Тема 1. Філософія, її походження, проблематика і функції.

ЛЕКЦІЯ № 1

Зародження філософської думки. Предмет філософії. Специфіка філософського знання.

Основне коло філософських проблем: світ і людина, буття і свідомість. Філософія і світогляд.

Історичні типи світоглядів. Співвідношення філософії, міфу і релігії.

ЛЕКЦІЯ № 2

Функції філософії.

Гуманізм – основна ідея сучасної філософії. Пріоритет загальнолюдських цінностей в філософському світогляді.

Проблема співробітництва філософії в сучасних умовах.

Тема 2. Історичні типи філософії.

 

Тема 2.1. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ ТА КИТАЮ

ЛЕКЦІЯ № 3

 

1. Філософія Стародавньої Індії.

2. Філософські школи Стародавньої Індії про світ і людину.

3. Філософія Стародавнього Китаю.

Тема 2.2. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

ЛЕКЦІЯ № 4

 

1. Проблема начала буття в філософії Стародавньої Греції (Фалес, Анаксимен, Геракліт). Виникнення матеріалізму (Демокріт) і ідеалізму (Платон). Становлення античної діалектики (Геракліт).

2. Проблема людини і суспільства в античній філософії.

3. Антропологічні погляди в метафізиці Платона. Арістотель про взаємопризначеність душі і тіла. Філософія еллінізму.

Тема 2.3. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ

ЛЕКЦІЯ № 5

1. Схоластика вСередні віки.

Західноєвропейська філософія епохи Відродження (ХV-ХVІ ст.). Характерні риси Відродження. Антропоцентризм світогляду цього періоду.

М. Кузанський про людину. Вплив на світогляд вчень М. Коперніка, Дж. Бруно і Г. Галілея.

Тема 2.4. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XVII-XX ст.

ЛЕКЦІЯ № 6

Західноєвропейська філософія Нового часу (ХVІІ-ХVІІІ ст.). Особливості епохи Нового часу. Проблема методу пізнання. Емпіризм Ф. Бекона і раціоналізм Р. Декарта. Вчення про субстанцію Б. Спінози. Монадологія В. Лейбніца.

Філософія Просвітництва. Вольтер, Руссо, Дідро, Гольбах. Німецька класична філософія. “Коперніканський переворот” І. Канта. Протиріччя в його філософії. Агностицизм, раціоналізм і дуалізм. Гегель, його філософська система і метод. Протиріччя між ними.

Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Його метафізичний матеріалізм. Філософія марксизму.

Зарубіжна філософія ХХ ст. Екзистенціалізм М. Хайдегера, Ж.-П. Сартра А. Камю, К. Ясперса. Неотомізм. Неофрейдизм. Неопозитивізм. Герменевтика. Прагматизм. Плюралізм течій в філософії і проблема гуманізму, співробітництва.

 

Тема 2.5. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ X-XX ст.

ЛЕКЦІЯ № 7

Філософські ідеї в Київській Русі (ІХ-ХП ст.)

Соціально-політичні погляди в період формування української нації.

Вітчизняна філософія ХІХ - ХХ ст. Особливості розвитку української і російської духовності у XIX ст.

Філософія української діаспори та російська філософія.

Змістовий модуль 2.Філософське розуміння світу. Суспільна філософія. − 12 годин

 

Тема 3. Філософське розуміння світу.

Тема 3.1. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ:
БУТТЯ, МАТЕРІЯ ЯК ВИХІДНІ КАТЕГОРІЇ

ЛЕКЦІЯ № 8

Виникнення філософської проблеми буття. Категорія буття. ЇЇ сенс і специфіка. Проблема буття у ХХ ст.

Світоглядне і методологічне значення категорії “матерія”. Сучасні уявлення про будову і властивості матерії.

Основні форми існування матерії. Простір і час як форми існування світу

Тема 3.2. ДІАЛЕКТИКА ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВИ.
КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ. СВІДОМІСТЬ.

ЛЕКЦІЯ № 9

Загальна характеристика діалектики.

Закони діалектики

Модифікації діалектики в сучасних філософських доктринах.

Проблема свідомості в філософії.

Форми суспільної свідомості. ЇЇ виникнення і розвиток.

Специфіка релігійної свідомості.

Тема 3.3. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ. ПРИРОДА ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ. ЕКОФІЛОСОФІЯ

ЛЕКЦІЯ № 10

1. Ставлення різних напрямків і шкіл до питання про природу і можливості людського пізнання. Основні принципи матеріалістичної теорії пізнання. Діалектика об’єкта і суб’єкта в пізнанні.

Співвідношення чуттєвого і раціонального в пізнанні. Проблема істини. Пізнання і практика.

Наукове – вища форма пізнавальної діяльності.

Основні історичні етапи взаємодії природи і суспільства.

5. Протиріччя в системі "суспільство-природа" в сучасну епоху.

Шляхи подолання екологічної кризи.

 

Тема 4. Суспільна філософія

Тема 4.1. СУСПІЛЬСТВО ЯК ОБ’ЄКТ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ.
ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ В ФІЛОСОФІЇ

ЛЕКЦІЯ № 11

Специфіка предмету соціальної філософії.

Суспільство як система, що розвивається.

Специфіка та актуальність соціально-філософського розуміння проблеми людини.

Природа, сутність і призначення людини. Природне (біологічне) і суспільне (соціальне) в людині.

Тема 4.2.. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ.
ФІЛОСОФІЯ РЕЛІГІЇ, МОРАЛІ, МИСТЕЦТВА. АКСІОЛОГІЯ

ЛЕКЦІЯ № 12

Філософське розуміння культури. Матеріальна і духовна культура.

Культура як самоутвердження людини в різних видах діяльності. Філософія релігії, моралі, мистецтва як складова філософії культури.

Сучасна цивілізація: її особливості і протиріччя. Проблема кризи цивілізації і шляхи виходу з неї.

Аксіологія як наука про цінності. Природа цінностей.

Соціальна обумовленість ціннісних орієнтацій, їх зміна в історії суспільства і філософській думці.

 

Тема 4.3. ПРОГРЕС І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ.
ФІЛОСОФІЯ НАУКИ ТА ТЕХНІКИ. ФІЛОСОФІЯ ЕКОНОМІКИ.

ЛЕКЦІЯ № 13

Сутність суспільного прогресу та його критерії.

Філософія науки та техніки.

Філософія економіки.

Плани семінарських занять

для студентів денної форми навчання

Назва теми курсу

Обсяг годин

Номер заняття

Зміст семінарського заняття

Форми поточного контролю

Оцінка max−min балів

 

Змістовий модуль 1. Філософія, її походження, проблематика і функції. Історичні типи філософії
Філософія, її походження, проблематика і функції		1-2	1. Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Предмет філософії. 2. Філософські проблеми і напрямки. 3. Гуманізм філософії. Пріоритет загальнолюдських цінностей в філософському світогляді.	Опитування на заняттях. Перевірка індивідуальних завдань.	5−4
Філософія Стародавньої Індії та Китаю			1. Зародження філософської думки. 2. Філософія у Стародавній Індії і Стародавньому Китаї.	Співбесіда, дискусія	5−2
Антична філософія			1. Філософія Стародавньої Греції, її космоцентричний характер. 2 Філософські погляди Платона. Його онтологія, гносеологія, етика, політика. 3. Внесок Арістотеля у скарбницю філософської думки. 4. Філософія еллінізму. Римська філософія. Неоплатонізм.	Співбесіда, дискусія	5−4
Філософія Середньовіччя та Відродження			1. Середньовічна філософія, її релігійний характер. Схоластичність. Теоцентризм. Номіналізм і реалізм. 2. Філософія А. Блаженного і Ф. Аквінського. 3. Західноєвропейська філософія епохи Відродження (ХV-ХVІ ст.). Її антропоцентричний характер.	Опитування на заняттях. Проведення самостійної роботи за засвоєним матеріалом.	5−2
Західноєвропейська філософія XVII-XX ст.			1. Західноєвропейська філософія Нового часу і Просвітництва (ХVІІ-ХVІІІст.) 2. Німецька класична філософія. Марксистська філософія 3. Особливості і основні напрямки сучасної зарубіжної філософії. 4. Екзистенціальна філософія, її основні напрямки. Неопозитивізм. Психоаналіз і неофрейдизм.	Співбесіда, дискусія	5−4
Історія української філософії X-XX ст.			1. Філософські ідеї в Київській Русі (ІХ-ХП ст.). 2. Філософія Відродження та Просвітництва в Україні. 3. Києво-Могилянська академія – центр філософської думки в Україні у ХVII-ХVIII ст. Філософія Г.Сковороди 4. Українська і російська філософії ХІХ-ХХ ст.	Співбесіда, дискусія	5−4
Разом модуль 1					30-20
Змістовий модуль 2. Філософське розуміння світу. Суспільна філософія
Філософське розуміння світу: буття, матерія як вихідні категорії			1. Категорія буття: її сенс і специфіка. Основні форми і діалектика буття. 2. Проблема субстанції. Категорія матерії. 3. Рух, простір і час як атрибути матерії.	Співбесіда, дискусія	3-2
Діалектика та її альтернативи. Концепція розвитку. Свідомість.			1. Діалектика як вчення про універсальні зв'язки і розвиток. 2. Діалектика і догматичне мислення. Принципи діалектики. 3. Ідеалістична діалектика Гегеля і матеріалістична діалектика Маркса. Діалектична і метафізична концепції розвитку. 4. Проблема свідомості в філософії. Свідомість як світ суб'єктивної реальності.	Опитування на заняттях. Проведення самостійної роботи за опрацьованим матеріалом.	3-2
Пізнання. Наукове пізнання. Природа як предмет філософського осмислення. Екофілософія			1. Пізнання як теорія відображення. Суб’єкт і об’єкт пізнання. 2. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. Практика - основа і мета пізнання, критерій істини. Об’єктивність істини. 3. "Природа" як прояв буття. Біосфера. Ноосфера. Техносфера. Ідеї В.І.Вернадського про ноосферу, їхня актуальність у сучасних умовах. 4. Діалектичний взаємозв'язок природи і суспільства. Екологічні про­блеми та шляхи їх вирішення.	Співбесіда, дискусія	3-2
Суспільство як об’єкт філософії. Проблема людини в філософії. Концепції потреб людини.			1. Специфіка предмета соціальної філософії. Суспільне життя як єдність суспільного буття і суспільної свідомості. 2. Діалектика матеріального і духовного виробництва. Зростаюча роль сфери обслуговування, зокрема – торгівлі і громадського харчування. 3. Актуальність проблеми людини. Філософське розуміння людини. Антропосоціогенез. Людина як індивідуальність, особистість. 4. Концепції потреб. Теоретичне узагальнення концепції потреб у сфері готельно-ресторанного господарства.	Співбесіда, дискусія.	2-1
Культура і цивілізація. Філософія релігії, моралі, мистецтва. Аксіологія			1. Поняття культури. Культура як міра розвитку людини. Суспільство і культура. Культура обслуговування. 2. Культура і освіченість, духовність, інтелігентність. Культура і демократія. Поняття цивілізації. 3. Філософія релігії, моралі, мистецтва як складові частини духовної культури людства. 4. Поняття і природа цінностей. Цінності в структурі соціуму.	Співбесіда, дискусія	2-1
Прогрес і глобальні проблеми сучасності. Філософія науки та техніки. Філософія економіки		13-14	1. Філософське розуміння прогресу і його критерії. 2. Єдність і багатоманітність світової історії. Діалектика добра і зла, прогресу, свободи і справедливості. 3. Взаємозв’язок проблем філо­софії та економіки у сучасному цивілізаційному просторі.	Опитування на заняттях. Проведення самостійної роботи за опрацьованим матеріалом.	2-2
Разом за модуль 2					15-10
Разом за курс					45-30

 

Плани семінарських занять

для студентів заочної форми навчання

Назва теми курсу

Обсяг годин

Номер заняття

Зміст семінарського заняття

Форми поточного контролю

Оцінка max−min балів

 

Змістовий модуль 1. Філософія, її походження, проблематика і функції. Історичні типи філософії
Філософія, її походження, проблематика і функції	0,5		1. Категорія буття: її сенс і специфіка. Основні форми і діалектика буття. 2. Проблема субстанції. Категорія матерії. 3. Рух, простір і час як атрибути матерії.	Співбесіда, дискусія	5−4
Філософія Стародавньої Індії та Китаю			1. Зародження філософської думки. 2. Філософія у Стародавній Індії і Стародавньому Китаї.	Співбесіда, дискусія	5−2
Антична філософія	0,5		1. Філософія Стародавньої Греції, її космоцентричний характер. 2 Філософські погляди Платона. Його онтологія, гносеологія, етика, політика. 3. Внесок Арістотеля у скарбницю філософської думки. 4. Філософія еллінізму. Римська філософія. Неоплатонізм.	Співбесіда, дискусія	5−4
Філософія Середньовіччя та Відродження	0,5		1. Середньовічна філософія, її релігійний характер. Схоластичність. Теоцентризм. Номіналізм і реалізм. 2. Філософія А. Блаженного і Ф. Аквінського. 3. Західноєвропейська філософія епохи Відродження (ХV-ХVІ ст.). Її антропоцентричний характер.	Опитування на заняттях. Проведення самостійної роботи за засвоєним матеріалом.	5−2
Західноєвропейська філософія XVII-XX ст.	0,5		1. Західноєвропейська філософія Нового часу і Просвітництва (ХVІІ-ХVІІІст.) 2. Німецька класична філософія. Марксистська філософія 3. Особливості і основні напрямки сучасної зарубіжної філософії. 4. Екзистенціальна філософія, її основні напрямки. Неопозитивізм. Психоаналіз і неофрейдизм.	Співбесіда, дискусія	5−4
Історія української філософії X-XX ст.			1. Філософські ідеї в Київській Русі (ІХ-ХП ст.). 2. Філософія Відродження та Просвітництва в Україні. 3. Києво-Могилянська академія – центр філософської думки в Україні у ХVII-ХVIII ст. Філософія Г.Сковороди 4. Українська і російська філософії ХІХ-ХХ ст.	Співбесіда, дискусія	5−4
Разом модуль 1					30-20
Змістовий модуль 2. Філософське розуміння світу. Суспільна філософія
Пізнання. Наукове пізнання. Природа як предмет філософського осмислення. Екофілософія	0,5		1. Пізнання як теорія відображення. Суб’єкт і об’єкт пізнання. 2. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. Практика - основа і мета пізнання, критерій істини. Об’єктивність істини. 3. "Природа" як прояв буття. Біосфера. Ноосфера. Техносфера. Ідеї В.І.Вернадського про ноосферу, їхня актуальність у сучасних умовах. 4. Діалектичний взаємозв'язок природи і суспільства. Екологічні про­блеми та шляхи їх вирішення.	Співбесіда, дискусія	5-3
Суспільство як об’єкт філософії. Проблема людини в філософії. Концепції потреб людини.			1. Специфіка предмета соціальної філософії. Суспільне життя як єдність суспільного буття і суспільної свідомості. 2. Діалектика матеріального і духовного виробництва. Зростаюча роль сфери обслуговування, зокрема – торгівлі і громадського харчування. 3. Актуальність проблеми людини. Філософське розуміння людини. Антропосоціогенез. Людина як індивідуальність, особистість. 4. Концепції потреб. Теоретичне узагальнення концепції потреб у сфері готельно-ресторанного господарства.	Співбесіда, дискусія.	5-4
Культура і цивілізація. Філософія релігії, моралі, мистецтва. Аксіологія	0,5		1. Поняття культури. Культура як міра розвитку людини. Суспільство і культура. Культура обслуговування. 2. Культура і освіченість, духовність, інтелігентність. Культура і демократія. Поняття цивілізації. 3. Філософія релігії, моралі, мистецтва як складові частини духовної культури людства. 4. Поняття і природа цінностей. Цінності в структурі соціуму.	Співбесіда, дискусія	5-3
Разом за модуль 2					15-10
Разом за курс					45-30

 

2.5. Завдання для самостійної роботи студентів

2.5.1. Форми та зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного опрацювання студентами.

 

Відповідно до засад кредитно-модульної системи організації навчального процесу, самостійна робота студента є однією з основних форм організації навчання оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов’язкових навчальних занять час.

Самостійна робота для студентів над навчальною дисципліною „Філософія” включає:

- опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу, який викладено;

- вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;

2.5.2. Завдання для самостійної роботи студентів

Назва теми курсу	Обсяг годин	Форми самостійної роботи	Методи контролю	Оцінка max−min балів
	Д/в	З/в

 

Змістовий модуль 1. Філософія, її походження, проблематика і функції. Історичні типи філософії
Філософія, її походження, проблематика і функції			Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Предмет філософії. Філософські проблеми і напрямки.	Опитування, дискусія на семінарському занятті	Оцінювання під час семінарських занять
Філософія Стародавньої Індії та Китаю			Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Філософія у Стародавній Індії і Стародавньому Китаї.	Опитування на семінарському занятті	Оцінювання під час семінарських занять
Антична філософія			Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Філософія Стародавньої Греції, її космоцентричний характер. Внесок Арістотеля у скарбницю філософської думки.	Опитування, дискусія на семінарському занятті	Оцінювання під час семінарських занять
Філософія Середньовіччя та Відродження			Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Середньовічна філософія, її релігійний характер. Західноєвропейська філософія епохи Відродження (ХV-ХVІст.). Її антропоцентричний характер.	Опитування на семінарському занятті. Проведення самостійної роботи за засвоєним матеріалом.	Оцінювання під час семінарських занять
Західноєвропейська філософія XVII-XX ст.			Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Екзистенціальна філософія, її основні напрямки. Неопозитивізм. Сучасна релігійна філософія. Неотомізм, його еволюція, принципи, риси.	Опитування, дискусія на семінарському занятті	Оцінювання під час семінарських занять
Історія української філософії X-XX ст.			Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Філософські ідеї в Київській Русі (ІХ-ХП ст.). Філософія Г.Сковороди Українська і російська філософії ХІХ-ХХ ст.	Опитування на семінарському занятті. Проведення самостійної роботи за засвоєним матеріалом.	Оцінювання під час семінарських занять
Разом за модулем 1

 

Змістовий модуль 2. Філософське розуміння світу. Суспільна філософія
Філософське розуміння світу: буття, матерія як вихідні категорії			Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Категорія буття: її сенс і специфіка. Основні форми і діалектика буття. Проблема субстанції. Категорія матерії.	Опитування, дискусія на семінарському занятті	Оцінювання під час семінарських занять
Діалектика та її альтернативи. Концепція розвитку. Свідомість.			Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Діалектика як вчення про універсальні зв'язки і розвиток. Об'єктивна і суб'єктивна діалектики. Проблема свідомості в філософії. Свідомість як світ суб'єктивної реальності. Виникнення суспільних форм свідомості. Свідомість і мозок. Форми суспільної свідомості: політика, право, мораль, мистецтво, релігія.	Опитування на семінарському занятті. Проведення самостійної роботи за засвоєним матеріалом.	Оцінювання під час семінарських занять
Пізнання. Наукове пізнання. Природа як предмет філософського осмислення. Екофілософія			Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Пізнання як теорія відображення і людська діяльність. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Діалектичний взаємозв'язок природи і суспільства. Протиріччя в системі "суспільство-природа". Екологічні про­блеми та шляхи їх вирішення.	Опитування на семінарському занятті. Проведення самостійної роботи за засвоєним матеріалом.	Оцінювання під час семінарських занять

 

Суспільство як обє’кт філософії. Проблема людини в філософії. Концепції потреб людини.			Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Специфіка предмета соціальної філософії. Діалектика матеріального і духовного виробництва. Зростаюча роль сфери обслуговування, зокрема – торгівлі і громадського харчування. Актуальність проблеми людини. Філософське розуміння людини. Антропосоціогенез. Людина як індивідуальність, особистість. Концепції потреб. Практичне втілення концепції потреб у сфері готельно-ресторанного господарства.	Опитування, дискусія на семінарському занятті	Оцінювання під час семінарських занять
Культура і цивілізація. Філософія релігії, моралі, мистецтва. Аксіологія			Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Культура і освіченість, духовність, інтелігентність. Культура і демократія. Поняття цивілізації. Типи цивілізації. Філософія релігії, моралі, мистецтва як складові частини духовної культури людства.	Опитування на семінарському занятті. Проведення самостійної роботи за засвоєним матеріалом..	Оцінювання під час семінарських занять
Прогрес і глобальні проблеми сучасності. Філософія науки та техніки. Філософія економіки			Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Самостійне вивчення питань. Єдність і багатоманітність світової історії. Діалектика добра і зла, прогресу, свободи і справедливості. Особливості наукового пі­знання та його роль у сучасній техногенній цивілізації.	Опитування, дискусія на семінарському занятті	Оцінювання під час семінарських занять
Разом за модуль 2
Разом за курс

 

 

2.6. Завдання для індивідуальної роботи студентів
денної форми навчання

2.6.1. Однією з головних форм індивідуальної роботи з курсу "Філософія" є написання рефератів. Навчальний реферат – це письмовий твір, в якому розкривається тема на основі присвячених їй наукових праць і джерел.

Теми рефератів наведено у робочій програмі, проте студент може вибрати тему, яка б відповідала його інтересам, і погодити її з викладачем.

Підготовку до написання реферату слід починати з вибору теми. Для розкриття теми потрібно звернутися до новітніх джерел, які дають можливість автору більш повно з’ясувати суть проблеми. Далі необхідно скласти план реферату за такою схемою: вступ, основна частина, висновки. У вступі автор обґрунтовує вибір теми, вказує актуальність, завдання написання реферату.

В основній частині, яка буде включати 2-3 питання, автор розкриває зміст проблеми, пропонує різні точки зору, теоретичні положення, факти, посилання, висловлює свою позицію. Основними критеріями реферату є логіка та аргументованість.

У висновках потрібно підвести підсумки, зробити висновки, подати список використаної літератури (не менше 4-ох джерел).

Кінцевим результатом процесу підготовки реферату є його оформлення належним чином. Він може бути надрукованим або розбірливо написаним. Його обсяг – до 20 сторінок рукописного тексту (15-20 друкованого).

З підготовленим рефератом можна виступити на семінарському занятті або захистити реферат. Захисту рефератів може бути присвячено окреме заняття. До захисту слід підготувати усний виступ, в якому аргументувати тему, основні положення, проаналізувати вивчені літературні джерела.

Реферат не може бути оцінений позитивно, якщо він написаний тільки на основі підручника або знятий з комп’ютерних мереж без індивідуального доопрацювання.

У разі відсутності студента на заняттях з поважної причини йому рекомендується виконати міні-реферат (обсягом до 5 сторінок) з однієї з зазначених тем за змістом відповідного практичного заняття, або вирішити міні-тест (оцінювання у балах за відповідне завдання).

2.5. Завдання для індивідуальної роботи студентів
денного та заочного відділення

(індивідуальні контрольні завдання)