Біометричний контроль доступу

 

Загальні відомості

 

Біометричний контроль доступу – автоматизований метод, за допомогою якого шляхом перевірки (дослідження) унікальних фізіологічних особливостей або поведінкових характеристик людини здійснюється ідентифікація особистості. Фізіологічні особливості, наприклад, такі як капілярний візерунок пальця, геометрія долоні або рисунок (модель) райдужної оболонки ока, є постійними фізичними характеристиками людини. Даний тип вимірів (перевірки) практично незмінний так, як і фізіологічні характеристики. Поведінкові ж характеристики, такі як підпис, голос або клавіатурний почерк, перебувають під впливом як керованих дій, так і менш керованих психологічних факторів. Оскільки поведінкові характеристики можуть змінюватися з часом, зареєстрований біометричний зразок повинен обновлятися під час кожного його використання. Хоча біометрія, заснована на поведінкових характеристиках, менш дорога і становить меншу загрозу для користувачів, фізіологічні риси дозволяють здійснити більшу точність ідентифікації особистості та її безпеку. У кожному разі обидва методи забезпечують значно вищий рівень ідентифікації, ніж паролі або карти.

На відміну від пароля або персонального ідентифікаційного номера (ПІН), біометрична характеристика не може бути забута, загублена або викрадена. Оскільки біометричні характеристики кожної окремої особистості унікальні, вони можуть використовуватися для запобігання злодійства або шахрайства. Сьогодні існує більше 10000 комп'ютеризованих місць, сховищ, дослідницьких лабораторій, банків крові, банкоматів, військових споруджень, доступ до яких контролюється пристроями, які сканують унікальні фізіологічні або поведінкові характеристики індивідуума.

Перші біометричні системи надавали дуже високий ступінь безпеки, завдяки, переважно, високій вартості біометричних пристроїв. Введення в останні роки недорогих мікропроцесорів і передової електронної техніки для роботи з зображенням набагато знизило вартість і збільшило точність біометричних пристроїв.

Розпізнавальні методи

 

Відбиток пальця.

В останні роки процес ідентифікації особи за відбитком пальця звернув на себе увагу біометричної технології, що цілком імовірно найширше використовуватиметься в майбутньому. На додаток до загальної безпеки й використання контролю доступу, пристрої доступу за відбитком пальців установлені у військових установах (наприклад, у Пентагоні) і урядових лабораторіях. Хоча відсоток відмови в доступі уповноважених користувачів становить близько 3, відсоток помилкового доступу – менше одного до мільйона. У наш час застосування даної технології одержало велике поширення в системі автоматичної ідентифікації за відбитком пальця (AFIS), яка використовується поліцією більше ніж 30 країн світу. Переваги доступу за відбитком пальця — простота використання, зручність і надійність. Весь процес ідентифікації займає мало часу й не вимагає зусиль від тих, хто використовує дану систему доступу. Дослідження також показали, що використання відбитка пальця для ідентифікації особи є найзручнішими з усіх біометричних методів. Імовірність помилки при ідентифікації користувача набагато менша в порівнянні з іншими біометричними методами. Крім того, пристрій ідентифікації за відбитком пальця не вимагає багато місця на клавіатурі або в механізмі. Сьогодні уже виробляються подібні системи розміром менше колоди карт.

Геометрія руки.

У наш час метод ідентифікації користувачів за геометрією руки використовується в більше ніж 8000 організаціях, включаючи Колумбійський законодавчий орган, міжнародний аеропорт Сан-Франциско, лікарні й імміграційні служби. Ідентифікація за геометрією долоні надійна, хоча пристрій для зчитування відбитків долонь займає більше місця. Найвдаліший пристрій, Handkey, сканує як внутрішню, так і бокову сторони руки, використовуючи для цього вбудовану відеокамеру й алгоритми стискання. Над розробкою пристроїв, які можуть сканувати й інші параметри руки, працюють компанії BioMet Partners, Palmetrics і BTG.

Райдужна оболонка ока.

Перевага сканерів для райдужної оболонки полягає в тому, що вони не вимагають, щоб користувач зосередився на цілі, оскільки зразок плям на райдужній оболонці перебуває на поверхні ока. Фактично відеозображення ока можна відсканувати на відстані до 1м, що робить можливим використання сканерів для райдужної оболонки в банкоматах. У людей з послабленим зором, але неушкодженою райдужною оболонкою, однаково можуть скануватися й кодуватися ідентифікуючі параметри. Якщо є катаракта — ушкодження кришталика ока, що перебуває за райдужною оболонкою, вона ніяким чином не впливає на процес сканування райдужної оболонки.

Сітківка ока.

Сканування сітківки відбувається з використанням інфрачервоного світла низької інтенсивності, спрямованого через зіницю до кровоносних судин на задній стінці ока. Сканери для сітківки ока одержали велике поширення в надсекретних системах контролю доступу, оскільки в них один з найнижчих відсотків відмови доступу зареєстрованих користувачів, і майже 0% помилкового доступу. Однак зображення райдужної оболонки має бути чітким на задній частині ока, тому катаракта може негативно впливати на якість зображення райдужної оболонки ока.

Голосова ідентифікація.

Привабливість даного методу — зручність у застосуванні. Основною проблемою, пов'язаною з цим біометричним підходом, є точність ідентифікації. Однак вона практично вирішена з того моменту, як пристрої ідентифікації особистості за голосом розрізняють різні характеристики людської мови. Голос формується з комбінації фізіологічних і поведінкових факторів. У наш час ідентифікація за голосом використовується для керування доступом у приміщення середнього ступеня безпеки, наприклад, лабораторії й комп'ютерні класи. Ідентифікація за голосом зручний, але, у той же час, не такий надійний метод, як інші біометричні. Наприклад, людина з застудою або ларингітом може зазнавати труднощів при використанні даних систем.

Геометрія обличчя.

Ідентифікація за рисами обличчя — одне з швидко зростаючих напрямків у біометричній індустрії. Привабливість даного методу заснована на тому, що він найближчий до того, як ми ідентифікуємо один одного. Розвиток цього напрямку пов'язаний зі швидким ростом мультимедійних відеотехнологій, завдяки яким можна побачити все більше відеокамер, встановлених вдома й на робочих місцях. Однак більшість розроблювачів поки зазнають труднощів у досягненні високого рівня виконання даних пристроїв. У найближчому майбутньому можна чекати появи спеціальних пристроїв ідентифікації особи за рисами обличчя в залах аеропортів для захисту від терористів та ін.

Клавіатурний почерк.

Клавіатурний почерк, який називають ще ритмом друкування, аналізує спосіб друкування користувачем тієї або іншої фрази. Це аналогічно ері телеграфу, коли люди ідентифікували один одного «по удару відправника». Незважаючи на привабливість цього методу, комерційні зусилля в розвитку даної технології зазнали поразки.

Підпис.

Статичне закріплення підпису стає досить популярним замість розпису ручкою на банківській кредитній картці, бланку служби доставки (наприклад, FedEx). Пристрої ідентифікації підпису використовують в основному спеціальні ручки, чутливі до тиску столи або комбінацію обох. Пристрої, що використовують спеціальні ручки, дешевші й займають менше місця, але в той же час мають менший термін служби. Дотепер фінансове співтовариство не поспішало приймати автоматизовані методи ідентифікації підпису для кредитних карток і перевірки заяви, оскільки підпис легко підробити. Даний аспект перешкоджає впровадженню ідентифікації особи за підписом у високотехнологічні системи безпеки.