Визначіть передумови та особливості промислового перевороту у Англії.

Передумови:

-успішне завершення буржуазної революції, що зумовило формування єдиної буржуазної нації;

-політика протекціонізму та У. Петті;

-географічне розташування, що сприяло активному розвитку торговельного флоту;

-активна участь у колонізаційних процесах;

-товаризація господарства країни;

-наявність резерву вільнонайманої робочої сили;

-наявність вільних капіталів для розвитку науки і техніки.

Століття текстилю започатковане 1733 р., коли Дж. Кей винайшов «летючий» човник.

1765 р. – Д. Харгривс ств. Механічну прядку «Дженні»

1769 р. – Аркрайд ств. Першу прядильну фабрику.

1785 р. – Е. Картрайт ств. механічний ткацький верстат

1783 р. – Т. Белл ств. першу бавовняно-прядильну машину.

Наслідки:

Англія стала безперечним лідером у текстильний галузі, виробництво бавовняних тканин зросло більш ніж у 6 разів. Англ. Товари досягли високого рівня конкурентоспроможності оварів на світовому ринку.

Століття пари – його початок забезпечив технічний прогрес у металургійному виробництві.

1735 р. – А. Дербі винайшов коксову металургію

1760р. – в Шотландії відкрився перший металургійний завод.

1769р. – Дж. Уатт винаходить парову машину.

1782р. – побудовано першу фабрику з виробництва машин.

Наслідки:

Зростає металургійне виробництво, формується машинобудівна галузь, удосконалюється обробка металів – винаходять токарний та свердлильний верстати, вирішується транспортна проблема.

На частку Англії припадало 35-40% світової торгівлі, Англія стала на шлях індустріального розвитку першою у світовому господарстві.

Назвіть основні етапи та специфічні особливості промислового перевороту у Франції.

Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і специфіку. Він розпочався пізніше, ніж в Англії і був затяжним.

Перші машини тут з'явилися ще в кінці XVIII ст., але не мали широкого застосування. Промислове піднесення відбулося у 1805-1810 рр. в часи правління Директорії та Наполеона, які активно підтримували промисловість і торгівлю. У цей же час у Франції знайшли поширення англійські винаходи. Особливу роль у текстильній галузі промисловості відіграв верстат Жаккара, створений у 1804-1808 рр., який виготовляв тканини з візерунком, та машини Жирара (1810 р.), які здійснювали хімічно-механічну доробку льону.

 

У чому полягали основні наслідки промислового перевороту у США?

Незважаючи на високі темпи промислового розвитку у першій половині XIX ст., США залишалися в основному аграрною країною, промисловий переворот завершився лише на Півночі.Розвиток промисловості гальмували південні штати, в яких панувало рабовласницьке плантаційне господарство. Рабовласництво було основною перепоною на шляху розширення внутрішнього ринку — ринку товарів і робочої сили, освоєння земель Заходу, інтенсивного розвитку сільського господарства.Суперечності між північними і південними штатами викликали Громадянську війну в США (1861-1865 рр.), яка водночас була буржуазною революцією. Війна закінчилася перемогою Півночі. Важливими її наслідками було скасування рабства, ліквідація політичної та економічної роз'єднаності США.

 

Визначіть причини повільного розгортання двох етапів промислового перевороту у Німеччині.

Промисловий переворот тут розгорнувся лише в другій половині XIX ст. Найважливішою причиною такого відставання була наявність феодальних середньовічних порядків в сільському господарстві, збереження цехів у промисловості та політична роздрібненість країни. Навіть після революції 1848 р. у Німеччині зберігалася феодальна монархія і політична та економічна влада великих землевласників-юнкерів. Щоправда, монархія стала обмеженою, і деякі політичні права отримала національна буржуазія.

Що таке революція “Мейдзи“?

Революція 1868 р. була за своїм змістом буржуазною, але вона носила половинчастий характер і не повністю вирішила завдання буржуазних перетворень. Її половинчатість виявилася як в істоті проведених перетворень, так і у формі встановленої влади. Вона відкрила дорогу для розвитку капіталізму, але в той же час зберегла багато пережитків феодалізму. «Революція Мейдзі не була результатом звитяжного повстання міських санкюлотів і безземельних селян, як це було у Франції, а була угодою, досягнутою між одним крилом феодального класу, – найбільшими тодзама, в якості представників яких виступали самураї і гоєнін, і багатющим міським купецтвом» [Норман Г. Возникновеніє сучасної держави в Японії. М., 1961.]. Встановлення абсолютної монархії як форми державної влади (при формальному конституційному правлінні, введеному пізніше), компромісні заходи відносно верхівки колишнього класу феодалів, створення нового класу поміщиків, що використовують значною мірою докапіталістичні форми експлуатації все це говорить про половинчастий, незавершений характер революції.

 

 

74.Економічне вчення А. Сміта.

теорія була розроблена і описана в 1776 році в роботі “Дослідження про природу та причини багатства націй”. В ній вперше доводиться, що багатство націй не залежить від кількості золота та срібла, які вона має, а від її спроможності виробляти товари та послуги. Згідно з цим основне завдання держави полягає в тому, щоб розвивати виробництво за рахунок поділу праці та кооперації. Найкращим чином держава це може зробити, якщо не буде втручатися в економіку (принцип лейзефе). Аналіз, здійснений Адамом Смітом, став вихідною точкою класичної теорії, що служить основою для усіх видів політики вільної торгівлі.

Теорія Адама Сміта має такі припущення:

1) праця являє собою єдиний фактор виробництва;

2) має місце повна зайнятість (тобто всі ресурси, як має та чи інша країна, використовуються повністю);

3) в міжнародній торгівлі беруть участь тільки дві країни, які торгують між собою тільки двома товарами;

4) витрати виробництва залишаються постійними, а їх зниження збільшує попит на товар;

5) ціна одного товару відображена кількістю праці, який необхідно витратити для виробництва одиниці іншого товару;

6) транспортні витрати дорівнюються нулю;

7) зовнішня торгівля вільна від обмежень та регламентацій.

 

75.Економічне вчення Д. Рікардо.

1) усі доходи прибутки створюються у виробництві проведенні,здійсненні,провадженні,виробництву,проведенню,здійсненню,провадженню

2) "теорія вартості"

- споживча вартість (корисність) – не є являється мірою заходом вартості

- мінова вартість (вартість) – визначається обумовлюється витратами праці на їхнє виробництво проведення,здійснення,провадження а не корисністю

3) ціна як грошове вираження вартості

- природна ціна – вираження вартості

- ринкова ціна пов'язана з відхиленням ухиленням від ціни під дією попиту та пропозиції

- ціна складається в процесі процесу,процесові виробництва проведення,здійснення,провадження

4) ріст зростання,збільшення,зріст продуктивності праці веде провадить до зменшення вартості

5) теорія ренти. рента – частка доля продукту землі, яка сплачується землевласникові землевласнику за її користування. Головна думка – рента створюється працею, а не є продуктом природи. величина розмір ренти залежить від: родючості, місцезнаходження, величини розміру,розміри вкладеного капіталу

6) капітал – частина частину багатства, що вживається у виробництвіпроведенні,здійсненні,провадженні,виробництву,проведенню,здійсненню,провадженню. Основний Основної,Основній,Основною, оборотний

7) гроші – паперові гроші існують, якщо вони розмінюються на золото по твердому твердім співвідношенню, але їхня цінність залежить тільки від їхньої кількості в обігу звертанні,зверненні,обертанні,поводженні,обігові,звертанню,зверненню,обертанню,поводженню

8) "теорія заробітної плати"

- зарплата – ринкова ціна праці, яка коливається навколо своєї основи – природної ціни

- природна ціна праці (вартість засобів існування робітника і його родини сім'ї, яка залежить від кількості предметів життяжиттю, які можна на них купити)

- прожитковий мінімум залежить від історичних умов і традицій і сформованих норм споживання

9) приймав "теорію народонаселення" Мальтуса

10) кризи надвиробництва неможливі

11) теорією відносних або порівняльних переваг: кожна країна зацікавлена спеціалізуватися на виробництві в якому вона має найбільшу переваги (як у біля Сміта) або найменшу слабкість. Тобто з якого вона має найбільш відносну вигоду.