Тема 2. 4. Західноєвропейська філософія XVII-XX ст.

ЛЕКЦІЯ № 6

Філософія Нового часу Початок формування філософської думки Нового часу (Френсіс Бекон, Рене Декарт, картезіанство, П’єр Гассенді). Англійська філософія ХVП ст. (Томас Гоббс, Джон Локк). Раціоналізм європейської філософії ХVП ст. (Бенедикт Спиноза, Лейбніц, Хрістіан Вольф). Суб’єктивно-ідеалістична завершеність сенсуалістичної філософії і критична реакція на неї (Джордж Берклі, Давид Юм).

Французька філософія ХVШ ст. Освітянство (Вольтер, Руссо, Мореллі, Кондорсе). Енциклопедисти (Ламетрі, Дідро, Гольбах, Гельвецій). Метафізичність і практичність французької філософії. Німецька класична філософія.

Основні принципи філософії Фейєрбаха. Філософія марксизму. Проблеми буття – мислення, матерії – свідомості, матеріального – ідеального. Вчення про місце і роль капіталізму в історії. К. Маркс про основні риси комуністичної формації.

Філософія у XX столітті. Головні проблеми і тенденції XX ст. Місце і роль філософії у культурі XX ст. Психоаналіз і філософія неофрейдизму. Екзистенціальна філософія. Філософська антропологія. Філософська герменевтика. Структуралізм і постструктуралізм. Аналітична філософія. "Постпозитивізм" і філософія науки (К. Поппер, Т. Кун, П. Фейєрабенд).

Рекомендована література:

[1; 2; 3; (Тема 5) 4; 15, Ч.І гл.ІІ; 41;
74, тема 2, §8; лекція 7; 77, розд. VІ, VІІ].

Тема 2.5. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ X-XX ст.

ЛЕКЦІЯ № 7

Міфологічні уявлення східних слов’ян в дохристиянський та язичеський період. „Вересова книга” – пам’ятка давніх русичів. "Хрещення Русі" як світоглядна революція. Вплив візантійської і західноєвропейської культури на становлення києворуської культури. Світоглядні ідеї Іларіона, Нестора, В.Мономаха, К. Туровського, Я. Мудрого.

Філософська думка в Україні в ХVІ-ХVШ ст. Діалог православної догматики та католицької схоластики. Полемісти (Г.Смотрицький, І. Вишенський, С. Зизаній і ін.). Києво-Могилянська академія – центр філософської думки в Україні у ХVП-ХVШ ст. Філософія Г.С. Сковороди. Світова велич Г. Сковороди.

Філософська думка у Харківському університеті (Каразін, Шад, Рижський, Потебня). Харківський богословсько-філософський часопис „Вера и разум” – перший філософський часопис Російської імперії. Т. Шевченко як мислитель. "Філософія серця" П. Юркевича. Вплив його філософії на формування "російського космізму", "філософії всеєдності" В.Соловйова, "філософії спільної справи" М.Федорова. “Філософія серця" і російськомовна школа "київського гуманізму".

В. Вернадський про феномен життя, Всесвіт, людство і ноосферу. Філософія І. Франка. Філософські погляди Л.Українки і М.Коцюбинського.

Концепція національної еліти в історіософії В. Липинського, Д. Чижевського про чинники формування української духовності. Соціально-філософські погляди становлення української незалежної держави (М.Грушевський, В.Винниченко). Репресії проти філософської інтелігенції в Росії і Україні в 20-30 роках. Вплив тоталітарної системи на філософію в Росії і Україні..Філософське відродження в незалежній Україні.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; (Тема 6) 4; Ч.І, гл.ІІ, §10; 75, лекції 11, 12; 84; 89.].

 

Змістовий модуль 2.Філософське розуміння світу. Суспільна філософія. − 12 годин

 

Тема 3. Філософське розуміння світу.

Тема 3.1. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ:
БУТТЯ, МАТЕРІЯ ЯК ВИХІДНІ КАТЕГОРІЇ

ЛЕКЦІЯ № 8

Індивідуальне і суспільне буття людини. Особистість як соціо­культурна форма індивідуального буття. Людське буття як "співбуття". Проблема визначеності "Я" та "інші". Індивідуально-особистісне і соціально-спільнотнісне. Проблема відношення "людина – світ". Філософський сенс категорії буття.

Типи онтології: ідеалізм, матеріалізм, реалізм, номіналізм, пантеїзм, дуалізм, монізм, плюралізм, догматизм, скептицизм та ін. Матерія як об’єктивна реальність і філософська категорія. Сучасні уявлення про структуру і рівні організації матерії. Єдність матерії і руху. Рух і спокій. Рух і розвиток.

Простір і час як форми існування світу. Еволюція уявлень про простір і час. Статичність, динамічність, циклічність, лінійність та спрямованість часу. Безконечність простору і часу. Соціальний простір і час.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; (Тема 8) 22, Т.І, с. 123 – 256; 103, с.3 - 43;
65, гл. ІІІ; 71, с.5-49].

Тема 3.2. ДІАЛЕКТИКА ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВИ.
КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ. СВІДОМІСТЬ.

ЛЕКЦІЯ № 9

Діалектика як сучасна загальна теорія розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах, категоріях та принципах. Об’єктивна і суб’єктивна діалектика. Категорії діалектики. Їхня роль і значення в науковому пізнанні.

Поняття зв’язка. Закон єдності та боротьби протилежностей.Діалектичні протилежності. Основні типи протиріч. Закон заперечення. Діалектичне заперечення і синтез.

Альтернативи діалектики. Діалектика як теорія розвитку, як логіка та теорія пізнання. Метафізика. Розуміння метафізикою джерела розвитку, руху, змін. Спрямованість розвитку. Побудова наукової картини світу. Негативна діалектика Т. Адорно та Ж.-П. Сартра. Софістика та еклектика як різновиди метафізики. Догматизм та релятивізм.

Відображення як загальна властивість матерії, як генетична передумова свідомості. Суспільно-історична сутність свідомості. Свідомість і мова. Ідеальність свідомості. Свідомість і самосвідомість. Свідомість і духовність. Мислення і мова, мовний символізм буття. Інтерсуб’єктивна, діалогічна та ігрова природа свідомості.

Політична свідомість. Політичні відношення і політичні погляди. Зростання ролі політичної самосвідомості людей в сучасних умовах. Сутність права. Правосвідомість Концепції становлення правової і незалежної української держави. Моральна свідомість.

Свобода совісті. Проблема взаєморозуміння і співробітництва віруючих і невіруючих на сучасному етапі. Плюралізм думок, гласність і свобода дискусій як необхідна умова творчого розвитку суспільної свідомості.

Рекомендована література:

[1; 2; 3 (Тема 9) 5, ТІ, с.28-36, 50 - 89;
15, Ч.ІІ, гл.VII; 22, Т.І, Т.ІІ]

Тема 3.3. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ. ПРИРОДА ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ. ЕКОФІЛОСОФІЯ

ЛЕКЦІЯ № 10

Теорія пізнання (гносеологія) в системі філософського аналізу. Основні принципи теорії пізнання. Історичні концепції пізнання. Пізнання як процес цілеспрямованого, соціально-детермінованого відтворення дійсності в свідомості людини. Механізми соціокультурної детермінації пізнавальної діяльності.

Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне, абстрактне і конкретне у пізнанні. Буденне знання і здоровий глузд. Опосередковане (раціональне, інтелектуальне, інтелігібельне) та безпосереднє (ірраціональне, містичне, "вчуваюче") пізнання. Основні рівні та етапи (факт, думка, ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія) пізнання.

Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання. Методи емпіричного дослідження: спостереження, експеримент, замірювання. Методи теоретичного пізнання: моделювання, формалізація, гіпотеза, теорія.

Філософський аспект співвідношення природи та суспільства. Поняття природи як частини світу, яка протистоїть суспільству та взаємодіє з ним, як природного середовища, у якому живе суспільство. Природа як необхідна умова матеріального життя суспільства.

Антропосфера, соціосфера, біотехносфера. Суперечності у системі "суспільство-природа" як наявність безмежних потреб розвитку суспільства і обмежених можливостей біосфери.

Екологія як наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її взаємодію із цим середовищем і шляхи забезпечення умов для її життя. Народонаселення, природна передумова і суб’єкт соціальних відносин. Фінансування природоохоронних заходів. Теорії екологічної безпеки.

Рекомендована література:

[1; 2; 3 (Тема 10) 15, Ч.ІІ, гл. VІІІ; 16, с.303 – 31165, гл.V; 84.]

 

Тема 4. Суспільна філософія

Тема 4.1. СУСПІЛЬСТВО ЯК ОБ’ЄКТ ФІЛОСОФІЇ.
ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ В ФІЛОСОФІЇ. КОНЦЕПЦІЯ ПОТРЕБ.

ЛЕКЦІЯ № 11

Специфіка предмету соціальної філософії. Взаємодія соціальної філософії із суспільствознавчими, природознавчими та гуманітарними науками. Соціальна філософія і теоретична соціологія. Всезагальність соціально-філософського аналізу і конкретність, комплексність соціологічного дослідження. Соціальна філософія та історія, культура, ідеологія.

Сутність діалектико-матеріалістичного розуміння суспільства. Категорії "матеріально-суспільні відносини", “ідеологічні суспільні відносини”. "Базис" і "надбудова". Об’єктивне і суб’єктивне в суспільно-історичній практиці. Значення суб’єктивного фактора в історії.

Природний характер соціальних утворень. Поняття соціальної структури суспільства. Особистість і суспільство. Соціальний інститут сім’ї. Колектив, соціальна група, нація, народ. Поняття класів, верств, прошарків. Елітарні верстви й народні маси. Поняття соціальної стратифікації. Людина як індивід. Особа і індивідуальність. Індивідуальність і індивідуалізм. Історичні типи і перспективи розвитку особи. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства. Людство перед XXI віком.

Концепція потреб в філософії. Співвідношення соціального та біологічного в суспільстві. Концепції Ч. Дарвіна, З. Фрейда, К. Ціолковського, В. Вернадського, Е. Фрома. Практичне втілення концепції потреб у сфері готельно-ресторанного господарства.

Рекомендована література:

[1; 2; 3 (Тема 11) 70, Т.І, с. 14-54, 70-78, 147-151, 75, лекція 28; 88.]

Тема 4.2.. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ.
ФІЛОСОФІЯ РЕЛІГІЇ, МОРАЛІ, МИСТЕЦТВА. АКСІОЛОГІЯ

ЛЕКЦІЯ № 12

Культура як об’єкт філософського аналізу. Система культури: принципи, елементи, структура. Культура як інобуття людського духу. Багатомірність культур і цивілізацій. Людиномірна сутність культури.

Суспільство і культура. Особиста форма існування культури. Політична, правова, етична, естетична, релігійна, філософська, економічна, екологічна та інші культури. Культура виробництва, управління, національних і суспільних відносин.

Філософія історії культури та прогностика і футурологія. Майбутнє у системі ціннісних орієнтацій сучасного людства.

Сакрально-ціннісні форми мислення і філософія культури. Цінності як ядро духовного світу людини. Структура цінностей. Ціннісний характер життєвого смислу.

Цінності в структурі соціуму. Цінності як соціально-значимі орієнтири діяльності суб’єктів. Цінності як інтегруючі, соціалізуючі, комунікативні засади у житті суспільства.

Рекомендована література:

[1; 2; 3 (Тема 12) 74, Тема 20]

 

Тема 4.3. ПРОГРЕС І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ.
ФІЛОСОФІЯ НАУКИ ТА ТЕХНІКИ. ФІЛОСОФІЯ ЕКОНОМІКИ.

ЛЕКЦІЯ № 13

Поняття прогресу. Лінійна та циклічна концепції історичного часу. Поняття соціального передбачення і прогнозування майбутнього. Діалектика непередбачуваного і непередбаченого. Соціальне прогнозування. Футурологія. Концепція О. Тоффлера.

Методологія наукового пізнання. Особливості наукового пізнання та його роль у сучасній техногенній цивілізації. Концепції К. Поппера, І. Лакатоса, Т. Куна. Філософія техніки як галузь філософського знання. Етичний вимір та подальші перспективи філософії техніки у XXI сторіччі.

Філософські засади економічного знання. Парадигмальне поле взаємодії філософських та економічних наук. Гуманізація економічного циклу дисциплін у вищій школі за допомогою філософського знання.

Рекомендована література:

[1-3 (Тема 13) 12 §3, 4; 20; 21, с.4-56; 23 с. 27-45, 89-134; 29, с.75-80;]

План лекційних занять

План лекцій

Змістовий модуль 1. Філософія, її походження, проблематика і функції. Історичні типи філософії.