Розроблення заходів щодо забезпечення безпечних умов праці в адміністративних приміщеннях

Проведений аналіз дозволяє встановити місця, де існує потенційна небезпека травматизму або іншої несприятливої дії на персонал і запропонувати заходи щодо забезпечення безпечних умов праці. Заходи можуть бути як технічного, так і організаційного характеру.

Недолік або надлишок повітрообміну, здійснюваного природною вентиляцією може бути компенсований:

- збільшенням площі кватирок;

- зменшенням часу провітрювання;

- влаштуванням механічної вентиляції, найчастіше установкою кондиціонерів, які залежно від марки здатні створити додатковий повітрообмін у межах 500 - 1400 м ³ /год.

Недолік природного освітлення усувається:

- більш світлим кольором внутрішніх поверхонь приміщення;

- зміною розташування робочих місць в приміщенні (розташовувати їх за можливості якомога ближче до вікон. При цьому розрахунок КПО за спрощеним методом, який наведений вище, застосовувати не можна. Необхідно користуватися уточненим методом, зазначеним на сторінці 38 СНиП II-4-79);

- зміною конструкції вікон.

Недолік штучного освітлення усувається:

- збільшенням числа світильників;

- збільшенням потужності ламп у світильнику;

- влаштуванням місцевого освітлення додатково до загального;

- заміною ламп розжарювання на газорозрядні.

Доцільність і дієвість всіх запропонованих заходів необхідно перевірити відповідними розрахунками.

Крім того, для забезпечення безпечних умов праці в робочому приміщенні можуть бути здійснені такі заходи:

- застосування засобів захисту у вигляді огорож, запобіжних пристроїв, блокувань, сигналізацій;

- захист від ураження електрострумом улаштуванням заземлення, занулення, захисних відключень;

- розроблення і здійснення ергономічних заходів;

- захист від електромагнітних, іонізуючих випромінювань;

- захист від підвищеного рівня шуму;

- розроблення організаційно-економічних механізмів управління охороною праці.

Тести для самоконтролю

Серед запропонованих варіантів знайдіть та обґрунтуйте правильну відповідь:

5.1 Якою повинна бути площа робочих приміщень, яка доводиться на одного працівника в управлінських приміщеннях?

1 Не менше 4 м².

2 Не менше 10 м².

3 Не менше 7м².

4 Не менше 6 м².

5 Не менше 3 м².

5.2 Від яких із зазначених величин залежить швидкість виходу повітря з кватирки при улаштуванні природної вентиляції?

1 Від величини кватирки.

2 Від ступеня її відкриття.

3 Від різниці об'ємної ваги повітря усередині і поза приміщенням.

4 Від площі приміщення.

5 Від висоти приміщення.

5.3 За допомогою яких із зазначених заходів можна збільшити фактичне значення коефіцієнта природного освітлення?

1 Збільшити площу вікон у приміщенні.

2 «Освітлити внутрішній інтер’єр» приміщення за рахунок більш світлих стін, стелі і меблів.

3 Застосувати дзеркальне скло у вікнах.

4 Змінити розряд зорової роботи в приміщенні.

5 Підвищити загальний коефіцієнт світло пропускання вікон змінивши переплетіння вікон, скло, конструкцію вікна.

5.4 Від яких показників залежить нормоване значення коефіцієнта природного освітлення?

1 Від розряду зорової роботи в приміщенні.

2 Від географічного розташування будівлі на території країни.

3 Від призначення приміщення.

4 Від кількості робочих місць у приміщенні.

5 Від орієнтації вікон щодо сторін обрію.

5.5 Від яких показників залежить нормоване значення штучного освітлення в робочому приміщенні?

1 Від розряду і під розряду зорової роботи.

2 Від кількості світильників.

3 Від потужності лампи.

4 Від системи освітлення.

5 Від виду джерела світла.

5.6 Які з зазначених якостей є перевагами газорозрядних ламп у порівнянні з лампами розжарювання?

1 Більш тривалий термін служби.

2 Наявність стробоскопічного ефекту.

3 Велика світловіддача

4 Задовільний спектральний склад.

5 Наявність ефекту старіння.

5.7 Які з зазначених факторів визначають категорію приміщення з пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86?

1 Речовини, які використовуються у виробництві або наявні в приміщенні.

2 Наявність пожежної сигналізації і зв'язку.

3 Межа вогнестійкості окремих конструкцій і ступінь вогнестійкості будинку, у якому розміщене розглянуте приміщення.

4 Наявність автоматичних засобів пожежегасіння.

5.8 Якими механічними або організаційними заходами може бути компенсований недолік повітрообміну в робочому приміщенні, здійснюваного природною вентиляцією?

1 Збільшенням часу провітрювання.

2 Збільшенням площі кватирок.

3 Раціональним розташуванням робочих місць у приміщенні.

4 Зменшенням числа працюючих у приміщенні.

5 Зменшенням тривалості робочого часу в приміщенні.

5.9 За рахунок яких із зазначених заходів можна усунути недолік природного освітлення на робочих місцях?

1 Збільшити площу вікон у приміщенні.

2 Забезпечити регулярне вологе прибирання в приміщенні.

3 Розташовувати робочі місця в приміщенні за можливості ближче до вікна.

4 Розташовувати робочі місця в приміщенні таким чином, щоб природне світло падало на робоче місце з лівого боку.

5 Використовувати штучне освітлення.

 

 

Приклади розв’язання типових задач з курсу

 

Задача 1

У деякий момент часу концентрація акролеїну у повітрі приміщення складального цеху об’ємом 485 м³, дорівнює 0,022 мг/м³. У цей момент у цеху починає діяти джерело виділення акролеїну постійної продуктивності 10,5 мг/год.

Визначити, чи можна обмежитися неорганізованим повітрообміном, чи необхідно увімкнути вентиляцію, якщо до кінця зміни залишилось менше 7,5 годин?

Розв’язання задачі

Для відповіді на запитання задачі необхідно порівняти фактичну концентрацію акролеїну в робочому приміщенні, яка утвориться до кінця зміни, з гранично допустимою концентрацією (ГДК) акролеїну відповідно до

ГОСТу 12.1.005-88.

Якщо фактична концентрація до кінця зміни буде менше або дорівнюватиме ГДК, то в приміщенні можна буде обмежитися неорганізованим повітрообміном.

Фактичну концентрацію, мг/м³, можна знайти за формулою

,

де М – продуктивність джерела шкідливої речовини, мг/год;

N – час, що залишився до кінця зміни, годин;

V – об’єм робочого приміщення, м³;

g₀ – початкова концентрація шкідливої речовин в повітрі робочого приміщення, мг/м³.

Таким чином:

g_ф= +0,022=0,184 мг/м³

Відповідно до ГОСТу 12.1.005-88 ГДК акролеїну становить 0.2мг/м³, що перевищує g_ф. Тому в даному приміщенні до кінця зміни можно не вмикати вентиляцію, а обмежитися неорганізованим повітрообміном.

Задача 2

На механічній дільниці машинобудівного заводу встановлено 12 однакових джерел шуму з рівнем 90 дБА кожний.

Визначити сумарний рівень шуму в цьому приміщенні.

Як зміниться сумарний рівень шуму, якщо на дільниці демонтують 4 джерела шуму і додатково встановлять 2 джерела шуму з рівнем 95 дБА?

Розв’язання задачі

Сумарний рівень шуму однакових джерел, дБА, може бути розрахований за формулою

,

де Р – рівень шуму від одного джерела, дБА;

N – кількість однакових джерел шуму, шт.

Сумарний рівень шуму в цьому приміщенні складе

P = 90+10lg12 = 90+10*1.08=100.8 дБА.

Сумарний рівень шуму під час роботи джерел з різним рівнем шуму кожного (або групи однакових джерел), дБА, може бути розрахований за формулою

,

де Р – рівень шуму початкових джерел шуму, дБА;

М – кількість демонтованих джерел шуму, шт.;

D – рівень шуму від додаткових джерел, дБА;

L – додатково встановлені джерела шуму, шт.

Cумарний рівень шуму на дільниці, якщо там демонтують 4 початкових джерела шуму і додатково встановлять 2 джерела шуму з рівнем 95 дБА буде складати

L_Σ=10*lg((12-2)*10^0.1*90+2*10^0.1*95)= 102,1 дБА.

 

Задача 3

Розрахувати освітленість робочого місця економіста, яка створюється місцевим світильником. Відстань від лампи до розрахункової точки – 0,3, м, сила світла в напрямку розрахункової точки – 490 кандел, кут падіння світлового променя – 60⁰. Коефіцієнт запасу К_з=1,3.

Розв’язання задачі

Освітленість робочого місця від місцевих світильників, лк, може бути розрахована за формулою

,

де I_a – сила світла в напрямку розрахункової точки, Кд;

α – кут між нормаллю до робочої поверхні і напрямком світлового променя, град.;

l – відстань від джерела світла до розрахункової точки, м;

К_З – коефіцієнт запасу.

Освітленість робочого місця економіста складе:

2094 лк.

Задача 4

Аналіз запилення повітряного середовища на шліфувальній дільниці при вимкненій механічній вентиляції дав такі результати: при проходженні через фільтр 0,5 м³/год запиленого повітря на фільтрі за 12 хвилин аспірації нагромадилося 1 міліграм пилу чавуну. Зробити висновки про можливість роботи в цьому приміщенні без використання механічної вентиляції.

Розв’язання задачі

Для оцінки можливості роботи на дільниці необхідно порівняти фактичну концентрацію пилу чавуну в повітрі робочого приміщення з гранично допустимою концентрацією відповідно до ГОСТу 12.1.005-88.

Фактичну концентрацію пилу, мг/м³, можна визначити за формулою

,

де n – кількість пилу, що накопичилась на фільтрі при проходженні крізь нього запиленого повітря, мг;

К – час проходження крізь фільтр запиленого повітря, хв.;

Q – швидкість проходження крізь фільтр запиленого повітря, м³/год.

Фактична концентрація пилу чавуну на дільниці складе

.

Така фактична концентрація пилу чавуну більша за ГДК за ГОСТом 12.1.005-88, що складає 6 мг/м³. Тому на дільниці не можно далі працювати без ввімкнення механічної вентиляції.

Задача 5

У виробничому приміщенні з рівнем звукового тиску від зовнішніх джерел L₁ =72дБА планується зробити звукопоглинальне облицювання стелі та стін. Площа стін – 300м², площа стелі – 250м², площа підлоги – 250м². Середній коефіцієнт звукопоглинання в приміщенні до облицювання дорівнює 0,1, коефіцієнт звукопоглинання використаного облицювання – 0,9.

Визначити зниження шуму після використання облицювання та можливість улаштування в приміщенні конструкторського бюро.

Розв’язання задачі

Зниження рівня шуму в приміщенні як наслідок використання облицювання з більш високим коефіцієнтом звукопоглинання, дБ, можна визначити за формулою

,

де В₁ та В₂ – сталі приміщення відповідно до та після облицювання.

У загальному випадку:

,

де А – еквівалентна площа звукопоглинання, А=S_пов*α_сер;

α_сер – середній коефіцієнт звукопоглинання внутрішніх поверхонь приміщення площею S_пов;

S_пов = S_підл + S_ст + S_стелі,

де S_підл – площа підлоги, м²;

S_ст – площа стін, м²;

S_стелі – площа стелі, м².