Підготовка й організація ремонтних робіт 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Підготовка й організація ремонтних робіт



Крім спеціальної технічної документації (дефектних відомостей, кошторисів витрат, графіків проведення робіт й ін.) перед проведенням ремонтних робіт обов'язкове складання плану організації робіт (ПОР) з урахуванням вимог безпеки.

У ньому зазначається:

1 Послідовність проведення всіх операцій.

2 Розміщення частин устаткування, які знімають із апаратів і машин.

3 Розміщення деталей, які будуть монтуватися замість знятих.

4 Розміщення місць для розміщення покидьків, відходів, бруду.

Ці місця повинні бути розміщені так, щоб не створювати тісняви у робочій зоні й на робочих місцях.

5 Схеми огороджень.

У плані не допускається одночасне проведення т.зв. несумісних ремонтних операцій; наприклад, проводити вогневі роботи одночасно з розбиранням апаратів й устаткування, трубопроводів, що містять горючі й легкозаймальні продукти.

Важливим фактором безпеки при виконанні ремонтних робіт є розміщення робітників по висоті.

Ремонтні роботи не можна проводити одночасно на різних відмітках по одній вертикалі. Чому? У випадку гострої потреби обов'язкове улаштування захисних настилів.

Перед початком ремонтних робіт всіх учасників знайомлять із тією частиною плану організації робіт, яка до них належить й проводять з ними інструктаж з ТБ.

Заходи безпеки під час ремонту хімічної апаратури

Суворо дотримуючись технологічного регламенту, зупинити аварійну установку й увесь технологічний ланцюг.

а) залежно від умов виробництва перейти на гарячу й холодну циркуляцію;

б) довести тиск (або вакуум) до атмосферного;

в) у певному режимі зменшити температуру до навколишньої;

г) видалити із устаткування сировину, продукти реакції, теплоносії й ін. речовини;

д) продути апаратуру інертним газом, парою або повітрям.

Всі ці операції повинні виконуватися в певній послідовності й при суворому дотриманні встановлених для них часу й швидкості.

Найскладнішою з перелічених є операція зі звільнення апаратури від продукту.

Газова фаза видаляється випуском в повітря або факельну лінію. Якщо буде потреба її видавлюють інертним газом або водяною парою.

Рідина видаляється самопливом, насосом або передавлюється інертним газом.

В апаратурах, трубопроводах, навіть в арматурі є ділянки, де може зостатися залишок продукту. Це тупики, гідрозатвори в тарілці ректифікаційних колон, навіть порожнини вентилів.

Так, наприклад, у крані Ду 50 мм може лишитися до 90 г ЛЗР. Такої кількості, наприклад, бензолу досить для вибуху в апараті місткістю 1000л. Це свідчить про важливість зачищення перед ремонтом апаратури і комунікацій. Як?

Продуванням, промиванням, іноді випаркою.

Незважаючи на ці заходи, при розбиранні фланців робітники повинні застосовувати запобіжні заходи:

У момент роз'єднання фланців надягти маску протигаза.

Закрити шию коміром спецодягу.

Насунути рукава спецодягу на рукавиці.

Чоботи заправити під штани.

Правила прості, але їхнє недотримання може призвести до серйозних травм.

У деяких процесах перед розкриттям люків апаратури залишки продуктів, що втримуються в них, повинні бути нейтралізовані:

Кислі залишки після промивання водою - найчастіше розчином кальцинованої соди.

Лужні залишки - промиванням апаратури до нейтральної реакції на фенолфталеїн.

Розкриття люків апаратів має свої особливості: наприклад: люки ректифікаційних колон відкривають, починаючи з верхнього. Це виключає тягу повітря через колону й запобігає загорянням й ударам від запалення пари продукту, що залишився в колоні.

При відключенні апаратів й ємностей, що ремонтуються, від трубопроводів обов'язкова установка між фланцями заглушок з відповідної сталі й відповідної міцності.

Від'єднання апаратів закриванням вентилів, засувок, кранів ненадійні й, які можуть бути випадково відкриті.

Заглушка повинна бути забезпечена хвостовиком, пофарбованим у червоний колір. Навіщо?

У спец. журналі ведеться облік установки й зняття таких заглушок. При підготовці апаратури до ремонтних операцій систематично контролюється (аналізується) повітряне середовище в апаратах і біля них. Цей аналіз й є основним критерієм готовності апаратури до ремонту.

Заходи безпеки при ремонті машин і механізмів

Безпека ремонтних робіт забезпечується відключенням усього обладнання від джерел, які могли б привести його в дію.

При зупинці на ремонт обладнання з елементами, які обертаються або рухаються (мішалки, центрифуги й т.ін.) обов'язковим є подвійне відключення: разом із відключенням електроструму й видаленням плавких запобіжників на розподільному щиті необхідно роз'єднати сполучні муфти або зняти привідні ремені від електродвигунів і т.п. На пускових пристроях обов'язкове вивішування плаката "Не включати, працюють люди !"

Обладнання в ремонт готується силами виробничого персоналу цеху: начальник зміни і механік цеху передають підготоване обладнання за актами керівникові ремонтних робіт. (При аварії плюс аварійний акт). Відремонтоване обладнання також приймається за актом. (Або записом у журналі).

Вимоги до слюсарних інструментів

1 Молотки й ручники повинні бути міцно насаджені на рукоятки, їхні бойки мати гладку поверхню, злегка опуклу без косини, вибоїв і тріщин.

2 Зубила - добре заточені, не мати закошених і оббитих потилиць.

3 Напилки й шабери мають бути вставлені в справні ручки з насадженими на них металевими кільцями.

4 Гайкові ключі мають точно відповідати розмірам гайки або голівці болта. Різні підкладки забороняються.

Для цехів, в яких допускається застосування виключно інструментів, які не “іскрять”, їх виготовляють із сплавів алюмінію, бронзи, берилієвої бронзи. Вибухобезпечні гайкові ключі, молотки, кувалди виготовляють із сплаву міді (70%), марганцю, алюмінію, заліза й цинку.

Вимоги безпеки за необхідності проведення земляних робіт

1 Основна небезпека - обвалення ґрунту при ритті котлованів і траншей. Для запобігання - улаштування спеціальних кріплень або дотримання кута природного укосу.

2 Неприпустиме самовільне риття траншей. Можна зачепити трубопровід або кабель, зариті в землю, і викликати серйозну аварію.

Такі випадки характерні для старих підприемств, де в результаті багаторічних переробок без документальної фіксації втрачене уявлення про реальну дислокацію трубопроводів у підземному господарстві.

При правильній організації підземного господарства головний механік повинен мати план всіх підземних комунікацій. Тільки він або головний інженер мають право видавати дозвіл на проведення тих чи інших підземних ремонтних робіт.

При несподіваному з’явленні газу або продукту в траншеях, котлованах, колодязях ремонтні роботи мають бути негайно припинені, а робітники виведені на поверхню до визначення джерела й усунення небезпеки.

Система допусків на проведення особливо небезпечних робіт

Ремонтний персонал не допускається до такої роботи без спеціального документа – наряду-допуску.

У допуску, складеному, як правило, начальником цеху, визначаються заходи безпеки, обов'язкові при проведенні даної роботи; фіксується факт перевірки виконання цих заходів у дійсності, що підтверджується підписом осіб, які здійснювали перевірку. Крім того, допуск підписують зацікавлені відповідальні особи (пожежна охорона, газорятувальна служба й ін.).

Тільки після остаточного оформлення й затвердження (звичайно головним інженером) наряд-допуск вручається виконавцям.

Така система дозволяє значно підвищити відповідальність керівників виробництва за підготовку робочого місця й проведенню роботи в особливо небезпечних умовах.

Робота на висоті

До робіт на висоті належать роботи, які доводиться виконувати на висоті вище 1,5м від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу.

Роботи на висоті на необгороджених поверхнях (висотні роботи) обов'язково повинні проводитися з використанням випробуваних і перевірених поясів.

До них допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли спеціальне навчання і мають кваліфікацію не нижче III розряду. Ці особи щорічно повинні проходити медичний огляд.

Приставні драбини для нескладних робіт на висоті мають бути не вище 5 м.

При використанні таких драбин забороняється застосування електро й пневмоінетрументу.

На нижніх кінцях приставних драбин обов'язкові упори у вигляді металевих шипів або гумових наконечників.

Всі драбини після виготовлення, ремонту, а також один раз на 6 місяців піддаються технічному огляду.

Для складних робіт на висоті можуть застосовуватися риштування інвентарні й неінвентарні, а також підвісні колиски. Неінвентарні риштування можуть застосовуватися у виняткових випадках з дозволу головного інженера. При висоті більше 4 м вони споруджуються відповідно до проекту, який містить повний розрахунок на міцність. Робітники, які перебувають у люльці, повинні бути забезпечені запобіжними поясами з ланцюгами, прикріпленими до міцних частин конструкції карабіном. Щоб у випадку падіння запобігти різкому ривку, ланцюг роблять довжиною не більше 2 м. Кожен пояс випробовується статичним навантаженням 300 кгс протягом 5 хв.

Робота на висоті й верхолазні роботи, як правило, повинні проводитися в денний час.

За необхідності нічних робіт - обов’язковий письмовий дозвіл головного інженера й забезпечення якісного освітлення.





Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 124; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.23.219.12 (0.006 с.)