Моделі розміщення озеленених територій



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Моделі розміщення озеленених територій



Залежно від комплектуючих містобудівних і природніх умов просторова система озеленення може мати різний характер. Розрізняють такі схеми озеленення:

Озеленені території міста в поєднані з заміськими озелененими територіями формує комплексну зелену зону.

КЗЗ і її склад

КЗЗМ – це єдина система взаємоповязаних елементів ландшафту міста та суміжних територій, яка забезпечує вирішення комплексних завдань озеленення та оновлення території, охорони природи.

Комплексна зелена зона міста складається з ядра (територія міської забудови) і зовнішньої зони. Розподіл її території за функціональними призначеннями та складовими структурними елементами проводиться по стандартній номенклатурі. В ядрі виділяють мікрорайони, квартали; зелені насадження, в тому числі загального користування і спеціального призначення; вулиці, дороги і площі; промислові території. Зовнішня зона включає: позаміську забудову і промислові території; курорти і місця відпочинку (заклади відпочинку, лікування, туризму, спортивні комплекси, пляжі, дачні поселення); дороги (залізничні, автомобільні); лісові масиви (приміські ліси, лісопарки, лісозахисні лісові масиви, залісені угіддя, полезахисні та інші лісосмуги); сади і виноградники приміських господарств, колективні сади робітників та службовців, розсадники; не озеленені території (сільськогосподарські землі та інші землі); водоймища.

 

 

Принципи та елементи садопаркової композиції.Природні компоненти садопаркової композиції.Проектування та реалізація садопаркової композиції

Основні принципи композиції зелених насаджень

При проектувані зелених насаджень дотримуються таких принципів:

1) узгодженість композиції з природними умовами і планувальною ситуацією;

2) масштабність окремих елементів композиції і їх співрозмірність;

3) організація простору і перспектив;

4) організація одного або кількох центрів композиції, а також композиційних осей.

Приступаючи до проектування об'єкта, вибирають провідні породи й групують їх за висотою, текстурою й екологічними вимогами. Потім до кожної такої групи провідних порід добирають супутні дерева, чагарники й трав'янисті рослини, що гармонують з провідною породою за формою крон, текстурою, кольором листя, і, нарешті, виділяють групу дерев і чагарників для створення в певних місцях акценту й тла для інших деревних і трав'янистих рослин, а також визначають породи дерев-солітерів.

При проектуванні й створенні ландшафтних композицій необхідно уникати застосування великої кількості різних видів рослин в одній композиції. Найкращі результати отримують, коли в композиції домінує один вид, а інші йому підлеглі, тобто необхідно використовувати принцип домінування.

Компоненти садово-паркової композиції

Компонетами ландшафтної садово-паркової композиції є: основні складові (ландшафтна група), додаткові (малі архітектурні форми, водні простори) та допоміжні складові (камені, квіткові та травянисті рослини).

Основу формування середовища будь-якого об'єкта ландшафтного дизайну становить рослинність – дерева, чагарники, квіткові й трав'янисті рослини. Вони невід'ємно пов'язані з іншими компонентами ландшафту – рельєфом, водними просторами і з урахуванням кліматичних умов визначають просторову структуру й характерний вигляд кожного об'єкта.

Основним елементом формування цих об'єктів є ландшафтні композиції, що складаються з деревинно-чагарникових угруповань. Вони можуть бути фоновими й акцентними. Фонові дерева й чагарники повинні бути нейтральними стосовно основної композиції, наприклад, малої архітектурної форми, декоративної скульптурі та ін. Акцентні рослини повинні мати високі архітектурно-художні властивості. При вирішенні загальної композиції об'єкту ландшафтного дизайну підбирають усі групи дерев і чагарників: хвойні вічнозелені, хвойні листопадні, листяні вічнозелені і листяні листопадні, а в деяких випадках плодово-ягідні. Кожна з цих груп має свою функцію в формуванні ландшафтного об'єкта.

Все шо є про транспорт

Система планув. Міських вулиць. Транспортні зони. Показники транспортної мережі . Вихідні дані для проектування міських вулиць.

Розрізняють декілька сис. вул. мережі. При аналізі мережі необхідно виходити з умови подальшого розвитку міста і забудови кварталів, та осн. транспортних потоків.

Прямокутна вул. дор. мережа. Планування – чіткий поділ міської тер. на прямокутні квартали (Запоріжя , Чернігів мають лінійну систему)

Радіальна система - забезпечує найкращий зв'язок центру з периферією але не зв’язує периферію між собою, що приводить у подальшому до створення кільцевих магістралей.

Радіально – кільцева – забезпечує хороший зв'язок центра із периферією, - периферію між собою , кільцевим вулицями

 

Діагональна або трикутна сис. планування Відносно низький коеф. непряолінійності Складні вузли пересічення(квартальні з гострим кутом).

Транспортні зони:

-Центр міста(головні споруди загальноміського значення).

-Сельбищна зона(осн. маса житлових районів).

-Периферія (в осн. промислові підприємства).

-Зони розширення(де виникли нові житлові райони).

-Приміська зона(не входить до складу міської території але вимагає добрих транспортних зв’язків з іншими зонами).

Показники транспортної мережі: являють собою сукупність ліній міського транспорту які проектуються здебільшого по магістральним вулицям що несуть основний транспортне навантаження.

планувальними показники транспортних мереж;

а.) довжина мережі.

б.) щільність мережі K=L /F - площа сельбищної території.

в.)не прямолінійність.

г.)пропускна властивість транспортної мережі.

транспортні показники мережі: а.)перевізна властивість (кількість пасажирів перевезених за 1 – цю часу міським транспортом в одному напрямку).

Б) швидкість руху транспортної мережі:

кожна шв. 100км і вище.

Максимальна допустима на перегоні шв.(від умов безпеки).

Технічна або сер. шв. V= , .

- Експортаційна шв. . V= , .

Вихідні дані для проектування міських вулиць:

- Основний документ завдання на проектування.

- Дані інженерно пошукових робіт: топографічні матеріали.

- Основні креслення – план перехрестки(М 1:500);

- схеми підземних та надземних мереж:

- поздовжні і поперечні пріли.

- Інженерно – геологічне хар.-ки ґрунтів отримують шляхом прокладки свердловин визначають рівень ґрунтових вод по рівню води у свердловині.

- Завантаженість – сумарна вага завантажених транспортних засобів що проїдає через певне січення вулиці за одиницю часу.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.231.243.21 (0.009 с.)