Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Мета і завдання курсу «Охорона праці в галузі»↑ Стр 1 из 15Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Право на здоров’я та безпечні умови праці – невід’ємне право кожної людини. За даними Міжнародної організації праці кожні три хвилини на виробництві гине один робітник. За статистичними даними в Україні практично кожен п’ятий робітник працює в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, а в таких галузях вугільне, металургійне – кожен другий. Внаслідок цього щорічно в Україні травмується близько 50 тис. чоловік, з них приблизно 1 тис. гинуть, близько 3,5 тис. отримують професійні захворювання. Ці показники 5…8 разів більші, ніж в промислово розвинутих країнах. Матеріальні збитки від нещасних випадків складають в середньому 2,1-2,2 млн. грн. Більшість травм отримують внаслідок незадовільної організації праці (15-16 %), порушення трудової та виробничої дисципліни (11-12 %), порушення технологічного процесу (10 %), недоліків в навчанні безпечним методам праці (8-9 %), недоліків в утриманні та організації робочих місць (6-7 %). Аналіз свідчить що більшість професійних захворювань виникає від впливу фізичних факторів (32%), забруднення повітря (22%), біологічних факторів (12%), від неергономічності обладнання (11%). Стан охорони праці в Україні не можна визнати задовільним. Про це свідчить високий рівень травматизму, особливо в таких галузях, як вугледобувна, агропромисловий комплекс, будівництво, транспорт. Рівень смертельного ризику на виробництві в Україні в 2,3 рази вищий від середнього для держав з розвинутою ринковою економікою і на 11 % вищий, ніж у Європі в цілому. Серед основних причин незадовільного стану охорони праці можна відокремити такі: – безвідповідальне ставлення деяких роботодавців, особливо керівників малих та середніх підприємств, до стану охорони праці, низький рівень трудової і технологічної дисципліни; – незадовільний стан основних фондів (будівель, споруд, обладнання), які практично не відновлюються (так, у машинобудуванні близько 80% обладнання фізично зношено); – невідповідність багатьох нормативно-правових актів вимогам часу, рівню технологічного прогресу, недостатня забезпеченість підприємств нормативно-правовими актами з охорони праці; – недостатнє фінансування заходів охорони праці; – організаційні фактори (особливо складною є ситуація з охороною праці на малих та середніх підприємствах, у багатьох з яких служби охорони праці взагалі відсутні); – недоліки обліку стану охорони праці, серед яких має місце несвоєчасне й неповне подання даних про розслідування нещасних випадків, неякісне проведення розслідувань, приховування випадків травматизму тощо; – недоліки наглядової діяльності; складною і недосконалою є процедура накладання штрафних санкцій на посадових осіб; – недостатнє забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту (більшість робітників працюють без належних за умовами роботи засобів індивідуального захисту, спецодягу та спецвзуття); – незабезпечення функціонування системи управління охороною праці на підприємствах, в організаціях, установах. Так у 2010 році на підприємствах України травмовано 11698 осіб, що на 5,4% менше, ніж у 2009 році (12370 осіб), смертельно травмовано 644 особи, що на 4,6% менше, ніж у 2009 році (675 осіб). Порівняльний аналіз нещасних випадків зі смертельними наслідками за 2010 рік свідчить, що найбільша їх кількість сталася з організаційних причин – 70% від усієї кількості загиблих (у 2009 році – 66%), з технічних причин – 19% (22%), а з психофізіологічних – 11% (12%). Основними видами подій, що призвели до нещасних випадків зі смертельними наслідками на виробництві, були: – падіння з висоти; – дорожньо-транспортні пригоди; – дії предметів та деталей машин, що рухаються, обертаються, розлітаються; – ураження електричним струмом; – падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту; – раптове погіршення самопочуття. Найбільша кількість випадків зі смертельними наслідками сталася на підприємствах, віднесених до високого ступеня ризику, – 404 випадки (або 63%), до середнього ступеня ризику – 146 випадків (або 23%), до незначного – 94 випадки (або 15%). З метою збереження життя та здоров’я працівників у процесі трудової діяльності здійснюється постійний контроль за реалізацією вимог Закону України «Про охорону праці» щодо належного утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, а також моніторингу їх стану, безпеки праці відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці шляхом проведення перевірок суб’єктів господарювання, узагальнення матеріалів за підсумками проведених перевірок, розроблення та виконання заходів з поліпшення стану охорони праці. Протягом 2010 року проведено 171295 всебічних перевірок суб’єктів господарювання та перевірок виробничих об’єктів, під час яких було виявлено 1632271 порушення законодавчих та нормативно-правових актів з питань охорони праці та промислової безпеки. У разі загрози життю та здоров’ю працівників посадові особи Держгірпромнагляду в 131248 випадках тимчасово зупиняли виробництво, виконання робіт або надання послуг. До адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного законодавства з охорони праці притягнуто 88694 працівника, з них 19044 – керівника. Сума штрафів за порушення вимог законодавства з охорони праці склала 7489 тис. грн., з них керівників – 1896 тис. грн. Вжиті впродовж 2010 року заходи сприяли зниженню рівня виробничого травматизму порівняно з 2009 роком. Основними напрямами діяльності Держгірпромнагляду праці є: – реалізація державної політики щодо пріоритетності життя і здоров’я працівників у процесі виробничої діяльності всіх галузей народного господарства шляхом удосконалення наглядової діяльності в сфері охорони праці; – забезпечення дієвості державного нагляду в умовах економічної кризи та скорочення обсягів виробництва; – удосконалення державного управління шляхом поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, фінансування заходів у сфері охорони праці; – удосконалення системи державного нагляду за охороною праці та приведення її у відповідність із сучасними нормами; – контроль за реалізацією вимог Закону України «Про охорону праці» щодо здійснення належного утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування і моніторингу за їх технічним станом, проведення оцінки технічного стану виробничого обладнання та устаткування, здійснення відповідних реєстрацій, оглядів,випробування виробничих об’єктів. Предметом охорони праці є умови праці людини, а метою – безпека людини. Отже, охорона праці – це засіб забезпечення безпеки людини в процесі праці. Таким чином, охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності. Основною метою курсу «Охорона праці в галузі» є формування у майбутніх фахівців умінь та компетенцій для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці у конкретній галузі. Основним завданням курсу є забезпечення гарантії збереження здоров’я учасників навчально-виховного процесу в закладах освіти через ефективне управління охороною праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку. Тематичним планом передбачено розгляд таких питань: 1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в закладах освіти. 2. Система управління охороною праці в навчально-виховних закладах. 3. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві. 4. Вимоги виробничої санітарії та безпеки в галузі. 5. Заходи пожежної профілактики на галузевих об’єктах. Прослухавши курс, студенти повинні: знати: – основні поняття в галузі охорони праці; – основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці в галузі освіти; – організацію охорони праці в навчальних закладах; – гігієнічну класифікацію умов праці; – санітарно-гігієнічні вимоги до навчальних приміщень; – засоби і методи забезпечення оптимальних умов праці; – систему заходів безпечної експлуатації електроустановок; – основи техніки безпеки при проведенні навчальних занять та позакласної роботи; – основні поняття пожежної безпеки; – організацію робіт з пожежної профілактики в школі; уміти: – визначати вимоги законодавчих і нормативних актів з охорони праці; – організовувати навчання, інструктажі з охорони праці зі співробітниками та учнями; – організовувати розслідування нещасних випадків на виробництві та нещасних випадків пов’язаних з навчально-виховним процесом; – організовувати роботу служби охорони праці навчального закладу; – вести документацію та оцінювати ефективність роботи з охорони праці; – оцінювати санітарно-гігієнічні умови праці в навчальних приміщеннях; – розробляти заходи щодо поліпшення стану виробничого середовища та зниження напруженості праці; – оцінювати безпечність обладнання та робочих місць за окремими показниками; – визначати напрямки та заходи щодо профілактики та попередження травматизму під час навчально-виховного процесу; – визначати фактори пожежної небезпеки; – визначати вимоги щодо обладнання навчальних приміщень засобами гасіння пожеж та автоматичної пожежної сигналізації; – складати плани евакуації на випадок пожежі; – організовувати роботу з пожежної безпеки в закладах освіти. Оцінка якості засвоєння навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі» включає поточний контроль успішності, модульний контроль та складання підсумкового екзамену. Питання курсу входять до програми державної атестації спеціалістів.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 256; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.129.42.59 (0.008 с.) |