Перелік ключових понять та термінів

Диференціація як конкурентна перевага — здатність забезпечити покупця унікальною і більшою цінністю у вигляді нової якості продукту-товару, його особливих споживчих властивостей чи особливого післяпродажного обслуговування.

Егоцентризм як крайній ступінь егоїзму виявляється в підміні загальних цілей організації цілями особистого чи вузько групового характеру.

Етичні споживачі {ethical consumers) — споживачі, рішення яких про покупки приймаються з урахуванням етичних аспектів.

Етичний аудит {ethical audit) — практика систематичного аналізу ступеня, у якому дії організації відповідають етичним нормам.

Етичний релятивізм {ethical relativism) — твердження про те, що етичні оцінки повинні виноситися в контексті культури.

Етноцентризм {ethnocentrism) — тенденція, коли індивід сприймає як стандартні відносини в групі, до якої він належить, а всі інші групи оцінює як далекі і звичайно гірші.

Ефективність {effectiveness) — показник ступеня, у якому організація виконує свої завдання і задовольняє очікування представників зацікавлених груп.

Завдання розподілу ресурсів — виникають при визначеному наборі операцій (робіт), які необхідно виконувати при обмежених наявних ресурсах, і потрібно знайти оптимальні розподіли ресурсів між операціями чи склад операцій.

Завдання ремонту і заміни устаткування — актуальні в зв'язку зі зносом і старінням устаткування і необхідністю його заміни з часом. Завдання зводяться до визначення оптимальних термінів, числа профілактичних ремонтів і перевірок, а також моментів заміни модернізованим устаткуванням.

Закон — істотні відносини між об'єктами і явищами, яким властиві необхідність, загальність і повторюваність. Закони виявляються з появою (створенням) відповідних умов.

Закон адаптації. Усі реакції людини, її вчинки і дії спрямовані на усунення шкідливих зовнішніх впливів і досягнення сприятливих умов з метою забезпечення своєї життєдіяльності. Все, що не пристосується до навколишнього середовища, вимирає.

Закон зростання ентропії — ізольовані організаційні системи мимовільно прагнуть перейти з менш імовірного стану в більш ймовірний при відсутності протидіючих си л.

Закон інерції. Почавши працювати в одному напрямку, людський мозок має схильність працювати в тім же напрямку і при інших зовнішніх подразниках. У кожної людини виробляються певні звички, навички, що дозволяють якщо не визначати конкретні його дії, то. принаймні, прогнозувати.

Закон обмеженості нормативно-правової поведінки. Установлені формальні вимоги мають обмежену силу. Органи керування повинні мати повноваження й обов'язки відповідно до функцій. При цьому повинна дотримуватися домірність відповідальності об'єкту і характеру повноважень.

Закон відносності поведінки — у механізмах роботи мозку все відносне. У різних умовах ті самі подразники сприймаються по-різному і викликають різні реакції. Поведінка людини не підлегла лінійним законам, вона недетермінована. Можна лише прогнозувати її дії імовірними методами.

Закон самозбереження — кожна матеріальна система (організація, колектив, родина) прагне зберегти себе (вижити) і використовує для досягнення цього весь свій наявний потенціал.

Закон установки. Діяльність людини, її вчинки визначаються, як правило, системами установок (цінностей), що визначають стан готовності, схильності особистості до видів діяльності і ступеня його активності. Людина ще до ухвалення рішення налашто­вана діяти певним чином, хоча часто і не усвідомлює його існування і вплив. Вчинки індивідуума в схожих ситуаціях часто збігаються. Отже, знаючи комплекс установок, можна прогнозувати дії лю­дини.

Закон економії сил. Витрати праці люди прагнуть зменшити, а результати її використовувати максимально. Людина споконвічно запрограмована удосконалювати, полегшувати працю. Закон породжує лінь.

Звіт про рух коштів (cash flow statement) демонструє основні джерела грошових надходжень і статті витрат організації.

Звіт про прибутки і збитки (profit statement) відбиває прибуток, отриманий від торгових операцій компанії за певний період часу.

Звіт про рух коштів (cash flow statement) демонструє основні джерела грошових надходжень і статті витрат організації.

Звіт про прибутки і збитки (profit statement) відбиває прибуток, отриманий від торгових операцій компанії за певний період часу.

Зворотний зв'язок (feedback) має місце в тому випадку, коли одержувач демонструє реакцію на отримане повідомленн

Зовнішня відповідність {external jit) — тісні і погоджені співвідносний між конкурентною стратегією організації і стратегією уп­равління людськими ресурсами.

Зовнішній контекст змін (outer context of change) має відношення до факторів зовнішнього середовища, таких як поведінка конкурентів, запити споживачів й ш.

Інжиніринг — технічні послуги по підготовці і забезпеченню процесу виробництва і реалізації продукції. Це консультації, експертиза проектів, технічне навчання, передача технічної інформації.

Інноваційна діяльність — це діяльність по доведенню науково-технічних ідей, винаходів, розробок до результату, придатного в практичному використанні. У повному обсязі інноваційна діяльність включає усі види наукової діяльності, проектно-конструкторські, технологічні, дослідні розробки, діяльність по освоєнню нововведень у виробництві й у їхніх споживачів — реалізацію інновацій.

Інновація (innovation) — наростаючі і/чи покрокові зміни (прориви) у продуктах і/чи процесах, що сприятливо впливають на практику функції, форми, результати чи використання ресурсів (впроваджена у виробництво новація — кінцевий результат інноваційної діяльності).

Інституціональна перевага (institutional advantage) виникає, коли «некомерційна установа виконує свої завдання ефективніше, ніж інші порівнянні з нею організації» (Goold, 1997).

Інтеграція (integration) — це процес, спрямований на об'єднання зусиль різних підсистем, ціль якого полягає у виконанні завдання організації.

Інтернаціоналізація (internationalisation) — «зростаюча географічна дисперсія економічної діяльності через національні границі» (Dicken, 1992).

Інтуїція (натхнення) — передчуття, натхнення чи відчуття, здогад — усяке мимовільне чи раптове зародження ідеї відносно засобів чи щодо мети.

Інформаційна система (information system) — комплекс, що включає в себе індивідів, процедури і ресурси, у завдання якого входить збір первинних даних, перетворення їх в інформацію і її поширення.

Інформаційне бачення (information vision) — уявлення про бажаний спосіб використання інформації в майбутньому (Martin та ін., 1994).

Інформація (information) — корисні знання, отримані за допомогою аналізу даних.

Канал {channel) — засіб комунікації між відправником і одержувачем.

Керівництво (лідерство) (leadership) «допускає процес соціального впливу, коли індивід навмисно впливає на інших людей, шос структурувати дії і відносини в групі чи організації» (Yukl, 1994).

Ключова компетентність стратегії корпорації (core competency — based corporate strategy) — знання, практичні навички і творч: здібності організації в галузі створення і реалізації стратегічних конкурентних переваг.

Конкретна ситуація (case) — опис дійсних подій бізнес-практики.

Конкурентна перевага (competitive advantage) — це ті характеристики, що створюють для виробляючої і/чи реалізуючої даний про­дукт організації, певна перевага над її конкурентами. Характеристики можуть бути всілякими і відноситися як до самого продукту-това-ру (базової послуги), так і до додаткових послуг, що супроводжують базову, тобто до форм виробництва, збуту, продажів і т.д., специфічних для організації і/чи її продукту.

Конкурентоспроможність — здатність комерційної організації робити і продавати конкурентоспроможний продукт; перевага даної конкретної організації стосовно інших організацій-конкурентів у даній галузі бізнесу.

Концепція бізнесів-процесів (business process view) допускає, що задоволення вимог споживачів займає центральне місце в процесі розробки системи постачань, орієнтованої на швидку реакцію на зміну ринкової ситуації, двосторонні потоки інформації й інших ре­сурсів підвищення ефективності.

Корпоративна стратегія (corporate strategy) «відноситься до вибору фірмою бізнесу, ринків і видів діяльності» (Кау, 1996) і визначає загальні границі і напрямок розвитку організації

Культура (culture) — розроблені групою основні допущення щодо способів сприйняття думок і почуттів під час виконання завдання.

Культура влади (power culture) — культура, у якій домінує керівник організації, що робить сильний вплив на діяльність співробітників.

Культура високого контексту (high-context culture) — культура, у якій інформація подається в неявній формі і зрозуміла тільки тим, хто має досвід перебування в даному культурному середовищі

Культура завдань (task culture) — культура, у фокусі якої знаходиться діяльність, спрямована на виконання завдання здійснення проектів.

Культура особистості (person culture) — культура, у якій на діяльність співробітників істотно впливають побажання індивідів — членів організації.

Культура низького контексту (low-context culture) — культура, у якій між індивідами постійно підтримується певна психологічна дистанція, а тому інформація, яку ви хочете донести до її суб'єктів, повинна носити відкритий характер.

Ланцюжок створення цінності (вартості) (value chain) — «розбиває фірму на дискретні види діяльності по розробці, виробництву, маркетингу і розподілу продукту. Є основним інструментом ідентифікації конкурентних переваг і пошуку способів їхнього знаходження» (Porter).

Лідерство (керівництво) (leadership) «припускає процес соціального впливу, коли індивід навмисно впливає на інших людей, щоб структурувати дії і відносини в групі чи організації» (Yukl, 1994).

Лінійні менеджери (line managers) несуть відповідальність за виконання діяльності, що прямо пов'язана з задоволенням потреб споживачів.

Людська перемінна — зміна поведінки людей з часом (характерних рис, стилів керівництва і т.п.).

Маркетингова стратегія (marketing strategy) — синонім терміна «продуктово-маркетингова стратегія».

Методологія — 1) навчання про структуру, логічну організацію, методи і засоби діяльності; 2) навчання, що дозволяє визначати і виявляти проблеми в управлінській діяльності, проводити їхній аналіз і дослідження для визначення найбільш ефективних шляхів їхнього вирішення і реалізації.

Місія (mission) — найбільш загальна мета організації як конкурен­тоспроможної структури, представлена в найбільш загальній формі і чітко виражає основну причину існування (призначення) організації. Мета 1-го і більш низьких рівнів покладається для здійснення місії організації. Найчастіше з того, як організація формулює свою місію, можна судити про те, наскільки ясна її стратегія.

Менеджмент як загальна людська діяльність (management as a general human activity) допускає прийняття індивідом відповідальності за свою діяльність і свідомі зусилля, спрямовані на досягнення певного результату.

Менеджмент як особлива професія (management as a specialist occupation) — розвивається в міру відокремлення різних елементів процесу праці, коли виконання окремих його функцій покладається не на найманих робітників, а на власників підприємства чи їхніх агентів.

Метафора (metaphor) — образ, використовуваний для виділення істотних характеристик феномена.

Механістична організація (mechanistic organisation) — організація, що характеризується високим ступенем спеціалізації робочих завдань, тісним взаємозв'язком відповідальності і владних повноважень індивідів і централізацією процесу прийняття рішень.

Моделі участі в керуванні змінами (participative models of change) припускають, що менеджмент проводить широкі консультації з індивідами, на яких вплине запланована зміна, домагаючись схвалення пропонованих новацій.

Модель (model) дозволяє представити комплексні феномени оригіналу (явища, процесу, об'єкта дослідження) за допомогою визначення їхніх основних характеристик елементів і відносин.

Мотивація — спонукання людини, соціальної групи до активної, цілеспрямованої діяльності; функція керування.

Навички (skill) відносяться до здатності людини ефективно виконувати різні види когштивної чи поведінкової діяльності.

Надійність — властивість чи система якого-небудь об'єкта зберігати свою працездатність протягом заданого періоду часу.

Наступальна інформаційна стратегія (offensive strategy*) допускає позитивні кроки в застосуванні інформаційної технології, спрямовані на підвищення результатів діяльності компанії.

Невизначеність означає недостатність інформації, неповноту: неясність тих даних, на основі яких повинно прийматися рішення.

Низькі витрати як конкурентна перевага — здатність організації продавати порівнянний продукт-товар з меншими витратами, ніж конкуренти.

Оборонна інформаційна стратегія (defensive strategy) передбачає можливість невдачі компанії у випадку використання в єдиній структурі несумісних ІС

Особисті якості (traits) — безліч атрибутів індивіда, включаючи різні аспекти його особистості, темперамент, потреби, мотиви і цінності.

Операційна система (operational system) — програмний додаток, що ефективно у встановленому порядку здійснює передбачені операції, забезпечуючи одержання бажаного результату.

Операційні стратегії (operational strategies) розробляються різними функціями (функціональними відділами) організації, такими як виробництво, маркетинг, фінанси і менеджмент людських ресурсів, і вносять свій внесок у виконання корпоративної стратегії.

Одержувач (receiver) — індивід, що сприймає повідомлення відправника.

Операція — будь-яка керована дія (захід), спрямована на досягнення поставленої мети.

Оптимізація — допускає вибір найкращого варіанта вирішення за даних умов. (Оптимальними вважають ті рішення, що по тих чи інших розумінь переважніші за інші).

Організації (organisation) складаються з індивідів, що для досягнення визначених цілей прагнуть вплинути на інших людей за допомогою різних процесів, технологій структур і культур, що створю­ють матеріальні блага чи сприяють росту добробуту.

Організаційна діаграма (organisation chart) — схема, що відображає основні відділи і вищі керівні посади організації і відносини між ними.

Організаційний розвиток (organisational development) — управлінська діяльність, що має своєю метою зміну основних аспектів організації, спрямовану на підвищення її ефективності.

Організація (organisation) складається з індивідів, що прагнуть для досягнення визначених цілей вплинути на інших людей, що створюють матеріальні цінності, що збільшують суспільний добробут, цінності за допомогою різноманітних процесів, технологій, структур і культур.

Орієнтована на споживачів організація (consumer-centered organisation) і її структури сконцентровані на виявленні і задоволенні споживчого попиту.

Органічна організація (organic organisation) — організація, що очікує від співробітників спільної діяльності і прояву ініціативи при вирішенні виникаючих проблем; посадові інструкції, так само, як і правила і процедури, не відрізняються чіткістю

Оцінка виконання робочих завдань (performance appraisal) — це систематичне вивчення процесу праці індивіда і його досягнень; от­римані дані зазвичай використовуються для розробки планів.

Партнерство (partnering) — ділові відносини, засновані на прагненні сторін до спільної діяльності відповідно до єдиного бачення способів підвищення задоволеності споживачів на всіх рівнях. Партнери встановлюють стосунки, що дозволяють кожному з них ними покористуватися з обраних ними областей бізнесу.

Постачання (delivery) — виконання всіх обіцянок, даних постачальником споживачу.

Переважаюча командна роль (preferred team role) — відносно часто демонстрований тип поведінки індивідів у тих випадках, коли вони беруть участь у роботі команди.

Перешкоди (noise) — усе, що заважає комунікаціям, утруднює їх.

Престиж — міра визнання здібностей, переваги знань, успіхів керівника і рівень впливу цих факторів на ретельність підлеглих.

Приватизація — викуп підприємств у держави і перетворення їх в індивідуальну чи колективну власність.

Принципи керування персоналом — правила, основні положення і норми, якими повинні впливати керівники, фахівці в процесі керування персоналом.

Прогнозування — процес наукового передбачення, визначення тенденцій розвитку й образу майбутнього.

Прикладна етика (applied ethics) — застосування філософії моралі до реальних проблем, включаючи питання керування.

Продукт (товар) (product) — узагальнюючий термін, використовуваний для визначення як матеріальних благ, так і невловимих послуг.

Проект (project) — це «унікальне нововведення, що має як початок, так і закінчення. Досягнення поставлених цілей здійснюється співробітниками організації в рамках установленої вартості проекту, термінів і якості виконання» (Dinsmore).

Продуктова стратегія — синонім терміна «продуктово-маркетингова стратегія».

Продуктово-маркетингова стратегія — ключова підсистема корпоративної стратегії комерційної організації. Продуктово-маркетингова стратегія, насамперед, націлена на аналіз, розробку і прийнят­тя комплексу стратегічних рішень в галузі номенклатури, асортименту, якості й обсягу виробництва продуктів організації, а також в галузі ре­алізації продуктів на відповідних ринках

Продуктивність {efficiency) — показник обсягу продукції, зробленої з кожної одиниці ресурсів.

Промислове виробництво {factoryproduction) — ідея промислового виробництва відкидає ремісничу працю і дає можливість підвищити обсяги виробництва товарів за допомогою поділу всього процесу на послідовність простих повторюваних операцій.

Протидія (counterimplementation) — спроби перешкодити змінам, не виражаючи відкритого невдоволення.

Процес {process) — спосіб взаємодії членів команди при виконанні певного завдання, наприклад процедура прийняття рішень у групі.

Псевдокоманда {pseudo-team) — група індивідів, що мають можливість підвищення ефективності спільної праці, однак не виявляють зацікавленості в розвитку необхідних навичок і умінь.

Психологічний контакт {psychological contact) — комплекс усвідомлених зобов'язань, що індивіди мають перед іншими людьми й організацією.

Психологічна сумісність — відповідність психологічних якостей, обумовлена критерієм успішного співробітництва.

Працівник — фізична особа, що працює в організації на основі трудового договору (контракту); особа, що займається індивідуальною підприємницькою діяльністю; особа, що навчається в освітній установі початкової, середньої чи вищої професійної освіти.

Роботодавець — організація (юридична особа), що являється її керівником (адміністрацією), чи фізична особа, з якою працівник знаходиться в трудових відносинах.

Робоча група {working group) — група працюючих переважно самостійно, але соціально взаємодіючих індивідів, що обмінюються інформацією і досвідом.

Регулювання — функція керування, що забезпечує рівноважний стан інституціональних утворень економічної системи.

Реклама — форма комунікації, що обслуговує ринок і стимулює попит і просування продукції, послуг, ідей до споживача шляхом інформування про споживчі властивості і якість товару. Головна функція реклами як важливого елемента маркетингової системи керування полягає в створенні і забезпеченні гнучкого і надійного ко­мунікативного зв'язку між виробником і споживачем.

Реконструкція — корінна перебудова чого-небудь з метою йо­го удосконалювання. Комплекс заходів для зміни функціонування і розвитку організації, підприємства, економіки й ін

Релевантна (інформація) — стосовна до справи (даного розглянутого питання).

Реорганізація — зміна структури і статусу підприємства шляхом злиття, виділення, поглинання, перетворення.

Реструктуризація — зміна структури чого-небудь за визначеними параметрами (терміном, призначенням, величиною, пільгами, виплатами і т.д.) у зв'язку з умовами, що змінилися, і з метою позитивного вирішення проблеми. Один з методів антикризового керування (реструктуризація боргів підприємства, фінансів, технології, персоналу й ін.).

Ресурси — необхідні засоби (матеріальні і нематеріальні), керовані фактори виробництва, що володіють вартісними властивостями, необхідні для виконання якої-небудь роботи, функціонування і розвитку виробництва.

Ризик управлінський — характеристика управлінської діяльності, здійснюваної в ситуації того чи іншого ступеня невизначеності, наприклад, внаслідок недостатності чи ненадійності інформації, при виборі менеджером альтернативного рішення, критерій ефективності якого пов'язаний з імовірністю прояву негативних умов реалізації чи втрат з імовірністю нейтралізації факторів невиз­наченості і збільшенням прибутку. Ризик виявляється в процесі реалізації продукції виробничо-господарської системи і виступає одним з кінцевих результатів керування.

Рішення — а) вибір єдиного варіанта з декількох можливих: б) вольовий акт ОПР(факт, що відбувся), що є законом для підприємства; в) процес пошуку й обгрунтування єдиного напрямку дії з декількох альтернатив.

Роль менеджера — статус менеджера і відповідний спосіб його поведінки для забезпечення успішної діяльності організації. Визначається особистістю, освітою, досвідом, авторитетом, стилем, конкретними обставинами діяльності і ресурсами.

Рольова безліч (role set) — індивіди чи інститути, що мають як-небудь сподівання стосовно людини.

Роль {role) — сума сподівань оточуючих стосовно індивіда, ще займає певну посаду.

Ротація (кадрів) — відновлення кадрового складу (персонал;, фірми.

Ринок капіталу (capital market) поєднує приватних і інсти-туціональних інвесторів (насамперед банки, страхові компанії: пенсійні фонди) і користувачів капіталу (бізнес-організації й урялоз: заклади)

Стратегічна рефлексія (strategic reflection) — процес одержання особливого (рефлективного) нового знання про те, як розробляти правильну, тобто ефективну, корпоративну стратегію і як зробити стратегічний менеджмент ефективним у цілому. Рефлексія (від reflexio — звертання назад) — принцип людського мислення, що направляє його на осмислення й усвідомлення власних форм і передумов. Наукова рефлексія — критика й аналіз теоретичного знання, проведені на основі застосування і з'ясування тих методів і прийомів, що властиві даній галузі наукового дослідження, тому сама рефлексія є особливим джерелом нового про свій предмет.

«Стратегічні саміти» (strategic solitude) — засідання вищих керівників організацій, присвячені тільки корпоративній стратегії. Такі засідання, як правило, проводяться методом «повного занурення». Даний метод допускає максимальну концентрацію тільки на розглянутій проблемі, крім яких-небудь відволікань учасників на інші питання. Подібні засідання, що одержали назву «стратегічні саміти». зазвичай продовжуються 1-2 дні. Заходи щодо стратегічного саміту найчастіше роблять виїзними, тобто проводять у місцях, де їхні учасники дійсно на час можуть усамітнитися від оперативно-тактичної «текучки» бізнесу і по-справжньому «зануритися» у його стратегію. Основний спосіб роботи при стратегічних усамітненнях — це «мозковий штурм» у його всіляких варіаціях.

Стратегічний контролінг (strategic controlling) — координація функції стратегічного аналізу цілепередбачення, планування і корекції стратегії; здійснення контролю за функціонуванням усієї системи в цілому; розвиток підсистеми інформаційного забезпечення.

Стратегічний менеджмент (strategic management) — синонім терміна «стратегічне керування підприємством».

Стратегічне планування (strategic planning) — набір (вибір і конкретних дій і рішень, що починаються керівництвом і ведуть до реалізації стратегій, які забезпечують організацію досягнення поставлених цілей.

Стратегічне керування — підсистема менеджменту комерційної організації, що здійснює весь комплекс конкретних робіт професійної діяльності із стратегічного аналізу, розвитку, реалізації: контролінгу стратегії організації.

Стратегічна вказівка — елемент стратегії, що являє собою досить конкретну точну й абсолютно управлінськи-тєхнологічну вказівку, що дозволяє здійснювати повноцінне бізнес-планування і чи приймати конкретні тактичні рішення. Якість стратегії вказівок — і:г в істотній мірі якість самої корпоративної стратегії в цілому.

Стратегія (strategy?) — це якісно визначена, узагальнена модель довгострокових дій організації, шо їй необхідно здійснити для досягнення поставлених цілей за допомогою розподілу і координації своїх ресурсів.

Стратегія корпорації (corporate strategy) — це ділова концепція організації на задану стратегічну перспективу, представлена у вигляді довгострокової програми конкретних дій, що здатні реалізувати дану концепцію і забезпечити організації конкурентні переваги в досягненні цілей. Найбільш важливий елемент корпоративної стратегії — це відповідь на питання: як вести конкурентну боротьбу? Вирішальний елемент корпоративної стратегії — цільова орієнтація всього комплексу ресурсів організації. У кінцевому рахунку корпора­тивна стратегія конкретної організації зводиться до системи її конкурентних переваг.

Стратегія керування персоналом (human resource strategy) — підсистема корпоративної стратегії, представлена у вигляді довгострокової програми конкретних дій з реалізації концепції використання потенціалу персоналу організації з метою забезпечення її стратегічної конкурентної переваги.

Структура організації (організаційна структура) (organisational structure) — «сукупність методів поділу процесу праці на конкретні робочі завдання і координації їхнього виконання» (Minztberg, 1989).

Суб'єктивно раціональний (subjectively rational) — дія є суб'єктивно раціональною, коли вона грунтується на вірі в існування визначених зв'язків між засобами і цілями.

Технологія керування — це циклічний ітеративний процес формування, розробки й ухвалення рішення, його ресурсне забезпечення і реалізація з необхідним контролем і регулюванням виробництва по до­сягненню окремих цілей підприємства (організації). Є основною складовою загального процесу керування фірмою.

Товар (продукт) (product) — узагальнюючий термін, використовуваний для визначення як матеріальних благ, так і невловимих послуг.

Товарно-матеріальні запаси (inventory) — матеріали, напівфабрикати чи готові товари, що зберігаються в очікуванні попиту з боку покупців і с частиною ланцюжка постачань, що починається закупівлями сировини і закінчується кінцевим споживанням (чи переробкою відходів)