Калькуляція собівартості продукції

 

Калькуляційні статті	Витрати
у розрахунку на одиницю продукції, грн.	у розрахунку на весь обсяг продукції, грн.
Сировина
Напівфабрикати
Допоміжні матеріали
Електроенергія
Вода
Разом
Заробітна плата основних виробничих працівників
Резерв відпусток
ЄСВ
Витрати на підготовку та освоєння виробництва
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування
Цехові витрати
Цехова собівартість за мінусом відходів
Загальновиробничі витрати
Інші витрати
Виробнича собівартість

 

Інформація про витрат на оплату праці основних виробничих працівни­ків, безпосередньо зайнятих виготовленням цільової продукції та про резерв відпусток по даній категорії працівників була наведена раніше у табл. 18.

Для розрахунку статті «Відрахування від заробітної плати основних виробни­чих працівників» необхідно обчислити єдиний соціальний внесок (ЄСВ) за ставкою 38% від нарахованої суми їх річного фонду оплати праці з урахуванням резерву відпусток.

Калькуляційна стаття «Витрати на підготовку та освоєння виробництва» міс­тить низку витрат на проектування виробів, на розробку і документальне оформ­лення нормативів праці, норм витрат сировини і матеріалів, на коригування техніч­ної документації (їх сума наведена в Додатку Л).

Стаття «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання» включає:

- фонд оплати праці та резерв відпусток допоміжного, чергового та ремонтного персоналу під­приємства (їх річна сума обчислена в табл. 18);

- відрахування ЄСВ, сума якого складає 38% від суми їх річного фонду оплати праці з урахуванням резерву відпусток;

- амортизаційні відрахування (А,) визначені за умовними нормами амортизації від середньорічної вар­тості основних виробничих фондів (Фср) (тобто II, III та IV груп основних виробничих фондів) за даними поданими в Додатку Д:

 

Аі = Ф_СР * Н_А, грн.(9)

 

де Н_А - норма амортизаційних відрахувань відповідної і-ої групи основних виробничих фондів підприємства (дані Додатку Д).

В свою чергу середньорічна вартість вказаних об'єктів основних виробничих фондів по групах (Фср) обчислюється за формулою (10):

 

Фср = Фпр + (Фвв* Т₁/12) – (Фвиб * Т₂/12), грн, (10)

 

де Фпр - вартість основних виробничих фондів підприємства на початок року по групах (дані Додатку Д), грн;

Фвв - вартість введених у виробництво протягом року основних виробни­чих фондів по групах (дані Додатку Д), грн;

Фвиб - вартість вилучених з виробництва протягом року основних вироб­ничих фондів по групах (дані Додатку Д), грн;

Т₁ - кількість повних місяців служби обладнання протягом року від момен­ту його впровадження у виробництво до кінця поточного періоду по групах (дані Додатку Д), місяців;

Т₂ - кількість повних місяців, протягом яких обладнання не працює від мо­менту його вилучення з виробництва до кінця поточного періоду по групах (дані Додатку Д), місяців;

- витрати на поточний ремонт основних виробничих фондів (II, III та IV груп основних виробничих фондів), які в інди­відуальному завданні пропонується взяти в розмірі 5% від їх середньорічної вар­тості (Фср), обчисленої за даними Додатку Д.

При розрахунку статті «Цехові витрати» підсумовують такі витрати:

- фонд оплати праці керівників, спеціалістів і службовців (їх річна сума обчи­слена в табл. 19);

- відрахування ЄСВ, сума якого складає 38% від суми річного фонду їх оплати праці;

- амортизаційні відрахування (А) по І групіосновних виробничих фондів підприємства, обчислені виходячи з умовних норма амортизації за формулою (12) за даними Додатку Д;

- витрати на ремонт будівель і споруд (тобто по І групі основних виробничих фондів підприємства), які складають 2% від їх середньорічної вартості, обчисленої за формулою (13) за даними Додатку Д;

- витрати на охорону праці всіх категорій працівників, наведені в Додатку Л.

Сума всіх наведених вище витрат складає цехову собівартість продукції.

До складу статті «Загальновиробничі витрати» відносять витрати на науково-дослідні та випробувальні роботи; витрати на охорону навколишнього середови­ща, геологорозвідувальні роботи; витрати на стандартизацію і сертифікацію про­дукції тощо. їх сума наведена в Додатку Л.

Цехова собівартість продукції з урахуванням загальновиробничих витрат утво­рює виробничу собівартість виготовленої продукції (табл.20).

На підставі внесеної до табл.20 інформації здійснюються аналітичні розра­хунки головних витратних показників роботи підприємства:

а) наводиться перелік та обчислюється сума умовно-змінних витрат (С_уз) у собівартості продукції за формулою (11):

n

Суз = ∑ Взі, грн. (11)

і=1

де Взі – змінні витрати на виробництво продукції, які залежать від зміни обсягів виробництва продукції. До них відносять витрати на сировину, основні і допоміжні матеріали, напівфабрикати та комплектуючі, паливо, електроенергію, пару, воду тощо, заробітну плату основних виробничих працівників з відрахуваннями в соціальні фонди (якщо їх праця оплачується за встановленими відрядними розцінками).

б) наводиться перелік та обчислюється сума умовно-постійних витрат (Суп) у собівартості продукції за формулою (12):

n

Суп = ∑ Впj, грн. (12)

j=1

 

де Впj – умовно-постійні витрати у собівартості продукції, які не залежать від зміни обсягів виробництва продукції. До них відносять заробітну плату керівників, спеціалістів, службовців з відрахуваннями в соціальні фонди, витрати на утримання та експлуатацію устаткування, на освоєння виробництва, цехові та інші загальновиробничі витрати.

Перед тим, як зробити висновок щодо ефективності виробничої програми під­приємства, слід обчислити ціну виготовленої підприємством продукції (Цод) за фор­мулою (8.), виходячи із запланованого нормативного рівня рентабельності про­дукції (Rн):

 

Цод = С_ОД * (1+Rн) * ПДВ = С_ОД * (1+Rн) * 1,2(13)

 

де С_ОД - виробнича собівартість одиниці виготовленої продукції, грн.;

ПДВ - сума податку на додану вартість, яка відповідно до Податкового кодексу України обчислюється за ставкою 20%;

Rн - ормативний рівень рентабельності продукції (дані Додатку Л).

Значення планового прибутку наведені разом із показником нормативної рен­табельності продукції в Додатку Л.

На підставі одержаної калькуляції та ціни реалізації необхідно розрахувати беззбитковий (кри­тичний) обсяг виробництва (Тб) для умов поточного економічного стану підприємст­ва за формулою (14):

 

Тб = Cуп / (Цод – Сзм_од), у тоннах (14)

 

де Суп - сума умовно-постійних витрат на фактичний річний обсяг виробницт­ва продукції, грн;

Сзм _од - сума умовно-змінних витрат, що припадає на одиницю виробленої продукції, грн / тонну.

За підсумками розрахунків виконується рис.2 з дотриманням відповідного масштабу, обумовленого вихідними даними індивідуального варіанта завдання.

 

 

Спектр прибутків

 

 

Тб

Суз

Суп

 

 

Q

Рис. 2. Визначення беззбиткового та ефективного обсягів виробництва

 

Ефективний обсяг виробництва продукції (Qеф) необхідно розрахувати, вихо­дячи із суми планового прибутку (Ппл), що його одержує підприємство при заданому нормативному рівні рентабельності (Rн), тобто за формулою (15):

 

Q_ЕФ = (Суп + Ппл) / (Цод – Сзм_ОД), у тоннах (15)

 

Після розрахунку беззбиткового та ефективного обсягів виготовлення продук­ції необхідно порівняти їх з фактичними обсягами виробництва, заданими в кож­ному окремому варіанті індивідуального завдання і зробити висновки.

В подальшому слід перейти до прогнозу очікуваного доходу та можливості відновлення платоспроможності.

Оскільки в державі спостерігається інфляційний процес, то для визначення теперішньої вартості грошового потоку рекомендується скористатись складним процентом, тобто при визначенні грошового потоку застосовувати коефіцієнт дисконтування:

 

kd = 1 (16)

(1 + d) ⁿ

 

Коефіцієнт дисконту cлід визначити самостійно, виходячи з джерел, які планується залучати для здійснення санаційних заходів. Здійснений вибір коефіцієнту дисконту слід обгрунтувати, тобто пояснити з яких причин вибрано такий процент дисконту.

Розрахунок очікуваного доходу має бути проведений за формою табл.21.

Таблиця 21-25