Місце податків в економ вченні А. Сміта і д . Рікардо

А. С. Трактував податки як необхідне зло визн. Кілька принципів оподаткування.

1) справляння под. Повино здійснюватись в залежності. Від доходів. Одержаних під захистом держави. оподат. Повин. Бути визаченим щодо часу, способу та розміру і бути зрозумілим платнику. 2) справ. Подат. Повинно здійснюватися в момент і способом найбільш зучним платнику.

3) затрати на оподат. Повинні бути якомога меншими

Д.Рікардо.1)затрати нац. Доходу та нац. Багатства. Повинно випереджувати підвищ. Податків і держ витрат. 2) уряд повинен заохоч. Накопичення капіталу або доходу через обмеження оподатк. 3) для забезпечення. Соціал добробуту оподаткув. Майна має бути мінімальним.

Принципи оподаткування Д.Ж. Міля і А. Вагнера

Д.М. вивім такі осн. Принципи оподаткув. 1 рівність податків за лзн рівновеликих тягарів 2 неополатковувати прожитковий мінімум 3 неоподатковувати суми заощаджень та інвестицій 4 сумарний тягар податків не пов. Бути обтяжливим.

А. В. Поєднав індивід. Та державні інтереси 1 дохідність 2 еластичність 3 рацірн. Вибір джерел та вид оподаткув. 4 універсальність 5 рівність оподаткування 6 визначеність 7 зручність

Визначіть основні ідеї критичного напряму політичної економії та історичної школи.

історична школа в політичній економії не була виключно німецьким явищем. Досягнення німецьких "істориків" сприяли пробудженню інтересу вчених інших країн до самостійного застосування історичного методу в економічній науці та здійснення історико-економічних досліджень. При цьому зарубіжні дослідники не просто копіювали німецьких авторів, а йшли власним шляхом, залишивши після себе цікаві праці, які і сьогодні вражають фундаментальністю та глибиною аналізу.
В Італії ідеї історичної школи наприкінці XIX ст. розвивали Г. Ферреро, Г. Сальвіолі та ін., у Франції на теренах економічної історії успішно працювали У. Шевальє, П.Ж. Манту та ін., серія глибоких історико-економічних досліджень з'явилась в Англії та Росії. Відомим представником англійської історичної школи був Арнольд Тойнбі (1852—1883), автор "Лекцій про промислову революцію в Англії" (1884), в яких вчений вперше впровадив у науковий вжиток термін "промислова революція", здійснивши дослідження господарського перевороту XVIII — початку XIX ст., який у подальшому привертав увагу багатьох дослідників. Англійський вчений звертав увагу на те, що характер та особливості розвитку тієї чи іншої країни не можуть бути визначені виключно на основі аналізу її власної історії. Водночас вони не пояснюються також ідеєю лінійного прогресу людства. А. Тойнбі був переконаний, що поєднання історії і політичної економії здатне збагатити обидві наукові дисципліни. Не заперечуючи важливості дедуктивного методу пізнання, вчений звертав увагу на те, що історичний метод виявив відносність економічних законів. Розвиток ідей історичної школи в Росії та в Україні характеризувався відсутністю національно-шовіністичної спрямованості та жорсткої опозиції класичній політекономії. При цьому російські та українські вчені не обмежувались дослідженням лише вітчизняної історії, свідченням чого є праці 1.1. Янжула "Англійська вільна торгівля" (1882) та І.І. Кауфмана "Історія банківської справи у Великобританії" (1877) та ін.

 

Сутність марксистської економічної теорії.

Марксистська. Марксизм виник у 40-х рр. XIX ст. як напрям класичної політичної економії, що претендував на вдосконалення методу теоретичних досліджень і створення нової соціальної картини світу. Засновники марксизму Карл Маркс та Фрідріх Енгельс були сучас­никами і свідками утвердження капіталістичних відносин, отже форму­вання марксистського економічного вчення відбувалося тоді, коли поступальний розвиток капіталізму зазнав 1-их глибоких криз. Цей процес супроводжувався загостренням сус-них суперечнос-тей, про­явом яких були заворушення, повстання, соц-ні потрясіння.

Так, 1825 р. у Англії став початком пори криз, банкрутств та збільшенням безробіття на тлі бурхливого росту промисловості. Робітничий клас, що повністю залежав від успішного розвитку капіталістичого виробництва, бо не мав інших засобів до існування, крім праці, чутливо реагував на погіршання свого становища. Поча­лось формування профспілок, які розгортають широкомасштабну боротьбу за економічні інтереси робітничого класу. 1836 р. в Англії виникає чартистський рух, що проіснував близь­ко 1/4 ст. Його організованість, масовість, економічні та, головне, політичні гасла свідчили про те, що у сус-ві народжу­ється нова могутня сила.

Маркс та Енгельс розпочинали свою діяльність як революційні демократи та теоретики революційної боротьби, але згодом створили власну теоретичну систему, яка охопила всі соціальні науки. Теоретичними джерелами марксизму, крім класичної англійської політичної економії, були німецька філософія і французький утопічний соціалізм.

 

Які особливості промислового перевороту на Україні в першій половині XIX ст?

18 березня 1848 р. угорський сейм видав закон про скасування панщини в країні. У тому числі і в Закарпатті. 17 квітня 1848 р. цей закон було поширено на Буковину. 22 квітня 1848 р. на Великдень було проголошено про його звільнення. 7 вересня 1848 р. віденський парламент ліквідував примусову закупівля селянами горілки.

- Селяни ставали власниками землі;

- пани з державної скарбниці одержали компенсацію за ліквідацію панщини;

- пани звільнилися від обов’язків опіки над селянами;

- держава звільнила поміщиків від окремих податків;

- за панами залишились сервітутні володіння (ліси, пасовища, луки).

Російський цар Олександр ІІ вперше заявив про скасування кріпосного права у 1857 році, почали створюватися особливі губернаторські комітети для розроблення програми селянської реформи, яку цар Олександр ІІ підписав 19 лютого1861 року.

В результаті реформи селяни одержали особисту свободу але в економічному плані вона була здирницькою (як її охарактеризували передові люди того часу).

- реформа повністю зберегла поміщицьке землеволодіння;

- селянські земельні наділи зменшились з 15% загальної площі землі селяни втратили 94% колишніх поміщицьких селян одержали наділи менші 5 десятин, тобто менше норми середнього прожиткового мінімуму;

- селянам поміщики виділяли гірші землі, а іноді й взагалі непридатні для хліборобства;

- селянський наділ роздрібнювався на декілька ділянок і різних місцях;

- земельні наділи селян повинні були протягом 49 років викупити у поміщиків за цінами, які значно перевищували тодішні ринкові ціни на землю.

- пани поміщики оформляли уставні грамоти розмірів земельних наділів селян, останні перебували у становищі тимчасово зобов’язаних. Вони змушені були впродовж двох років відбувати панщину або платити оброк;

- державні селяни (50%) мали право викупити свій наділ у відповідності до спеціального закону про поземельний устрій від 1866 року, а до того вони сплачували щорічний державний податок.

Разом з тим реформа сприяла господарському піднесенню, завершенню промислового перевороту і здійсненню індустріалізації; земля стала об’єктом купівлі-продажу, розвивалося сільське підприємництво, розширювались ринкові відносини.

 

Причинипроми-слового піднесення в Україні в ІІ половині ХІХ

1) початок промислової експлуатації сировинних ресурсів(Криворізька залізо-марганцева руда;

2)утвердження фабрично-заводського виробництва;

3)соціально-економічними реформами царизму 70-х років

4)розвиток вланої металургійної та машинної індустрії

5)Формування загальноукраїнського ринку та розвитком залізничного транспорту

6)приплив іноземного капіталу

7)Формування промислової буржуазії.

Перехід до фабрично-заводського виробництва в Україні відбувався, як і скрізь у світовій економічній історії, супроводжувався впровадженням у виробництво машин, нових технологій, парових двигунів. Це призв. До витісн. Ручної праці. Швидко зрост. К-сть заводів і фабрик.