Взаємозв’язок дисципліни з іншими дисциплінами

Дисципліна, що забезпечує	Розділ	Дисципліна, яку забезпечують
1	2	3
Вихідна
	Системний підхід до активної життєвої позиції.	Культура харчування
	Вчення про мову. Думка та мова.	Психологія
	Феномен української культури. Діалог культур. Роль культурних орієнтацій у розвитку суспільства	Українська та зарубіжна культура
	Філософія менеджменту.	Основи менеджменту
	Розробка наукової гіпотези.	Основи наукової діяльності.
	Філософія харчування.	Технологія харчування.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Тематичний план дисципліни з розподілом навчального часу за змістовими модулями, видами аудиторних занять, самостійною і індивідуальною роботою, оцінкою за поточним контролем знань студентів наведено в табл. 2.1 та 2.2.

 

Таблиця 2.1

Розподіл навчального часу за змістовими модулями, формами
аудиторних занять, самостійної та індивідуальної роботи та оцінкою за поточним контролем знань студентів денної форми навчання

 

2.1 Тематичний план дисципліни для денної форми навчання

Заліковий кредит	Назва та зміст змістового модулю	Всього годин	У тому числі	Оцінка за поточним контролем max - min балів
Аудиторні заняття	Самос. робота	Інд - конс/ робота
Лекції	Семінарські
	Змістовий модуль І. Основи філософії
1. Філософія, її походження, проблематика і функції.
1.1. Філософія, її походження, проблематика і функції.						5-4
2. Історичні типи філософії
2.1. Філософія Стародавньої Індії та Китаю						5-2
2.2. Антична філософія						5-4
2.3. Філософія Середньовіччя та Відродження						5-2
2.4. Західноєвропейська філософія XVII-XX ст.						5-4
2.5. Історія української філософії X-XX ст.						5-4
Підсумок							30 - 20

 

 

	Змістовий модуль ІІ Онтологія, суспільна філософія
3. Філософське розуміння світу
3.1. Філософське розуміння світу: буття, матерія як вихідні категорії						3-2
3.2. Діалектика та її альтернативи. Концепція розвитку. Свідомість.						3-2
3.3. Пізнання. Наукове пізнання. Природа як предмет філософського осмислення.						3-2
4. Суспільна філософія
4.1. Суспільство як об’єкт філософії. Проблема людини в філософії. Концепція потреб.						2-1
4.2. Культура і цивілізація. Філософія релігії, моралі, мистецтва. Аксіологія.						2-1
4.3. Прогрес і глобальні проблеми сучасності. Філософія науки та техніки. Філософія економіки.						2-2
Реферат						15-10
Підсумок							30 - 20
	Іспит						40-20
Всього за дисципліною							100 - 60

2.2 Тематичний план дисципліни для заочної форми навчання

Заліковий кредит	Назва та зміст змістового модулю	Всього годин	У тому числі	Оцінка за поточним контролем max - min балів
Аудиторні заняття	Самос. робота	Інд - конс/ робота
Лекції	Семінарські
	Змістовий модуль І. Основи філософії
1. Філософія, її походження, проблематика і функції.
1.1. Філософія, її походження, проблематика і функції.						5-4
2. Історичні типи філософії
2.1. Філософія Стародавньої Індії та Китаю						5-2
2.2. Антична філософія						5-4
2.3. Філософія Середньовіччя та Відродження						5-2
2.4. Західноєвропейська філософія XVII-XX ст.						5-4
2.5. Історія української філософії X-XX ст.						5-4
Підсумок							30 - 20

	Змістовий модуль ІІ Онтологія, суспільна філософія
3. Філософське розуміння світу
3.1. Філософське розуміння світу: буття, матерія як категорії
3.2. Діалектика та її альтернативи. Концепція розвитку. Свідомість.
3.3. Пізнання. Наукове пізнання. Природа як предмет філософського осмислення.						5-3
4. Суспільна філософія
4.1. Суспільство як об’єкт філософії. Проблема людини в філософії. Концепція потреб.						5-4
4.2. Культура і цивілізація. Філософія релігії, моралі, мистецтва. Аксіологія.						5-3
4.3. Прогрес і глобальні проблеми сучасності. Філософія науки та техніки. Філософія економіки.
Індивідуальне контрольне завдання						15-10
Підсумок							30 - 20
	Іспит						40-20
Всього за дисципліною							100 - 60

Зміст тем дисципліни

Змістовий модуль 1. Філософія, її походження, проблематика і функції. Історичні типи філософії.

 

Тема 1. Філософія, її походження, проблематика і функції.

ЛЕКЦІЯ № 1

Філософія – одна з найдавніших і найцікавіших галузей людського знання. Походження та значення слова "філософія" ("любов до мудрості" – Піфагор). Філософія як синонім науки і теоретичної думки загалом.

Місце філософії в самопізнанні людини. Філософія і світогляд. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу. Світогляд як форма самовизначення людини. Структура світогляду. Історичні типи світогляду; міфологічний, релігійний, науковий і філософський. Філософія як теоретична основа світогляду.

Міфологічна форма світогляду та притаманний їй антропоморфізм, тобто ототожнення природних сил з людськими, одухотворення їх. Риси міфологічного світогляду: усвідомлення роду як колективної особи, оберненість у минуле, де тотемний предок був ідеалом діяльності, формування анімістичної картини буття.

ЛЕКЦІЯ № 2

Філософія в системі духовної культури. Взаємовідношення філософії, науки та релігії. Основні функції філософії (світоглядна, методологічна, гносеологічна, інтегративна, критична, аксіологічна).

Предмет філософії. Коло філософських роздумів: людина і світ; мислення і буття, духовне і тілесне. Структура філософського знання. Основні теми і типи філософування. Проблема взаємовідношення буття і духу.

Соціальна спрямованість філософського знання. Духовно-творча природа філософії. Людиномірна сутність філософії. Загальнолюдські цінності у філософії. Загальноцивілізаційне і національне у філософії.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; (Тема 1) 4; 11; 12, 75, лекція І; 76, гл.І; 77, гл.І.]

 

Тема 2. Історичні типи філософії.

Тема 2.1. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ ТА КИТАЮ

ЛЕКЦІЯ № 3

 

Релігійно-філософські вчення. Велична література про людину, її походження та існування. "Веди" (дослівно знання, відомості). "Веди" як одне з основних джерел вивчення релігійно-філософських уявлень стародавнього індо-арійського суспільства. Закон карми. Поняття сансари.

Світоглядні системи давньоіндійської філософії – брахманізм, буддизм, джайнізм. Перші філософські системи (даршани) – йога, санкх’я, міманса, веданта, вайшешика, н’яя, чарвака-локаята.

Передфілософія. "Книга перемін". Вчення про основу світу – дві протилежні сили ян та інь. Ян ототожнюється з поняттями сонця, дня, неба, чоловічого роду, твердості, сили. Інь – з поняттями місяця, землі, ночі, жінки, слабості, м’якості. Період відділення філософії від міфології. Конфуціанство. Даосизм.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; (Тема 2) 9; 10; 24, розд. ІІ; 36]

Тема 2.2. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

ЛЕКЦІЯ № 4

 

Парадигма античної філософії. Досократівська філософія. Попередники перших філософів. "Сім мудреців". Мілетська школа (Фалес Мілетський, Анаксимандр, Анаксимен). Геракліт Ефесський. Елейська школа (Парменід, Ксенофан, Зенон). Піфагор і піфагорійці. Емпедокл і Анаксагор. Давньогрецькі атомісти (Левкіпп і Демокріт).

Антропологічний переворот у античній філософії класичного періоду. Софісти. Людина як міра усіх речей (Протагор). Самопізнання та належне існування (Сократ). Людина як мікрокосм (Демокріт). Антична філософія класичного періоду. Софісти. Малі сократичні школи.

Платон та Аристотель як перші філософи-систематики. Їхня онтологія, гносеологія, етика, політика. Філософія елліністичного і римського періодів. Елліністична філософія (перипатетика, академічна філософія, епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, еклектизм). Римська філософія (просвітительство, сакралізація, неоплатонізм).

Рекомендована література:

[1; 2; 3; (Тема 3) 12; 36; 74, тема 2, §1, 2, 3, 4; 75, лекції 2, 3, 4]

Тема 2.3. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ

ЛЕКЦІЯ № 5

Теоцентризм середньовічної філософії. Формування християнської догматики. Аврелій Августин. Суперечка про універсалії. Період розквіту схоластики. Філософсько-теологічний арістотелізм. Альберт Великий і Фома Аквінський.

Філософія Ренесансу. Епоха, культура, філософія. Гуманізм в Італії. Початок італійського гуманізму (Дайте Аліг’єрі, Франческо Петрарка). Платонізм Ренесансу (Марелліо Фічіно, Пікко делла Мірандола). Арістотелізм Ренесансу (П’єтро Помпонацці). Реформація. Гуманісти заальпійських європейських країн (Мішель Ейкем де Монтень).

Натурфілософія Ренесансу і нове природознавство. Нове природознавство. Філософія природи (Микола Кузанський Бернардіно Телєзіо, Джордано Бруно). Соціальні теорії. Ідеологія централізованої держави (Ніколо Макіавеллі, Жан Боден).

Теорія природного права. Попередники утопічного соціалізму (Томас Мор, Томазо Кампанелла).

Рекомендована література:

[1; 2; 3; (Тема 4) 12; Т.ІІ, с.5-25, 50-75; 17; 24, розд.IV – V;].