Фактори впливу на величину виробничої потужності

Підприємства

—► кількість обладнання;

—► потужність обладнання;

—► режим роботи підприємства;

—► кваліфікаційний рівень робітників;

—► структура основних фондів.

ІІ Виробнича потужність верстату, обладнання, агрегату (ВП_в) обчислюється:

,одиниць /період,

де Т_шт. — прогресивна норма часу на одиницю продукції год/одиницю.

Ц Виробнича потужність потокової лінії (ВП_пл):

 

ВП _пл =, одиниць/період,

де r — такт потокової лінії, год./одиниць.

ІІ Виробнича потужність агрегатів неперервної дії (ВП _неп), наприклад, доменних печей, обчислюється за формулою:

 

ВП _неп= т /період,

де Ф_к — календарний фонд часу роботи доменної печі год./рік;

t_pл. час на одну плавку, год./плавк;

q — обсяг металу, що виплавляється за одну плавку т/плавк.

Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (року) (ВП_вих) обчислюється:

 

ВП _вих = ВП_вх + ВП_вв - ВП _вив, грн.,

де ВП_вх— виробнича потужність на початок періоду, грн.;

ВП_вв — введена в плановому періоді виробнича потуж­ність, грн.;

ВП_вив — виведена за плановий період виробнича по­тужність, грн.

|| Середньорічна виробнича потужність (ВП_сер.р.) підприєм­ства, цеху, обчислюється за формулою:

 

ВП_сер.р = ВП_вх + ВП_вв - ВП_вив , грн.,

де к — кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

 

 

ТЕМА 8

 

Оборотні фонди і оборотні засоби підприємства

 

Питання для теоретичної підготовки

1. Поняття та матеріальний склад оборотних фондів і оборот­них засобів підприємства.

2. Структура оборотних засобів підприємства.

3. Джерела формування оборотних засобів підприємства.

4. Показники використання матеріальних ресурсів.

5. Нормування оборотних засобів підприємства.

6. Оборотність оборотних засобів, показники оборотності.

7. Вплив оборотності оборотних засобів на кінцеві результати роботи підприємства.

8. Значення та шляхи прискорення оборотності оборотних засобів в сучасних умовах.

Ключові терміни і поняття
· оборотні фонди підприємства · структура оборотних засобів підприємства · витрати майбутніх періодів · абсолютна матеріаломіст кість · загальна матеріаломісткість · матеріаловіддача коефіцієнт використання матеріалів	· нормування оборотних засобів · оборотність оборотних засобів · рентабільність оборотні засоби підприємства · фонди обігу · виробничі запаси · незавершене виробництво · матеріаломісткість · економія

Основні теоретично-розрахункові положення теми

Оборотні фонди — це частина виробничих фондів підпри­ємства, яка повністю споживається в кожному технологіч­ному циклі виготовлення продукції і повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції. Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, а також деякі засоби праці.

 

 

Поруч з оборотними фондами існують фонди обігу, тобто ті, які функціонують у сфері обігу (реалізації продукції).

 

 

Сукупність оборотних фондів та фондів обігу підпри­ємства становлять його оборотні засоби (або оборотні кошти).

Оборотні засоби поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих належать всі оборотні фонди та готова про­дукція на складах підприємства. До ненормованих відносяться відвантажена готова продукція та готівкові і безготівкові гро­шові кошти підприємства.

Структура оборотних засобів характеризується співвідно­шенням їх окремих елементів у загальному обсязі оборотних засобів, яке виражається у відсотках. Ця структура може бути досить різною в залежності від галузі, до якої належить підприємство, але в цілому по промисловості 2/3 оборотних засобів — це оборотні фонди, а 1/3 — фонди обігу.

Джерелом формування оборотних засобів підприємства є власні і залучені засоби. До власних належать виділені під­приємству при його утворенні кошти (якщо підприємства державні), статутні фонди недержавних підприємств, а також поповнення цих фондів. Поповнення може відбуватись за рахунок прибутку підприємства, а також за рахунок залучення її оборот стійких пасивів (заборгованості по заробітній платі, внесків на соціальне страхування, резервів майбутніх пла­тежів).

Залученими оборотними засобами є кредити банків, якими покривається нестача власних оборотних засобів.

Значна частка в оборотних фондах підприємства належить виробничим запасам (матеріальним ресурсам), тому від ефек­тивності їх використання залежать показники використання оборотних засобів взагалі.

Ефективність використання матеріальних ресурсів харак­теризується системою показників, основним з них є мате­ріаломісткість.

		Матеріаломісткість
	Абсолютна		Питома		Загальна

 

 

II Абсолютна матеріаломісткість показує витрати основ­них видів сировини і матеріалів за абсолютними значеннями па фізичну одиницю виготовленої продукції.

II Питома матеріаломісткість — це витрати основних нидів сировини і матеріалів на одиницю експлуатаційної характеристики продукції.

Мм=

II Загальна матеріаломісткість (М_м) відображає вартість всіх матеріальних затрат на одиницю виробу або на одну гривню виготовленої продукції. Її можна обчислити:

М_м= або

де М₃ — загальна сума матеріальних затрат, грн.;

Q, N — обсяг виготовленої продукції в грошовому і нату­ральному вимірниках відповідно.

Оберненим показником до матеріаломісткості є матеріаловіддача (М_в):

М_в =

В практичній роботі підприємства важливе значення ма­тії, показники:

 

1. Коефіцієнт використання матеріалів. Він може бути плановим (відношення чистої ваги виробу до норми витрат сировини або матеріалів) і фактичним (відношення чистої ваги виробу до фактичних витрат матеріалів).

1. Коефіцієнт використання окремих видів матеріалів (АГвик.матє[) може визначатись не лише по певних видах про­дукції, а й по підприємству в цілому:

К_вик._матер =

де т — кількість видів продукції, при виробництві яких використовується даний вид матеріального ресурсу;

N_i, — обсяг випуску продукції і-го виду в натуральних одиницях;

Мі — чиста вага (площа) одиниці готової продукції і-го виду;

М_заг— загальні витрати матеріалу на випуск продукції за певний період у фізичних одиницях.

2. Розмір відходів характеризується коефіцієнтом, що по­казує відношення величини відходів до величини загальних витрат матеріалу.

3. Коефіцієнт вилучення готової продукції із одиниці пере­робленої сировини. Цей коефіцієнт має певну межу — вміст у вихідній сировині корисних компонентів, що вилучаються.

Відносна економія матеріальних затрат (Е _матер) обчис­люється:

Е _матер = М _баз × І_q — М_пл, грн.,

де М_баз, М_пл — відповідно сума матеріальних затрат в базовому і плановому періодах, грн.;

I_q — індекс обсягу випуску продукції в плановому періоді.

 

 

Норматив власних оборотних засобів у виробничих запасах (Н_{вир.зап}) визначається шляхом множення денної потреби у певному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму запасу в днях (З_дн):

Н_{вир. зап} = Д×З_дн

Денна потреба визначається за формулою:

 

 

Д =, + натур. один,

де М_заг — загальна річна потреба в даному виді ресурсів, натур. одиниць,

 

М _заг =

деq_і — маса (площа) заготовки однієї деталі (виробу) і-го виду, натур, одиниць.

Маса (площа) заготовки знаходиться виходячи із коефі­цієнта використання матеріалу (К_{вик.мате}) і чистої ваги деталі (виробу) (М_i):

q₁ =.

 

Норма запасу матеріальних ресурсів в днях включає:

· транспортний,

· підготовчий,

· технологічний,

· Поточний,

· страховий запаси, представлені в днях.

Поточний запас певного виду матеріальних ресурсів в натуральних одиницях (3_поточн) можна обчислити із залеж­ності:

 

З _поточн = Д× Т_пост,

де Т _пост — період поставки даного матеріального ресурсу

в днях.

Мінімальний запас (З _mіn) дорівнює страховому запасу (З_страх), а останній визначається як добуток денної потреби в ресурсі на період зриву поставки (_{Тзрив.пост});

З_страх = Д × Т_{зрив. пост} .

Максимальний запас (З _мах) можна визначити як суму мінімального (страхового) і поточного запасів:

З _мах = З _міп + З_поточн.

Середній запас певного виду матеріального ресурсу (3_сер) можна обчислити за формулою:

З_сер = З _міп + 0,5 × 3 _поточн.

Знаючи нормативну величину виробничих запасів у нату­ральних вимірниках можна перейти до його представлення у грошовому виразі і обчислити загальний норматив оборотних засобів у виробничих запасах.

Норматив власних оборотних засобів у незавершеному ііиробництві (Н _нзв) визначається за формулою:

Н _нзв=, грн.,

де С_р — собівартість річного випуску продукції, грн.;

 

 

Тц — тривалість циклу виготовлення продукції, днів;

К _нз — коефіцієнт наростання затрат (див. тему 5).

Норматив оборотних засобів в запасах готової продукції (Н _гп) визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю (В_д) на норму запасу готової продукції на складі в днях (З_дн):

Н _гп = В _д × З _дн, грн.

Норматив оборотних засобів у витратах майбутніх періодів (Н _{майб. пер}); розраховується виходячи із залишків коштів на початок періоду (В _поч) і суми витрат, які слід буде зробити в плановому році (В_пл), за мінусом суми для майбутнього пога­шення витрат за рахунок собівартості продукції (В _{погаш.пл}):

Н _{майб. пер} = В _поч + В _пл - В _{погаш. пл}, грн.

Оборотні засоби підприємства знаходяться у безперервно­му русі, переходячи із однієї стадії кругообороту в іншу. Оборот оборотних засобів, виміряний в часі, називається їх оборотністю.

Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству сум грошо­вих коштів для здійснення процесу виробництва і реалізації продукції.

Показниками оборотності оборотних засобів є:

· коефіцієнт оборотності;

· коефіцієнт завантаження;

· тривалість одного обороту.

ІІ Коефіцієнт оборотності (К_обор) показує кількість оборотів за рік і визначається відношенням реалізованої за рік про­дукції (РП) до середньорічного залишку нормованих оборот­них засобів (S_ноз):

К _об =, оборотів /рік.

II Коефіцієнт завантаження (К_зав.) — величина, обернена коефіцієнту оборотності:

К_зав=.

Цей показник показує, скільки оборотних коштів під­приємства припадає на одну гривню реалізованої продукції.

ІІ Тривалість обороту (Т_об) показує тривалість одного обо­роту оборотних засобів в днях і визначається:

Т_об =, дні.

Середньомісячний залишок нормованих оборотних засобів (S_ноз.міc) обчислюється:

 

 

S_{ноз.міс}=, грн.,

 

де S_п, S_к — відповідно залишок нормованих оборотних засобів на початок і кінець місяця, грн.

Середньорічний залишок нормованих оборотних засобів (S_ноз) можна знайти із залежності:

 

S _ноз = грн.,

де S₁, S₂ ... S₁₂ — середньомісячні залишки нормованих оборотних засобів, грн.

Якщо відомі суми нормованих оборотних засобів на перше число кожного місяця, то 8,юз можна обчислити:

S_ноз=, грн.,

 

де , ... — відповідно залишки нормованих обо­ротних засобів на перше число кожного місяця розрахунко­вого періоду, включаючи перше січня наступного року, грн.

Суму вивільнених в результаті прискорення оборотності оборотних засобів (∆S_ноз) можна обчислити за формулою:

∆S_ноз = - , грн.,

де РП _зв — обсяг реалізації у звітному році, грн;

Т_об.баз Т_об.зв — середня тривалість одного обороту обротних засобів відповідно у базовому і звітному роках, днів.

 

 

Сума приросту прибутку (збитків) (∆П), одержаного за рахунок зміни оборотності оборотних засобів може бути роз­рахована за формулою:

∆П=П_р.баз×

де П_р.баз — прибуток від реалізації продукції у базовому році, гри.;

S_баз, S_зв — відповідно середньорічні ЗсІЛИШКИ нормованих оборотних засобів у базовому і звітному роках, грн.;

РП _баз — обсяг реалізації у базовому році, грн. Вплив використання оборотних засобів на рівень рента­бельності визначається за формулою:

 

 

∆P =,

 

де ∆Р — зміна рівня загальної рентабельності за рахунок зміни середніх залишків нормованих оборотних засобів, %;

П_бал.зв— балансовий прибуток у звітному році, грн.;

S _сер.зв — середньорічна вартість основних виробничих фон­дів у звітному році, грн.;

Р_зв — загальна рентабельність виробництва у звітному році, %.

 

 

ТЕМА 9