Критерії оцінювання, форми контролю

Денне відділення

Об’єктами поточного контролю знань студентів є наступні чинники.

- Систематичність та активність роботи на практичних заняттях.

Оцінці підлягають рівень знань продемонстрований у відповідях і виступах, результатах опитувань (5 балів).

- Виконання завдань для самостійного опрацювання.

Оцінці підлягають опрацьовані самостійно завдання (згідно з переліком приведеним у розділі 6) у вигляді рефератів, доповідей наукових статей (по 1 балу при умові захисту в ході співбесіди з викладачем).

- Індивідуальна робота.

Оцінці підлягають індивідуально підготовлені матеріали студентами, що містяться у додаткових літературних джерелах (2 бали).

- Виконання модульних (контрольних) завдань.

При виконанні модульних (контрольних) завдань оцінці підлягають теоретичні знання та практичні уміння, яких набули студенти після опанування певного модуля. Модульний контроль складається з 3 завдань: 1- теоретичне питання; 2- 5 тестових завдань; 3- задача. Максимальна кількість балів за модульним контролем – 15: вірна відповідь на теоретичне питання оцінюється в 5 балів; кожна вірна відповідь на тестове завдання оцінюється в 1 бал; вірно розв’язана задача оцінюється в 5 балів.

Варіанти модульного контролю формується з теоретичних питань та тестових завдань наведених у робочій програмі та затверджуються кафедрою.

Написання і перевірка модульних (контрольних) завдань проводиться згідно з розкладом факультету. У разі невиконання певних елементів поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право скласти їх до останнього практичного заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

Виконання всіх завдань поточного контролю оцінюється від 0 до 50 балів.

Підсумковий контроль оцінюється теж від 0 до 50 балів, в який входить наукова робота студента з дисципліни, виконання індивідуального творчого завдання та іспит.

Підрахунок балів по елементам підсумкового контролю здійснюється по такій схемі:

- наукова робота, яка може бути представлена у вигляді наукових статей та тез доповідей на наукових конференціях, які готуються під керівництвом викладачів кафедри (5 балів);

- індивідуальне творче завдання, яке може бути представлено у вигляді літературного дослідження по розробленому плану під керівництвом викладача (5 балів).

- Іспит проводиться у формі виконання завдань (2 питання та 5 тестових завдань) сформованих згідно питань і тестових завдань наведених у робочій програмі.

Критерії оцінювання:

- кожне питання (вірна та повна відповідь – 15 балів, неточна відповідь – 10 балів, неточна та неповна відповідь – 5 балів, невірна відповідь – 0 балів);

- тестові завдання (вірна відповідь на 1 тестове завдання оцінюється у 2 бали, невірна відповідь – 0 балів).

Розподіл балів під час оцінювання результатів контролю знань наведений у таблиці:

Поточний контроль (максимум 50 балів)	Підсумковий контроль (максимум 50 балів)	Загальна кількість балів
1 модуль (максимум 25 балів)	2 модуль (максимум 25 балів)
Практичні заняття	Самостійна робота	Індивідуальна робота	Модульний контроль	Практичні заняття	Самостійна робота	Індивідуальна робота	Модульний контроль	Наукова робота	Індивідуальне творче завдання	Іспит

 

Заочне відділення

Виконання всіх завдань поточного контролю оцінюється від 0 до 50 балів.

Об’єктами поточного контролю знань студентів є наступні чинники.

- Систематичність та активність роботи на практичних заняттях (6 балів).

Оцінці підлягають рівень знань продемонстрований у відповідях і виступах, результатах опитувань, присутність на заняттях.

- Виконання завдань для самостійного опрацювання (7 балів).

Оцінці підлягають опрацьовані самостійно завдання (згідно з переліком приведеним у розділі 6) у вигляді доповідей, (по 1 балу при умові захисту в ході співбесіди з викладачем).

- Індивідуальна робота (7 балів).

Оцінці підлягають індивідуально підготовлені матеріали студентами, що містяться у додаткових літературних джерелах, розв'язані задачі.

- Виконання контрольної робіт.

При виконанні контрольних робіт оцінці підлягають теоретичні знання та практичні уміння, яких набули студенти після опанування певного модуля. Завдання контрольної роботи обираються згідно завдань зазначених у робочій програмі. Максимальна кількість балів за виконання контрольної роботи – 30 балів:

1) вірна відповідь на теоретичне питання оцінюється в 10 балів;

2) вірні відповіді на визначення термінів оцінюються максимум в 10 балів (кожне вірне визначення в 1 бал);

3) кожна вірна відповідь на тестове завдання оцінюється в 1 бали.

Написання і перевірка контрольної роботи проводиться згідно з розкладом факультету. У разі невиконання певних елементів поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право скласти їх до останнього практичного заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

Підсумковий контроль оцінюється теж від 0 до 50 балів.

- Іспит проводиться у формі виконання завдань (2 питання та 5 тестових завдань) сформованих згідно питань і тестових завдань наведених у робочій програмі.

Критерії оцінювання:

- кожне питання (вірна та повна відповідь – 20 балів, неточна відповідь – 10 балів, неточна та неповна відповідь – 5 балів, невірна відповідь – 0 балів);

- тестові завдання (вірна відповідь на 1 тестове завдання оцінюється у 2 бали, невірна відповідь – 0 балів).

Розподіл балів під час оцінювання результатів контролю знань студентів заочного відділення наведений у таблиці:

 

Поточний контроль (максимум 50 балів)	Підсумковий контроль (максимум 50 балів)	Загальна кількість балів
Практичні заняття	Самостійна робота	Індивідуальна робота	Контрольна робота	Іспит

6.4.Приклади типових завдань и типових відповідей

 

Приклад типового завдання модульного контролю знань

 

ВАРІАНТ № 1

Завдання 1 (вірна відповідь на теоретичне питання оцінюється максимум у 5 балів)

Предмет і метод мікроекономіки. Позитивна та нормативна мікроекономіка.

 

Завдання 2 (кожна вірна відповідь на тест оцінюється у 1 бал)

1. Яким відношенням визначається нахил бюджетної лінії?

a) MV(x)/MV(y);

b) dy/dx;

c) P(x)/P(y);

d) MY(x)/P(x).

2. Функція попиту на товар “Х” має вигляд: Q(dx)=10-P(x)+0.5P(y). Визначити коефіцієнти перехресної еластичності попиту на товар “Х”, якщо ціна товару “Х” – 12 тис. грн., а ціна товару “У” – 8 тис. грн.:

a) 0,2;

b) 1,25;

c) 2,0;

d) 4,0.

3. Ринок - це:

a) засіб організації суспільства, що відповідає на питання: що виробляти, як виробляти, хто користується виробленим;

b) земля, праця, капітал та підприємницька здібність;

c) економічна система у більшості демократичних країн;

d) місце, де зустрічаються продавці та покупці.

4. Зростання доходу споживача графічно виражається у:

a) зміні нахилу бюджетної лінії;

b) паралельному зсуві бюджетної лінії вправо;

c) зменшенні нахилу бюджетної лінії.

5. Еластичність попиту за доходом виражена нерівністю: 0<Е<1. Яким товарам це відповідає:

a) еластичним;

b) предметам першої необхідності;

c) предметам роскошу;

d) низькоякісним.

 

Завдання 3 (вірно розв’язана задача оцінюється максимум у 5 балів)

Виразіть у алгібраїчній формі умови рівноваги за А. Маршалом та Л. Вальрасом. Розкрийте різницю у цих підходах.

 

Приклад відповіді на типове завдання модульного контролю знань

Варіант 1

Завдання 1 (теоретичне питання)

Мікроекономіка – це частина економічної теорії, що вивчає економічні взаєвідносини між людьми та визначає загальні положення їх господарської діяльності.

Мікроекономіка це наука про прийняття рішень, що вивчає поведінку окремих економічних суб’єктів. Основними проблемами мікроекономіки є:

- ціни і обсяги випуску та споживання конкретних благ;

- стан окремих ринків;

- розподіл ресурсів між альтенативними цілями.

У мікроекономіці особове значення має вивчення наступних питань:

- економічна поведінка людини, що закріплюється в адекватних інститутах та суспільних структурах. У якості ключових інститутів виступають ринок, власність, держава;

- прийняття економічними суб’єктами рішень і реалізація ними відповідних економічних дій;

- проблема вибору одного з альтернативних варіантів.

Сучасна мікроекономіка складається з 4 частин:

1- присвячена аналізу закономірностей споживчого попиту, в ній розвиваються теорії гранічної корисності;

2- аналізується пропозиція з точки зору вивчення поведінки окремої фірми та формування її витрат у конкретних ринкових умовах;

3- присвячена аналізу співвідношення попиту і пропозиції в залежності від різних форм ринку;

4- теорія розподілу – аналізуються ринки і проблеми ціноутворення на фактори виробництва.

Предмет мікроекономіки – економічні відносини, пов’язані з єфективним використанням обмежених ресурсів; прийняття рішень окремими суб’єктами економіки в умовах економічного вибору.

Об’єкт мікроекономіки – це економічна діяльність людей та економічні проблеми, що вирішуються у відповідності с існуючими інститутами.

Об’єктами мікроекономіки є: окремі індивіди, домогосподарства, фірми, власники первічих виробничих ресурсів, крупні корпорації, пов’язані з іншими фірмами у країні та поза її межами, а також окремі галузі економіки.

В залежності від підходу до об’єкту мікроекономіка підрозділяється на нормативну і позитивну. Позитивна - вивчає факти і залежності між ними і відповідає на питання: що є або може бути. Нормативна – наводить рецепти дій, визначає які умови економіки важливі та відповідає на питання: що повинно бути.

Методи позитивної економіки:

1. Гранічний аналіз – економічні явища вивчається в мінливому стані.

2. Функціональний аналіз – виявляється зв’язок між окремими явищами;

3. Рівноважний підход – вивчає явища в стані відносної сталості;

4. метод веріфіцируемості – теорія має знайти підтвердження на практиці, якщо вона не підтверджена, то необхідно або її уточнити, або відтвегнути.

У нормативній мікроекономці використовується метод моделювання.

Широко використовуються графічні, символічні та вербальні (словесні) моделі.

Завдання 2 (тест)

1. c

2. d

3. d

4. b

5. b

Завдання 3 (задача)

Рівняння рівноваги за А. Маршалом: ,

де - ціна попиту, - ціна пропозиції.

Рівняння рівноваги за Л. Вальрасом ,

де - обсяг попиту, - обсяг пропозиції.

А. Маршал враховував різницю у ціні попиту та ціні пропозиції, тому у нього ціна є функція обсягу попиту (обсягу пропозиції).

Л. Вальрас розглядав різницю у обсязі попиту та осязі пропозиції, враховуючи, що вони є функцією ціни.

Приклад типового ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТУ

 

БІЛЕТ № 1

1 питання (вірна відповідь на теоретичне питання оцінюється максимум у 15 балів)

Динаміка довгострокових витрат

 

2 питання (вірна відповідь на теоретичне питання оцінюється максимум у 15 балів)

Поняття сукупної та гранічної корисності

 

 

3 завдання (кожна вірна відповідь на тест оцінюється у 2 бали)

1. Як бар¢єр для проникнення до галузі нових виробників можуть служити:

a) патенти та ліцензії;

b) більш низькі видатки великого виробництва;

c) законодавче оформлення виключних прав;

d) все перераховане вірно.

2. Дія закону спадної продуктивності означає, що …

a) …значення граничного продукту (МР) за визначеної величини змінного фактору Х стає від¢ємною величиною;

b) …середній продукт (АР) зростає до визначеної величини змінного фактору Х, а далі зменшується;

c) …за постійного зростання змінного фактору Х зростає, а далі зменшується;

d) …продуктивність праці не може зростати без кінця.