Соціально-економічне значення заходів з охорони праці

ЛЕКЦІЯ 1

Тема. Економічні і законодавчі питання охорони праці

План

1. Соціально-економічне значення заходів з охорони праці.

2. Заходи з охорони праці як найважливіша складова частина економічного і соціального розвитку підприємства.

3. Фінансування і облік витрат на заходи з охорони праці.

4. Основні законодавчі акти і документи щодо охорони праці.

Список літератури

1. КЗпП України.

2. Закон України "Про охорону праці".

3. Закон України „Про обов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності”.

Соціально-економічне значення заходів з охорони праці

Кошти, які витрачаються на поліпшення умов праці, розроблення і здійснення заходів з профілактики виробничого травматизму, професійних захворювань, крім великого соціальногоефекту, дають і вагомі економічні результати. Складовими цих результатів можуть бути:

- збільшення періоду професійної активності працівників;

- зростання продуктивності праці;

- скорочення втрат, пов'язаних з травматизмом і професійними захворюваннями;

- зменшення плинності кадрів;

- скорочення витрат на пільги і компенсації.

За сприятливих умов праці працездатність людини підвищується тому, що не витрачаються зайві зусилля на захист організму від дії несприятливих факторів. Крім того, більш ефективно використовується робочий час за рахунок зменшення втрат його через тимчасову непрацездатність працівників. За рядом експертних оцінок загальна захворюваність працюючого населення, приблизно на 25-30% пов'язана з несприятливими умовами праці на робочому місці.

Втрати робочого часу через тимчасову непрацездатність становлять від 2,5% річного фонду часу на підприємствах із задовільними умовами праці та до 5-10% на підприємствах із незадовільним умовами праці.

Існують експертні дані, що раціональний комплекс заходів, спрямований на поліпшення умов праці, може забезпечити приріст продуктивності праці на 15-20%.

За даними численних досліджень:

Найменування заходу	Зростання продуктивності праці, %
Природне освітлення
Улаштування раціонального штучного освітлення	6-13
Правильна організація робочого місця	скорочення браку до 25%
Продумане використання музики
Раціональне забарвлення приміщення	12-14
Зниження шуму до допустимих меж
Зниження високої температури повітря в приміщенні із 26-30 ^0С до 18^0С	50-80

 

Існуючі зараз методики визначення економічної ефективності заходів з поліпшення умов праці мають загальні основи і призначені для вирішення двох типів завдань:

1 Визначення економічного збитку, спричиненого підприємству і суспільству в цілому виробничим травматизмом, професійними захворюваннями, плинністю робочої сили.

2 Власне розрахунок економічної ефективності заходів, направлених на поліпшення умов праці.

Методики для визначення збитку від захворюваності і травматизму відрізняються одна від одної повнотою врахування втрат.

У загальному випадку збиток від виробничого травматизму складається:

1 - із втрат підприємств,

2 - із втрат фонду соціального страхування.

Збиток підприємству, на якому відбувся нещасний випадок, може бути оцінений через такі показники (грн):

- втрати через простої технологічного устаткування при непрацездатності персоналу;

- втрати доходу підприємства через зниження обсягу продукції, що випускається;

- витрати на відновлення і ремонт устаткування, транспортних засобів та інше, які були зруйновані внаслідок нещасного випадку;

- втрати виробництва в результаті браку;

- витрати на заробітну плату особам, які брали участь у порятунку і наданні першої медичної допомоги потерпілим і в ліквідації наслідків нещасного випадку;

- витрати, пов'язані з розслідуванням нещасного випадку, із запрошенням експертів, спеціалізованих лабораторій;

- втрати від зниження продуктивності праці після повернення потерпілого на виробництво;

- витрати, пов'язані з підбором і додатковим навчанням персоналу, що замінює потерпілого;

- виплата додаткової допомоги потерпілому при переведенні його на інвалідність або сім'ї потерпілого у разі його смерті.

Витрати фонду соціального страхуванняхарактеризуються такими показниками (грн):

- відшкодування збитків працівникові або його сім’ї у разі загибелі;

- повний обсяг необхідної медичної та реабілітаційної допомоги;

- навчання та перекваліфікація за неможливості виконувати попередню роботу.

Ефективність заходів з поліпшення умов праці може бути оцінена порівнянням умов праці та наслідків їх впливу на працездатність і здоров'я людини до та після впровадження заходів.

Економічний ефект при цьому досягається завдяки:

- підвищенню продуктивності праці за рахунок збільшення працездатності і зниження стомлюваності персоналу завдяки поліпшенню умов праці;

- зниженню трудомісткості продукції внаслідок зменшення витрат праці на робочому місці (скорочення зайвих зусиль і рухів);

- збільшення ефективного фонду робочого часу внаслідок скорочення цілоденних втрат через тимчасову непрацездатність від виробничих травм та професійних захворювань;

- ефективного використання устаткування через скорочення внутрішньозмінних і цілоденних втрат робочого часу.

Річний економічний ефект визначається шляхом порівняння отриманої економії із приведеними витратами на здійснення заходів.

2. Заходи з охорони праці як найважливіша складова частина плану економічного і соціального розвитку підприємства

Основним документом, що визначає взаємовідносини власника та трудового колективу в галузі економічного і соціального розвитку підприємства є колективний договір.

Колективні договори укладаються щорічно профспілковим комітетом від імені трудового колективу та власником (або його представником).

Основними розділами колективного договору є:

1 Виконання плану економічного і соціального розвитку підприємства.

2 Впровадження досягнень науки і техніки.

3 Оплата і нормування праці.

4 Підвищення кваліфікації працівників.

5 Забезпечення дисципліни праці.

6 Охорона праці.

7 Соціальне страхування.

8 Умови праці і побуту жінок, які виховують дітей.

9 Житлово-побутові умови працівників.

10 Культурно-виховна і спортивно-масова роботи.

До колективного договору додається окремим документом угода власника і профспілки про виконання номенклатурних заходів з охорони праці та перелік працівників, яким встановлена видача спеціальних харчів і спецодягу.

Номенклатурні заходи можуть враховувати:

1 Модернізацію технологічного, підйомно-транспортного та виробничого устаткування.

2 Впровадження автоматичного і дистанційного керування устаткуванням.

3 Впровадження системи автоматичного контролю і сигналізації (за наявності або можливості виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів) та блокувальних пристроїв.

4 Впровадження технічних пристроїв, що забезпечують захист працюючих від ураження електричним струмом.

5 Улаштування запобіжних і захисних пристосувань для безпечної експлуатації систем, що працюють під тиском.

6 Нанесення знаків безпеки.

7 Створення нових і реконструкція існуючих вентиляційних систем.

8 Зниження рівнів шуму, вібрації, ультразвуку, іонізації та інших шкідливих випромінювань.

9 Доведення природного і штучного освітлення на робочих місцях до нормованих значень.

10 Улаштування тротуарів, переходів, тунелів, галерей, на території підприємства.

11 Улаштування місць організованого відпочинку і обігріву працюючих, а також укриттів від сонячного проміння і атмосферних опадів.

12 Організація кабінетів, куточків, пересувних лабораторій з охорони праці, придбання необхідних приладів і апаратури.

13 Видання та придбання необхідної нормативно-технічної документації з охорони праці.

Вихідна допомога

При припиненні трудового договору за обставинами:

- призов на військову службу;

- відмова працівника від переведення в іншу місцевість разом з підприємством;

- скорочення штату (до працевлаштування, але не більше 3 місяців за місцем колишньої роботи);

- із виходом на пенсію;

- невідповідності, що виявилася…;

- відновлення на роботі…;

Виплачується вихідна допомога у розмірі середнього місячного заробітку.

Час відпочинку

1 Перерва в роботі для відпочинку та приймання їжі - не більше 2 годин, як правило, через 4 години від часу початку роботи.

2 Вихідні дні 1 або 2. Якщо 2, то загальним днем повинна бути неділя другий, як правило, підряд із загальним вихідним.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менше 42 годин.

Робота у вихідні дні забороняється.

За винятком випадків, перелічених вище. Підставою є наказ по підприємству.

Робота у вихідні дні компенсується угодою сторін: або наданням іншого дня відпочинку, або оплатою в подвійному розмірі.

3 Святкові дні:

1 січня - Новий рік

7 січня - Різдво

8 березня

1 і 2 травня

9 травня

28 липня (День Конституції)

24 серпня(День Незалежності)

Великдень

Трійця

4 Щорічні відпустки із збереженням роботи (посади) і зарплати.

Тривалість - не менше 15 робочих днів.

Молодше 18 років - один календарний місяць.

Додаткові відпустки надаються:

1 - працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці;

2 - працівникам, що мають великий стаж роботи на одному підприємстві;

3 - працівникам із ненормованим робочим днем;

4 - в інших випадках, передбачених законодавством.

Охорона праці підлітків

Підлітки, тобто особи, що не досягли 18 років, у правах прирівнюються до дорослих, але мають деякі пільги.

При прийомі на роботу:

1 - вік повинен бути не менше 16 років, в окремих випадках за узгодженням з профспілковим комітетом підприємства - з 15 років;

2 - повинен вестися облік працівників, що не досягли 18 років;

3 - заборона залучати на тяжкі роботи (відповідно більше 10 і 5 кг) і зі шкідливими умовами праці та на підземні роботи. Існують списки таких робіт;

4 - заборона залучати до нічних і понаднормованих робіт;

5 - оплата праці при скороченому робочому дні повинна здійснюватися як за повний робочий день;

6 - щорічні відпустки працівникам, молодше 18 років, надаються в літній час або за їх бажанням в будь-який інший період року;

7 - обмеження звільнення працівників, молодше 18 років.

Для відома:

У США питаннями забезпечення безпеки праці на виробництві займається Управління з охорони праці.

Основне завдання при розслідуванні нещасного випадку полягає у відповіді на 2 запитання:

1 Хто несе відповідальність за нещасний випадок?

2 Як і в якому розмірі повинен бути відшкодований збиток?

Розмір компенсації за травму дуже сильно залежить від того, хто винен:

- якщо встановлена вина самого потерпілого, витрати на його лікування будуть компенсовані за рахунок страховки. На інші виплати йому розраховувати не слід;

- якщо встановлена вина власника, може настати кримінальна відповідальність. Але це відбувається дуже рідко. Головна увага покладається на матеріальну відповідальність за заподіяний збиток.

Інтереси потерпілого в даному випадку подає профспілка. Необхідність судового розгляду виникає дуже рідко через їх високу вартість. Частіше укладається угода замирення між підприємцем і потерпілим на умові виплат значних сум потерпілому.

Приклад:

Робітник - будівник отримав черепно-мозкову травму. Після проведеного лікування повна працездатність не відновилася і за висновком медиків далека від відновлення. Через суд була встановлена вина підприємця. За угодою робітнику одноразово виплачено 4,5 млн $+200 тис. $ щорічно довічно або до відновлення працездатності.

Тести для самоконтролю.

Серед запропонованих варіантів знайдіть та обґрунтуйте правильну відповідь:

1.1 У чому полягають позитивні результати поліпшення умов праці, розроблення і здійснення заходів щодо профілактики виробничого травматизму?

1 Збільшення періоду професійної активності працівників.

2 Зростання продуктивності праці.

3 Ліквідація втрат, пов'язаних із травматизмом і професійними захворюваннями.

4 Зменшення плинності кадрів.

5 Усі перелічені фактори.

1.2 Чому підвищується працездатність людини при сприятливих умовах праці?

1 Не витрачаються зусилля на захист організму від впливу несприятливих факторів.

2 Нормалізується температура тіла працівника.

3 Підвищується повітрообмін при диханні людини.

4 Поліпшується пам'ять людини.

5 Зменшується час реакції на небезпеку.

1.3 Яким документом визначаються взаємини власника і трудового колективу в галузі економічного і соціального розвитку підприємства?

1 Трудовим договором.

2 Колективним договором.

3 Конституцією України.

4 Законом України «Про охорону праці».

5 Правилами внутрішнього розпорядку.

1.4 Хто здійснює відшкодування збитку потерпілому від нещасного випадку на виробництві?

1 Власник підприємства.

2 Трудовий колектив.

3 Профспілкова організація.

4 Фонд соціального страхування.

5 Місцеві органи виконавчої влади.

1.5 За рахунок яких засобів здійснюється відшкодування збитку потерпілому?

1 Внесків роботодавця.

2 Прибутку, отриманого від тимчасово вільних засобів фонду соціального страхування на депозитних рахунках.

3 Засобів, отриманих від стягнення штрафів з підприємств і працівників, винних у порушенні вимог охорони праці.

4 Добровільних внесків.

5 Засобів фонду соціального страхування.

1.6 Назвіть основні законодавчі акти і документи в галузі охорони праці:

1 Конституція України.

2 Закон України «Про охорону праці».

3 Система стандартів безпеки праці.

4 Посадові інструкції керівників підприємств.

5 Карний і цивільний кодекс.

1.7 Чи має працівник право укладати трудовий договір одночасно на декількох підприємствах?

1 Так.

2 Ні.

3 Так, якщо інше не передбачене колективним договором або угодою сторін.

4 Так при письмовій згоді власників підприємств.

5 Так при згоді зацікавлених сторін.

1.8 Яким працівникам обов'язково видається спеціальний одяг або інші засоби індивідуального захисту?

1 Працівникам, що виконують роботу зі шкідливими і небезпечними умовами праці.

2 На роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюваним у несприятливих температурних умовах.

3 Працівникам, визначених колективним договором.

4 Працівникам, що уклали трудовий договір.

5 Усім переліченим вище працівникам.

1.9 Чи має право власник підприємства розірвати трудовий договір?

1 Ні.

2 Так у випадках, визначених трудовим законодавством.

3 Так при порушенні працівником трудової дисципліни.

4 Так при невиконанні працівником установлених норм виробітку.

5 Так при невикористанні працівником спеціального одягу.

1.10 Яка нормальна тривалість робочого часу в Україні, установлена законом?

1 40 годин на тиждень.

2 41 година на тиждень.

3 36 годин на тиждень.

4 45 годин на тиждень.

5 39 годин на тиждень.

 

 

ЛЕКЦІЯ 2

Тести для самоконтролю.

Серед запропонованих варіантів знайдіть та обґрунтуйте правильну відповідь:

2.1 Назвіть основні технологічні процеси в машинобудуванні?

1 Ливарне виробництво.

2 Ковальсько-пресові роботи, термічна обробка, зварювання і пайка.

3 Механічна обробка матеріалів.

4 Зварювальні і фарбувальні роботи.

5 Усі перелічені вище технологічні процеси.

2.2 Прояв яких небезпечних факторів на робочих місцях характерний для ливарного виробництва?

1 Пил конденсації.

2 Надлишкове виділення теплоти.

3 Підвищене значення шуму і вібрації.

4 Наявність електромагнітних випромінювань.

5 Наявність машин і механізмів, що рухаються.

2.3 Наявність яких шкідливостей характерна для повітря приміщень ковальсько-пресових виробництв?

1 Масляний аерозоль.

2 Продукти згоряння мастильних матеріалів.

3 Пил окалини і графіту.

4 Токсичні гази від нагрівальних печей.

5 Небезпека виникнення пожежі.

2.4 Які небезпеки найбільш характерні для термічної обробки матеріалів?

1 Небезпека отримання термічних опіків при роботі з розплавами солей.

2 Небезпека ураження електричним струмом.

3 Небезпека травмування машинами і механізмами, що рухаються.

4 Небезпека вибуху і пожежі.

5 Усі перелічені вище небезпеки.

2.5 Назвіть найбільш поширені травми на робочих місцях у верстатників.

1 Травми рук.

2 Травми очей.

3 Травми голови.

4 Травми ніг.

5 Травми тулуба.

2.6 Чи забезпечують повну безпеку працюючим автоматизовані лінії і робото технічні комплекси?

1 Так.

2 Ні.

2.7 Основними причинами виникнення аварійних ситуацій на промислових роботах (ПР) можуть бути:

1 Неправильні (непередбачені) рухи ПР під час навчання, налагодження й автоматичної роботи.

2 Порушення паспортних параметрів ПР (вантажопідйомності, невідповідність захватів розмірам деталі).

3 Розміщення пультів керування всередині робочого простору.

4 Незручність і тісне розміщення технологічного устаткування.

5 Відсутність інформації операторові про виниклі позаштатні ситуації і неполадки.

2.8 З якою швидкістю допускається переміщення ПР під час навчання і налагодження?

1 2,0 м/сек.

2 1,5 м/сек.

3 1,0 м/сек.

4 0,5 м/сек.

5 0,3 м/сек.

2.9 Якою повинна бути відстань огородження ПР від меж небезпечної зони?

1 Не менше 2 метрів.

2 Не менше 1,5 метрів.

3 Не менше 1 метри.

4 Не менше 0,8 метри.

5 Не менше 0,5 метра.

2.10 Якими факторами визначається безпека праці при складанні виробів?

1 Видом з'єднань, які використовуються.

2 Номенклатурою виробів і складальних одиниць.

3 Розмірами і масою виробів.

4 Кваліфікацією працівників.

5 Ритмічністю роботи підприємства.

 

 

ЛЕКЦІЯ 3

Запобіжні пристосування

У всіх випадках, коли в повітрі робочої зони вміст шкідливих речовин перевищує ГДК або коли вміст кисню менше 17%, необхідно застосовувати ЗІЗ органів дихання від отруєння і задухи.

Засобами захисту органів дихання є:

- протигази промислові фільтруючі;

- фільтруючі респіратори;

- шлангові протигази.

Від механічного травмування голови, а також від ураження голови електричним струмом застосовуються різні каски.

Існує перелік професій, посад і робіт, при виконанні яких робітники і ІТП повинні обов'язково носити захисні каски.

Захист рук здійснюється різного виду рукавицями і рукавичками залежно від виробничого середовища:

- від термічних опіків

- від кислоти

- від вібрації.

Там, де неможливе застосування рукавичок (роботи, які вимагають чутливості пальців та при роботі з клеями, фарбами) застосовуються пасти і мазі.

Для захисту очей застосовують захисні окуляри, щитки і маски. Захисні окуляри випускаються двох типів: окуляри захисні відкриті – ОЗВ, окуляри захисні закриті - ОЗЗ.

Відкриті окуляри зручні тим, що мають широке поле зору, не пітніють. Але вони захищають тільки від часток, що летять прямо в очі.

ОЗЗ краще захищають очі, але звужують поле зору і пітніють. Для усунення цього явища застосовують спеціальні олівці, сухе туалетне мило або спеціальні вкладиші із плівки, яка не пітніє.

Самозаймання

Деякі тверді речовини, наприклад вугілля, здатні на своїй поверхні адсорбувати повітря. В пористій речовині з розвиненою поверхнею в адсорбованому шарі повітря, яке збагачене киснем, швидкість окислювальної реакції зростає. Якщо тепловіддача в зовнішнє середовище відстає від теплоутворення, то в цій речовині різко підвищується температура, окислювальний процес прискорюється і вона може спалахнути сама собою.

Самозайманням називається явище різкого зростання швидкості окислювальної реакції в речовині, підвищенні її температури аж до виникнення горіння за відсутності джерел запалювання.

Чим нижча температура, при якій відбувається процес самозаймання, тим речовина більш небезпечна. Такі процеси можуть починатися вже при температурах 10-20^оС.

Речовини, схильні до самозаймання, діляться на 4 групи:

I - речовини рослинного походження.

Часто це недосушені продукти рослинництва (сіно, солома), в яких при температурі 60-70^оС відбуваються біологічні процеси, що переходять до хімічних процесів окислення, які закінчуються самозайманням.

II - торф і викопне вугілля.

III - масла і жири.

Найбільш небезпечне льняне масло. Особливо небезпечними є тканини (спецодяг), обтиральні матеріали, на які потрапили рослинні масла. Через велику поверхню волокон тканини, на якій тонким шаром розподілено масло, різко прискорюється реакція окислення, яка супроводжується виділенням тепла. Через малу теплопровідність тканин процес нагрівання починається вже при 10-15 ⁰С і через 3-4 год. може закінчитися самозайманням.

IV - хімічні речовини і суміші.

Вони діляться на 3 підгрупи:

а - речовини, які спалахують при контакті із повітрям: білий фосфор, цинкова і алюмінієва пудра, деревне вугілля;

б - речовини, які спалахують при взаємодії із водою: лужні метали, карбід кальцію і т. ін. При взаємодії із водою утворюються горючі гази, які самозаймаються за рахунок теплоти реакції;

в - окислювачі, які викликають запалювання при змішуванні із ними органічних речовин. До них належать: кисень, азотна кислота, марганцевокислий калій, селітри, хлорне вапно.

Трубопроводи

Вони діляться на групи залежно від середовища, яке транспортується та фарбуються у відповідний колір (вода - зелений, пара - червоний, газ - жовтий).

2 Ємності, що працюють під тиском

Їх посвідчує власник (здійснюється внутрішній огляд 1 раз на 4 роки і гідравлічні випробування - 1 раз на 8 років).

Балони

Вони посвідчуються 1 раз на 5 років тиском, який перевищує робочий в 1,5 разу тією організацією, яка здійснює їх наповнення. За результатами посвідчення здійснюється їх відбраковування у випадку, коли вага зменшилася більше, ніж на 20%, а об'єм збільшився більше, ніж на 3%. Для балонів з корозійно активними газами посвідчення здійснюється кожні два роки.

Зараз діють обов'язкові для всіх "Правила улаштування і безпечної експлуатації ємностей, які працюють під тиском”.

Дані правила не поширюються на:

1 прилади водяного і парового опалювання;

2 ємності і балони місткістю до 25 л, у яких добуток ємності в літрах на робочий тиск в атмосферах складає не більше 200;

3 частини машин, які не є самостійними ємностями (наприклад, циліндри двигунів, різних машин і компресорів, холодильники компресорних установок і т.п.);

4 ємності із неметалічних матеріалів;

5 трубчасті печі, незалежно від діаметра труб;

6 ємності, які працюють під тиском неїдких, неотруйних і невибухонебезпечних середовищ при температурі стінки не вище 200^оС у яких добуток ємності (V) в літрах на тиск (P) в кг*с/см ² не перевищує 10000.

7 балони для транспортування і зберігання стислих, зріджених і розчинених газів місткістю до 100 л, а також бочки для перевезення зріджених газів і ін.

Ємності, на які поширюються "Правила" до початку експлуатації повинні бути зареєстровані в органах Держгірпромнагляду.

Для їх реєстрації необхідно подати:

1 паспорт ємності;

2 акт про монтаж і установку ємності відповідно до правил і про справний її стан;

3 схему включення ємності із зазначенням джерела тиску і параметрів робочого середовища.

Робота на висоті

До робіт на висоті належать роботи, які доводиться виконувати на висоті вище 1,5м від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу.

Роботи на висоті на необгороджених поверхнях (висотні роботи) обов'язково повинні проводитися з використанням випробуваних і перевірених поясів.

До них допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання і мають кваліфікацію не нижче III розряду. Ці особи щорічно повинні проходити медичний огляд.

Приставні драбини для нескладних робіт на висоті мають бути не вище 5 м.

При використанні таких драбин забороняється застосування електро й пневмоінетрументу.

На нижніх кінцях приставних драбин обов'язкові упори у вигляді металевих шипів або гумових наконечників.

Всі драбини після виготовлення, ремонту, а також один раз на 6 місяців піддаються технічному огляду.

Для складних робіт на висоті можуть застосовуватися риштування інвентарні й неінвентарні, а також підвісні колиски. Неінвентарні риштування можуть застосовуватися у виняткових випадках з дозволу головного інженера. При висоті більше 4 м вони споруджуються відповідно до проекту, який містить повний розрахунок на міцність. Робітники, які перебувають у люльці, повинні бути забезпечені запобіжними поясами з ланцюгами, прикріпленими до міцних частин конструкції карабіном. Щоб у випадку падіння запобігти різкому ривку, ланцюг роблять довжиною не більше 2 м. Кожен пояс випробовується статичним навантаженням 300 кгс протягом 5 хв.

Робота на висоті й верхолазні роботи, як правило, повинні проводитися в денний час.

За необхідності нічних робіт - обов’язковий письмовий дозвіл головного інженера й забезпечення якісного освітлення.

Вогневі роботи

При ремонтах часто виконуються вогневі роботи: електричне й газове зварювання, різання металу, пайка, лудіння, ковальські й котельні роботи, випалювання смол та інших відкладень в апаратах і трубопроводах, розігрів бітуму і смоли, роботи із застосуванням відкритого вогню.

Кращий варіант - вогневі роботи проводити на спеціально обладнаних площадках.

За необхідності проведення вогневих робіт на місці ремонту повинні дотримуватися спеціальні заходи безпеки.

У процесі підготовки такої роботи:

1 Підготовку обладнання здійснює експлуатаційний персонал під керівництвом спеціально виділеної відповідальної особи.

2 Визначаються небезпечні зони, місця різання, зварювання, нагрівання, які відзначаються фарбою або крейдою.

3 Щоб уникнути розкидання іскор місця зварювання відгороджуються азбестовим листами або брезентом, змоченим водою.

4 Місця проведення робіт забезпечують первинними засобами пожежогасіння.

Під час роботи:

Призначається відповідальна особа, головним обов'язком якої є інструктаж виконавців перед роботою, нагляд за роботою, здійснення оперативних заходів, припинення робіт у випадку виникнення небезпечних ситуацій. Проведення вогневих робіт оформляється видачею наряду-допуску.

 

Тести для самоконтролю.

Серед запропонованих варіантів знайдіть та обґрунтуйте правильну відповідь:

3.1 Які з названих факторів впливають на наслідки дії на людину отруйних хімічних речовин?

1 Фізико-хімічні властивості речовини.

2 Час впливу.

3 Концентрація речовини в середовищі.

4 Запах речовини.

5 Поширення речовини у виробництві.

3.2 Які речовини можуть викликати хімічні опіки тіла людини?

1 Мінеральні кислоти (соляна, сірчана, азотна).

2 Концентровані розчини лугів.

3 Органічні розчинники.

4 Поверхнево-активні речовини (ПАР).

5 Соляні розчини.

3.3 Які з названих умов можуть стати причиною самозаймання горючих речовин?

1 Сильно розвинута пориста поверхня речовини, яка адсорбує кисень повітря.

2 Зростання швидкості окисної реакції речовини.

3 Мала тепловіддача в навколишнє середовище.

4 Здатність речовини утворювати паро газоповітряні суміші.

5 Речовини з високою температурою спалаху.

3.4 Що мається на увазі під поняттям герметичність?

1 Непроникність рідинами і газами стінок і з'єднань, які обмежують внутрішні обсяги устаткування.

2 Замкнутий внутрішній обсяг хімічного устаткування.

3 Вчасно випробувані трубопроводи, балони і ємності, які працюють під тиском.

4 Усе хімічне устаткування, яке відповідає «Правилам улаштування і безпечної експлуатації ємностей, що працюють під тиском».

5 Хімічне устаткування, не підвладне корозії.

3.5 З якою періодичністю повинні проходити випробовування системи, які працюють під тиском?

1 Ємності випробовуються їх власником гідравлічно один раз у 8 років, а один раз у 4 роки ними здійснюється внутрішній і зовнішній огляд.

2 Балони випробовуються один раз у 5 років тиском, який перевищує робочий в 1,5 разу організацією, що здійснює їхнє наповнення.

3 Ємності випробовуються виготовлювачем гідравлічно один раз у 7 років, а внутрішній і зовнішній огляд – один раз у 3 роки.

4 Балони випробовуються тиском, який перевищує робочий в 1,5 разу організацією, що здійснює їхнє наповнення для не корозійних газів 1 раз у 5 років, а корозійних – 1 раз у 2 роки.

5 Балони випробовуються тиском, що перевищує робочий в 1,5 разу організацією, що здійснює їхнє наповнення.

3.6 Назвіть основні причини травмонебезпеки ремонтних і очисних робіт у хімічній промисловості.

1 Широке застосування ручної праці.

2 Перебування в плині тривалого часу в незручному змушеному положенні.

3 Необхідність часто знаходитися в закритій апаратурі.

4 Можливість контакту із шкідливими речовинами при високій або низькій температурі.

5 Можливість непогодженості дій ремонтного й експлуатаційного персоналу.

3.7 Яких основних запобіжних заходів повинні дотримуватися робітники при розбиранні фланців хімічного обладнання?

1 Надягти маску протигаза.

2 Закрити шию коміром спецодягу.

3 Насунути рукава спецодягу на рукавиці.

4 Чоботи повинні бути заправлені під штани.

5 Зробити запис в спеціальному журналі про наміри розбирати фланці.

3.8 Якими заходами повинна забезпечуватися безпека ремонтів машин і механізмів?

1 Відключенням устаткування від джерел, які могли б привести його в дію.

2 Для устаткування з обертовими, або елементами, що рухаються, обов'язковим є їхнє подвійне відключення: поряд із відключенням електричного струму, обов'язкове роз'єднання сполучних муфт або зняття привідних ременів.

3 Особиста передача в ремонт і прийом з ремонту устаткування з боку персоналу виробничого цеху і керівником ремонтних робіт.

4 Проведення ремонту машин і механізмів неприпустимо без розроблення докладних планів і етапів роботи.

5 На пускових пристроях обов'язкова наявність плаката: «Не включати, працюють люди».

3.9 Ким визначаються заходи безпеки при проведенні особливо небезпечних робіт в спеціальному документі – наряді-допуску?

1 Профспілковим комітетом.

2 Бригадиром.

3 Головним інженером.

4 Начальником цеху.

5 Виконавцями робіт.

3.10 До робіт на висоті відносять роботи, які доводиться виконувати на висоті вище зазначеної від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу.

1 15 м.

2 5 м.

3 1,5 м.

4 2 м.

5 1 м.

ЛЕКЦІЯ 4

Монтажні роботи

Основними причинами травматизму при монтажі конструкцій є падіння виробів, що монтуються, і монтажних пристосувань з висоти, недосконалість або несправність механізмів і монтажного оснащення, недотримання технології робіт.

До виконання монтажних робіт допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчені за спеціальною програмою, здали іспит і мають посвідчення монтажника.

До самостійних верхолазних робіт допускаються особи (робітники та інженерно-технічні працівники) не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд і визнані придатними, мають стаж верхолазних робіт не менше одного року і тарифний розряд не нижче 3-го. Робітники, які вперше допускаються до верхолазних робіт, протягом одного року повинні працювати під безпосереднім наглядом досвідчених робітників-наставників, призначених наказом керівника організації.

До верхолазних відносять роботи, які виконуються на висоті більше 5 м від поверхні землі, перекриття або робочого настилу, над якими проводяться роботи, безпосередньо з конструкцій при їх монтажі або ремонті. Основним засобом, що оберігає працюючих від падіння з висоти, є запобіжний пояс.

Учні професійно-технічних училищ не молодше 17 років допускаються до виконання верхолазних робіт тільки для проходження виробничої практики під наглядом майстра-інструктора навчального закладу.

Повторний медичний огляд повинні проходити всі монтажники-верхолази через кожні 12 місяців.

Робітники-монтажники повинні працювати в справному спецодягу згідно з типовими нормами видачі спецодягу. Працювати у рваному, не застебнутому або пошкодженому спецодязі забороняється.

Штукатурні роботи

При проведенні штукатурних робіт найчастішими причинами НВ є:

- падіння робітників з риштування, засобів підмощування, люльок;

- падіння предметів з висоти;

- несправність засобів механізації для транспортування матеріалів або при нанесенні штукатурних розчинів механізованим способом;

- ненавченість робітників;

- потрапляння на шкіру або в очі розчинів або частинок вапна та інших агресивних речовин, які застосовуються для роботи в зимовий період.

До роботи штукатура можуть бути допущені особи, навчені за спеціальною програмою, що мають відповідні посвідчення. До робіт з приготування хлорованих розчинів допускаються особи, не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання з безпечного приготування хлорованих розчинів.

Зовнішні штукатурні роботи дозволяється проводити з інвентарних наземних або підвісних риштувань або з пересувних баштових засобів підмощування. Штукатурити зовнішні віконні відкоси за відсутності риштувань треба з люльок або настилів, розташованих на пальцях, які випускаються з отворів стін.

Внутрішні штукатурні роботи, а також установку збірних карнизів і ліпних деталей усередині приміщення треба проводити з підмостків або пересувних столиків.

Підмости і столики встановлюють на підлогу або суцільні настили по балках перекриттів. Нарощувати підмости ящиками, бочками або іншими предметами, а також використовувати як основу для підмостків ванни, радіатори опалювальної системи, підвіконня - забороняється. Підмости та столи заввишки 1,3 м повинні обов'язково мати огорожі.

На сходових маршах проводити штукатурні роботи слід зі спеціальних столиків з ніжками різної довжини, що дає можли