Шкала перерахунку оцінок результатів контролю

знань студентів

 

 

Національна	Університетська	ЕСТS
5 (відмінно)	90-100 балів	А (відмінно)
4 (добре)	85-89 балів	В (дуже добре)
75-84 балів	С (добре)
3 (задовільно)	70-74 балів	D (задовільно)
60-69 балів	Е (достатньо)

 

 

2 (незадовільно)	35-59 балів	РХ (незадовільно) - з можливістю повторного складання блоку змістових модулів
1 -34 балів	Р (незадовільно) - з обов'язковим повторним вивченням блоку змістових модулів

 

4.2. Кожний блок змістових модулів обов'язково оцінюється. Студент повинен позитивно скласти модульний (проміжний) контроль. Незадовільні оцінки складання модульного контролю вважаються академічною заборгованістю, яка не може бути компенсованою за рахунок позитивного складання інших блоків змістових модулів.

4.23. Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни “Філософія”, формою підсумкового контролю якої є іспит, здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту).

Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

4.24. Іспити проводяться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань.

4.25. На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати окремі знання і застосувати їх при вирішенні практичних задач тощо.

4.26. Перелік питань, що охоплюють зміст програм дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми дисципліни і доводяться до студентів на початку семестру.

4.27. Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів (включно).

В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 20 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів).

4.28. Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 20 балів).

Якщо на іспиті студент набрав менше 20 балів, а отже отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

4.5. Технологія оцінювання знань студентів з дисципліни „Філософія”.

4.5.1. Оцінювання знань студентів при поточному контролі

4.5.1.1. З метою підвищення об’єктивності та оперативності педагогічної діагностики з дисципліни передбачено застосування таких взаємодоповнюючих форм поточного контролю: вибіркове опитування студентів на лекціях і семінарських заняттях (в тому числі за темами, винесеними на самостійне вивчення); перевірка рефератів; перевірка якості виконанням індивідуальних робіт; захист виконаних індивідуальних завдань; тестування за вивченими темами; опорний модульний зріз знань (таблиця 4.1). Підсумковий результат поточного контролю кожного змістового модуля оцінюються в діапазоні від 20 до 30 балів і складається із оцінки 4.5.1.2. та 4.5.1.3.

4.5.1.2. Оцінювання аудиторної та позааудиторної роботи студента здійснюється викладачем, який проводить практичні заняття. Оцінка за кожним модулем обчислюється як середнє арифметичне оцінок, які отримано студентом на практичних заняттях, за самостійну роботу та виконання індивідуальних завдань. За кожним модулем ця оцінка не може перевищувати 30 балів.

4.5.1.3. Організацію та проведення опорного модульного зрізу знань (поточного модульного контролю) здійснює лектор спільно з викладачами, що проводять практичні заняття. Підготовку дидактичних матеріалів для опорного модульного зрізу знань та оцінювання результатів контролю здійснює лектор. За кожним модулем ця оцінка не може перевищувати 30 балів.

4.5.1.4. Обчислення підсумкової оцінки поточного модульного контролю проводиться за середньою арифметичною оцінок 4.5.1.2. та 4.5.1.3. Вивчення дисципліни передбачає опанування двох змістових модулів. Для допуску до іспиту студент повинен набрати від 40 до 60 балів.

4.5.2. Оцінювання знань студентів при проведенні підсумкового контролю

Формою підсумкового контролю знань з дисципліни „Філософія” іспит.На іспиті знання теоретичного матеріалу розкриттям теоретичних питань, а практичні навички - вмінням стисло, логічно та обгрунтовано відповідати на питання екзаменаційного білету та розв’язувати тестові завдання.

Критеріями оцінювання знань студентів є ступень володіння теоретичним матеріалом та його практичним застосуванням, що оцінюється в діапазоні від 20 до 40 балів (включно) за такою шкалою:

4.29. До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту. Оцінки за іспит виставляються згідно з таблицею 4.2.

 

 

Таблиця 4.2. – Шкала перерахунку оцінок результатів контролю знань студентів.

Оцінка	Бали
5 (відмінно)	40-34
4 (добре)	33-27
3 (задовільно)	26-20
2 (незадовільно)	20-0

40 - 34 балів - студент повинен дати чіткі обгрунтовані відповіді на питання екзаменаційного білету і додаткові запитання викладача. Під час складання іспиту він має показати розуміння сутності питань, знання основних філософських теорій та актуальних проблем сучасної філософії, навички оперування філософськими категоріями і засобами філософського аналізу, уміння аналізувати філософські доктрини як складові загальної духовної культури людства, уміння пов’язувати набуті теоретичні знання з практичними вимогами, вміти обгрунтовувати та відстоювати власну думку на достатньому теоретичному рівні;

33 - 27 балів - студент отримує у разі недостатньо чітких та обгрунтованих відповідей на питання екзаменаційного білету і додаткові запитання викладача за умов виявлення ним розуміння сутності питань, знання основних філософських теорій та актуальних проблем сучасної філософії, навички оперування філософськими категоріями і засобами філософського аналізу, уміння аналізувати філософські доктрини як складові загальної духовної культури людства, уміння пов’язувати набуті теоретичні знання з практичними вимогами, вміти обгрунтовувати та відстоювати власну думку на достатньому теоретичному рівні;

26 - 20 балів - студентові, який дав недостатньо чіткі й обгрунтовані відповіді на питання екзаменаційного білету і додаткові запитання викладача, виявив плутанину в оперуванні філософськими категоріями і відсутність умінь використання засобів філософського аналізу, необхідно показати розуміння сутності питань, знання основних філософських теорій та актуальних проблем сучасної філософії, уміння аналізувати філософські доктрини як складові загальної духовної культури людства, уміння пов’язувати набуті теоретичні знання з практичними вимогами, вміти обгрунтовувати та відстоювати власну думку на достатньому теоретичному рівні;

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 20 балів).

Якщо на іспиті студент набрав менше 20 балів він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (студент під час відповідей на питання екзаменаційного білету і додаткові запитання викладача показав знання деяких аспектів філософських теорій та актуальних проблем сучасної філософії, але не виявив навички оперування філософськими категоріями і засобами філософського аналізу, уміння аналізувати філософські доктрини як складові загальної духовної культури людства, уміння пов’язувати набуті теоретичні знання з практичними вимогами, вміння обґрунтовувати та відстоювати власну думку на достатньому теоретичному рівні) тобто „2”, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

4.5.3. Перелік екзаменаційних питань

1. Ірраціональні тенденції у філософії ХІХ-ХХ ст. / “Філософія життя”, “фрейдизм”, “інтуїтивізм”/.

2. Проблема механізму розвитку. Закономірності зв’язку кількісних і якісних змін.

3. Давньокитайська філософія. Конфуціанство. Даосизм.

4. Основні проблеми філософії Відродження.

5. Теорія пізнання як філософська дисципліна.

6. Сутність проблеми співвідношення біологічного і соціального в людині.

7. Людина в екзистенціальному вимірі: проблема життя і смерті, сенсу життя, щастя.

8. Філософія про виникнення і сутність свідомості.

9. Ситуація у світі на початку XXI століття і її філософське осмислення.

10. Категорія буття, її філософський сенс.

11. Наука як специфічна форма людської діяльності.

12. Українська філософія у ХХ ст. (В.Винниченко, М.Грушевський, Д.Донцов, Д.Чижевський). Боротьба за відродження українського життя.

13. Відмінні риси і особливості середньовічної філософії. Дискусії щодо універсалій.

14. Суспільний та індивідуально-особистий зміст свідомості, їх взаємозв’язок.

15. Сутність та джерела наукових революцій.

16. Кант-основоположник німецької класичної філософії. Антиномії “чистого розуму”.

17. Людина як особистість. Соціальна роль особистості.

18. Джерела, рушійні сили і суб’єкти історичного процесу у філософії історії.

19. Філософія і політика.

20. Пізнання як предмет філософського аналізу.

21. Філософські погляди Арістотеля.

22. Основні ідеї Просвітництва (Вольтер, Руссо, Дідро).

23. Сутність проблеми свідомості і труднощі її вирішення.

24. Специфіка НТР в сучасних умовах, її філософський сенс.

25. Філософська думка в Росії в кінці Х1Х-ХХ ст.: протистояння марксистсько-раціоналістичної та релігійно-ідеалістичної тенденції (М.Г.Чернишевський, В.І.Ленін, Вол. Соловйов, М.Бердяєв).

26. Філософські ідеї Київської Русі.

27. Суспільна та індивідуальна свідомість, їх зміст і співвідношення.

28. Особливості і місце в історико-філософському процесі німецької класичної філософії (І.Кант, Г.Гегель, Л.Фейєрбах).

29. Суб’єкт і об’єкт пізнання, їх діалектика і взаємозв’язок.

30. Сучасні філософські уявлення про сутність людини.

31. Філософія та світогляд. Їхні складові та функції.

32. Теоцентризм середньовічної філософії в уявленнях про світ і людину (Августин Блаженний, Фома Аквінський та ін.).

33. Необхідність, закономірність і випадковість в суспільстві.

34. Сучасна наукова картина світу та її філософське осмислення.

35. Вчення про ідеї Платона. Його онтологія, гносеологія, етика, політика.

36. Діалектика як загальна концепція розвитку та її альтернативи.

 

37. Г.С.Сковорода, його життя та філософія.

38. Історія формування категорії “матерія”, сучасні уявлення про матерію.

39. Соціально-культурна обумовленість поняття “природа”. Історичні типи практичного і духовного відношення людини до природи.

40. Філософія французьких матеріалістів 18 століття.

41. Проблема критерія істини в філософії та науці.

42. Філософське розуміння культури.

43. Проблема істини і її вирішення в філософії. Істина та помилка.

44. Філософія про сутність людини. Значення комплексного підходу до її розуміння.

45. Екологічні проблеми сучасності. Особливості їх в Україні.

46. Джерела філософії (міфологія, релігія, життєвий досвід).

47. Проблема методу пізнання в філософії Нового часу (Ф.Бекон, Р.Декарт).

48. Суперечливий характер взаємовідносин природи і суспільства в сучасних умовах.

49. Рух, розвиток. Рух як спосіб існування матерії. Форми руху матерії, їх взаємозв’язок

50. Особливості античної філософії (досократики, софісти, Сократ).

51. Філософія, політика, сучасність. Орієнтація філософії на ідеї гуманізму.

52. Філософська сутність агностицизму.

53. Філософські погляди українських письменників Х1Х ст. (Микола Гоголь, Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко).

54. Емпіризм та раціоналізм: індуктивний, дедуктивний та гіпотетико-дедуктивний метод пізнання.

55. Творчо-перетворююча сутність свідомості і мислення.

56. Парні категорії діалектики, їх сутність та інтерпретація різними філософськими школами.

57. Суспільство як відносно самостійна сфера буття. Особливості філософського аналізу суспільних явищ.

58. Сенс проблеми свідомості і труднощі її вирішення.

59. Форми суспільної свідомості: їх виникнення і розвиток.

60. Сучасна філософія техніки. Процеси ентропії та негентропії.

61. Києво-Могилянська Академія – центр філософської думки в Україні у ХУП-ХУШ ст.

62. Структура філософського знання, розділи філософії.

63. Суспільна психологія і ідеологія.

64. Філософія Гегеля: система і метод.

65. Свобода особистості і її відповідальність.

66. Філософія у ХХ ст. Головні проблеми і тенденції.

67. Співвідношення понять "людина", "індивід", "індивідуальність", "особистість" як відображення специфіки біологічного, соціального і духовного в людині.

68. Практика і пізнання. Основні форми пізнання.

69. Суспільство як відносно самостійна сфера буття. Суспільне виробництво як основа суспільного розвитку.

70. Пізнання як предмет філософського осмислення.

71. Глобальні проблеми сучасності і шляхи їх вирішення.

72. Філософські концепції суспільства: пошук основоположних чинників змін і розвитку.

73. Методи і форми наукового пізнання.

74. Філософія екзистенціалізму (А.Камю, Ж:П.Сартр). Проблема взаємодії сутності та існування.

75. Проблема типології суспільства в сучасній філософії (співвідношення формаційного і культурно-історичного підходів).

76. Філософія і релігія: спільність і відмінність.

77. Природа як предмет філософського осмислення.

78. Прогрес і свобода в історії. Сучасна філософія історії.

79. Сучасні наукові уявлення про будову і властивості матерії, її зміст і методологічне значення.

80. Принципи, категорії і закони діалектики.

81. Зміст і гносеологічна обмеженість теорій які абсолютизують природний і демографічний чинник в суспільному житті.

82. Сучасна західна філософія: основні напрямки.

83. Структура знання. Діалектика чуттєвого і раціонального в пізнанні.

84. Прогрес і регрес в суспільстві.

85. Основні проблеми філософії: взаємовідношення світу і людини (онтологічний, гносеологічний, аксіологічний аспекти).

86. Марксистська філософія: основні ідеї і принципи.

87. Поняття цивілізація. Цивілізація і культура.

88. Філософія, її предмет і роль в житті особи і суспільства.

89. Гуманізм філософії епохи Відродження (М.Кузанський, Дж.Бруно, М.Копернік, Леонардо да Вінчі).

90. Вчення В.І.Вернадського про біосферу, ноосферу і сучасність.

 

	Зразок
		Форма № У – 5.09 Затв. наказом Мінвузу УРСР від 3 серпня 1984 р. № 253

ХДУХТ

(назва вищого навчального закладу)

Спеціальність 6.140101

Навчальний предмет Філософія Семестр 1 курс 2

Екзаменаційний білет № 11

1. Ірраціональні тенденції у філософії ХІХ-ХХ ст. / “Філософія життя”, “фрейдизм”, “інтуїтивізм”/.

2. Проблема механізму розвитку. Закономірності зв’язку кількісних і якісних змін.

3. Давньокитайська філософія. Конфуціанство. Даосизм.