ПЕРЕЛІК КЛЮЧОВИХ ПОНЯТЬ ТА ТЕРМІНІВ 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ПЕРЕЛІК КЛЮЧОВИХ ПОНЯТЬ ТА ТЕРМІНІВ



Диференціація як конкурентна перевага— здатність забезпечити покупця унікальною і більшою цінністю у вигляді нової якості продукту-товару, його особливих споживчих властивостей чи особливого післяпродажного обслуговування.

Егоцентризмяк крайній ступінь егоїзму виявляється в підміні загальних цілей організації цілями особистого чи вузько групового характеру.

Етичні споживачі{ethical consumers) — споживачі, рішення яких про покупки приймаються з урахуванням етичних аспектів.

Етичний аудит{ethical audit) — практика систематичного аналізу ступеня, у якому дії організації відповідають етичним нормам.

Етичний релятивізм{ethical relativism) — твердження про те, що етичні оцінки повинні виноситися в контексті культури.

Етноцентризм{ethnocentrism) — тенденція, коли індивід сприймає як стандартні відносини в групі, до якої він належить, а всі інші групи оцінює як далекі і звичайно гірші.

Ефективність{effectiveness) — показник ступеня, у якому організація виконує свої завдання і задовольняє очікування представників зацікавлених груп.

Завдання розподілу ресурсів— виникають при визначеному наборі операцій (робіт), які необхідно виконувати при обмежених наявних ресурсах, і потрібно знайти оптимальні розподіли ресурсів між операціями чи склад операцій.

Завдання ремонту і заміни устаткування— актуальні в зв'язку зі зносом і старінням устаткування і необхідністю його заміни з часом. Завдання зводяться до визначення оптимальних термінів, числа профілактичних ремонтів і перевірок, а також моментів заміни модернізованим устаткуванням.

Закон— істотні відносини між об'єктами і явищами, яким властиві необхідність, загальність і повторюваність. Закони виявляються з появою (створенням) відповідних умов.

Закон адаптації.Усі реакції людини, її вчинки і дії спрямовані на усунення шкідливих зовнішніх впливів і досягнення сприятливих умов з метою забезпечення своєї життєдіяльності. Все, що не пристосується до навколишнього середовища, вимирає.

Закон зростання ентропії— ізольовані організаційні системи мимовільно прагнуть перейти з менш імовірного стану в більш ймовірний при відсутності протидіючих сил.

Закон інерції.Почавши працювати в одному напрямку, людський мозок має схильність працювати в тім же напрямку і при інших зовнішніх подразниках. У кожної людини виробляються певні звички, навички, що дозволяють якщо не визначати конкретні його дії, то. принаймні, прогнозувати.

Закон обмеженості нормативно-правової поведінки.Установлені формальні вимоги мають обмежену силу. Органи керування повинні мати повноваження й обов'язки відповідно до функцій. При цьому повинна дотримуватися домірність відповідальності об'єкту і характеру повноважень.

Закон відносності поведінки— у механізмах роботи мозку все відносне. У різних умовах ті самі подразники сприймаються по-різному і викликають різні реакції. Поведінка людини не підлегла лінійним законам, вона недетермінована. Можна лише прогнозувати її дії імовірними методами.

Закон самозбереження— кожна матеріальна система (організація, колектив, родина) прагне зберегти себе (вижити) і використовує для досягнення цього весь свій наявний потенціал.

Закон установки.Діяльність людини, її вчинки визначаються, як правило, системами установок (цінностей), що визначають стан готовності, схильності особистості до видів діяльності і ступеня його активності. Людина ще до ухвалення рішення налашто­вана діяти певним чином, хоча часто і не усвідомлює його існування і вплив. Вчинки індивідуума в схожих ситуаціях часто збігаються. Отже, знаючи комплекс установок, можна прогнозувати дії лю­дини.

Закон економії сил.Витрати праці люди прагнуть зменшити, а результати її використовувати максимально. Людина споконвічно запрограмована удосконалювати, полегшувати працю. Закон породжує лінь.

Звіт про рух коштів(cash flow statement) демонструє основні джерела грошових надходжень і статті витрат організації.

Звіт про прибутки і збитки(profit statement) відбиває прибуток, отриманий від торгових операцій компанії за певний період часу.

Звіт про рух коштів(cash flow statement) демонструє основні джерела грошових надходжень і статті витрат організації.

Звіт про прибутки і збитки(profit statement) відбиває прибуток, отриманий від торгових операцій компанії за певний період часу.

Зворотний зв'язок(feedback) має місце в тому випадку, коли одержувач демонструє реакцію на отримане повідомленн

Зовнішня відповідність{external jit) — тісні і погоджені співвідносний між конкурентною стратегією організації і стратегією уп­равління людськими ресурсами.

Зовнішній контекст змін(outer context of change) має відношення до факторів зовнішнього середовища, таких як поведінка конкурентів, запити споживачів й ш.

Інжиніринг— технічні послуги по підготовці і забезпеченню процесу виробництва і реалізації продукції. Це консультації, експертиза проектів, технічне навчання, передача технічної інформації.

Інноваційна діяльність— це діяльність по доведенню науково-технічних ідей, винаходів, розробок до результату, придатного в практичному використанні. У повному обсязі інноваційна діяльність включає усі види наукової діяльності, проектно-конструкторські, технологічні, дослідні розробки, діяльність по освоєнню нововведень у виробництві й у їхніх споживачів — реалізацію інновацій.

Інновація(innovation) — наростаючі і/чи покрокові зміни (прориви) у продуктах і/чи процесах, що сприятливо впливають на практику функції, форми, результати чи використання ресурсів (впроваджена у виробництво новація — кінцевий результат інноваційної діяльності).

Інституціональна перевага(institutional advantage) виникає, коли «некомерційна установа виконує свої завдання ефективніше, ніж інші порівнянні з нею організації» (Goold, 1997).

Інтеграція(integration) — це процес, спрямований на об'єднання зусиль різних підсистем, ціль якого полягає у виконанні завдання організації.

Інтернаціоналізація(internationalisation) — «зростаюча географічна дисперсія економічної діяльності через національні границі» (Dicken, 1992).

Інтуїція (натхнення)— передчуття, натхнення чи відчуття, здогад — усяке мимовільне чи раптове зародження ідеї відносно засобів чи щодо мети.

Інформаційна система(information system) — комплекс, що включає в себе індивідів, процедури і ресурси, у завдання якого входить збір первинних даних, перетворення їх в інформацію і її поширення.

Інформаційне бачення(information vision) — уявлення про бажаний спосіб використання інформації в майбутньому (Martin та ін., 1994).

Інформація(information) — корисні знання, отримані за допомогою аналізу даних.

Канал{channel) — засіб комунікації між відправником і одержувачем.

Керівництво (лідерство)(leadership) «допускає процес соціального впливу, коли індивід навмисно впливає на інших людей, шос структурувати дії і відносини в групі чи організації» (Yukl, 1994).

Ключова компетентність стратегії корпорації(core competency based corporate strategy) — знання, практичні навички і творч: здібності організації в галузі створення і реалізації стратегічних конкурентних переваг.

Конкретна ситуація(case) — опис дійсних подій бізнес-практики.

Конкурентна перевага(competitive advantage) — це ті характеристики, що створюють для виробляючої і/чи реалізуючої даний про­дукт організації, певна перевага над її конкурентами. Характеристики можуть бути всілякими і відноситися як до самого продукту-това-ру (базової послуги), так і до додаткових послуг, що супроводжують базову, тобто до форм виробництва, збуту, продажів і т.д., специфічних для організації і/чи її продукту.

Конкурентоспроможність— здатність комерційної організації робити і продавати конкурентоспроможний продукт; перевага даної конкретної організації стосовно інших організацій-конкурентів у даній галузі бізнесу.

Концепція бізнесів-процесів(business process view) допускає, що задоволення вимог споживачів займає центральне місце в процесі розробки системи постачань, орієнтованої на швидку реакцію на зміну ринкової ситуації, двосторонні потоки інформації й інших ре­сурсів підвищення ефективності.

Корпоративна стратегія(corporate strategy) «відноситься до вибору фірмою бізнесу, ринків і видів діяльності» (Кау, 1996) і визначає загальні границі і напрямок розвитку організації

Культура(culture) — розроблені групою основні допущення щодо способів сприйняття думок і почуттів під час виконання завдання.

Культура влади(power culture) — культура, у якій домінує керівник організації, що робить сильний вплив на діяльність співробітників.

Культура високого контексту(high-context culture) — культура, у якій інформація подається в неявній формі і зрозуміла тільки тим, хто має досвід перебування в даному культурному середовищі

Культура завдань(task culture) — культура, у фокусі якої знаходиться діяльність, спрямована на виконання завдання здійснення проектів.

Культура особистості(person culture) — культура, у якій на діяльність співробітників істотно впливають побажання індивідів — членів організації.

Культура низького контексту(low-context culture) — культура, у якій між індивідами постійно підтримується певна психологічна дистанція, а тому інформація, яку ви хочете донести до її суб'єктів, повинна носити відкритий характер.

Ланцюжок створення цінності (вартості)(value chain) — «розбиває фірму на дискретні види діяльності по розробці, виробництву, маркетингу і розподілу продукту. Є основним інструментом ідентифікації конкурентних переваг і пошуку способів їхнього знаходження» (Porter).

Лідерство (керівництво)(leadership) «припускає процес соціального впливу, коли індивід навмисно впливає на інших людей, щоб структурувати дії і відносини в групі чи організації» (Yukl, 1994).

Лінійні менеджери(line managers) несуть відповідальність за виконання діяльності, що прямо пов'язана з задоволенням потреб споживачів.

Людська перемінна— зміна поведінки людей з часом (характерних рис, стилів керівництва і т.п.).

Маркетингова стратегія(marketing strategy) — синонім терміна «продуктово-маркетингова стратегія».

Методологія— 1) навчання про структуру, логічну організацію, методи і засоби діяльності; 2) навчання, що дозволяє визначати і виявляти проблеми в управлінській діяльності, проводити їхній аналіз і дослідження для визначення найбільш ефективних шляхів їхнього вирішення і реалізації.

Місія(mission) — найбільш загальна мета організації як конкурен­тоспроможної структури, представлена в найбільш загальній формі і чітко виражає основну причину існування (призначення) організації. Мета 1-го і більш низьких рівнів покладається для здійснення місії організації. Найчастіше з того, як організація формулює свою місію, можна судити про те, наскільки ясна її стратегія.

Менеджмент як загальна людська діяльність(management as a general human activity) допускає прийняття індивідом відповідальності за свою діяльність і свідомі зусилля, спрямовані на досягнення певного результату.

Менеджмент як особлива професія(management as a specialist occupation) — розвивається в міру відокремлення різних елементів процесу праці, коли виконання окремих його функцій покладається не на найманих робітників, а на власників підприємства чи їхніх агентів.

Метафора(metaphor) — образ, використовуваний для виділення істотних характеристик феномена.

Механістична організація(mechanistic organisation) — організація, що характеризується високим ступенем спеціалізації робочих завдань, тісним взаємозв'язком відповідальності і владних повноважень індивідів і централізацією процесу прийняття рішень.

Моделі участі в керуванні змінами(participative models of change) припускають, що менеджмент проводить широкі консультації з індивідами, на яких вплине запланована зміна, домагаючись схвалення пропонованих новацій.

Модель(model) дозволяє представити комплексні феномени оригіналу (явища, процесу, об'єкта дослідження) за допомогою визначення їхніх основних характеристик елементів і відносин.

Мотивація— спонукання людини, соціальної групи до активної, цілеспрямованої діяльності; функція керування.

Навички(skill) відносяться до здатності людини ефективно виконувати різні види когштивної чи поведінкової діяльності.

Надійність— властивість чи система якого-небудь об'єкта зберігати свою працездатність протягом заданого періоду часу.

Наступальна інформаційна стратегія(offensive strategy*) допускає позитивні кроки в застосуванні інформаційної технології, спрямовані на підвищення результатів діяльності компанії.

Невизначеністьозначає недостатність інформації, неповноту: неясність тих даних, на основі яких повинно прийматися рішення.

Низькі витрати як конкурентна перевага— здатність організації продавати порівнянний продукт-товар з меншими витратами, ніж конкуренти.

Оборонна інформаційна стратегія(defensive strategy) передбачає можливість невдачі компанії у випадку використання в єдиній структурі несумісних ІС

Особисті якості(traits) — безліч атрибутів індивіда, включаючи різні аспекти його особистості, темперамент, потреби, мотиви і цінності.

Операційна система(operational system) — програмний додаток, що ефективно у встановленому порядку здійснює передбачені операції, забезпечуючи одержання бажаного результату.

Операційні стратегії(operational strategies) розробляються різними функціями (функціональними відділами) організації, такими як виробництво, маркетинг, фінанси і менеджмент людських ресурсів, і вносять свій внесок у виконання корпоративної стратегії.

Одержувач(receiver) — індивід, що сприймає повідомлення відправника.

Операція— будь-яка керована дія (захід), спрямована на досягнення поставленої мети.

Оптимізація— допускає вибір найкращого варіанта вирішення за даних умов. (Оптимальними вважають ті рішення, що по тих чи інших розумінь переважніші за інші).

Організації(organisation) складаються з індивідів, що для досягнення визначених цілей прагнуть вплинути на інших людей за допомогою різних процесів, технологій структур і культур, що створю­ють матеріальні блага чи сприяють росту добробуту.

Організаційна діаграма(organisation chart) — схема, що відображає основні відділи і вищі керівні посади організації і відносини між ними.

Організаційний розвиток(organisational development) — управлінська діяльність, що має своєю метою зміну основних аспектів організації, спрямовану на підвищення її ефективності.

Організація(organisation) складається з індивідів, що прагнуть для досягнення визначених цілей вплинути на інших людей, що створюють матеріальні цінності, що збільшують суспільний добробут, цінності за допомогою різноманітних процесів, технологій, структур і культур.

Орієнтована на споживачів організація(consumer-centered organisation) і її структури сконцентровані на виявленні і задоволенні споживчого попиту.

Органічна організація(organic organisation) — організація, що очікує від співробітників спільної діяльності і прояву ініціативи при вирішенні виникаючих проблем; посадові інструкції, так само, як і правила і процедури, не відрізняються чіткістю

Оцінка виконання робочих завдань(performance appraisal) — це систематичне вивчення процесу праці індивіда і його досягнень; от­римані дані зазвичай використовуються для розробки планів.

Партнерство(partnering) — ділові відносини, засновані на прагненні сторін до спільної діяльності відповідно до єдиного бачення способів підвищення задоволеності споживачів на всіх рівнях. Партнери встановлюють стосунки, що дозволяють кожному з них ними покористуватися з обраних ними областей бізнесу.

Постачання(delivery) — виконання всіх обіцянок, даних постачальником споживачу.

Переважаюча командна роль(preferred team role) — відносно часто демонстрований тип поведінки індивідів у тих випадках, коли вони беруть участь у роботі команди.

Перешкоди(noise) — усе, що заважає комунікаціям, утруднює їх.

Престиж— міра визнання здібностей, переваги знань, успіхів керівника і рівень впливу цих факторів на ретельність підлеглих.

Приватизація— викуп підприємств у держави і перетворення їх в індивідуальну чи колективну власність.

Принципи керування персоналом— правила, основні положення і норми, якими повинні впливати керівники, фахівці в процесі керування персоналом.

Прогнозування— процес наукового передбачення, визначення тенденцій розвитку й образу майбутнього.

Прикладна етика(applied ethics) — застосування філософії моралі до реальних проблем, включаючи питання керування.

Продукт (товар)(product) — узагальнюючий термін, використовуваний для визначення як матеріальних благ, так і невловимих послуг.

Проект(project) — це «унікальне нововведення, що має як початок, так і закінчення. Досягнення поставлених цілей здійснюється співробітниками організації в рамках установленої вартості проекту, термінів і якості виконання» (Dinsmore).

Продуктова стратегія— синонім терміна «продуктово-маркетингова стратегія».

Продуктово-маркетингова стратегія— ключова підсистема корпоративної стратегії комерційної організації. Продуктово-маркетингова стратегія, насамперед, націлена на аналіз, розробку і прийнят­тя комплексу стратегічних рішень в галузі номенклатури, асортименту, якості й обсягу виробництва продуктів організації, а також в галузі ре­алізації продуктів на відповідних ринках

Продуктивність{efficiency) — показник обсягу продукції, зробленої з кожної одиниці ресурсів.

Промислове виробництво{factoryproduction) — ідея промислового виробництва відкидає ремісничу працю і дає можливість підвищити обсяги виробництва товарів за допомогою поділу всього процесу на послідовність простих повторюваних операцій.

Протидія(counterimplementation) — спроби перешкодити змінам, не виражаючи відкритого невдоволення.

Процес{process) — спосіб взаємодії членів команди при виконанні певного завдання, наприклад процедура прийняття рішень у групі.

Псевдокоманда{pseudo-team) — група індивідів, що мають можливість підвищення ефективності спільної праці, однак не виявляють зацікавленості в розвитку необхідних навичок і умінь.

Психологічний контакт{psychological contact) — комплекс усвідомлених зобов'язань, що індивіди мають перед іншими людьми й організацією.

Психологічна сумісність— відповідність психологічних якостей, обумовлена критерієм успішного співробітництва.

Працівник— фізична особа, що працює в організації на основі трудового договору (контракту); особа, що займається індивідуальною підприємницькою діяльністю; особа, що навчається в освітній установі початкової, середньої чи вищої професійної освіти.

Роботодавець— організація (юридична особа), що являється її керівником (адміністрацією), чи фізична особа, з якою працівник знаходиться в трудових відносинах.

Робоча група{working group) — група працюючих переважно самостійно, але соціально взаємодіючих індивідів, що обмінюються інформацією і досвідом.

Регулювання— функція керування, що забезпечує рівноважний стан інституціональних утворень економічної системи.

Реклама— форма комунікації, що обслуговує ринок і стимулює попит і просування продукції, послуг, ідей до споживача шляхом інформування про споживчі властивості і якість товару. Головна функція реклами як важливого елемента маркетингової системи керування полягає в створенні і забезпеченні гнучкого і надійного ко­мунікативного зв'язку між виробником і споживачем.

Реконструкція— корінна перебудова чого-небудь з метою йо­го удосконалювання. Комплекс заходів для зміни функціонування і розвитку організації, підприємства, економіки й ін

Релевантна (інформація)— стосовна до справи (даного розглянутого питання).

Реорганізація— зміна структури і статусу підприємства шляхом злиття, виділення, поглинання, перетворення.

Реструктуризація— зміна структури чого-небудь за визначеними параметрами (терміном, призначенням, величиною, пільгами, виплатами і т.д.) у зв'язку з умовами, що змінилися, і з метою позитивного вирішення проблеми. Один з методів антикризового керування (реструктуризація боргів підприємства, фінансів, технології, персоналу й ін.).

Ресурси— необхідні засоби (матеріальні і нематеріальні), керовані фактори виробництва, що володіють вартісними властивостями, необхідні для виконання якої-небудь роботи, функціонування і розвитку виробництва.

Ризик управлінський— характеристика управлінської діяльності, здійснюваної в ситуації того чи іншого ступеня невизначеності, наприклад, внаслідок недостатності чи ненадійності інформації, при виборі менеджером альтернативного рішення, критерій ефективності якого пов'язаний з імовірністю прояву негативних умов реалізації чи втрат з імовірністю нейтралізації факторів невиз­наченості і збільшенням прибутку. Ризик виявляється в процесі реалізації продукції виробничо-господарської системи і виступає одним з кінцевих результатів керування.

Рішення— а) вибір єдиного варіанта з декількох можливих: б) вольовий акт ОПР(факт, що відбувся), що є законом для підприємства; в) процес пошуку й обгрунтування єдиного напрямку дії з декількох альтернатив.

Роль менеджера— статус менеджера і відповідний спосіб його поведінки для забезпечення успішної діяльності організації. Визначається особистістю, освітою, досвідом, авторитетом, стилем, конкретними обставинами діяльності і ресурсами.

Рольова безліч(role set) — індивіди чи інститути, що мають як-небудь сподівання стосовно людини.

Роль{role) — сума сподівань оточуючих стосовно індивіда, ще займає певну посаду.

Ротація (кадрів)— відновлення кадрового складу (персонал;, фірми.

Ринок капіталу(capital market) поєднує приватних і інсти-туціональних інвесторів (насамперед банки, страхові компанії : пенсійні фонди) і користувачів капіталу (бізнес-організації й урялоз: заклади)

Стратегічна рефлексія(strategic reflection) — процес одержання особливого (рефлективного) нового знання про те, як розробляти правильну, тобто ефективну, корпоративну стратегію і як зробити стратегічний менеджмент ефективним у цілому. Рефлексія (від reflexio — звертання назад) — принцип людського мислення, що направляє його на осмислення й усвідомлення власних форм і передумов. Наукова рефлексія — критика й аналіз теоретичного знання, проведені на основі застосування і з'ясування тих методів і прийомів, що властиві даній галузі наукового дослідження, тому сама рефлексія є особливим джерелом нового про свій предмет.

«Стратегічні саміти»(strategic solitude) — засідання вищих керівників організацій, присвячені тільки корпоративній стратегії. Такі засідання, як правило, проводяться методом «повного занурення». Даний метод допускає максимальну концентрацію тільки на розглянутій проблемі, крім яких-небудь відволікань учасників на інші питання. Подібні засідання, що одержали назву «стратегічні саміти». зазвичай продовжуються 1-2 дні. Заходи щодо стратегічного саміту найчастіше роблять виїзними, тобто проводять у місцях, де їхні учасники дійсно на час можуть усамітнитися від оперативно-тактичної «текучки» бізнесу і по-справжньому «зануритися» у його стратегію. Основний спосіб роботи при стратегічних усамітненнях — це «мозковий штурм» у його всіляких варіаціях.

Стратегічний контролінг(strategic controlling) — координація функції стратегічного аналізу цілепередбачення, планування і корекції стратегії; здійснення контролю за функціонуванням усієї системи в цілому; розвиток підсистеми інформаційного забезпечення.

Стратегічний менеджмент(strategic management) — синонім терміна «стратегічне керування підприємством».

Стратегічне планування(strategic planning) — набір (вибір і конкретних дій і рішень, що починаються керівництвом і ведуть до реалізації стратегій, які забезпечують організацію досягнення поставлених цілей.

Стратегічне керування— підсистема менеджменту комерційної організації, що здійснює весь комплекс конкретних робіт професійної діяльності із стратегічного аналізу, розвитку, реалізації: контролінгу стратегії організації.

Стратегічна вказівка— елемент стратегії, що являє собою досить конкретну точну й абсолютно управлінськи-тєхнологічну вказівку, що дозволяє здійснювати повноцінне бізнес-планування і чи приймати конкретні тактичні рішення. Якість стратегії вказівок — і:г в істотній мірі якість самої корпоративної стратегії в цілому.

Стратегія(strategy?) — це якісно визначена, узагальнена модель довгострокових дій організації, шо їй необхідно здійснити для досягнення поставлених цілей за допомогою розподілу і координації своїх ресурсів.

Стратегія корпорації(corporate strategy) — це ділова концепція організації на задану стратегічну перспективу, представлена у вигляді довгострокової програми конкретних дій, що здатні реалізувати дану концепцію і забезпечити організації конкурентні переваги в досягненні цілей. Найбільш важливий елемент корпоративної стратегії — це відповідь на питання: як вести конкурентну боротьбу? Вирішальний елемент корпоративної стратегії — цільова орієнтація всього комплексу ресурсів організації. У кінцевому рахунку корпора­тивна стратегія конкретної організації зводиться до системи її конкурентних переваг.

Стратегія керування персоналом(human resource strategy) — підсистема корпоративної стратегії, представлена у вигляді довгострокової програми конкретних дій з реалізації концепції використання потенціалу персоналу організації з метою забезпечення її стратегічної конкурентної переваги.

Структура організації (організаційна структура)(organisational structure) — «сукупність методів поділу процесу праці на конкретні робочі завдання і координації їхнього виконання» (Minztberg, 1989).

Суб'єктивно раціональний(subjectively rational) — дія є суб'єктивно раціональною, коли вона грунтується на вірі в існування визначених зв'язків між засобами і цілями.

Технологія керування— це циклічний ітеративний процес формування, розробки й ухвалення рішення, його ресурсне забезпечення і реалізація з необхідним контролем і регулюванням виробництва по до­сягненню окремих цілей підприємства (організації). Є основною складовою загального процесу керування фірмою.

Товар (продукт)(product) узагальнюючий термін, використовуваний для визначення як матеріальних благ, так і невловимих послуг.

Товарно-матеріальні запаси(inventory) — матеріали, напівфабрикати чи готові товари, що зберігаються в очікуванні попиту з боку покупців і с частиною ланцюжка постачань, що починається закупівлями сировини і закінчується кінцевим споживанням (чи переробкою відходів)





Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 81; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.85.80.239 (0.047 с.)