нашого суспільства і прагненню до створення рівних умов і можливостей для кожного мешканця.

Стратегією розвитку міста та муніципалітету Нікополя до 2020 року є концепція його свідомого контролю у довгостроковій перспективі. Основні завдання Стратегії розвитку міста та його населення є основою для:

- своєчасного, ефективного та дієвого управління муніципалітету та його повноважних органів як у короткостроковій, так і у довгостроковій перспективі;

- оптимального використання своїх обмежених фінансових ресурсів;

- отримання зовнішніх джерел фінансування;

- інтеграції та активізації жителів міста.

Головна цінність цієї стратегії полягає в орієнтації на розвиток та поліпшення умов життя кожного мешканця та економічного розвитку громади в цілому. Він був розроблений завдяки досвіду та знанням представників різних верств громади, установ, організацій, підприємств і працівників муніципалітету.

Я твердо вірю, що при створенні стратегії соціально-економічного розвитку до 2020 року початий діалог громади та влади буде продовжений та зробить свій внесок у створення практичних програм і проектів.

Всім Вам, що зробили свій внесок та прийняли участь у розробці Стратегії, висловлюю глибоку шану і щиру вдячність.

Міський голова Сергій Старун

 

 

1. ВСТУП

Стратегія розвитку територіальної громади (Стратегічний план) є найважливішим документом в процесі творення власного соціально-економічного розвитку із системним та скерованим на відповідні пріоритети (напрями розвитку) та цілі використанням внутрішнього та зовнішнього потенціалів.

Стратегія розвитку – це документ, який містить принципи (припущення), прийняті під час реалізації процесу планування. Стратегічне планування в місцевому самоврядуванні є процесом постановки цілей, з різним терміном реалізації та вибором засобів для їх досягнення.

Для органу місцевого самоврядування, а також партнерів ‑ підприємців та громади – стратегія розвитку міста стає основою при прийнятті рішень. Тому Стратегію розвитку Нікополя необхідно розуміти як довготерміновий план, який окреслює загальний напрям дій місцевої влади та її партнерів (сектор підприємництва, громадські організації, мешканці міста), а також представляє способи та знаряддя для його втілення. Розроблені завдання обґрунтовують рішення методичного, фінансового та організаційного характеру, які приймаються владою.

«Стратегічний план сталого розвитку м. Нікополя» характеризується кількома суттєвими рисами:

· зосереджується на тих напрямах розвитку громади, які становлять для неї найбільший шанс в майбутньому;

· характеризується точною, логічною структурою, яка випливає зі стратегічних напрямів розвитку в системі: стратегічних та оперативних цілей, завдань для реалізації;

· окреслює конкурентні переваги громади у відношенні до ближнього і дальнього оточення – створює стратегію динамічного розвитку;

· є результатом праці представників всіх груп міської громади, починаючи з місцевої влади, через сектор бізнесу, неурядові та громадські організації, і завершуючи мешканцями. Це дозволяє отримати пропозиції цілей та завдань від усіх зацікавлених сторін, а також сприйняття представниками місцевої спільноти рішень та завдань, які приймаються в рамках стратегії;

· пов’язаний з іншими документами стратегічного характеру;

· відзначається еластичністю, для того, щоб використати нові корисні обставини та уникати загроз, які виходять із зовнішнього оточення – це дозволяє здійснювати постійну перевірку та актуалізацію стратегії.

 

 

ОПИС СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ

Токіо

 

Пекін

Тсване Багдад

 

Історія міста Нікополя

У кінці V ст. до н.е. - ІІ ст. до н.е. на лівому березі Дніпра знаходився адміністративний і торгово-ремісничий центр першої на території України держави - Скіфії, відомий в науковій літературі як Кам’янське городище (тепер знаходиться на території міста Кам’янка-Дніпровська Запорізької області у 8-ми кілометрах на південь напроти Нікополя). У другій половині І тисячоліття н.е. по правому березі Дніпра через наш край проходив знаменитий шлях «з варягів у греки», який поєднував країни Північної Європи, Київську Русь з Візантійською імперією. На місці сучасного Нікополя був перетин грецького шляху з Солоним, який йшов з Криму на Київ.

З середини ІХ ст. до середини ХІ ст. територія краю входила до володінь печенігів, з середини ХІ століття до 1240 року - половців, з 1240 до 1395 року - монголо-татар.

Перше документальне свідчення про місцевість, де знаходиться сучасне місто Нікополь - Микитин Ріг та Лиса Гора відбулося у 1594 р.

У1639 р. на Микитиному Розі була збудована запорізькими козаками Запорізька Січ, яка була захоплена польськими військами; у січні 1648 р. повстанський загін козаків на чолі з Богданом Хмельницьким звільнив Микитинську Січ і перетворив її у центр підготовки Визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої; у квітні 1648 р. на козацькій раді у Січі Богдан Хмельницький був обраний гетьманом і отримав клейноди Війська Запорізького; у кінці XVII – на початку XVIII ст. на основі Микитинської Січі, що називалась тоді «Старою», утворилось поселення Микитин Перевіз - важливий прикордонний піст Війська Запорізького Низового; у 1780 році Микитин Перевіз перейменований на Нікополь. У другій половині ХІХ століття в Нікополі з’явились перші промислові підприємства, у 30-ті роки у місті збудовано найпотужніший в СРСР Південнотрубний завод, значно розширили виробництво інші 23 промислових підприємства. У 50-80 рр. Нікополь став центром промислового вузла, основу якого становили підприємства металургії (Південнотрубний завод та з 1966 року завод феросплавів), машинобудування, будівельних матеріалів, легкої і харчової промисловості та ін.; у 1980 р. Президія Верховної Ради СРСР нагородила місто Нікополь Орденом Трудового Червоного Прапора за високі досягнення у розвитку народного господарства та у зв’язку з 200-річчям заснування.

У 1921 році Нікополь став центром однойменного повіту, з 1923 року - райцентром Криворізької округи. У 1928 році йому надано статус міста і утворено міську раду.

26 липня 2001 р. Кабінет Міністрів України своєю постановою за № 878 затвердив список історичних населених місць України, в якому місцевість на якій знаходиться місто Нікополь вперше згадується в 1594 році (щоденник Еріха Лясоти).

У 2006-2008 рр.згідно грандової угоди між урядом США та Нікопольським державним краєзнавчим музеєм у парку Перемоги проведено розкопки та досліджено залишки цитаделі Микитинської Січі, Нікопольської Свято-Покровської церкви та дослідження берегового укріплення Микитинської Січі і залишків церкви преподобного Іоанна Дамаскіна.

 

Аналіз промисловості міста

 

Як і усі місцеві бюджети України, бюджет міста напряму залежить від діяльності міських промислових підприємств, частка надходжень яких у бюджеті міста складає 50%.

У промисловий комплекс міста входить 27 великих та середніх промислових підприємств, на яких працює близько 19 тис. осіб, що становить 16% міського населення, або 26% працездатного населення.

Базовою галуззю промисловості є металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів. По виробництву металургійної продукції Нікополь знаходиться в числі лідерів по Дніпропетровській області, обсяг якої становить близько 98% від загального обсягу промислового виробництва міста.

Аналізуючи обсяг реалізованої промислової продукції, спостерігалось його зростання з 2004 року (3882,0 млн.грн.) до 2008 року (11986,8 млн.грн.).

Світова економічна криза, яка відбилася на економіці України, значною мірою вплинула на промисловість міста Нікополя. Протягом 9 місяців 2008 року в місті стабільно працювала промисловість. Однак, починаючи вже з жовтня 2008 року, почалось різке скорочення попиту на українську готову продукцію та зниження цін на світових ринках, що відобразилось і на ситуації в нашому місті. Таким чином, обсяг реалізованої продукції за 2009 рік становив 8137,1 млн.грн. Враховуючи те, що з 2-го півріччя 2009 року обсяги промислового виробництва поступово нарощувались, і протягом поточного року підприємства міста вийшли практично на 100% загрузку виробничих потужностей, вже за 8 місяців 2010 року цей показник становив 8098,4 млн. грн.

Обсяг реалізованої промислової продукції, млн. грн.

Продукція підприємств міста конкурентоздатна на світовому ринку. Про це свідчить щорічне зростання обсягів експорту при позитивному зовнішньоторговельному сальдо. Підприємства Нікополя входять у число основних експортерів області. Переважна більшість продукції експортується в Росію, США, Канаду, Францію, Германію, Японію, Болгарію, Єгипет, Ізраїль, Білорусь, Латвію, Естонію, Туркменістан, Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, ЮАР, Ірак, Іран, Словакію, Венгрію та інші країни.

Обсяг експорту товарів поступово збільшувався з 2004 року до 2008 року. Так, у 2004 році цей показник складав 474,0 млн. дол. США, у 2008р. – 1365,4 млн. дол. США. За підсумками 2009 року цей показник становив 590,4 млн. дол. США. Зменшення експорту відбулось у зв’язку з нестабільною економічною ситуацією в місті. Але вже за 8 місяців 2010 року обсяг експорту склав 654,9 млн. дол. США.

Обсяг експорту товарів, млн.дол.США

Обсяг імпорту товарів у 2004р. становив 272,0 млн. дол. США, у 2008р. - 1567,2 млн. дол. США. У 2009 році цей показник зменшився до 460,3 млн. дол. США. За 8 місяців 2010 року обсяг імпорту становив 564,9 млн. дол. США.

 

Обсяг імпорту товарів, млн.дол.США

Чисельність штатних працівників підприємств міста

та працюючих у промисловому секторі, осіб

Середньомісячна заробітна плата працівників по місту

та на промислових підприємствах, грн.

Аналіз роботи промислових підприємств міста за останні роки свідчить про стійкий попит на їхню продукцію як в Україні, так і за кордоном. При сприятливому політичному й економічному кліматі ці підприємства можуть щорічно збільшувати обсяги виробництва і реалізації своєї продукції.

Таким чином, можна констатувати, що основним виробником промислової продукції в місті залишаються підприємства металургійної галузі. А прибутковий податок з громадян – робітників цих підприємств, та плата за землю залишаються основними джерелами надходжень до бюджету міста, тому сприяння модернізації і розвитку цієї галузі – запорука фінансової стабільності в місті.

 

Підтримка бізнесу

 

В місті діє „Програма розвитку малого та середнього бізнесу в м. Нікополі на 2009-2010рр.”.

Станом на 01.09.2010р. в місті зареєстровано 6 крупних і 2190 малих та середніх підприємств. Всього офіційно в малому та середньому бізнесі зайнято 22620 осіб, що складає 18,4% від всього населення міста (122,7 тис. осіб).

Кількість приватних підприємців станом на 01.09.2010р. становить 10822 осіб та збільшилась у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 0,6%.

Частка підприємств малого та середнього бізнесу, які одержали прибуток у звітному періоді 2010 року складає 97,4%, а збиток – 2,6%.

В місті діє 13 супермаркетів, 2 відкрито в 2010 році. Розпочали роботу 45 нових суб’єктів господарювання у сфері торгівлі з реалізації промислових товарів, 5 магазинів з реалізації продовольчих товарів, 2 об’єкти ресторанного господарства та 20 об’єктів, що надають різні послуги населенню.

Малим та середнім бізнесом міста здійснюється виробництво товарів народного споживання, а саме:

- хліб, хлібобулочні та кондитерські вироби;

- виробництво олії, муки, круп, макаронних виробів;

- виробництво пива «Аристократ»;

- виробництво квасу;

- виробництво морозива;

- переробка риби;

- виробництво текстильних виробів;

- виготовлення пластикових труб;

- виробництво меблів.

Серед виробників пріоритетне місце займає галузь з виробництва меблів (в місті існує 2 фабрики м’яких меблів та 17 виробництв різних видів меблів).

Також в місті забезпечено ефективну прозору процедуру входження в бізнес: працює система єдиного реєстраційного офісу для проведення державної реєстрації суб’єктів господарювання та Дозвільний центр «Партнери», в якому суб’єкти господарювання отримують консультації та документи дозвільного характеру. Щоденно до центру звертається близько 30 суб’єктів господарювання для отримання дозволів.

 

Охорона здоров’я

Лікарсько-оздоровчий потенціал міста включає 12 лікувально-профілактичних установ з поліклініками на 1910 відвідувань у зміну і стаціонарами на 900 ліжок, з них:

травматологічні 50

хірургічні 60

нейрохірургічні 20

отоларингологічні 30

гінекологічні 60

урологічні 35

терапевтичні 90

неврологічні 80

інфекційні 50

офтальмонологічні 35

ендокринологічні 20

дерматовенерологічні 20

кардіологічні 60

психоневрологічних 50

дитяче стаціонарне відділення 45

пологовий будинок 80

протитуберкульозний диспансер 115

Дитячий будинок розрахований на 80 місць, дитячий санаторій – на 40 місць.

Відділення анестезії та інтенсивної терапії - 12 ліжок.

Денний стаціонар у міських лікарнях № 1, №3, №4 розрахований на 250 ліжок, денний стаціонар при жіночій консультації на 6 ліжок, денний стаціонар при психоневрологічній лікарні на 30 ліжок.

Лікувально-профілактичними установами місцевого підпорядкування є:

Ø міська лікарня №1;

Ø міська лікарня №3;

Ø міська лікарня №4;

Ø дитяча міська лікарня;

Ø пологовий будинок з жіночою консультацією;

Ø стоматологічна поліклініка;

Ø станція швидкої медичної допомоги;

Ø психоневрологічна лікарня.

Установами обласного підпорядкування є:

Ø протитуберкульозний диспансер;

Ø станція переливання крові;

Ø дитячий санаторій;

Ø будинок дитини.

Також надання лікувально-профілактичної допомоги здійснюється медико-санітарною частиною ВАТ «НЗФ» та амбулаторією залізничної лікарні, де обслуговуються як працівники даних підприємств, так і мешканці міста Нікополя.

Освіта

 

Дошкільні навчальні заклади (4191 вихованець) 25

Середня освіта:

· середні загальноосвітні школи (10632 учня) 24

· гімназії (883 учня) 2

· вечірня школа (185 учня) 1

· навчально-виховний комплекс (66 учень) 1

· школа-інтернат „Гармонія” (109 дітей) 1

· позашкільні навчально-виховні заклади (2612 дітей) 4

· дитячо-юнацькі спортивні школи №№1,2 (1261 дітей) 2

· дитячий будинок (81 дітей) 1

Вища, середньо-спеціальна та професійна освіта:

· Нікопольський економічний університет

· Нікопольський інститут Запорізького національного університету

· Нікопольський факультет Одеської національної юридичної академії

· Нікопольська філія Міжрегіональної академії управління персоналом

· Нікопольська філія Приватного вищого навчального закладу “Європейський університет”

· Нікопольське училище Криворізького державного педагогічного університету

· Нікопольський коледж Дніпропетровського державного аграрного університету

· Нікопольський технікум національної металургійної академії України

· Нікопольське медичне училище

· Нікопольський центр професійної освіти

· Нікопольський професійний ліцей

 

Культура та мистецтво

Заклади культури Нікополя:

Палац культури «Електрометалург» ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»:

· кіноконцертний зал (350 місць) 1

· танцювальні зали 2

· спортивні зали 2

· заводський музей 1

Культурно-розважальний центр «Еліт-клуб»:

· парк атракціонів 1

· спортивні зали 4

· басейн, баня, джакузі 1

· готель 1

· ресторан 1

· нічний клуб 1

19 комунальних закладів культури:

· палац урочистих подій 1

· музей 1

· клуби 4

· бібліотеки 11

· школа мистецтв 2

Фізична культура та спорт

Спортивна база Нікополя включає:

· стадіони 2

· спортивні зали 36

· легкоатлетичні криті манежі 2

· спортивні майданчики 114

· футбольні поля 7

· стрілковий тир 1

· приміщення для фізкультурно-оздоровчої роботи 56

 

Фізкультурно-оздоровчу та спортивно-масову роботу в місті забезпечують:

· спортивний клуб «Електрометалург» 1

· КЗ «Спорт для всіх» 1

· ДЮСШ 4

· дошкільні навчальні заклади 26

· загальноосвітні школи 26

· ПТУ 2

· вищі навчальні заклади I та ІІ рівнів акредитації 4

· вищі навчальні заклади ІІІ та IV рівнів акредитації 6

З населенням міста в сфері фізичної культури і спорту працюють 93 тренери, які культивують 26 видів спорту. Всіма формами фізкультурно-оздоровчої роботи на кінець 2009 року охоплено 18 тис. чоловік або 14,5% від населення міста.

 

Щорічно в місті проводиться більше 100 міських спортивно-масових заходів, вікові категорії від 5-6 років до 50-60 років. Сюди входять:

· змагання «Веселі старти» серед дитячих дошкільних закладів;

· ступеневі спартакіади серед школярів, студентів, дітей та підлітків за місцем проживання, працівників підприємств та організацій;

· змагання серед ветеранів з 8 видів спорту.

Існуюча спортивна база дозволяє проводити в місті обласні, Всеукраїнські та міжнародні змагання, такі як:

· Всеукраїнські змагання з бально-спортивних танців, художньої гімнастики, легкої атлетики, волейболу, боротьби самбо, вітрильного спорту;

· щорічний міжнародний турнір з футболу «Кубок мерії» за участю команд з Польщі, Угорщини, Молдови, Росії та обласних центрів України, більше 400 юних спортсменів приїжджають до нашого міста.

 

Переможці та призери олімпійських ігор, чемпіонатів світу та Європи:

· Гончаренко Олександр (карате WKF)– Чемпіонат Європи, Сербія, м. Белград;

· Авдащенко Юлія (кікбоксінг та теквандо) – Кубок СНД, м. Харків;

· Гонтарик Ярослав (скелелазіння) – Кубок Європи;

· Стенковой Максим (скелелазіння) – Всесвітні ігри, Тайвань; Кубок світу, Італія;

· Симашко Костянтин (футбол) – параолімпійські ігри, Голландія;

· Валькова Анжеліка (шахи) – Міжнародний щорічний турнір. В категорії «OPEN» Міжнародний турнір «Кобрин-2009».

Місто є незаперечним лідером у змаганнях міст області на юнацьких, молодіжних та спортивних обласних іграх, за що неодноразово нагороджувалося дипломами і кубками облспортуправління.

 

Ціль опитування

Опитування жителів м. Нікополя в період підготовки Стратегічного плану сталого розвитку були засновані на досвіді міст України, та європейському досвіді міст Польщі. Для успішного виконання будь-якого Стратегічного плану необхідно обов'язково підключати до процесу стратегічного планування всі верстви громади. Громада має відчути, що в місті відбуваються реальні позитивні зміни й, головне, що ці зміни більшість вважає дуже важливими для кожного.

 

Метод опитування

В період підготовки Стратегічного плану сталого розвитку міста було проведене анкетування жителів м. Нікополь. Анкета «Мета та пріоритетні напрями розвитку» складалася з питань, зразком у яких були надані галузі та цілі розвитку, напрямки діяльності, де потрібно було визначити і оцінити запропоноване, та додати свої пропозиції. Пропонувалося дати відкриті відповіді. Спосіб поширення - через школи, вищі та середньо спеціальні заклади міста.

Також на сайті Нікопольської міської ради було створено форум на тему «Стратегічний план розвитку міста», на якому всі бажаючі мали змогу залишити свої коментарі. Аналіз відповідей на питання анкети та коментарі на форумі свідчать про те, що переважній більшості населення всіх вікових категорій (98% всіх опитаних) не байдужа перспектива розвитку рідного міста, з чого можна зробити висновок про активну громадську позицію населення і можливість залучення громади до реалізації завдань стратегічного плану.

 

ПИТАННЯ 1: ЦІЛІ РОЗВИТКУ

Ступінь важливості цілей розвитку міста Нікополя була визначена наступним чином:

ПИТАННЯ 2: ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ

Визначені пріоритетними в роботі адміністрації органів місцевого самоврядування міста Нікополь:

У соціальній сфері:

Напрямок діяльності	Ступінь важливості
Забезпечення соціальної стабільності
Забезпечення гарантованого мінімуму медичного обслуговування
Реформування житлового сектора
Підтримка установ освіти та культури
Забезпечення екологічної безпеки
Адресна соціальна підтримка
Підтримка та розвиток фізкультури і спорту

В економічній сфері:

Напрямок діяльності	Ступінь важливості
Сприяння розвитку промислових підприємств
Поліпшення ділового клімату, залучення інвестицій
Створення конкурентного середовища
Підтримка малого й середнього бізнесу

У сфері інфраструктури, комунального господарства:

Напрямок діяльності	Ступінь важливості
Ефективне керування комунальним господарством
Реконструкція дорожніх мереж
Реконструкція інженерних мереж
Приватизація галузей комунального господарства
Ресурсозбереження в господарстві міста
Збір та утилізація твердих побутових відходів
Відродження історичної частини міста

 

ПИТАННЯ 3: ОСНОВНІ ГАЛУЗІ РОЗВИТКУ МІСТА

Галузі, що повинні в перспективі визначати обличчя міста й зможуть стати основою його соціально-економічного розвитку:

1) збільшення доходів бюджету міста; 2) забезпечення зайнятості населення;

ПИТАННЯ 4: ПРОБЛЕМИ МІСТА

Найбільш гострі проблеми міста, вишення яких повинне стати пріоритетним для майбутнього розвитку: екологічний стан міста, підтоплення території, зношування інженерних мереж та житлового фонду.

 

Бачення, місія

Формулювання спільного стратегічного Бачення майбутнього ‑ мети, якої планує досягти громада, є центром стратегічного плану. Цій меті будуть підпорядковані всі складові плану, вся діяльність з його втілення. Бачення сформульоване всією громадою, відповідно до її уявлень про краще майбутнє.

Бачення відповідає на запитання «Чого ми хочемо досягти?» і повинно бути так

чи інакше пов’язане з існуючими об’єктивними реаліями, в принципі, складається з

трьох елементів:

· Що з існуючих в громаді факторів варто зберегти і примножити в майбутньому?

· Яких з існуючих факторів треба позбутись, чи, принаймні, суттєво зменшити їхній вплив?

· Що нового має набути громада?

 

Бачення є найважливішим, а, можливо, й єдино необхідним актом суспільного консенсусу, його майже неможливо досягти по цілій низці питань, які виникатимуть в ході розробки стратегічного плану, проте досить просто перевіряти, чи веде якийсь крок до здійснення Бачення, який з кількох альтернативних кроків є найефективнішим для досягнення єдиної мети.

Термін «стратегічне бачення» окреслює різносторонній, оптимістичний погляд на своє майбутнє.

З метою розробки Стратегічного плану розвитку міста Нікополя до 2020 року створено робочу групу зі стратегічного планування, що складається з представників депутатського корпусу та органів місцевого самоврядування.

Робоча група, керуючись положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Європейської Хартії про місцеве самоврядування та виходячи з визначення, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно, в межах закону, вирішувати питання місцевого значення, враховуючи інтереси місцевого населення, прийняла Декларацію, якою визначено, що Стратегічним баченням майбутнього міста є таке:

«Нікополь – місто із стабільною економікою і розвиненою інфраструктурою, комфортний для проживання індустріальний та культурний центр».

Нашою метою є, використовуючи сильні сторони та можливості, сприяти розвиткові малого та середнього бізнесу, домогтися збереження та відродження підприємств, що дасть нові робочі місця, розширить базу оподаткування та наповнення міського бюджету і, як наслідок, дозволить вдосконалити систему освіти, соціального захисту, зберегти культурні надбання та побудувати громадянське суспільство, базоване на соціальному партнерстві.

Взагалі ж, головною метою розвитку Нікопольської міської ради, як власне і будь-якого іншого населеного пункту, є стабільне покращення якості життя всіх верств населення.

З метою конкретизації наведеного вище Бачення і визначення основних шляхів його досягнення робочою групою було опрацьовано Місію громади:

· Ми будемо впроваджувати інтелектуальну високопродуктивну працю із застосуванням екологічно чистого виробництва з новітніми прогресивними технологіями.

· Ми будемо забезпечувати та сприяти активному, здоровому та культурному життю та відпочинку.

· Ми створимо територію якісного життя.

· Ми прагнемо стати громадою, де людина є вищою соціальною цінністю!

Лише завдяки тісній співпраці, узгодженим спільним діям міської ради, міськвиконкому, підприємців і промисловців, мешканців міста можливе досягнення цілей Стратегічного бачення розвитку міста.

Ми відкриті до співпраці, готові сприймати будь-які ідеї та пропозиції. Лише ми самі, мешканці міста, маємо вирішити, чи хочемо ми, щоб наші діти залишилися жити в нашому місті, і лише ми самі можемо зробити все для цієї мети.

Потрібна лише наша спільна воля.

Ідентифікація проблем

Найважливішим етапом (відправним пунктом) творчого процесу по відпрацюванню шляхів досягнення Бачення є визначення проблем чи перешкод, які існують між сьогоднішнім станом і бажаним майбутнім.

Процес стратегічного планування, як зрештою, і будь-якого планування, пов’язаний із розв’язанням більш або менш складних проблем. Саме розв’язання цих проблем і є стратегічними завданнями плану.

В результаті попередньої роботи – анкетування мешканців, проведення SWOT-аналізу ‑ Робоча група отримала список тенденцій та список основних причин цих тенденцій. Наступним етапом є групування причин у великі блоки ‑ проблеми і, нарешті, вихід на стратегічні цілі.

 

Проблеми скореговані у блоки:

1. Місцева влада:

· недостатність кваліфікованих кадрів;

2. Пасивність громади і слабкість інститутів громадянського суспільства:

· недостатня дієвість органів самоорганізації населення;

· пасивність (байдужість) громади;

· відсутність політики у формуванні інститутів громадянського суспільства.

3. Складна екологічна ситуація:

· незадовільний стан питної води;

· проблеми з вивозом ТПВ

· підтоплення міських територій

4. Бездіяльність силових структур:

· незадовільна робота силових структур;

· високий рівень злочинності;

5. Слабкий рівень культурного виховання, відсутність молодіжної політики:

· занепад культурних та духовних цінностей, втрата пріоритетів розвитку;

· недостатність культурної політики.

6. Низька якість медичного обслуговування:

· висока небезпека зараження інфекційними хворобами;

· недостатній рівень медичного обслуговування.

7. Незадовільний стан інженерної інфраструктури:

· недостатня оснащеність очисних та каналізаційних споруд і мереж централізованого водопостачання;

· занепад житлово-комунального господарства;

· негативний стан доріг;

8. Відсутність містобудівної політики (стратегії):

· обмеженість території, перспективи розвитку міста (межі міста);

· відсутність Генерального Плану;

9. Відсутність продуманої соціальної політики.

10. Відтік кадрів.

11. Низький рівень міського бюджету

12. Відсутність умов для розвитку інвестування

13. Відсутність компенсацій за пільги, які надаються державою

Проаналізувавши весь перелік проблем, Робоча група визначила три основні групи, які стоять на перешкоді сталого розвитку громади м. Нікополя:

Проблеми узагальнені по пріоритетності:

1. Низький рівень міського бюджету.

2. Відсутність містобудівної політики.

3. Незадовільний стан інженерної інфраструктури.

4. Складна екологічна ситуація.

Успішне розв’язання проблеми ‑ це щось більше, аніж тільки добре прийняте рішення при визначенні найкращої альтернативи вирішення даної проблеми. В процесі розробки Стратегічного плану ці проблеми стали поштовхом до дій, тобто перетворилися у стратегічні цілі.

 

ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ

СТРАТЕГІЧНИЙ ПРІОРИТЕТ 1

 

 

Схема 3

СТРАТЕГІЧНИЙ ПРІОРИТЕТ 2

 

 

 

Продовження схеми 3