Як оцінюється структура джерел фінансових ресурсів підприємства?

Структура джерел фінансових ресурсів підприємства оцінюється за допомогою трьох показників:

Чим вищий рівень першого показника і нижче рівні другого і третього, тим стійкіший фінансовий стан підприємства.

Щодо співвідношення власного і позикового капіталу, то вчені-економісти по-різному підходять до оцінки його оптимальності (70:30, 60:40, 50:50). Загалом оптимальність структури капіталу залежить від конкретних умов господарювання підприємства.

Для тих підприємств, де коефіцієнт оборотності низький, плече фінансового важеля не повинно бути більше 0,5, а на підприємствах, де оборотність висока, цей показник може бути більше 1. Зростання коефіцієнта фінансової незалежності й зменшення коефіцієнтів фінансової залежності та фінансового ризику свідчить про більш стійкий фінансовий стан підприємства.

Що таке платоспроможність?

Платоспроможність - це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити сої строкові зобов'язання.

Коли підприємство має добрий фінансовий стан, воно стійко платоспроможне. При дослідженні поточної платоспроможності порівнюються суми платіжних засобів підприємства і строкові зобов'язання. До платіжних засобів відносять грошові кошти, короткострокові цінні папери та частину дебіторської заборгованості, щодо надходження якої є гарантія. До строкових зобов'язань включають короткострокові кредити банків та короткострокову кредиторську заборгованість. Перевищення платіжних засобів над строковими зобов'язаннями свідчить про платоспроможність підприємства у широкому розумінні. Неплатоспроможність можна визначити візуально по балансу (відсутність грошей на рахунках, наявність простроченої кредиторської заборгованості, тривале порушення термінів виплати заробітної плати).

Які існують причини виникнення неплатоспроможності?

Причини неплатоспроможності:

· помилки у розрахунках планових обсягів виробництва і реалізації продукції, її собівартості;

· невиконання замовлень;

· неконтрольоване зростання собівартості продукції:

· втрата каналів реалізації та постійних замовників;

· неплатоспроможність покупців і замовників;

· брак власних джерел фінансування;

· інфляційні процеси;

· не виважена податкова політика;

· значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість й у надлишкові виробничі запаси;

· низька якість фінансового планування на підприємстві;

· низька оборотність оборотних коштів.

Що таке ліквідність?

У загальному розумінні ліквідність - це здатність цінностей легко перетворюватись на гроші, тобто абсолютно ліквідні засоби. Ліквідність можна розглядати у двох аспектах:

1. Як час, необхідний для продажу активу.

2. Як суму, одержану від продажу активу.

Ці аспекти тісно пов'язані між собою. Досить часто активи можна продати за короткий час, але із значною знижкою у ціні. Тому ліквідність - це здатність і швидкість підприємства перетворювати свої активи на гроші для покриття своїх зобов'язань у міру настання строків їх погашення.

Як класифікуються активи за ліквідністю?

Усі активи підприємства у залежності від ступеня їхньої ліквідності можна згрупувати наступним чином:

1. Найбільш ліквідні активи (А₁) - суми по всіх статтях грошових коштів та їх еквівалентів, які можуть бути використані для здійснення поточних розрахунків негайно. До цієї групи належать також поточні фінансові інвестиції (цінні папери).

2. Активи, що швидко реалізуються (А₂) - активи, для перетворення яких у наявні кошти потрібен певний час. До цієї групи активів можна включити дебіторську заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, та інші оборотні активи. Ліквідність цих активів різна і залежить від суб'єктивних та об'єктивних факторівб кваліфікації фінансових працівників, взаємовідносин підприємства з контрагентами та їх платоспроможності, умов надання кредитів покупцям тощо.

3. Активи, що повільно реалізуються (А₃). Найменш ліквідними активами є запаси. Ліквідність цієї групи залежить від своєчасності відвантаження продукції, швидкості і правильності оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу в банку, а також від якості та попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форми розрахунків та ін.

4. Активи, що важко реалізуються (А₄) - активи, призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу.

Перші три групи активів є більш ліквідними, ніж інше майно підприємства.

Як класифікуються пасиви за строковістю?

Пасиви балансу класифікують наступним чином:

1. Найбільш строкові зобов'язання (П₁) - кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов'язання за розрахунками, інші короткострокові пасиви.

2. Короткострокові пасиви (П₂) - короткострокові позикові кредити банків та інші позики, що піддягають протягом 12 місяців після звітної дати.

3. Довгострокові пасиви (П₃) - довгострокові кредити банків, позикові кошти та інші довгострокові пасиви - сума статей III розділу пасиву балансу "Довгострокові зобов'язання".

4. Постійні пасиви (П₄) - статті І розділу пасиву балансу "Власний капітал".