Організація та здійснення митного контролю

Організація митного контролю і митного оформлення - це комплекс заходів, вжитих митними органами у зв'язку з переміщенням через митний кордон товарів і транспорт­них засобів. Цей комплекс передбачає ство­рення митної інфраструктури, що дає змогу забезпечити митний контроль і митне оформлення.

Крім того, організація митного контролю і митного оформ­лення передбачає вирішення питань щодо:

- конкретних місць і часу перетину митного кордону;

- місць і часу здійснення митного контролю і митного оформлення;

- порядку повідомлення учасниками ЗЕД про наміри здійсни­ти експортну або імпортну операцію;

- часу, місць і засобів доставки, обліку і пред'явлення товарів і транспортних засобів і передачі митному органу документів на них;

- порядку взяття товарів і транспортних засобів під митний контроль, розміщення їх на СТЗ тощо.

Основні напрямки вдосконалення організації митного контролюна сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічних відносин України полягають у:

1) вдосконаленні організації механізму митного контролю;

2) скороченні термінів і підвищенні якості огляду товарів і транспортних засобів;

3) скороченні термінів сплати митних платежів;

4) вдосконаленні документального оформлення митних процедур;

5) попередженні заподіяння збитку економіці і загрози загаль­ній безпеці країни;

6) зменшенні витрат на здійснення контролю за допомогою розробки гнучких технологій залежно від категорій товарів і осіб, що їх переміщають;

7) забезпеченні доставки товарів у повному обсязі до місць митного оформлення;

8) поліпшенні взаємодії з транспортними організаціями за допомогою розробки і впровадження спільних технологій, що забезп­ечують здійснення ефективного митного контролю та оформлення товарів з урахуванням необхідності забезпечення безперервності перевізного процесу і необхідності скорочення простою транспортних засобів;

9) розробці і впровадженні заходів щодо вдосконалення основних напрямків взаємодії митної служби з іншими правоохо­ронними органами;

10) вдосконаленні контролю на напрямах незаконного переміщення товарів і транспортних засобів.

Одним із напрямків організації митного конт­ролю є розробка і запровадження в дію техно­логічних схем митного контролю та митного оформлення.

Ще одним напрямком організації митного контролю є вклю­чення в цей процес учасників ЗЕД, підприємств транспорту і зв'язку, інших правоохоронних органів, органів виконавчої влади суб'єктів країни. Особлива роль тут нале­жить митним брокерам, митним перевізникам, власникам складів тимчасового зберігання і митних складів, чия особиста участь у здійсненні митних операцій покликана максимально полегшити і прискорити проведення митного контролю, а також значно скоро­тити витрати часу, сил і коштів.

З вищевикладеного випливає, що тільки в результаті вдосконалення організаційної структури митних органів та організації митного контролю на кожній ділянці здійснення цього процесу може бути забезпечена висока результативність функціонування митної системи в цілому.

Одним із напрямків організації митного конт­ролю є розробка і запровадження в дію техно­логічних схем митного контролю та митного оформлення, які розробляються на основі аналізу інтенсивності і характеру товароборотів у місцях дислокації митного органу, видів і кількості використо­вуваного учасниками ЗЕД транспорту, а також наявних можливостей митного органу (кадрових, технічних тощо) у процесі організаціїмитного контролю і митного оформлення. Працівники митного органу розподіляються робочих місцях, між ними визначаються конкретні функції, організовуються взаємодія, вирішуються питання координації роботи і контролю за ходом здійснення митного контролю і митного оформлення, стиму­лювання учасників цих процесів.

Технологічна схема - це встановлена керівництвом митного органу, обов'язкова для виконання послідовність дій співробітників підрозділів митного органу під час здійснення операцій митного контролю та митного оформлення. Технологічна схема може регламентувати діяльність як одного, так і декількох підрозділів митного органу, а також взаємодію підрозділів митного органу з підрозділами інших контролюючих органів (служб): ветеринарної, санітарної, фітосанітарної, екологічної, підрозділами при­кордонних військ України тощо. Першочерговим завданням організацій митного контролю є розгортання мережі митниць та їх структурних підрозділів, наближених до учасників зовнішньоекономічних зв'язків, місць найінтенсивнішої ЗЕД, з метою скорочення часу переміщення через митний кордон товарів і перетину його фізичними особами.

На митниці і митні пости припадає основний обсяг роботи у здійсненні митного контролю та оформлення. Тому вирішення питань, пов'язаних з визначенням оптимальної структури митниці (митного посту), що враховує цілі, принципи, основні напрямки, порядок організації взаємодії всередині цих структур і між митними органами в цілому, - принципово важливе завдання організації митного контролю.

Технологічні схеми митного контролю поділяють на:

- типові;

- детальні.

Типові технологічні схеми визначають загальну мінімаль­но-обов'язкову послідовність операцій та дій посадових осіб на окремому напрямі митно­го контролю, відображають систему взаємодії служб митних органів, інших підприємств і організацій, що мають відношення до переміщення через митний кордон товарів, транспортних засобів і осіб. Типові технологічні схеми розробляються й запроваджуються центральним апаратом ДМСУ. Щодо типових технологічних схем пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів- перевізників, то їх затверджує Кабінет Міністрів України [51].

Детальні технологічні схеми розробляються регіональними мит­ницями і митницями на підставі типових технологічних схем, з урахуванням особливос­тей характеру і способів переміщення товарів, місцезнаходження й розташування струк­турних підрозділів, інфраструктури тощо, і регламентують діяльність як одного окремо взятого структурного підрозділу, так і кількох структурних підрозділів митного органу в комплексі, а також взаємодію структурних підрозділів митного органу з підрозділами інших органів (служб), причетних до здійснення контролю осіб, товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. За допомогою технологічних схем, погоджених з відповідними службами, врегульовуються питання взаємодії під час здійснення митного контролю та митного оформлення. Детальні технологічні схеми затверджують керівники митних органів. З метою врегулювання окремих напрямів митного контролю на регіональному рівні регіо­нальні митниці можуть розробляти й запроваджувати типові технологічні схеми митного контролю для регіону. Такі схеми затверджують начальники регіональних митниць.

Типова технологічна схема організації митного контролю в регіоні передбачає:

1) визначення певного обсягу роботи митних органів (кількість реальних учасників ЗЕД, що знаходять­ся в регіоні діяльності митного органу, товарів, транспортних засо­бів і осіб, що підлягають митному контролю);

2) встановлення місць митного контролю та оформлення, оп­тимального розподілу між ними обсягу роботи з митного контролю і митної експертизи, створення належних умов для здійснення цих процедур;

3) визначення чисельного складу і розробки оптимальної структури митного органу;

4) добору і навчання кадрів;

5) створення матеріально-технічної бази;

6) розробки системи зв'язку і взаємодії як усередині митного органу, так і між митною та іншими сферами народного госпо­дарства;

7) забезпеченню стійкої роботи всіх служб митного органу, що беруть участь у здійсненні митного контролю і сприяють цьому процесу [51].

Вище викладене дає підстави зробити висновок, що процедура митного контролю за технологічною схемою як типовою, так і детальною умовно проходить у п'ять ета­пів.

На першомуетапі проводиться формально-логічний контроль заявлених у документах відомостей з використанням комп'ютер­них програм. Також перевіряється правильність заповнення товар­но-транспортних документів на відповідність вказаних у них даних положенням контракту та іншим документам.

На другому етапі здійснюється перевірка правомірності проведених платіжно-розрахункових операцій в іноземній валюті вказаними в декларації банківськими установами, дотримання учасниками ЗЕД валютного законодавства. Одночасно, за наявності, перевіряється паспорт зовнішньоекономічної угоди.

На третьомуетапі перевіряється правильність обчислення митних платежів та надання митно-тарифним преференцій, факти­чне надходження заявлених платежів на відповідні рахунки митниці.

На четвертому етапі перевіряється правильність заповнення відповідних граф митної декларації, на підставі яких формується митна статистика.

На п'ятому етапі посадовою особою митниці приймається рі­шення про проведення митного огляду товарів спеціальними спів­робітниками митниці на предмет відповідності заявленим в доку­ментах відомостям.

Після проведення всіх етапів на транспортному документі ста­виться штамп «Випуск дозволено» [51].

Таким чином, технологічну схему митного контролю слід розглядати як встановлену обов'язкову для виконання послідовність операцій митного контролю та митного оформлення, а також дій посадових осіб підрозділів митно­го органу під час здійснення цих операцій.

Отже, організація митного контролю і митного оформлення є досить складним, багатогранним процесом, особливості якого залежать від багатьох чинників.

Чинним митним законодавством також передбачені особливі процедури митного контролю, тобто спеціально передбачувані і використовувані при здійсненні митного контролю операції стосовно переміщува­них через митний кордон України товарів і транспортних засобів. До них належать: звільнення від окремих форм митного контролю, звільнення від митного огляду, спрощений митний контроль, ми­тний контроль після пропуску товарів і транспортних засобів.

Глава 9 МК України визначає процедури митного контролю, які відрізняються від загального порядку переміщення через митний кордон України. В даній главі визначається сукупність заходів, що здійснюється митними органами України з метою забезпечення Конституції України, митного законодавства та міжнародних договорів, контроль за якими покладено на митні органи, щодо окремих категорій посадовців та громадян, які перетинають митний кордон України. Норми статей глави 9 МК України надають право митним органам застосовувати особливі процедури:

- при проведенні митного контролю безпосередньо в зонах митного контролю (ст. 67, 68 МК);

- після пропуску предметів та закінчення митного оформлення (ст. 69 МК) [29].

Отже, звільнення від окремих форм митного контролю встановлюється МК України, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Однак незастосування митного контролю не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення то­варів і транспортних засобів через митний кордон України.

Випадки звільнення від митного контролю встановлені законом. Так, митному огляду, як уже було зазначено, не підлягає ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови Верховного Суду України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Голови Рахункової палати, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України та членів їх сімей, які прямують разом з ними. Втім незастосування до них митного контролю не означає їх звільнення від обов'язку дотримуватися встановленого порядку переміщення через митний кордон товарів та інших предметів. Тому, якщо буде достатньо даних, що свідчать про зловживання наданими пільгами та про скоєні порушення правил переміщення товарів і предметів через митний кордон, митними органами може бути прийняте рішення про проведення стосовно них митного контролю у повному обсязі.

Відповідно до МК України не підлягають митному контролю військові кораблі, судна забезпечення Військово-морських сил, які повністю укомплектовані військовою командою і бойові повітряні судна, які прямують через митний кордон України. Кораблі забезпе­чення Військово-морських сил, які укомплектовано змішаною коман­дою, військово-транспортні літаки та інші судна, що згідно із заявою Міністерства оборони України виконують завдання військово-опера­тивного характеру, і військова техніка, яка пересувається власним хо­дом, при проходженні митного кордону України звільняється від огляду, якщо інше не передбачено законодавством України [29]. В той же час за загальним правилом особисті речі військовослужбовців від ми­тного контролю не звільнені, якщо законодавством не передбачено інше.

Відповідальність за дотримання митного законодавства при пе­ретинанні митного кордону України військовою технікою та осо­бовим складом чинним законодавством покладена на командирів зазначених кораблів та суден. Відповідно й іноземні військові ко­раблі (судна), бойові і військово-транспортні повітряні судна, а також військова техніка, що прибуває в Україну чи вибуває з неї, також не підлягають митному огляду.

Регіональні митниці, митниці, за погодженням зі спеціально повноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, можуть застосовувати спрощений митний контроль. На практиці в зонах митного контролю, що створені в пунктах міжнародних пасажирських перевезень, з метою швидкого пропускання пасажирів через митний кордон може проводитися двоканальний митний контроль за системою «зеленого» і «червоного» коридорів. Організація такого пропускання ґрунтується на знанні пасажирами вимог митного законодавства та правил митного оформлення. «Зеленим» коридором, як правило, користуються ті пасажири, що мають при собі товари, які можуть бути оформлені безмитно та без отри­мання спеціальних дозволів. Інші пасажири проходять через «червоний» коридор із заповненням та поданням митних декларацій. Отже, спрощений митний контроль застосовується у випадках переміщення громадянами через митний кордон України товарів, що не підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню і не належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження.

Окрім того, спрощений митний контроль застосовується митними органами, в яких обладнано зони (так звані зелені коридори) спрощеного митного контролю. Громадяни, які проходять через зони спрощеного митного контролю, звільняються від подання митної декларації, хоча звільнення від подання митної декларації не означає звільнення громадян від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України. Отже, така організація пропуску пасажирів через митний кордон України в разі необхідності не виключає можливості здійснення повного чи вибіркового контролю, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого дана Верховною Радою України і контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

 

ВИСНОВКИ

Дослідження чинного законодавства щодо організації та здійснення митного контролю в Україні дозволив дійти ряду висновків:

1. Аналіз діючого законодавства дозволяє виділити наступні форми митного контролю: ідентифікація товарів; надання дозволів чи висновків на здійснення міжнародних передач товарів або проведення переговорів щодо здійснення таких передач; витребування інформації необхідної для здійснення суб'єктом експортного контролю його повноважень; проведення реєстрації суб'єктів господарювання, які мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів; проведення експертизи в галузі державного експортного контролю; перевірка документів та відомостей необхідних для здійснення такого контролю; проведення митного огляду товарів та транспортних засобів, або особистого огляду фізичних осіб; облік товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон; усне опитування громадян та посадових осіб підприємств, в тому числі представників суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання; перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України; огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом; спостереження за поведінкою посадових осіб суб'єктів міжнародних передач товарів, та їхніми діями під час митного оформлення товарів; обстеження предметів, які переміщуються через митний кордон; аналіз відомостей, що подаються суб'єктами міжнародних передач товарів; розробка прогнозів.

2. Аналіз форм митного контролю дозволяє визначити їхні характерні риси:

- одна форма контролю не виключає іншу форму, вони можуть застосову­ватися одночасно, або окремо одна від одної;

- перелік форм (методів) митного контролю визначений МК України не є вичерпним;

- кожна форма митного контролю переслідує конкретну ціль, або де­кілька цілей;

- деякі з форм митного контролю можуть застосовуватися вже після переміщення товарів через митний кордон.

3. Основними завданнями митного контролю є захист національних інтересів України у зовнішньоекономічній сфері та боротьба з контрабандою і порушеннями митних правил. Зокрема, в економічній сфері це контроль за експортно-імпортною діяльністю, спрямований на підтримку вітчизняного виробника, боротьба з протиправною економічною діяльністю, протидія неконтрольованому відтоку національних матеріальних, фінансових, інтелектуальних, інформаційних та інших ресурсів. В екологічній сфері – недопущення неконтрольованого ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин та матеріалів.

4. Види митного контролю можна диференціювати за суб’єктним складом, часом проведення, видами переміщуваних товарів, видом транспорту, яким переміщується підконтрольний об’єкт тощо.

5. Удосконалення процедур митного контролю спрямований на прискорення товарообігу, скорочення часу на здійснення митного контролю, виключення суб'єктивних факторів при здійсненні митних процедур шляхом застосовування при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, вантажної митної декларації та документів контролю за доставкою товарів (попереднього повідомлення та попередньої митної декларації) в електронному вигляді, що в свою чергу, сприятиме гармонізації національного законодавства з питань митної справи з міжнародним.

6. Суб'єктами відносин, що виникають при здійсненні митного контролю є система митного митних органів (посадові особи, що виконують функції представників влади) та учасники ЗЕД. Суб'єкти митного контролю наділені певною компетенцією (сукупністю прав і обов'язків) на виконання конкретних дій, пов'язаних з підготовкою інформаційної основи для перевірки додержання учас­никами; ЗЕД та іншими особами вимог митного законодавства, підготовки, прийняття і реалізації рішень за фактами, встановленими у процесі такої перевірки.

7. Організація митного контролю є складним, багатогранним процесом, особливості якого залежать від багатьох чинників. Організацію митного контролю слід розглядати як комплекс заходів, вжитих митними органами у зв'язку з переміщенням через митний кордон товарів і транспорт­них засобів. Всі операції, які здійснюються в процесі митного оформлення та контролю, мають бути належним чином упорядковані та відображені в нормативних актах (документах), технологічних схемах, порядках, що визначають правову основу та послідовність дій співробітників митниці.

8. У виборі форм та обсягів митного контролю митні органи керуються такими основни­ми принципами:

- митний контроль має забезпечувати виконання основних завдань здійснення митної справи;

- у ході митного контролю не повинні порушуватися основні права й свободи людини. Незастосування будь-яких форм митного контролю, так само як і звільнення від них не звільняє громадян і підприємства від обов'язків щодо додержання законодавства України з питань митної справи.

Тільки в результаті вдосконалення організаційно-правових засад провадження митного контролю, що передбачено Концепцією реформування митних органів «Обличчям до людей» від 29 жовтня 2010 року, на наш погляд, може бути забезпечена висока результативність функціонування митної системи в цілому.