Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Тема 1. Філософія, її походження, проблематика і функції.
ЛЕКЦІЯ № 1
Зародження філософської думки. Предмет філософії. Специфіка філософського знання.
Основне коло філософських проблем: світ і людина, буття і свідомість. Філософія і світогляд.
Історичні типи світоглядів. Співвідношення філософії, міфу і релігії.
ЛЕКЦІЯ № 2
Функції філософії.
Гуманізм – основна ідея сучасної філософії. Пріоритет загальнолюдських цінностей в філософському світогляді.
Проблема співробітництва філософії в сучасних умовах.
Тема 2. Історичні типи філософії.
Тема 2.1. ФІЛОСОФІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ ТА КИТАЮ
ЛЕКЦІЯ № 3
1. Філософія Стародавньої Індії.
2. Філософські школи Стародавньої Індії про світ і людину.
3. Філософія Стародавнього Китаю.
Тема 2.2. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
ЛЕКЦІЯ № 4
1. Проблема начала буття в філософії Стародавньої Греції (Фалес, Анаксимен, Геракліт). Виникнення матеріалізму (Демокріт) і ідеалізму (Платон). Становлення античної діалектики (Геракліт).
2. Проблема людини і суспільства в античній філософії.
3. Антропологічні погляди в метафізиці Платона. Арістотель про взаємопризначеність душі і тіла. Філософія еллінізму.
Тема 2.3. ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ
ЛЕКЦІЯ № 5
1. Схоластика вСередні віки.
Західноєвропейська філософія епохи Відродження (ХV-ХVІ ст.). Характерні риси Відродження. Антропоцентризм світогляду цього періоду.
М. Кузанський про людину. Вплив на світогляд вчень М. Коперніка, Дж. Бруно і Г. Галілея.
Тема 2.4. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ XVII-XX ст.
ЛЕКЦІЯ № 6
Західноєвропейська філософія Нового часу (ХVІІ-ХVІІІ ст.). Особливості епохи Нового часу. Проблема методу пізнання. Емпіризм Ф. Бекона і раціоналізм Р. Декарта. Вчення про субстанцію Б. Спінози. Монадологія В. Лейбніца.
Філософія Просвітництва. Вольтер, Руссо, Дідро, Гольбах. Німецька класична філософія. “Коперніканський переворот” І. Канта. Протиріччя в його філософії. Агностицизм, раціоналізм і дуалізм. Гегель, його філософська система і метод. Протиріччя між ними.
Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Його метафізичний матеріалізм. Філософія марксизму.
Зарубіжна філософія ХХ ст. Екзистенціалізм М. Хайдегера, Ж.-П. Сартра А. Камю, К. Ясперса. Неотомізм. Неофрейдизм. Неопозитивізм. Герменевтика. Прагматизм. Плюралізм течій в філософії і проблема гуманізму, співробітництва.
Тема 2.5. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ X-XX ст.
ЛЕКЦІЯ № 7
Філософські ідеї в Київській Русі (ІХ-ХП ст.)
Соціально-політичні погляди в період формування української нації.
Вітчизняна філософія ХІХ - ХХ ст. Особливості розвитку української і російської духовності у XIX ст.
Філософія української діаспори та російська філософія.
Змістовий модуль 2.Філософське розуміння світу. Суспільна філософія. − 12 годин
Тема 3. Філософське розуміння світу.
Тема 3.1. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ: БУТТЯ, МАТЕРІЯ ЯК ВИХІДНІ КАТЕГОРІЇ
ЛЕКЦІЯ № 8
Виникнення філософської проблеми буття. Категорія буття. ЇЇ сенс і специфіка. Проблема буття у ХХ ст.
Світоглядне і методологічне значення категорії “матерія”. Сучасні уявлення про будову і властивості матерії.
Основні форми існування матерії. Простір і час як форми існування світу
Тема 3.2. ДІАЛЕКТИКА ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВИ. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ. СВІДОМІСТЬ.
ЛЕКЦІЯ № 9
Загальна характеристика діалектики.
Закони діалектики
Модифікації діалектики в сучасних філософських доктринах.
Проблема свідомості в філософії.
Форми суспільної свідомості. ЇЇ виникнення і розвиток.
Специфіка релігійної свідомості.
Тема 3.3. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ. ПРИРОДА ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ. ЕКОФІЛОСОФІЯ
ЛЕКЦІЯ № 10
1. Ставлення різних напрямків і шкіл до питання про природу і можливості людського пізнання. Основні принципи матеріалістичної теорії пізнання. Діалектика об’єкта і суб’єкта в пізнанні.
Співвідношення чуттєвого і раціонального в пізнанні. Проблема істини. Пізнання і практика.
Наукове – вища форма пізнавальної діяльності.
Основні історичні етапи взаємодії природи і суспільства.
5. Протиріччя в системі "суспільство-природа" в сучасну епоху.
Шляхи подолання екологічної кризи.
Тема 4. Суспільна філософія
Тема 4.1. СУСПІЛЬСТВО ЯК ОБ’ЄКТ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ. ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ В ФІЛОСОФІЇ
ЛЕКЦІЯ № 11
Специфіка предмету соціальної філософії.
Суспільство як система, що розвивається.
Специфіка та актуальність соціально-філософського розуміння проблеми людини.
Природа, сутність і призначення людини. Природне (біологічне) і суспільне (соціальне) в людині.
Тема 4.2.. КУЛЬТУРА І ЦИВІЛІЗАЦІЯ. ФІЛОСОФІЯ РЕЛІГІЇ, МОРАЛІ, МИСТЕЦТВА. АКСІОЛОГІЯ
ЛЕКЦІЯ № 12
Філософське розуміння культури. Матеріальна і духовна культура.
Культура як самоутвердження людини в різних видах діяльності. Філософія релігії, моралі, мистецтва як складова філософії культури.
Сучасна цивілізація: її особливості і протиріччя. Проблема кризи цивілізації і шляхи виходу з неї.
Аксіологія як наука про цінності. Природа цінностей.
Соціальна обумовленість ціннісних орієнтацій, їх зміна в історії суспільства і філософській думці.
Тема 4.3. ПРОГРЕС І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ ТА ТЕХНІКИ. ФІЛОСОФІЯ ЕКОНОМІКИ.
ЛЕКЦІЯ № 13
Сутність суспільного прогресу та його критерії.
Філософія науки та техніки.
Філософія економіки.
Плани семінарських занять
для студентів денної форми навчання
Назва теми курсу
| Обсяг годин
| Номер заняття
| Зміст семінарського заняття
| Форми поточного контролю
| Оцінка
max−min
балів
|
|
|
|
|
|
| Змістовий модуль 1. Філософія, її походження, проблематика і функції. Історичні типи філософії
| Філософія, її походження, проблематика і функції
|
| 1-2
| 1. Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Предмет філософії.
2. Філософські проблеми і напрямки.
3. Гуманізм філософії. Пріоритет загальнолюдських цінностей в філософському світогляді.
| Опитування на заняттях. Перевірка індивідуальних завдань.
| 5−4
| Філософія Стародавньої Індії та Китаю
|
|
| 1. Зародження філософської думки.
2. Філософія у Стародавній Індії і Стародавньому Китаї.
| Співбесіда,
дискусія
| 5−2
| Антична філософія
|
|
| 1. Філософія Стародавньої Греції, її космоцентричний характер.
2 Філософські погляди Платона. Його онтологія, гносеологія, етика, політика.
3. Внесок Арістотеля у скарбницю філософської думки.
4. Філософія еллінізму. Римська філософія. Неоплатонізм.
| Співбесіда,
дискусія
| 5−4
| Філософія Середньовіччя та Відродження
|
|
| 1. Середньовічна філософія, її релігійний характер. Схоластичність. Теоцентризм. Номіналізм і реалізм.
2. Філософія А. Блаженного і Ф. Аквінського.
3. Західноєвропейська філософія епохи Відродження (ХV-ХVІ ст.). Її антропоцентричний характер.
| Опитування на заняттях. Проведення самостійної роботи за засвоєним матеріалом.
| 5−2
| Західноєвропейська філософія XVII-XX ст.
|
|
| 1. Західноєвропейська філософія Нового часу і Просвітництва (ХVІІ-ХVІІІст.)
2. Німецька класична філософія. Марксистська філософія
3. Особливості і основні напрямки сучасної зарубіжної філософії.
4. Екзистенціальна філософія, її основні напрямки. Неопозитивізм. Психоаналіз і неофрейдизм.
| Співбесіда,
дискусія
| 5−4
| Історія української філософії X-XX ст.
|
|
| 1. Філософські ідеї в Київській Русі (ІХ-ХП ст.).
2. Філософія Відродження та Просвітництва в Україні.
3. Києво-Могилянська академія – центр філософської думки в Україні у ХVII-ХVIII ст. Філософія Г.Сковороди
4. Українська і російська філософії ХІХ-ХХ ст.
| Співбесіда,
дискусія
| 5−4
| Разом модуль 1
|
|
|
|
| 30-20
| Змістовий модуль 2. Філософське розуміння світу. Суспільна філософія
| Філософське розуміння світу: буття, матерія як вихідні категорії
|
|
| 1. Категорія буття: її сенс і специфіка. Основні форми і діалектика буття.
2. Проблема субстанції. Категорія матерії.
3. Рух, простір і час як атрибути матерії.
| Співбесіда, дискусія
| 3-2
| Діалектика та її альтернативи. Концепція розвитку. Свідомість.
|
|
| 1. Діалектика як вчення про універсальні зв'язки і розвиток. 2. Діалектика і догматичне мислення. Принципи діалектики.
3. Ідеалістична діалектика Гегеля і матеріалістична діалектика Маркса. Діалектична і метафізична концепції розвитку.
4. Проблема свідомості в філософії. Свідомість як світ суб'єктивної реальності.
| Опитування на заняттях. Проведення самостійної роботи за опрацьованим матеріалом.
| 3-2
| Пізнання. Наукове пізнання. Природа як предмет філософського осмислення. Екофілософія
|
|
| 1. Пізнання як теорія відображення. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
2. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. Практика - основа і мета пізнання, критерій істини. Об’єктивність істини.
3. "Природа" як прояв буття. Біосфера. Ноосфера. Техносфера. Ідеї В.І.Вернадського про ноосферу, їхня актуальність у сучасних умовах.
4. Діалектичний взаємозв'язок природи і суспільства. Екологічні проблеми та шляхи їх вирішення.
| Співбесіда,
дискусія
| 3-2
| Суспільство як об’єкт філософії. Проблема людини в філософії. Концепції потреб людини.
|
|
| 1. Специфіка предмета соціальної філософії. Суспільне життя як єдність суспільного буття і суспільної свідомості.
2. Діалектика матеріального і духовного виробництва. Зростаюча роль сфери обслуговування, зокрема – торгівлі і громадського харчування.
3. Актуальність проблеми людини. Філософське розуміння людини. Антропосоціогенез. Людина як індивідуальність, особистість.
4. Концепції потреб. Теоретичне узагальнення концепції потреб у сфері готельно-ресторанного господарства.
| Співбесіда,
дискусія.
| 2-1
| Культура і цивілізація. Філософія релігії, моралі, мистецтва. Аксіологія
|
|
| 1. Поняття культури. Культура як міра розвитку людини. Суспільство і культура. Культура обслуговування.
2. Культура і освіченість, духовність, інтелігентність. Культура і демократія. Поняття цивілізації.
3. Філософія релігії, моралі, мистецтва як складові частини духовної культури людства.
4. Поняття і природа цінностей. Цінності в структурі соціуму.
| Співбесіда,
дискусія
| 2-1
| Прогрес і глобальні проблеми сучасності. Філософія науки та техніки. Філософія економіки
|
| 13-14
| 1. Філософське розуміння прогресу і його критерії.
2. Єдність і багатоманітність світової історії. Діалектика добра і зла, прогресу, свободи і справедливості.
3. Взаємозв’язок проблем філософії та економіки у сучасному цивілізаційному просторі.
| Опитування на заняттях. Проведення самостійної роботи за опрацьованим матеріалом.
| 2-2
| Разом за модуль 2
|
|
|
|
| 15-10
| Разом за курс
|
|
|
|
| 45-30
|
Плани семінарських занять
для студентів заочної форми навчання
Назва теми курсу
| Обсяг годин
| Номер заняття
| Зміст семінарського заняття
| Форми поточного контролю
| Оцінка
max−min
балів
|
|
|
|
|
|
| Змістовий модуль 1. Філософія, її походження, проблематика і функції. Історичні типи філософії
| Філософія, її походження, проблематика і функції
| 0,5
|
| 1. Категорія буття: її сенс і специфіка. Основні форми і діалектика буття.
2. Проблема субстанції. Категорія матерії.
3. Рух, простір і час як атрибути матерії.
| Співбесіда, дискусія
| 5−4
| Філософія Стародавньої Індії та Китаю
|
|
| 1. Зародження філософської думки.
2. Філософія у Стародавній Індії і Стародавньому Китаї.
| Співбесіда,
дискусія
| 5−2
| Антична філософія
| 0,5
|
| 1. Філософія Стародавньої Греції, її космоцентричний характер.
2 Філософські погляди Платона. Його онтологія, гносеологія, етика, політика.
3. Внесок Арістотеля у скарбницю філософської думки.
4. Філософія еллінізму. Римська філософія. Неоплатонізм.
| Співбесіда,
дискусія
| 5−4
| Філософія Середньовіччя та Відродження
| 0,5
|
| 1. Середньовічна філософія, її релігійний характер. Схоластичність. Теоцентризм. Номіналізм і реалізм.
2. Філософія А. Блаженного і Ф. Аквінського.
3. Західноєвропейська філософія епохи Відродження (ХV-ХVІ ст.). Її антропоцентричний характер.
| Опитування на заняттях. Проведення самостійної роботи за засвоєним матеріалом.
| 5−2
| Західноєвропейська філософія XVII-XX ст.
| 0,5
|
| 1. Західноєвропейська філософія Нового часу і Просвітництва (ХVІІ-ХVІІІст.)
2. Німецька класична філософія. Марксистська філософія
3. Особливості і основні напрямки сучасної зарубіжної філософії.
4. Екзистенціальна філософія, її основні напрямки. Неопозитивізм. Психоаналіз і неофрейдизм.
| Співбесіда,
дискусія
| 5−4
| Історія української філософії X-XX ст.
|
|
| 1. Філософські ідеї в Київській Русі (ІХ-ХП ст.).
2. Філософія Відродження та Просвітництва в Україні.
3. Києво-Могилянська академія – центр філософської думки в Україні у ХVII-ХVIII ст. Філософія Г.Сковороди
4. Українська і російська філософії ХІХ-ХХ ст.
| Співбесіда,
дискусія
| 5−4
| Разом модуль 1
|
|
|
|
| 30-20
| Змістовий модуль 2. Філософське розуміння світу. Суспільна філософія
| Пізнання. Наукове пізнання. Природа як предмет філософського осмислення. Екофілософія
| 0,5
|
| 1. Пізнання як теорія відображення. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
2. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. Практика - основа і мета пізнання, критерій істини. Об’єктивність істини.
3. "Природа" як прояв буття. Біосфера. Ноосфера. Техносфера. Ідеї В.І.Вернадського про ноосферу, їхня актуальність у сучасних умовах.
4. Діалектичний взаємозв'язок природи і суспільства. Екологічні проблеми та шляхи їх вирішення.
| Співбесіда,
дискусія
| 5-3
| Суспільство як об’єкт філософії. Проблема людини в філософії. Концепції потреб людини.
|
|
| 1. Специфіка предмета соціальної філософії. Суспільне життя як єдність суспільного буття і суспільної свідомості.
2. Діалектика матеріального і духовного виробництва. Зростаюча роль сфери обслуговування, зокрема – торгівлі і громадського харчування.
3. Актуальність проблеми людини. Філософське розуміння людини. Антропосоціогенез. Людина як індивідуальність, особистість.
4. Концепції потреб. Теоретичне узагальнення концепції потреб у сфері готельно-ресторанного господарства.
| Співбесіда,
дискусія.
| 5-4
| Культура і цивілізація. Філософія релігії, моралі, мистецтва. Аксіологія
| 0,5
|
| 1. Поняття культури. Культура як міра розвитку людини. Суспільство і культура. Культура обслуговування.
2. Культура і освіченість, духовність, інтелігентність. Культура і демократія. Поняття цивілізації.
3. Філософія релігії, моралі, мистецтва як складові частини духовної культури людства.
4. Поняття і природа цінностей. Цінності в структурі соціуму.
| Співбесіда,
дискусія
| 5-3
| Разом за модуль 2
|
|
|
|
| 15-10
| Разом за курс
|
|
|
|
| 45-30
|
2.5. Завдання для самостійної роботи студентів
2.5.1. Форми та зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного опрацювання студентами.
Відповідно до засад кредитно-модульної системи організації навчального процесу, самостійна робота студента є однією з основних форм організації навчання оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов’язкових навчальних занять час.
Самостійна робота для студентів над навчальною дисципліною „Філософія” включає:
- опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу, який викладено;
- вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;
2.5.2. Завдання для самостійної роботи студентів
Назва теми курсу
| Обсяг годин
| Форми самостійної роботи
| Методи контролю
| Оцінка
max−min
балів
| | Д/в
| З/в
|
|
|
| | | | | | |
|
|
|
|
| Змістовий модуль 1. Філософія, її походження, проблематика і функції. Історичні типи філософії
| Філософія, її походження, проблематика і функції
|
|
| Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Предмет філософії. Філософські проблеми і напрямки.
| Опитування, дискусія на семінарському занятті
| Оцінювання під час семінарських занять
| Філософія Стародавньої Індії та Китаю
|
|
| Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Філософія у Стародавній Індії і Стародавньому Китаї.
| Опитування на семінарському занятті
| Оцінювання під час семінарських занять
| Антична філософія
|
|
| Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Філософія Стародавньої Греції, її космоцентричний характер. Внесок Арістотеля у скарбницю філософської думки.
| Опитування, дискусія на семінарському занятті
| Оцінювання під час семінарських занять
| Філософія Середньовіччя та Відродження
|
|
| Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Середньовічна філософія, її релігійний характер. Західноєвропейська філософія епохи Відродження (ХV-ХVІст.). Її антропоцентричний характер.
| Опитування на семінарському занятті. Проведення самостійної роботи за засвоєним матеріалом.
| Оцінювання під час семінарських занять
| Західноєвропейська філософія XVII-XX ст.
|
|
| Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Екзистенціальна філософія, її основні напрямки. Неопозитивізм. Сучасна релігійна філософія. Неотомізм, його еволюція, принципи, риси.
| Опитування, дискусія на семінарському занятті
| Оцінювання під час семінарських занять
| Історія української філософії X-XX ст.
|
|
| Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Філософські ідеї в Київській Русі (ІХ-ХП ст.). Філософія Г.Сковороди
Українська і російська філософії ХІХ-ХХ ст.
| Опитування на семінарському занятті. Проведення самостійної роботи за засвоєним матеріалом.
| Оцінювання під час семінарських занять
| Разом за модулем 1
|
|
|
|
|
|
Змістовий модуль 2. Філософське розуміння світу. Суспільна філософія
| Філософське розуміння світу: буття, матерія як вихідні категорії
|
|
| Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Категорія буття: її сенс і специфіка. Основні форми і діалектика буття. Проблема субстанції. Категорія матерії.
| Опитування, дискусія на семінарському занятті
| Оцінювання під час семінарських занять
| Діалектика та її альтернативи. Концепція розвитку. Свідомість.
|
|
| Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Діалектика як вчення про універсальні зв'язки і розвиток. Об'єктивна і суб'єктивна діалектики. Проблема свідомості в філософії. Свідомість як світ суб'єктивної реальності. Виникнення суспільних форм свідомості. Свідомість і мозок. Форми суспільної свідомості: політика, право, мораль, мистецтво, релігія.
| Опитування на семінарському занятті. Проведення самостійної роботи за засвоєним матеріалом.
| Оцінювання під час семінарських занять
| Пізнання. Наукове пізнання. Природа як предмет філософського осмислення. Екофілософія
|
|
| Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Пізнання як теорія відображення і людська діяльність. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Діалектичний взаємозв'язок природи і суспільства. Протиріччя в системі "суспільство-природа". Екологічні проблеми та шляхи їх вирішення.
| Опитування на семінарському занятті. Проведення самостійної роботи за засвоєним матеріалом.
| Оцінювання під час семінарських занять
|
Суспільство як обє’кт філософії. Проблема людини в філософії. Концепції потреб людини.
|
|
| Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Специфіка предмета соціальної філософії. Діалектика матеріального і духовного виробництва. Зростаюча роль сфери обслуговування, зокрема – торгівлі і громадського харчування. Актуальність проблеми людини. Філософське розуміння людини. Антропосоціогенез. Людина як індивідуальність, особистість. Концепції потреб. Практичне втілення концепції потреб у сфері готельно-ресторанного господарства.
| Опитування, дискусія на семінарському занятті
| Оцінювання під час семінарських занять
| Культура і цивілізація. Філософія релігії, моралі, мистецтва. Аксіологія
|
|
| Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Культура і освіченість, духовність, інтелігентність. Культура і демократія. Поняття цивілізації. Типи цивілізації. Філософія релігії, моралі, мистецтва як складові частини духовної культури людства.
| Опитування на семінарському занятті. Проведення самостійної роботи за засвоєним матеріалом..
| Оцінювання під час семінарських занять
| Прогрес і глобальні проблеми сучасності. Філософія науки та техніки. Філософія економіки
|
|
| Опрацювання лекційного матеріалу, виконання індивідуальних завдань. Самостійне вивчення питань. Єдність і багатоманітність світової історії. Діалектика добра і зла, прогресу, свободи і справедливості. Особливості наукового пізнання та його роль у сучасній техногенній цивілізації.
| Опитування, дискусія на семінарському занятті
| Оцінювання під час семінарських занять
| Разом за модуль 2
|
|
|
|
|
| Разом за курс
|
|
|
|
|
|
2.6. Завдання для індивідуальної роботи студентів денної форми навчання
2.6.1. Однією з головних форм індивідуальної роботи з курсу "Філософія" є написання рефератів. Навчальний реферат – це письмовий твір, в якому розкривається тема на основі присвячених їй наукових праць і джерел.
Теми рефератів наведено у робочій програмі, проте студент може вибрати тему, яка б відповідала його інтересам, і погодити її з викладачем.
Підготовку до написання реферату слід починати з вибору теми. Для розкриття теми потрібно звернутися до новітніх джерел, які дають можливість автору більш повно з’ясувати суть проблеми. Далі необхідно скласти план реферату за такою схемою: вступ, основна частина, висновки. У вступі автор обґрунтовує вибір теми, вказує актуальність, завдання написання реферату.
В основній частині, яка буде включати 2-3 питання, автор розкриває зміст проблеми, пропонує різні точки зору, теоретичні положення, факти, посилання, висловлює свою позицію. Основними критеріями реферату є логіка та аргументованість.
У висновках потрібно підвести підсумки, зробити висновки, подати список використаної літератури (не менше 4-ох джерел).
Кінцевим результатом процесу підготовки реферату є його оформлення належним чином. Він може бути надрукованим або розбірливо написаним. Його обсяг – до 20 сторінок рукописного тексту (15-20 друкованого).
З підготовленим рефератом можна виступити на семінарському занятті або захистити реферат. Захисту рефератів може бути присвячено окреме заняття. До захисту слід підготувати усний виступ, в якому аргументувати тему, основні положення, проаналізувати вивчені літературні джерела.
Реферат не може бути оцінений позитивно, якщо він написаний тільки на основі підручника або знятий з комп’ютерних мереж без індивідуального доопрацювання.
У разі відсутності студента на заняттях з поважної причини йому рекомендується виконати міні-реферат (обсягом до 5 сторінок) з однієї з зазначених тем за змістом відповідного практичного заняття, або вирішити міні-тест (оцінювання у балах за відповідне завдання).
2.5. Завдання для індивідуальної роботи студентів денного та заочного відділення
(індивідуальні контрольні завдання)
Найменування тем
| Обсяг,
години
| Форми
індивідуальної роботи
| Методи контролю
| Оцінка
min-max
балів
|
|
|
|
|
| Модуль 1.
Модуль 2.
|
| 1. Як функціонує філософія в системі культури.
2. Що таке світогляд. Особливості міфологічного світогляду.
3. Історичні типи світоглядів.
4. Проблемі, що вирішує філософія в епоху НТР.
5. У чому полягає космоцентризм філософії Стародавньої Греції.
6. Філософія і етичний раціоналізм Сократа, вплив на сучасність.
7. Вчення Платона і Аристотеля про світ, суспільство і державу, сучасні теорії держави.
8. Філософські ідеї в духовному житті Київської Русі (ІХ-ХП ст.), їх особливості та актуальність.
9. Гуманізм Відродження і сьогодення.
10. Киево-Могилянська академія – центр філософської думки в Україні у ХVII-ХVIII ст.
11. Філософські погляди Г.С.Сковороди, їх значення для духовного розвитку України
12. "Коперніканський переворот" І. Канта, сучасна наукова картина світу
13. Діалектичний метод і ідеалістична система Гегеля, сучасна точка зору
14. Т. Шевченко як мислитель, його роль та значення
15. Філософія техніки 20 століття (Л.Мамфорд), сучасні аспекти
16. Екзистенціалізм Альбера Камю та Жана-Поля Сартра, його актуальність.
17. Теорія "переоцінки цінностей" Ф. Ніцше, сучасні концепції етики та моралі
18. Культура і цивілізація (за О. Шпенглером), сучасний підхід.
19. Філософія психоаналізу Зигмунда Фройда. Концепція потреб людини.
20. Структурна антропологія 20 ст. (К.Леві-Строс, Л. Леві-Брюль), значення для культури людства.
21. Сучасні наукові уявлення про будову і властивості матерії.
22. Світогляд і наукова картина світу.
23. Категорія буття: її сенс і специфіка.
24. Категорії діалектики, їх місце і роль в науковому пізнанні.
25. Свідомість як вища форма відображення дійсності.
26. Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.
27. Екологічна проблема як глобальна проблема сучасності. Шляхи її вирішення.
28. Роль сфери обслуговування, зокрема торгівлі, туризму і громадського харчування в сучасному суспільстві, філософські виміри.
29. Гуманізація суспільних відносин як умови виживання людства.
Культура обслуговування в сфері торгівлі, туризму і громадського харчування, філософський аспект.
| Захист письмової роботи
| 15-10
|
|