Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Первинними засобами пожежогасінняСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Вогнегасники, які розміщуються поза приміщенням або в неопалювальних приміщеннях, слід знімати на холодний період. У цьому разі на пожежних стендах має бути інформація про місце їх розміщення. Корпуси вогнегасників повинні піддаватися гідравлічним випробовуванням не рідше одного разу на 5 років. Корпуси водяних та водопінних вогнегасників, внутрішня поверхня яких не захищена від корозії полімерним або рівноцінним за якістю покриттям, підлягають гідравлічним випробовуванням не рідше одного разу на рік. Перезаряджання водяних і воднопінних вогнегасників проводять з періодичністю не рідше одного разу на рік. Перезаряджання порошкових вогнегасників проводять з періодичністю не рідше одного разу в 2 роки, якщо виробниками не передбачено більшого терміну. Порошкові вогнегасники, які встановлено на дорожніх транспортних засобах або які зазнають під час експлуатації дію несприятливих кліматичних і (або) механічних впливів, повинні перезаряджатися не рідше одного разу на рік. Перезаряджання вуглекислотних вогнегасників проводять з періодичністю не рідше одного разу на 5 років. Коефіцієнт наповнення для вуглекислотних вогнегасників під час їх перезаряджання не повинен перевищувати 0,72 кг/л. На період перезарядки і технічного обслуговування вогнегасників, пов'язаного з їх ремонтом, на заміну мають бути встановлені вогнегасники з резервного фонду. На території будівель ІІІа, ІІІб, IV, IVa і V ступенів вогнестійкості, розміщених у сільській місцевості, слід обладнати пожежні пости з набором таких первинних засобів пожежогасіння: • вогнегасники пінні ємкістю 10 л або порошкові ємкістю 5 л–2 шт.; • відра – 4 шт.; • сокири, лопати, багри – по 2 шт.; • драбини пристінні – 1 шт.; • бочки з водою місткістю 250 л – 2 шт. (на зимовий період замінюються ящиками з піском тієї ж місткості). Повсякденний контроль за зберіганням, вмістом і постійною готовністю до дії первинних засобів пожежогасіння здійснюється особами, призначеними наказом керівника закладів, установ і організацій. Використання первинних засобів пожежогасіння для господарських та інших потреб, не пов'язаних з гасінням пожеж, не дозволяється.
4.4. Вимоги пожежної безпеки до навчальних та навчально-виробничих приміщень
У навчальних та навчально-виробничих приміщеннях слід розміщувати лише потрібні для забезпечення навчального процесу меблі, прилади, моделі, приладдя, посібники, транспаранти тощо (навчально-наочні засоби). Зберігання фільмокопій, діапозитивів, слайдів, магнітних стрічок тощо має здійснюватися в спеціально відведених для цієї мети приміщеннях. Після закінчення занять усі пожежо-, вибухонебезпечні речовини та матеріали повинні бути прибрані з класів, кабінетів, майстерень у спеціально виділені та обладнані приміщення. Кількість парт (столів) в навчальних класах та кабінетах не повинна перевищувати граничну нормативну наповнюваність класних груп. Перед початком проведення лабораторних занять з нової теми керівник, який проводить їх, повинен провести протипожежний інструктаж і зафіксувати його в журналі первинного інструктажу. Усі роботи, пов'язані з виділенням токсичних або пожежо-, вибухонебезпечних газів і парів, слід виконувати у витяжних шафах із справною вентиляцією. Припливно-витяжна вентиляція у всіх приміщеннях лабораторії повинна вмикатися за 30 хв. до початку роботи і вимикатися після закінчення робочого дня. Лабораторні приміщення та навчально-виробничі майстерні слід забезпечити вогнегасниками. Учасники навчально-виховного процесу повинні знати місце, де містяться засоби пожежегасіння, і вміти користуватися у разі виникнення пожежі чи загорання. У приміщеннях лабораторій та навчально-виробничих майстерень не дозволяється: • застосовувати для миття підлоги та обладнання легкозаймисті або горючі речовини (бензин, ацетон, гас тощо); • користуватися електронагрівачами з відкритою спіраллю; • залишати без нагляду робоче місце, запалені пальники та інші нагрівальні прилади; • сушити предмети, що можуть горіти, на опалювальних приладах; • зберігати будь-які речовини, пожежонебезпечні властивості яких не досліджені; • тримати легкозаймисті та горючі речовини біля відкритого вогню, нагрівальних приладів, пальників тощо; • виливати відпрацьовані легкозаймисті та горючі рідини в каналізацію. У навчально-виробничих майстернях не дозволяється застосування відкритого вогню, проведення зварювальних робіт. Обтиральний матеріал для робіт у навчально-виробничих майстернях навчальних закладів слід зберігати в спеціальних металевих ящиках. Використаний обтиральний матеріал, стружки слід прибирати після занять наприкінці кожного дня.
Вимоги пожежної безпеки при проведенні масових заходів В закладах освіти
Відповідальними за забезпечення пожежної безпеки під час проведення культурно-масових заходів (вечорів, спектаклів, концертів, кіносеансів, новорічних ялинок тощо) є керівники закладів, установ, організацій. Приміщення, в яких проводяться масові заходи, повинні мати не менше двох евакуаційних виходів, які слід постійно утримувати в справному стані. Перед початком культурно-масових заходів керівник установи, закладу, організації призначає відповідальних осіб за пожежну безпеку, які повинні ретельно перевірити всі приміщення, евакуаційні шляхи і виходи на відповідність їх вимогам пожежної безпеки, а також переконатися у наявності і справному стані засобів пожежогасіння, зв'язку і пожежної автоматики. Усі виявлені недоліки мають бути усунені до початку культурно-масового заходу. За 15 днів до проведення святкувань новорічної ялинки керівник закладу, установи, організації повинен повідомити пожежну охорону про дату і місце їх проведення. Без дозволу місцевої пожежної охорони розміщення новорічної ялинки не дозволяється. На час проведення культурно-масових заходів у навчальних закладах і установах необхідно забезпечити чергування працівників установи чи закладу та учнів старших класів. Під час проведення культурно-масовоґо заходу з дітьми мають невідступно бути черговий викладач, класні керівники чи вихователі. Ці особи повинні бути проінструктовані про заходи пожежної безпеки і порядок евакуації дітей у разі виникнення пожежі і зобов'язані забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки під час проведення культурно-масового заходу. Черговий персонал перед початком святкувань новорічної ялинки зобов'язаний ретельно оглянути всі приміщення, запасні виходи і особисто впевнитися у їх пожежобезпечному стані. Культурно-масові заходи мають проводитися: • у. будівлях І і II ступенів вогнестійкості – в приміщеннях будь-якого поверху; • у будівлях III-V ступенів вогнестійкості – тільки в приміщеннях першого поверху, при цьому захисні конструкції всередині приміщень мають бути оштукатурені або оброблені вогнезахисною сумішшю. Проведення культурно-масових заходів у підвальних і цокольних приміщеннях не дозволяється. Поверхи в приміщеннях, де проводяться культурно-масові заходи, повинні мати не менше двох розосереджених евакуаційних виходів. Кількість місць у приміщеннях встановлюється з розрахунку 0,75 м2 на особу, а при проведенні танців, ігор і подібних заходів – з розрахунку 1,5 м2 на одну особу (без урахування площі сцени). Заповнення приміщень людьми понад установлені норми не допускається. Ширина поздовжніх і поперечних проходів у приміщеннях для проведення культурно-масових заходів має бути не менше одного метра, а проходів, які ведуть до виходів, – не менше ширини самих виходів. Усі проходи і виходи мають розміщатися таким чином, щоб не створювати зустрічних або перехресних потоків людей. Скорочувати ширину проходів між рядами і встановлювати у проходах додаткові місця не дозволяється. У приміщеннях для культурно-масових заходів килими та килимові покриття, а також ряди стільців при кількості місць понад 200 слід міцно прикріпити до підлоги (при кількістю місць до 200 кріплення стільців до підлоги не обов'язкове за умови з'єднання їх у рядах між собою). Дані про кількість місць у ряду і відстань між рядами містяться в табл. 3.11 і 3.12.
Таблиця 3.11
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 229; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.60.132 (0.009 с.) |