Осн. передумови індустріалізації в європі.

Індустріалізацію зумовив другий етап науково-технічної революції. Технічні відкриття різко підвищили ефективність праці, зумовили масове виробництво товарів і послуг. Науково-технічний прогрес відбувався у кількох основних напрямах, які визначали ступінь механізації виробництва, зв’язку та побутової сфери. Електрична революція розпочалася після серії винаходів у Німеччині та США. 1867 Сіменс створив динамо машину, 1883 р. Амер. Едісон створив генератор електричного струму.Відбувся прорив у освоєнні нових видів енергії. 1893р. Дизель ств. Двигвнутр. Згор. 1885 бенц започ автомоб. Промислов.

Фактори переходу капіталізму від промислової стадії до монополістичної.

В ост. третині ХІХ ст.. в умовах розвитку індустріалізації завершили період вільної монополістичної конкуренції. Причиною таких змін є скороч. К-сті виробників та їх обєднання в господарські одиниці.

Монополія –велике господ. Обєдн., що перебуває у прив. Власності;

Аукціон. Або корпорант., що здійснює. Контроль над ринками за допомогою концентрації виробн..

84. риси монополістичного капіталізму та монополістичної конкуренції

До осн. Типів мон-их обєднань нал.

1)картелі- його учасники зберігають виробничу юридичну самостійність; домов. Про обсяги та ціну

2)синдикат – учасники з метою збуту продукції перерозподілу фінансів та ресурсів.

4) концерни-фінансово залежн. Від влісн. Пакета акцій підприєм. Певної сфери вироб.

5) конгломерати – фінансово залежні підпрєм. Та орган. Різн. Сфер.

J консорціуми – обєдн.компаній з метою розмеж. Економ. Інтересів на ринку.

Монополіз. Зумовила винек. Або трансформ. Капіталіст. Сист. В імперіалістичну.

До осн. Озн. Монополісти. Сист. В імперіалісти.

До осн. Озн. Монопол.конкур. слід.віднести.

1) Викид монополій за нац. Межі;

2) Неможл. Індив. Входж. В галузь виробн. Діяльності.

3) Нерівном. Доступ до науков. Техн.. пот.; неоднор товатів, що випуск.

4) Наявн. Бренд

5) Контр. Незнач. Частки рику. (від 3%- 6%)

Форми момонополістич обєдн. Див 84.

Порівняти процеси капіталістичної індустріалізації в Англії та Франції

Англія Індустріалізація відбувалася в ходіпромислового перевороту. Монополії формувалися у хімічній, трубопрокатній, воєнній промисловості. Вивезення капіталу забезпечувала їм високі прибутки.. В англійській економіці відбуваються структурні зміни, починають розвиватися галузі важкої промисловості – стале плавна, електротехнічна, хімічна. З ост.чверті ХІХ ст.. Англія почин. Поступово і неухильно втрачати роль економічного центру світу. Франція. Економ розвиток Фр. в остааній трет. ХІХ ст..характер кількома особл с/г та швиткою концентрацією банківського капіталу.

Уповільнений процес концентрації виробництва зумовлюється наявністю великої к-сті дрібних підприємств. Монополії формуються у вигляді картелів синдикатів та концернів.

У США і Німеччині

У кін ХЫХ ст.. процес індустріалізації зумовив прискорені темпи розвитку економіки США. За обсягами виробництва займ перше місце. Активно формуються монополістичні обєднання та фінансова олігархія. США стає класичною країною трестів. Промислове піднесення країни відбувалося також за рахунок Капіталів Англії, еміграції, різкого зростання населення у зв’язку з колоніальними завоюваннями, обєднанями Півночі та півдня.

Німеччина більшилася чисельність робітників через обєднання.Ліквідувалися митні бар’єри, формувалося єдине господарське право, фінансова система.Інженерно-технічна думка за якістю впроваджень поступалася американській. Як і у США, грандіозне залізничне будівництво стимулювало прискорені темпиро звитку гірничо-добувної та металургійної галузі промисловості. Держава здійснює стуктурну перебудову – розвив електротехнік, автомобіле будівна, хімічна галузі. Нім. За короткий термін перетворилася в індустріально аграрну дурж.Вона займ. Друге місце у світі за обсягами промисловості.Акціонерна власність починає формуватися із залізничного транспорту у 70-х р. ХІХсь. Монополізація охопила всі галузі у вигляді картелів і синдикатів.

 

Які фактори визначили швидкий темп промислового розвитку Німеччини. Див.87

Економ причини І світов війни.

Загострення міждержавних суперечностей зумовлювалося станом розподілу світових ринків збуту та джерел сировинних ресурсів. На 1914 рік загальний обсяг колоніальних володінь становив 85 млн кв. м з чисельністю населення 560 млн ос. Колоніальні володіння Англії і Франції набагато перевищували за розмірами та багатством колонії Німеччини і США (Англія – 33,5 млн кв. м із населенням – 393,5 млн ос.; Франція – 10,6 млн кв. м із населенням – 55,5 млн ос.; Німеччина – 2,9 млн кв. м; CША – 0,3 млн кв. м). Значну частку сировинних ресурсів провідні країни завозили з колоній (Великобританія – 36 %, Франція – 58 %, Німеччина – 56 %, США – 53 %). Поки розподіл світу не був завершеним, капіталістичні країни знаходили вихід у захопленні нових колоніальних володінь. Але у кінці ХІХ ст. “вільних“ територій вже не було. Розпочинається боротьба за переділ світу. Формуються військово-політичні угруповання: 1873–1878 рр. – Союз трьох імператорів (Німеччина, Росія, Австро-Угорщина), 1882 р. – Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія), 1891–1894–1907 рр. – Антанта (Англія, Франція, Росія). Розпочинаються імперіалістичні війни, військові конфлікти та захоплення. 1881 року Франція окупувала Туніс, 1882 року – Англія – Єгипет, а згодом – Судан. Франко-китайська війна 1883–1885 рр. завершилася створенням Індокитаю (Камбоджа, Лаос, В’єтнам) під протекторатом Франції. Поразкою для Росії завершилася російсько-японська війна 1904–1905 рр. У 1912 – 1914 рр. загострюється криза на Балканах.

На початку ХХ ст. сферою зростання суперечностей стали зовнішноьоторговельні відносини між провідними державами. З 1896 до 1913 рр. світовий товарообмін збільшився у 2,4 раза і перевищив темпи зростання виробництва. Провідною торговельною країною світу була Англія. Особлива боротьба між провідними капіталістичними країнами світу розгорнулася за стратегічні ресурси. Найважливішим економічним ресурсом на початку ХХ ст. стала нафта. Крім США (Каліфорнія, Пенсільванія, Техас) та Росії (Поволжя та Азербайджан), важливим осередком нафтовидобувної промисловості став регіон Перської затоки, що перебував під протекторатом Англії. Німецька нафтопереробна та автомобільна промисловість залежали від постачань нафти із зовнішнього ринку, тому Німеччина, намагаючись прорватися до Перської затоки, ініціює і субсидує будівництво залізниці Берлін – Стамбул – Багдад. США, оголосивши Західну півкулю зоною власних економічних інтересів, прак­тично усунули своїх конкурентів від експлуатації селітрових ресурсів Південної Америки.

Таким чином, суперечності економічного характеру між провідними країнами світу стали причиною Першої світової війни, яка продовжувалася з 1 серпня 1914 до 11 листопада 1918 р.

 

 

Виникнення маржиналізму. А. Маршалл.

В к. 19 ст. –маржиналізм. Осн. Ідея маржиналізму-дослідження граничних екон. вличин як взаємопов’язаних явищ екон. системи на рівні, галузі(мікоаекономіка), нац.. економіки(макроекономіка). Англійці Джевонс та Маршалл замість терміна «політекономія» вводять нейтральний термін «економікс». 1890 р. шестикнижжя Маршалла «Принципи економікс» яке і починаться з визначення політекономії або екон. науки(економікс). Маршалл розробив принцип екон. рівноваги в економіці. Екон. рівновага – це відповідність між пропитом і пропозицією,між ресурсами та потребами. Запровадив в екон. науку категорію рівноважної ціни», що являє собою точку перетину кривої попиту(гран. Корисності) та кривої пропозиції (гран.витрат). За твердженням Маршалла принцип витрат вир-цтва і принцип «кінцевої корисності» безперечно є складовою одного заг.закону попиту і пропозиції: кожний із них можна порівняти з одним із лез ножиць.

Дж.Робертсон та А. Пігу.

На поч.20 ст. маржиналісти розробили кілька теорій. Дж. Робертсон-кількусну теорію грошей про безпосередній вплив грош.маси у обігу на рівень цін. А. Пігу – екон. теорію добробуту про задоволення, яке можна оцінити в грош. еквіваленті.

92. Теорія гран. Продуктивності Дж. Кларка.

- про те, що фактор вир-цтва(праця або капітал) може прирощуватися доти, доки вартість продукту, що виробляється цим фактором, не зрівнюється з його ж ціною. Дія цього закону у практиці господарювання передбачає, що стимул збільшувати фактор вир-цтва вичерпує себе, коли ціна цього фактора починає перевищувати можливі доходи підприємця або кожний новий внесок супроводжується зменшенням продуктивності.

В. Парето, Л. Вальрас.

В. Парето – теорія екон. оптимуму про оптимальний розподіл екон. ресурсів і благ, що виробляються. Сформулював поняття сусп.. макс. Корисності, тобто те поняття, яке в екон. літ-рі сьогодні прийнято називати «оптимум Парето». Оптимум Парето визначається як стан за я кого неможливо покращити чийсь добробут шляхом трансформації товарів та послуг у процесі вир-цтва або обміну без шкоди для добробуту певного індивіда. Концепція «Оптимуму Парето» дозволяє прийняти оптимальне рішення щодо максимізації прибутку(і корисності).

Видатний математик Л. Вальрас ств.замкнуту математичну модель заг.екон. рівноваги. Із теоретичної концепції Вальраса випливає принцип взаємозв’язку та взаємозалежності осн. Елементів ринкової економіки. Це вихідне положення для розуміння взаємозв’язку вир-цтва, споживання, доходів на макрорівні. У подальшому на теорію заг.екон. рівноваги вчення про динаміку екон.зростання, концепція аг.добробуту, побудова системи міжгалузевих зв’язків.