За руйнівними навант.(зусиллям)

В осн. роз-ку за руйнівним на вант. покладена 3 стадія. Тому в розрах. викор. розрах. опори арматури і Б. Щоб врах. пластичність Б. напруги в стиснутій зоні розподіляються по прямокутнику. Вваж. що і в арматурі і в Б. напруги досягають розрах. опорів одночасно. Розрах. за руйнуючим зусиллям викон. у такій послідовності: визн. максимально можливе зусилля яке може витримати переріз. Діленням цього зусилля на коеф. запасу отримують макс. експлуатаційне навантаження. M =M/k; N =N/k-стиснутий елемент.

Де коеф. запасу k прийм. в залежності від х-ру на вант. тривалості його дії, відповідальності буд. і складає в середньому k=1,5...2. М-зусилля визначалось із рівноваги перерізу.

Дана методика.у порівнянні з класичною давала набагато точніший рез. проте і вона мала недоліки: -одним коеф. неможна було врах. усіх можливих відхилень в навантаженні, в міцносних характер. умовах експлуатації. –методика розрах. гарантувала міцність ел., проте не забезпечувала деформативність та тріщиностійкість.

За граничним станом.

Вона є удоскон. методу руйнуючого навантаження. Осн. перевагою методу гран. станів є чітке розмежування можливих гран. станів і викор. замість одної с-ми коеф.

Граничним назв. такий стан к-ції, коли вона перестає задов. вимоги які до неї ставляться в проц. експлуат. Тобто втрачає здатність опиратися навант., або отримує надмірні деф. чи

тріщини.

Виділ. 2 гр. гран. станів:

Втрата несуч. здатн. або неможливість подальшої експ. Розрах. викон., щоб не допустити: 1.-руйнув. від зовн. навант.(розрах. на міцність); 2.-втрати стійкості полож. або форми(розр. на витривалість); 3.-втопливого руйнув. від втопленого на вант.(розр. на витривалість); 4.-недопуст. руйнув. за сумісної дії силового впливу і несприятл. умов експлуат.(розр.на довговічність).

Можливість норм. експлуат. Розрах. викон. щоб не допустити: 1.-виникнення надмірних прогинів; 2.-утв. або надмірного розкриття тріщин.

Метою розрах. є недопущення настання граничного стану к-ції в цілому та її окремих частин. Розрах. факторами методу є розрах. навант. та розрах. х-ка матеріалів. Надійність методу гарантується с-мою коеф., які врах. можливе відхилення: на вант., х-ки матер., ум. експлуатації і тд.

Плоскі з/б перекриття

Серед великого різноманіття конструктивних елементів будівель та споруд, як у промисловому так і у цивільному будівництві найбільшого поширення знайшли плоскі з/б перекриття. Широкому розповсюдженню їх сприяли: економічність, індустріальність, жорсткість, архітектурна виразність.

Розрізняють двох видів:

1.балочні(ребристі) складаються з плит які опираються на балки розміщені вдвох або в одному напрямку, при чому балки можуть розраховуватися як балочні – працюють в одному напрямку, або як оперті по контуру - працюють в двох напрямках.

2. Безбалочні –перекриття, які склад. тільки з плит, які опираються на капітелі колон.

За констр. ознаками перекр. поділ.:

балочні монолітні, з балочними плитами

балочні монолітні з плитами, опертими по контуру

балочні збірні

безбалочні монолітні

балочні збірно-монолітні

безбалочні збірні

безбалочні збірно-монолітні

перекриття буд. які зводять методом підйому поверхів

Розрахунок таких перекриттів полягає у визначенні розмірів перерізу перекриття, площі робочої арматури в прольотах і на опорах.

Конструювання таких перекриттів полягає у дотриманні слідуючих принципів:

максимальне використання несучої здатності констр.

раціональне розташування арматурних стержнів по висоті перерізу несучого елемента

Дерево і пластмаса

На б-ві застос. переважно хвойні породи, вони х-сявисокими мех. показниками і водночас стійкі до гниття, а також мінімальною к-тю вад. Тверді породи(дуб, бук) викор.переважно тільки у відповідних зєднаннях, а б-ві у загальному, як декоративний та столярний матеріал. Мало цінніші мякі породи(вільха, липа, осика) йдуть на шпон. Деревина є матер. органічного походження і склад. із клітин. 1-кора; 2-луб; 3-камбій; 4-заболонь; 5-ядро; 6-серцевина.

Фізичні власт.: вологість, густина теплопровідність, лінійне розширення, пористість. Усихання-це наслідок сушіння деревини, який полягає у зменшенні лінійних та обємних розмірів. Набухання-процес зворотній усиханню. Густина-500-1100кг/м.куб. Температурне розширення-зміна лін. розмірів при нагріванні. Теплопровідність-поганий провідник тепла у поздовж. напрямку, теплопровідність у 2-3 рази більша ніж у поперечному.

Механічні властивості:

-міцність(на стиск, розтяг, згин,сколювання);

-твердість: у поздовжньому на порядок вища ніж у поперечному напрямку.

-жорсткість-здатність деревини деформув. під навантаженням, х-ся модулем пружності на який має вел. вплив вологість.

Сортамент. В залежності від якості поділ на 4 сорти:

1сорт-вади поширені не більше ніж ширини, збіжність волокон< 0.7%.

2 сорт- вади до , збіжність<1%.

3 сорт- вади до , збіжність<1,2%.

4 сорт- вади > , збіжність>1.2%.

Пластмаси- матеріали до складу яких входять смолоподібні органічні речовини з високою молекулярною вагою. Ці реч. надають пластмасам на певній стадії їх переробки здатність приймати потрібну форму, та зберігати її після зняття тиску, тобто властивість пластичності. Пластики можуть склад. із смолоподібних орг. реч. або містити також пластифікатори і барвники. Окрім цього до складу пластмас вводять наповнювачі (псок, слюда, волокнисті реч.). перевага пластмас є в томущо їх можна отримувати з будь-якими різноманітними техн. х-ми.

Позитивні властивості: відносно мала обємна вага;висока міцність;низька теплопровідність;хімічна стійкість;високостійкість проти корозії;

здатність формуватися в будь-які кольори.

Негативні властивості:

-низька теплопровідність(в межах від 70до200°С);-високий коеф.термічного розширення;-підвищена повзучість;-сколюваність.