Причини перетворення Англії у найбільшу промислову та торгівельну державу світу у 17ст.

Англія перетворилася в першу індустріальну державу; на її частку припадало майже 50% світового промислового виробництва. Під впливом промислового перевороту в Англії відбуваються суттєві соціальні зміни. В англійському суспільстві виникло два класи — пролетаріат і буржуазія. Застосування машин на виробництві дало змогу значно збільшити використання дитячої та жіночої праці, зменшити оплату праці.

Отже, промисловий переворот в Англії привів до переходу від мануфактурної стадії промисловості до фабричної, створив нову економічну базу для індустріального суспільства на основі великої машинної індустрії, зробив кардинальні зрушення в соціально-економічному плані, внаслідок чого основним виробником став робітник, а замість купця головне місце в суспільстві стало належать фабриканту. Промисловий переворот в Англії мав великий вплив на перехід до індустріального суспільства в інших країнах Західної Європи та США. Таким чином, економічні, соціальні та політичні передумови, які склалися в Англії у XVIІІ ст., підготували сприятливі умови для здійснення промислового перевороту, переходу від мануфактури до фабрики. Англія перетворилася в першу індустріальну державу; на її частку припадало майже 50% світового промислового виробництва. Під впливом промислового перевороту в Англії відбуваються суттєві соціальні зміни. В англійському суспільстві виникло два класи — пролетаріат і буржуазія. Застосування машин на виробництві дало змогу значно збільшити використання дитячої та жіночої праці, зменшити оплату праці.

Господарському зростанню Англії сприяло і становище кон­тинентальної Європи, промисловість якої дедалі більше потребувала англійської овечої вовни. Англія вже не одне століття була постачальником цієї цінної сировини для європейського сукно виробництва.

Процес первісного нагромадження капіталу відбувався в Анг­лії інтенсивніше, ніж в інших європейських країнах. Відокрем­лення дрібного виробника від його засобів виробництва та перетворення його на бідного продавця своєї робочої сили як вихід ний пункт становлення капіталізму відбувалось у різних західно­європейських країнах у неоднакових формах, а в класичній — лише в Англії. Цей процес розпочався в Англії у XV ст. і закін­чився у другій половині XVIII ст. зникненням селянства цієї країни взагалі.

XVI ст. виявилося періодом різких змін у становищі селян Англії. Зі збільшенням наприкінці XV ст, попиту па англійську вовну в Європі та цін на неї прибутковою справою стало не зем­леробство, а вівчарство. Тому більшість великих землевлас­ників почала перетворювати землі своїх володінь у пасовища та розводити овець. Вони захоплювали общинні землі, якими раніше користувалися разом із селянами, зганяли селян, в основ­ному копігольдерів, з їхніх наділів, руйнували не тільки окре­мі селянські будинки, а й цілі села, а захоплені таким чином землі огороджували тинами, канавами, живоплотом. Відво­йовані землі лендлорди здавали в оренду великим фермерам-тваринникам, за що отримували велику ренту, а іноді самі роз­водили великі отари овець. Приклад лордів наслідували замож­ні селяни. Цей період обезземелення англійського селянства увійшов в економічну історію Англії під назвою огоро­джування.

Реформа церкви, так звана Реформація, проведена у першій половині XVI ст., відіграла важливу роль у справі нагрома­дження капіталу в Англії. На противагу католицтву в християнстві стало поширюватися протестантсь­ке вчення. Результатом цього стала ліквідація понад півтисячі монасти­рів, що супроводжувалося вигнанням ченців і селян з монастир­ських земель та перетворенням їх на блукачів.

Примусове обезземелення селян стало передумовою аграрного перевороту, зміст якого полягав у переході від старого, феодаль­ного, землеволодіння до нового, буржуазного, від старої феодаль­ної до пової капіталістичної організації сільського господарства. Він тривав в Англії майже 300 років.

Одним із джерел нагромадження великих грошових коштів стала участь Англії у торгівлі рабами та піратстві

Всі ці фактори сприяли становленню в Англії ринкового господарства.

58. економ наслідки 1 півн америк та великої франц уржуаз революцій Активною антифеодальною була економічна політика французької буржуазної революції. Революція скасувала податкові привілеї дворян, ліквідувала регламентацію виробництва та цехи, проголосила свободу торгівлі, запровадила політику протекціонізму, значною мірою розв’язала аграрне питання, наділивши селян невеликою кількістю землі. У січні 1800 р. в країні створюється Французький банк, розвивається кредитно-фінансова система. Розвиток торгівлі в XVIІ—XVIІІ ст. в таких країнах, як Голландія, Англія та Франція приводить до того, що торгівля, особлива колоніальна, стає однією з провідних галузей економіки, приносячи країнам величезні прибутки. Тому політика торговельного балансу та розширення торгових зв’язків між країнами набуває великого значення. Торговельний баланс розраховувався як різниця між експортом і імпортом товарів.

Наприкінці XVIІІ ст. Англія своєю економічною політикою все більше намагалася перетворити північноамериканські колонії на важливий аграрно-сировинний придаток, у той час як економіка американських колоній стала вже могутнім конкурентом для самої Англії. Ці протиріччя привели до війни за незалежність північноамериканських колоній (1775—1783 рр.) та відокремлення їх від Англії. Війна за незалежність привела до утворення в 1776 р. нової держави — США і носила характер буржуазної революції, у ході якої були ліквідовані феодальні пережитки: земля англійських феодалів-лендлордів була забрана державою та розпродана. Ліквідація феодальних пережитків створила сприятливі умови для розвитку американського, фермерського шляху в сільському госпо­дарстві в США, яке дало могутній поштовх для розвитку економіки нової країни. Виникли також умови для поступової ліквідації великих плантацій у сільському господарстві на Півдні США.

59. Особливості розвитку промисловості США, що сприяли економ піднесенню країни. Швидкі темпи розвитку в кінці XVIІІ — першій половині ХІХ ст. показує економіка нової молодої держави — США.

Так, після війни за незалежність почався швидкий індустріальний розвиток США. Обмеження для росту промисловості та торгівлі були зняті. Розширювалася територія самих США за рахунок купівлі землі у Франції та Іспанії, зростало населення, головним чином, унаслідок еміграції із Західної Європи. Так, населення США становило в 1790 р. 3,9 млн чол., а в 1835 р. — уже 15 млн чол.

Прискореними темпами почала розвиватися промисловість у південних районах США. Тут відбувався промисловий переворот у бавовняній промисловості. Великі успіхи були досягнені у створенні нових машин та механізмів, а саме: нових сільськогосподарських машин, ткацьких верстатів, швейної машини та ін. Широко впроваджуються парові машини в промисловості та на транспорті.

У 40—50-ті роки ХІХ ст. у США відбувається прискорений процес індустріалізації, розвиваються галузі важкої промисловості, особливо металургійна, вугільна та машинобудівна. Процесу індустріалізації сприяли інтенсивне будівництво залізниць, розвиток річкового та морського транспорту, які потребували великої кількості паровозів, вагонів, рейок, судів різних типів.

Значними успіхами характеризувався розвиток фермерського господарства. Відбувалося освоєння нових західних земель, збільшувався продаж земель фермерам, які задовольняли потреби в продуктах харчування міста та в сировині легку і харчову промисловість. Американський, фермерський шлях розвитку сільського господарства на приватній власності на землю все більше набував поширення, а на Півдні США сільське господарство базувалося на плантаційних господарствах із застосуванням праці негрів—рабів. Ці господарства займалися в основному вирощуванням бавовни та тютюну. Застосування рабської примусової праці гальмувало розвиток цих господарств, не стимулювало продуктивність праці та стримувало впровадження нової техніки. Північ США ставила питання про ліквідацію плантаційного господарства, стояла за розвиток фермерства, яке давало можливість одержати більше різної сировини для промислової. Ліквідація плантаторських господарств на Півдні США відкривала можливість для розширення ринку збуту товарів для Півночі та одержання додаткової робочої сили, якої вкрай не вистачало. Існування на Півдні країни плантаційного сільського господарства із застосуванням рабської праці стало на перешкоді подальшого індустріального розвитку США.

60. Особливості зародження капіталістичного укладу у Франції. Капитализм як спосіб життя суспільства прийшов у зміну феодалізму. Оскільки відповідне кожному укладу політичні та юридичні інститути формуються головним чином основі економічного базису цього товариства, те й під час аналізу капіталізму головне увагу слід приділити розгляду його економічного ладу, основними елементами що його розповсюдженому розумінні є основою приватна власності коштом виробництва та використання найманої праці.Перші зачатки капіталістичних виробничих відносин зустрічались у окремих містах у районі Середземного моря вже у 14- 15 ст., проте виникнення капіталістичного виробництва, у цього слова належить до 16 в. Перехід від феодальних виробничих ставлення людини-спеціаліста до капіталістичних за кордоном мав свої особливості. У країнах, котрі вступили цей шлях першими, він, зазвичай, супроводжувався буржуазними революціями, наприклад в Англії, Голландії та Франції. З розвитком та зміцненням капіталізму знижувалися і гострота початку капіталістичним виробничим відносинам. Так було в Росії становлення капіталізму у другій половині 19в. відбулися умовах порівняно меншою соціальної напруги, ніж у багатьох інших країнах. Перехід до капіталізму, як і будь-хто інший громадському строю, переважно визначився наявністю зрілих економічних передумов. Тож природно, що в країнах, де феодалізм вичерпав свої можливості, перехід до капіталізму відбувався раніше, ніж тих країнах, де феодалізм ще зберіг позиції. Вирішальне економічне значення до виникнення капіталізму мав процес первинного накопичення капіталу, при якому малі виробники, переважно селяни, насильно позбавлялися коштів існування і ставали юридично вільними, тоді як засобу виробництва концентрувалися до рук у буржуазії. З'явилася вільна робоча сила, находившая застосування у місті, на знову організованих фабриках. Усе це сприяло бурхливого розвитку ринку України і перетворенню простого товарного виробництва, у капіталістичне, тобто. у таку виробництво, у якому результати праці кожної людини повинні були отримати громадське визнання над ринком у вигляді грошей. У цілому нині процес первинного накопичення капіталу мав прогресивне значення, т.к. з'явився колосальним кроком вперед по шляхів розвитку нового капіталістичного ладу. Капіталізм пройшов три основні історичні стадії організації праці та підвищення його продуктивності, і з цих стадій дозволяла розв'язувати всі важчі завдання, недоступні раніше людству. Перший етап організації праці – проста кооперація. Підприємець створював великі майстерні, де у його контролем працювали дещо раніше самостійних ремісників. Кооперація існувала до того часу, поки її надрах не зародилося поділ праці, що зумовило перехід для наступної стадію – мануфактурную. При мануфактурному виробництві кожен працівник большє нє займався виробництвом всього товару з початку остаточно, а відповідав лише певний етап. Поділ праці мануфактурі мало велике значення, т.к. різко продуктивність громадського праці. Попри свої позитивні риси, вузький базис мануфактури, в основі якої лежало багатовікове міське ремесло, невдовзі був у суперечності з швидким зростанням потреб зовнішнього й внутрішнього ринку, що стало однією з найважливіших спонукальних причин до переходу до великому промислового виробництва. Важливу роль цьому процесі зіграв промисловий переворот. Використання машин дозволило капіталістичному виробництву зробити величезний ривок уперед, у підвищенні продуктивність праці і ще більше підвищити її, почавши виробляти машини для самих машин. Т.а., було створено передумови насичення товарами величезного ринку, відкритого капіталізмом. У своїй історії капіталізм минув - і кілька великих етапів, що з особливостями функціонування його господарського механізму. Перший – етап вільної конкуренції – розпочалося період становлення капіталізму і тривав остаточно XIXв., а свого розквіту досяг між Великою французькою революцією 1789-1799гг. і Паризької Комуною. З цією епохи характерно розвиток капіталізму вшир, коли освоювалися нові землі, отже, і призначає нові ринки. Капіталізм тим часом грунтувався головним чином конкурентних засадах, а монополій ще ніколи немає. Проте наприкінці XIXв. – початку XXв. Панування вільної конкуренції стало заміняться пануванням монополій, і капіталізм вступив у наступний етап, який отримав назву імперіалізму. Ранні стадії розвитку імперіалізму пройшли під знаком війн, важких економічних криз, соціальної конфронтації і характеризувалися домінуванням монополістичного капіталу економічного життя капіталістичних країн. Це був період пристосування капіталізму до нових умов свого існування, определявшимся небаченими раніше розмірами концентрації та централізації капіталу. Досягнувши високого рівня економічної могутності, капіталізм зміг вирішити такі важливі завдання, як будівництво і автомобільних доріг, створення трансокеанських кабелів зв'язку, розвиток авіації і т.д. Подальше зростання капіталізму привело до того, що виникла потреба у регулюванні і коригуванні діяльності монополій з боку держави. Цей процес у кінці XIX – початку XXв. і майже отримав розвиток після Другої Першої світової. Державне регулювання економічних процесів є комплексом заходів, вкладених у забезпечення стабільного і пропорційного розвитку капіталістичного виробництва. Бурхливий розвиток капіталізму в другої половини XX в. призвело до виникненню нового явища у економічній життя – інтернаціоналізації світового капіталістичного господарства. Посилилися різноманітні, зокрема й економічні, зв'язок між різними державами, що викликало до життя нових форм співпраці між ними, такі, як, наприклад, економічна інтеграція. Сьогодні у розвитку капіталізму з'являються нові процеси, розмовляючі у тому, що вона вичерпав того прогресивного значення, яке він мав для людської цивилизации.

61. Основні ознаки капіталізму основні ознаки капіталізму: приватну власність, анархію виробництва, кризи

Капіталі́зм — суспільно-економічний лад, що ґрунтується на товарному виробництві, приватній власності на засоби виробництва та експлуатації найманої праці