Основні центри європ. Середньовіч торгівлі, їх спільні риси та відмінності.

Основним центрами європ. Морської торгівлі були: півн.Італія(формуються перші банки, обєднуються у компанії і гільдій торговці та лихварі, у 15 ст зявляється кочовий фінансовий ринок., Венеція,Генея, Піза, Флоренція(обєднання банкірів Альбертіні, медичі), Другим центром стає Півн. Європа. У 14-15 ст. Формується торговельний союз до якого входили також Рига, Гданськ, В.Новгород.КупціГанзи користувалися привілеяим. Гамбург, Бремен, Брбмен, Лондон- перепродаж худоби, шкір сукна, льону, хутра, солі, лісу, оливи тощо.

38. Охарактеризуйте середньовічне місто і ремесло, та наслідки комунальних революцій. У кінці 11 ст. Відбувається виділення ремесла з феодального натурального господарства. Утворення середньовічних міст визначалося зростанням продуктивних сил, розвитком товарного господарства та обміну, концентрацією зайнятого в ньому населення у окремих населених пунктах. Відроджується старі римські ремісни чі міста та формуються нові. Вотчинні ремісники переводилися на оброк і покидали феодалів. Феодали також сприяли формуванню міст. У руках сеньйра зосереджувалася вся повнота влади- суд, фінанси, він присвоював значну частину міських доходів.

Намагання сеньйорів отримати від міст якомога більше вигоди зумовило комунальний рух, який у 13 ст. Переріс у хвилю комунальних революцій з метою завоювання незалежності і самоуправління. У результаті боротьби складлися різні типи міст, зокрема: міста-держави, міста-комуни, вільні міста, імперські міста, а також відповідні системи міського самоврядування, закріплені юридично у вигляді магдебурзького права, саксонського дзеркала, швабського дзеркала та ін. Більшість міст були аристократичними демократичними суспільними осередками. Ремесло у містах мало простий товарний характер. Зберігався дрібний характер виробництва. До певного часу цехова організація захищала монополію міських ремісників, створювала умови для розвитку продктивних сил, сприяла поглибленню спеціалізації, півищенню кваліфікації рпостого товарного виробництва. Розвиток ремесла зумовлює активізацію торгівлі. У Ломбардії(Італія) формуються перші банки, обєднуються у компанії і гільдії торговці та лихварі.

39. Які особливості цехової системи ремесла? Її структура та особливості. Цехи – корпоративні обєднання виробників, що формувалися за професійною ознакою та виступали як адміністративно-територіальні,фіскальні, релігійні, військові осередки, де гарантувалися кожному учаснику певні права та привілеї. Структура цехів виглядала таким чином: цехмістр- старші майстри- майстри- підмайстри- учні (основна продуктивна сила). Цехове життя регламентувалося відповідними статутами. Зберігався дрібний характер виробництва. До певного часу цехова організація захищала монополію міських ремісників, створювала умови для розвитку продуктивних сил, сприяла поглибленню спеціалізації.

40. Ек думка середньовіччя в Зх Європі. Фома Аквінський. Розглядаючи ціну, Хома Аквінський передусім намагається пояснити, яка ціна є справедливою. Він стверджував, що справедива ціна повинна відповідати двом вимогам: повинна забезпе­чувати еквівалентність обміну відповідно до кількості праці та видатків, а також забезпечувати учасникам обміну прожиття від­повідно до їхнього соціального статусу. Тобто справедлива ціна повинна забезпечити різний рівень добробуту ремісникові, цер­ковнослужителю та дворянину. Повинні також враховуватися і витрати на зберігання товару, доставку його та певне страхування на випадок можливих втрат. Водночас Аквінський закликає у процесі обміну керуватися насамперед вимогами вищої справедливості відповідно до божественного закону, за яким, якщо одна зі сторін втратила в процесі обміну, то інша, яка отримала більшу Вигоду, винагородила потерпілу, адже саме цього вимагає справедливість. Ідучи за вченням Аристотеля, Хома Аквінський розрізняє, з одного боку, обмін товару на товар або грошей на товар для за­доволення необхідних потреб, а з іншого — обмін грошей на гроші або товари з метою отримання зиску. Водночас Хома Аквінський негативно ставиться до стягуван­ня відсотків за позичені гроші. Стосовно ж власності, то тут Хома Аквінський бачить перева­ги приватної власності в тому, що саме вона встановлює у суспіль­стві «порядок та мир». А суспільна власність, викликаючи по­стійні суперечки та непорозуміння, зумовлює недбале ставлення до майна. Він також чітко бачить необхідність розвитку торгівлі, стверджуючи, що, засновуючи державу слід ураховувати зручно­сті, які має територія для торгівлі та економічного розвитку краї­ни.

41. Екон думка на Укр доби середньовіччя. Одними із основних літер джерел, які відображали тогочасні економічні погляди є «Руська правда» (11 ст) – звід феодальних законів давньоруського права та «Повчання дітям» Володимира Мономаха. У цих документах міститься багатий матеріал, де відображені всі основні процеси економічного та суспільного життя держави, зокрема соціальна структура та відносини власності, суспільний поділ праці, товарно-грошові відносини. Законом охоронялася приватна власність. На Русі лихварство законодавчо регулювалося. Регулювання здійснювалося лише стосовно процента за позичку на порівняно короткий строк – місяць або рік. Памяткою економічної думки в Укр є і «Повість минулих літ» (11-12 ст). Нестор вважає, що джерелом багатства є праця. Ефективність виробництва залежить від умінь та навичок, а також поділу праці. Важливе значення для розвитку ек думки в Укр мала полемічна літ 80-их рр. 16 ст, спрямована проти унії та католицизму, зокрема твори Івана Вишенського.

42. Податкова сис середньовіччя на прикладі Укр. У 8-12 ст формуються елементи податкової систеи на Укр. Найдавнішою формрю прямого оподаткування була данина, яка була спрямована на забезпечення княжого двору й дружини. Податок сплачувався продуктами с/г та промислів. Серед прямих податків слід виділити дари (добровільне підношення) та оброк (плата за оренду знарядь праці та земельних ділянок). У 947 р княгиня Ольга здійснила першу реформу податкової системи, спрямовану на її стабілізацію. Розміри та зміст зборів визначали уроки (перелік повинностей) та устави (визначення порядку стягнення податку). «Руська правда» вперше детально почала регламентувати систему оподаткування. Одиницею оподаткування був дим або подвіря.20-30 димів становило дворище. Дворища у свою чергу об’єднувалися у громади – верві. Та частина, яка змушена була сплачувати всі податки наз черню. З 1349 до 1370 рр деякі укр. Землі входили до складу ВКЛ. Було впроваджено велику кількість податків (подимщина, грошова дань, посощина, серебщина, чинш та ін.) У 15-16 ст порядок стягнення грошових податків був детально відпрацьований. Грошові платежі доводилися до всією сільської общини.

44Великі географічні відкриття та їх соц.-ек наслідки. Над­звичайно велику роль відіграли Великі геогра­фічні відкриття, пов'язані з відкриттям європейцями нових зе­мель і континентів, активним освоєнням інших частин світу, встановленням економічних зв'язків між окремими регіонами Земної кулі. Великі географічні відкриття і період первісного нагрома­дження капіталу складають у часі цілу епоху — приблизно трьохсотрічний період від кінця XV ст. до кінця XVIII ст. Серед Великих географічних відкриттів найважливішими є: подорож португальця Васко да Гама до Індії, завдяки якій уперше прокладено шлях з Європи до Південної Азії; експедиції під керівництвом італійця Христофора Колумба, який у 1492 р. потрапив до Америки; експедиція Фернандо Магеллана у 1519;—1521 рр., що здій­снила першу кругосвітню подорож. Основними економічними передумовами Великих географіч­них відкриттів є криза Левантійської торгівлі та потреба у пошуках нових шляхів сполучення зі Сх; дефіцит держ бюджету у провідних країнах Європи; швидкий розвиток цехового ремесла та відмова феодалів від кріпосної системи; епоха гуманізму, що зумовила активний розвиток науки і техніки; можливість розширення церковних приходів. НАСЛІДКИ: «революція цін», що призвела до перерозподілу доходів та активного первинного нагромадження фінансових ресурсів; формування колоніальної системи; початок формування світової торгівлі та сучасного світового господарства; початок великого переселення європейців до Америки; поява на ринку нових товарів; активна работоргівля;

45. Революція цін та її вплив на розвиток капіталістичних відносин в окремих регіонах Європи. Революція цін – само девальвація грошових систем європейських країн та перерозподіл багатства у зв’язку з великими географічними відкриттями. Велика французька революція була першою і єдиною революцією, доведеною до повної перемоги над феодальним дворянством. Революція утвердила панування великої буржуазії. Проголошувалася свобода торгівлі. В Америці революція припинила існування маєтків феодального типу, створила фонд державних земель. Революція прискорила розвито промисловості та торгівлі. Англійська буржуазна революція розпочалася за умов розвитку капіталістичного укладу в ек країни. Аграрний переворот знищив старе феодальне землеволодіння. Зміцнилося середнє і дрібне дворянство.

46. Які ви знаєте джерела первісного нагромадження капіталу? Джерела (так званого) первісного нагромадження капіталу:
• колоніальні війни;
• работоргівля;
• піратство;
• державні позики;
• податки;
• система протекціонізму;
• жорстокі методи поневолення і пограбування місцевого населення

47. Поясніть чому мануфактурне виробництво є основою генези індустріального сус. Подальша генеза ринкового господарства в країнах Європи та українських землях пов'язана з мануфактурним виробниц­твом як більш прогресивною й адекватною формою організації вироб­ництва. Із сере­довища заможних майстрів, купців і дрібних фінансистів форму­ється прошарок мануфактурників — власників великих майсте­рень, не зайнятих фізичною працею, які є капіталістами. Мануфактура – підприємство приватновласницького характеру, засноване на ремісничій техніці і технології, використанні вільнонайманої робочої сили та зорієнтоване на забезпечення потреб ринку. Утворення мануфактур відбувалося 2 шляхами: через проникнення торгового капіталу у виробництво або коли виробник ставав і підприємцем, і торговцем. Батьківщиною мануф виробництва є Нідерланди, де існували всі форми мануфактур. Види мануф: розсіяні, централізовані і займані. Розвиток централізованої мануфактури сприяв концентрації виробництва, матеріальних, фінансових і людських ресурсів; впровадженню у виробництво найновішої техніки і технології з метою підвищення продуктивності праці. Саме централізована мануфактура стала осередком початку і розвитку промислового перевороту.

48. Спільні і відмінні риси цехового і мануфактурного вироб. Спільні: виробництво товарів для потреб внутрішнього та зовнішнього ринків; ВИКОРИСТАННЯ ручної техніки і технології; використання вільнонайманої робочої сили; обсяги виробництва визначалися попитом і пропозицією на ринку. Відмінності: цех виступав як економічний, соц. Та духовний осередок міста; цехове життя та виробнича діяльність жорстко регламентувалися Статутом; у мануфактурі використовувалися найновіші технологічні досягнення; перехід від простого до елементів розширеного товарного виробництва в умовах мануфактур.