ТОП 10:

Нумерація розділів, підрозділів



Розділи, підрозділи, пункти, підпункти індивідуального завдання нумерують арабськими цифрами.

Розділи індивідуального завдання мають порядкову нумерацію в межах викладення курсової роботи і позначаються арабськими цифрами без крапки, наприклад: РОЗДІЛ 1, РОЗДІЛ 2 тощо. Після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи мають порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу ставлять крапку, наприклад: 2.1., 2.2., 2.3. тощо. Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти мають порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу.

Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту, або номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою після номера пункту крапку ставлять, наприклад: 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3. тощо. Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації

Для пояснення тексту індивідуального завдання, що викладається, допускається його ілюструвати графіками, діаграмами, схемами тощо. Ілюстрації, вміщувані у текст курсової роботи, іменують рисунками.

Ілюстрації розміщуються безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі тобто, щоб для вивчення цього рисунка сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті індивідуального завдання.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації. Ілюстрація позначається словом «Рис.», її номером та назвою ілюстрації, яка відокремлюється від номера за допомогою тире. Назва друкується малими літерами (крім першої великої), вона має бути сти­слою і відбивати зміст ілюстрації наприклад: Рис.1.1. Структура власного капіталу підприємства.

Найменування повинно відображати зміст рисунка та бути коротким та розташовуватися по центру. Його розміщують після номера рисунка і виконують малими літерами з першої великої жирним шрифтом.

Якщо ілюстрації, що розміщено в роботі, створені не автором, необхідно, подаючи їх у роботі, вказати використовуване джерело.

Якщо після посилання на рисунок йде розгляд матеріалу, що ілюструється, то у розповіді слово «рисунок» пишуть, наприклад: «Як видно з рис.1.2 ...».

Відстань перед рисунком, назвою рисунку, а також після назви має бути один рядок.

 

Таблиці

Для зручності викладу і читання тексту цифрові та інші показники рекомендується оформляти у вигляді таблиці. На всі таблиці мають бути посилання і в тексті роботи. При посиланні на таблицю вказують її повний номер, а слово "Таблиця" пишуть у скороченому вигляді, наприклад: табл. 1.1.

Назву та слово “Таблиця” починають з великої літери. Слово "Таблиця" розміщують у лівому кутку рядка з абзаца з відступом 1,25. Назву таблиці наводять жирним шрифтом.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без обертання тексту або з обертанням за годинниковою стрілкою.

Побудова таблиці має відповідати рисунку 4:

Таблиця номер

Найменування таблиці

Рис. 4. Побудова таблиці

 

Розміри таблиць вибирають довільно залежно від вміщуваного матеріалу. Зліва, справа та знизу таблиці, як правило, обмежують лініями. Головка таблиці має бути відокремлена потовщеною лінією. Висота рядків таблиці має бути не менше 8 мм.

Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці.

При необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків граф.

Таблицю, залежно від її розміру, можна вміщувати під текстом, у якому вперше подане на неї посилання, або на окремій наступній сторінці, а також у додатку до тексту документу.

Допускається розташування таблиці в альбомному виді.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. Наприклад, «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).

Таблиця, повинна мати найменування, яке повинно відображати зміст таблиці та бути коротким.

У таблицях слід обов'язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися у відповідності до стандартів. Числові величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків.

Слово «Таблиця ____» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть «Продовження табл. ____» з зазначенням номера таблиці. Приклад побудови типової структури із змістовним наповнення наведено нижче.

Таблиця 1.1

Зведена таблиця основних показників ліквідності підприємства

Показники І квартал 2014 р. IV квартал 2014 р Відхилення
Коефіцієнт поточної ліквідності 1,11 1,18 0,07

Продовження табл. 1.1

Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,07 0,1 0,03
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,012 0,01 -0,002

Таблиця має складатись 12 шифром з одинарним інтервалом.

Переліки

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

Якщо перелік складається з окремих слів (або невеликих фраз без розділових знаків), то вони можуть записуватися в підбір з іншим текс­том, при цьому елементи переліку відокремлюються один від одного крапкою з комою.

Наприклад:

Поточна дебіторська заборгованість охоплює: 1) дебіторську за­боргованість за товари, роботи, послуги; 2) дебіторську заборгованість у розрахунках; 3) іншу поточну дебіторську заборгованість.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації). Наприклад:

а) ;

б) :

1) ;

2) ;

в) .

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного виступу 1,25, другого рівня – з абзацним відступом 1,75.

 

Примітки

Примітки вміщують за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації курсової роботи.

Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.

Одну примітку не нумерують.

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами. Після слова «Примітка» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.

Приклад:

Примітки:

1._________________________________________________

2. ________________________________________________

 

Формули та рівняння

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються.

Формули розташовують по тексту або окремими рядками. По тексту розміщують нескладні формули, окремими рядками – основну формули, що застосовуються у роботі при розрахунках та дослідженнях.

Формули розташовують симетрично тексту, у якому вони згадуються. В одному рядку можна розташовувати тільки одну формулу. Вище і нижче кожної формули залишають по одному вільному рядку.

Переносити продовження формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знаки на початку наступного рядка повторюють. При переносі на операції множення застосовують знак (х). Формули, які йдуть одна за одною, розділяють комою.

Позначення величин, які входять до формул, повинні відповідати позначенням відповідних стандартів.

Пояснення позначень величин і числових коефіцієнтів, якщо вони не пояснені раніше у тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою з нового рядка з абзацу зі слова «де» без двокрапки у тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Після формули перед словом «де» ставиться кома.

Формули мають бути пронумеровані у межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (3.1) (перша формула третього розділу).

Номер формули записують у круглих дужках справа від неї у кінці рядка.

При переносі формули на наступний рядок (сторінку) номер зазначають біля її закінчення.

Формули можуть бути виконані комп'ютерним висотою не менш 2,5 мм. Застосування комп'ютерних і рукописних символів в одній формулі не допускається. Рекомендується застосування редактора формул Microsoft Equation.

Посилання

У документі наводять посилання:

- на даний документ (курсової роботи);

- на стандарти, підручники, навчальні посібники та інші документи.

При посиланні на розділ, підрозділ, пункт, підпункт або перелік курсової роботи слід писати : «.... відповідно до розділу 3 ...», «згідно з підрозділом 3.1. ....», «...згідно з пунктом 3.1.2. ...», «.... зазначеного у переліку 2) ...».

Посилання на таблиці, ілюстрації, формули і додатки подають таким чином:

- « ... наведені у таблиці 2.3» або «наведені у табл. 2.3»;

- «... подані у таблиці 4.1» або «подані у табл. 4.1»;

- «... згідно з рисунком 3.2» або «згідно з рис. 3.2»;

- «... показано на рисунку 4.3» або «показано на рис. 4.3»;

- «... у формулі (2.4)», «як видно з формули (2.4)»;

- «... подані у додатку Б», «наведені у додатку Б».

Порядковий номер джерел надають по мірі появи посилання на те ж саме джерело, його номер повторюють.

Посилання на документ подають у цілому або на його структурні елементи (розділи, підрозділи, пункти, підпункти і додатки). При посиланні на структурні елементи зазначають їх номер і найменування. При повторних посиланнях зазначають лише номер.

 

Додатки

Додатки є продовженням індивідуального завдання і мають наскрізну нумерацію сторінок.. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.

Додатки послідовно позначаються великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Г, Г’, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Літерні позначення надають в алфавітному порядку без повторення і, як правило, без пропусків. Наприклад, Додаток А, Додаток Б.

Якщо додаток один, його теж позначають – Додаток А. Слово «Додаток» розташовується симетрично тексту.

Додаток повинен мати заголовок, який розташовують під словом «Додаток _» симетрично тексту і виконують малими літерами з першої великої.

Текст додатку може мати розділи, підрозділи, пункти та підпункти, які нумеруються у межах додатку і виконуються за загальними правилами, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: “А.2” - другий розділ додатка А; “В.3.1.” - перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рис. Б.1.3 – третій рисунок першого розділу додатку Б; таблиця А.2 – друга таблиця додатку А; формула (А.1) – перша формула додатку А.

Приклад оформлення таблиці та рисунку в додатку наведено в Додатках К, Л відповідно.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рис. А.1, таблиця А.1, формула В.1.

В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: “... на рисунку А.1 ...”; “... в таблиці Б.3 ...”, або “... в табл. Б.3 ...”; “... за формулою (В.1)...”, “ ... у рівнянні (К.2) ...”.

На всі додатки в тексті роботи повинні бути посилання.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література

1. Боронос В. Г. Управління фінансовою санацією підприємств : методика та практика / В. Г. Боронос, І. Й. Плікус. – Суми : СумДУ, 2011. – 311 с.

2. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств : навч. посібник / О. О. Терещенко. – К. : КНЕУ, 2010. – 412 с.

3. Терещенко О. О. Антикризове фінансове управління на підприємстві : монографія / О. О. Терещенко. – К. : КНЕУ, 2006. – 268 с.

 

Додаткова література

4. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вiд 30.06.1999 № 784 - ХІV.

5. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 18–22.

6. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44.

7. Закон України “Про аудиторську діяльність” вiд 22.04.1993 № 3125-XII.

8. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” // Бухгалтерський облік і аудит. – 1999. – № 9. – С. 3–8.

9. Методичні рекомендації з виявлення ознак неплатоспроможності підприємств і ознак дій з прихованого банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені Наказом Міністерства економіки України від 26.10.2010 року № 1361 зі змінами та доповненнями.

10. Шершньова З. Є. Антикризове управління підприємств-вом: навч. посіб. / З. Є. Шершньова, В. М. Багацький, Н. Д. Гетманцева ; за заг. ред. З. Є. Шершньової. – К. : КНЕУ, 2007. – 680 с.

11. Багацький В. М. Антикризове управління підприємством : навч. посіб. / В. М. Багацький, Н. Д. Гетманцева ; за заг. ред. З. Є. Шершньової. – К. : КНЕУ, 2007. – 680 с.

12. Бланк И. А. Антикризисное финансовое управление предприятием / И. А. Бланк. – К. : Изд-во "Эльга", Ника-Центр, 2006. – 672 с.

13. Воронина В. М. Факторный анализ стоимости чистых активов в целях управления предприятием / В. М. Воронина // Аудит и финансовый анализ. – 2006. – №4. – С.43-47.

14. Гольцова С. М. Звітність підприємств : навч. посібник / С. М. Гольцова, І. Й. Плікус. – К. : ЦУЛ, 2014. – 294 с.

15. Горицкая Н. Финансовая стратегия: Управление финансами / Н. Горицкая // Финансовый директор. – 2009. – № 11. – С. 17-25.

16. Давидович I. Є. Контролінг : навчальний посібник / I. Є. Давидович. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 552 с.

17. Ковтун С. Бюджетирование на современном предприятии или как эффективно управлять финансами / С. Ковтун. – Харьков : Фактор, 2009. – 226 с.

18. Концепция контроллинга: Управленческий учет. Система отчетности. Бюджетирование: пер. с нем. Horvath & Partners. – 3-е изд. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2013. – 269 с.

19. Пушкар М. С. Контролінг – інформаційна підсистема стратегічного менеджменту / М. С. Пушкар, Р. М. Пушкар. – Тернопіль : Карт-бланш, 2009. – 370 c.

20. Пушкар М. С. Креативний облік (створення інформації для менеджменту) : монографія / М. С. Пушкар. – Тернопіль : Карт-бланш, 2009. – 334 с.

21. Реструктуризація підприємства: навч. посіб. для вищ. навч. закл. / за ред. В. М. Заболотного. – К. : Міленіум, 2011. – 440 с.

22. Рябков А. В. АВС-костинг как альтернатива директ-костингу / А. Рябков // Управление корпоративними финансвами. – 2014. – № 6. – С. 22.

23. Скібіцький О. М. Антикризовий менеджмент : навч. посібник для вузів / О. М. Скібіцький. – К. : ЦУЛ, 2009. – С. 185-186.

24. Терещенко О. О. Санація балансу АТ у контексті стандартизації фінансової звітності в Україні / О. О. Терещенко // Бухгалтерський облік і аудит. – 2010. – № 10. – С. 49-54.

25. Федулова Л. І. Методологічні підходи до управління реструктуризацією підприємств / Л. І. Федулова // Проблеми науки. – 2002. – № 5. – с. 54-59.

26. Фінанси підприємств : підручник / А. М. Поддєрьогін, М. Д. Білик, Л. Д. Буряк та ін.; кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. – 6-те вид., перероб. та доп. – К. : КНЕУ, 2006. – 552 с.

27. Шевчук В. Стратегічний управлінський облік / В. Шевчук. – К. : Алеута, 2009. – 175 с.

28. Шеремет А. Д. Методика финансового анализа предприятия / А. Д. Шеремет, Е. В. Ненашев. – М. : Дело, 2012. – 208 с.

29. Шершньова З. Е. Стратегічне управління : навч. посіб. / З. Е. Шершньова, С. В. Оборська. – К. : КНЕУ, 2002. – 384 с.

30. Шершньова З. Є. Антикризове управління підприємством : навч.-метод. посіб. [для сам. вивч. дисц.] / З. Є. Шершньова, С. В. Оборська. – К. : КНЕУ, 2006. – 196 с.

31. Штангрет А. М. Антикризове управління підприємством : навч. посіб. / А. М. Штангрет, О. І. Копилюк. – К. : Знання, 2007. – 335 с.

 

Додаток А(Вихідні дані для обчислення потужності та ступеня збалансованості виробничої програми підприємства)

№ варіанта Виробнича програма випуску продукції за рік, тис.тонн Кількість виробничих агрегатів, одиниць Паспортна потужність одного агрегату, тонн на годину Фактична потужність одного агрегату, тонн на годину Режим роботи основних виробничих підрозділів підприємства Перерви в роботі основного устаткування за рік, годин
змін за добу днів на тиждень тривалість зміни, годин технологічно неминучі перерви планово-запобіжні ремонти
3,2
3,1 8,2
8,1
2,9 2,5
2,8 2,6
2,7 2,5
3,2 2,8
3,1 7,9
2,5 8,2
2,9 2,3 7,9
2,4
2,8 2,5
2,9 2,5
3,3 2,6 8,1
2,4 8,2
2,6
2,8 2,3 8,2
2,7 2,5
2,6 8,2
3,1
2,5
2,4 2,2
3,6 3,4
2,5 2,2
2,5 2,1 7,9
2,6 2,3 7,6
2,7 2,5
3,7 3,5
2,9 2,4

 

Додаток Б (Вихідні дані для розрахунку балансу робочого часу, чисельності та заробітної плати виробничих працівників)

№ варіанта Тривалість робочої зміни, годин Кількість змін на добу Повна трудомісткість виробничої програми, тис.людино-годин/рік Коефіціент виконання норми виробітку, частка одиниці Розподіл виробничих працівників на основні категорії, %до обчисленої чисельності Годинна тарифна ставка за виконуваний обсяг робіт, грн/годину Встановлений відсоток премії до тарифного заробітку для всіх категорій працівників, %
Основні працівники допоміжні працівники Черговий та ремонтний персонал Основні працівники Допоміжні працівники Черговий та ремонтний персонал
1,3 5,3 3,5 2,8
8,2 1,15 3,2
8,1 1,05 4,8 3,3 2,5
1,18 5,8 2,4
1,4 5,4 4,2 2,8
1,1 3,4
1,05 4,9 2,7
1,25 4,8 2,6
7,9 1,15 4,8 2,5
8,2 1,17 4,6 3,2 2,5
7,9 1,12 5,6 3,1 2,5
1,19 5,5 3,1 2,2
1,1 5,2 3,2 2,6
1,2 - 2,4
8,1 1,05 - 5,5 3,6 2,5
8,2 1,05
-
8,2 1,1 4,8 3,2
1,1 6,1 4,6 3,4
8,2 1,45 6,3 4,5 3,8
1,05 6,8 4,5 3,4
1,05 - 5,7
1,25 5,9
5,8 3,9 3,2
5,8 3,7 3,2
7,9 1,2 - 5,8 4,4
7,6 1,1 2,5
1,3 6,5 3,8 2,7
1,1 6,4 3,9
1,05 4,6 3,6

 

 

Додаток В (Вихідні дані для розрахунку фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців)

№ варіанта Розподіл чисельності управлінського штату за відповідними категоріями, % до отриманої чисельності Посадовий місячний оклад, грн Відсоток премії до посадового окладу за виконання службових обов'язків для всіх категорій управлінців, %
Керівники Спеціалісти Службовці Керівники Спеціалісти Службовці

 

 


Додаток Д (Вихідні дані для обчислення середньорічної вартості основних виробничих фондів)

№ варіанта Вартість основних виробничих фондів на початок року (по групах) Вартість введених (+) виведених(-) фондів (по групах) Термін введення (вибуття) основних фондів (на початок визначеного місяця) по групах основних фондів
Ф1 тис грн Ф2 тис грн Ф3 тис грн Ф4 тис грн ΔФ1 тис грн ΔФ2 тис грн ΔФ3 тис грн ΔФ4 тис грн Т1 Т2 Т3
Норми амортизації, встановлені чинним законодавством, На, %
8% 40% 24% 60%
- - - - січень січень
- - - липень - - -
- -340 -300 - травень грудень грудень
- -150 - лютий березень березень
- -250 - червень жовтень жовтень
-200 -150 -100 квітень листопад червень червень
-350 - - січень січень - -
- - - - травень травень
- - -400 -40 - - серпень серпень
- -150 - травень вересень вересень
- - - - травень травень
- -120 - березень лютий лютий
- -260 -200 - липень липень липень
- - - - січень січень
- -250 -250 - березень травень травень
-200 лютий серпень березень лютий
- - - - січень - -
- - - - жовтень жовтень
- - серпень травень травень
- - -150 -10 - - липнь липень
- - - - січень січень
-500 - - - березень - - -
- - - - червень червень
- - - - лютий - -
- - лютий березень травень
-800 - травень - січень січень
-360 - - - вересень - - -
- - березень червень червень
- - - - травень травень
- - липень вересень лютий
                               

 

 

Додаток З (Вихідні дані по сировині для обчислення собівартості продукції)







Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.243.36 (0.015 с.)