ТОП 10:

Встановлення зв’язку з таблицею БД



Для створення інтерфейса користувача БД в середовищі Builder c++ 6 необхідно використати компоненти з сторінки DataControl (управління даними) , що забезпечують відображення даних на екрані, та сторінки Date Access (доступ до даних) для забезпечення зв‘язку набору даних з візуальними компонентами.

Головною компонентою, яку ми будемо використовувати для зв‘язку набору даних з візуальними компонентами є ТDataSourсe. Для кожного набору даних (таблиці або запиту) створюється об‘єкт DataSourse <n>, де n - номер об‘єкта. Всі об‘єкти класу ТDataSourсe прийнято розташовувати в одному модулі. Об‘єкт класу ТDataSourсe є з‘єднуючою ланкою між набором даних та множиною візуальних компонент, що відображають дані цього набору на формі.

До візуальних компонент найбільш використовуваних у роботі з БД відносяться наступні компоненти сторінки Data Control :

· TDBGrid - дозволяє представити дані у вигляді таблиці.

· TDBEdit - дозволяє відобразити поле набору даних доступне для редагування.

· TDBLabl - дозволяє відобразити поле набору даних не доступне для редагування.

· TDBLookup ComboBox - відображення значень одного поля у вигляді списку.

· TDBNavigator - компонент для забезпечення навігації по набору даних.

Для встановлення зв’язку з таблицею БД використовуються компоненти ТADOTable та ТDataSource, а для візуалізації та навігації таблиці компоненти ТDBGrid та ТDBNavigator.

Переносимо ці компоненти на форму та встановлюємо їх властивості. Для компоненти ТADOTable у властивості Conection встановлюємо ADOConection1 та в TableName вибираємо ім’я необхідной таблиці (в нашому випадку «Стать»), а властивість Active виставляємо в TRUE(це відкриває таблицю, і ми маємо можливість побачити данні нашої таблиці відразу, навіть не запускаючи клієнтського додатку на виконання). Для властивості DataSet компоненти ТDataSource обираємо ADOTable1(Рис. 4.3.4). В компонентах ТDBGrid та ТDBNavigator, у властивості DataSource встановлюємо DataSource1.

Рис. 4.3.4 – Під‘єднання таблиці БД до компоненти ADOTable1

Порядок формування інтерфейса роботи з БД:

· В середовищі Builder c++ 6 створюємо новий проект.

· На форму помістимо компонент ADOConnection1 та виконаємо під‘єднання до БД.

· На ту ж форму помістимо компоненти TADOTabl та TDataSourсe для кожної таблиці БД.

· Для кожного об‘єкта ADOTable у властивості Connection вкажемо ADOConnection1, у властивості Table Name виберемо назву таблиці, а у властивості Active виберемо True. Таким чином кожному об‘єкту ADOTable ми поставили у відповідність таблицю БД.

· Наступним кроком забезпечимо кожний об‘єкт ADOTable відповідним об‘єктом DataSourсe. Пара ADOTable<n> та DataSourсe<n> забезпечує зв‘язок кожної таблиці БД з візуальними компонентами. Для цього у властивості Data Set компоненти DataSourсe<n> виберемо ADOTable<n>. Зв‘язок встановлено.

· Дамо формі ім‘я DataModule.

· Створимо нову форму. Викликличемо програму Unit2, що описує Form 2. У розділі uses допишемо Unit1, що забезпечить зв‘язок з DataModule

· #include "work_bd.h"

· На форму 2 помістимо компоненту TDBGrid. У властивості Data Sourсe виберемо DataSourсe1. На формі з‘явиться таблиця з даними.

· Аналогічну процедуру виконаємо для всіх таблиць. Отримаємо проект з одним модулем управління та формами з виведеними данними.

Відношення один-до-багатьох для зв‘язаних таблиць

Відношення один-до-багатьох для зв‘язаних таблиць називають моделлю головний/підлеглий. Її визначають властивості MasterSource та MasterFields деякого об‘єкта ADOTable або ADOQuery:

· Для підлеглого об‘єкта Table властивість MasterSource вміщує назву DataSourсe з‘єднаного з головним об‘єктом Table. В той час, як для головного об‘єкта Table властивість MasterSource залишається порожньою.

· Властивість MasterFields для підлеглого об‘єкта Table вміщує рядок з назвою одного або декількох полів, що пов‘язують цей об‘єкт з головною таблицею. Для головної таблиці властивість MasterFields залишається порожньою. Якщо зв‘язуючих полів декілька, то слід відділити їх одне від одного за допомогою коми з крапкою. Слід також заповнити поля IndexFieldName або IndexName.

· Для відображення даних з зв‘язаних таблиць слід використати компоненти TDBGrid для кожної таблиці розташувавши їх на одній формі.

· Для навігації по даним використати компонент TDBNavigator.

Контрольоване введення даних - це забезпечення захисту інформації від помилок користувача при введенні даних. Для цього використовуються наступні методи:

· Використання компонент вибору замість компонент вільного введення даних (використання поля зі списком).

· Використання вхідних масок.

· Введення обмежень на рівні бази даних - правил валідації та значень по замовчуванню.

· Використання методу Cancel.

При роботі з таблицями редактор полів викликається шляхом подвійного натискування лівої клавіші миші, курсор якої знаходиться на зображені об‘єкта Table. Редактор полів має режими: AddFields, NewField та AllFields, які дозволяють сформувати бажаний набір даних з доступних полів таблиці. Також існує можливість створення нових полів. Кожне поле з набору полів представлене об‘єктом в класі форми. Для завдання властивостей полів використовується Інспектор об‘єктів. Add Field використовується для додавання в об‘єкт Table фізичних стовпців з набору даних. Якщо поле не додавати в редакторі полів, воно не буде виводитись на форму у об‘єкті, що відповідає візуальному компоненту.

 

 


ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

Загальні положення

В економічному розділі проводиться розрахунок витрат на створення автоматизованої інформаційної системи медичного діагностичного центру «Medical© control». Розробка проекту виконувалась за допомогою програмних засобів:

· C++ Builder 6 – програмування модулів.

· ER-win – створення схеми БД.

· BP-win – створення діаграм системи.

· BatchAccess – створення(генерація) файлу БД.

· RationalRose – створення діаграм системи.

· Dr. Explain – створення файлу довідки до програмного додатку «Medical© control».

· Microsoft Access – для управління БД.

Завданням розробки програмного продукту є створення додатку для автоматизованої роботи з базою даних медичного діагностичного центру(MDC.mdb), який повинен дозволяти користувачу:

· Додавати дані.

· Видаляти дані.

· Редагувати дані.

· Здійснювати пошук даних.

· Здійснювати фільтрацію даних.

· Здійснювати друк даних з фільтрацією або без неї.

· Підраховувати загальну зароблену суму за весь час та по певному дню по препаратам.

Програмний продукт має простий та зрозумілий для користувача інтерфейс взаємодії з користувачем.


Планування розробки інформаційної системи

При плануванні розробки автоматизованої інформаційної системи враховується витрачений час на аналіз предметної області, проектування системи та її тестування.

В етап проектування ІС входить:

· Визначення структури та форм вхідних та вихідних даних.

· Проектування інтерфейсу.

· Проектування схеми БД.

Таблиця 5.2.1 – Характеристика робіт з розробки системи

Найменування роботи Трудомісткість Виконавці Тривалість, днів
люд.- дні % до підсумку Спеціальність кільк., чол.
1 Визначення постановки завдання для виконання 3,64 Керівник проекту
2 Робота з довідковою літературою щодо технології 7.27 Програміст
3 Розробка програми (написання тексту програми та розробка інтерфейсу програми) 36.36 Програміст
4 Розробка модулів 14.55 Програміст
5 Компонування програми 9.09 Програміст
6 Розробка кошторису для поставленої задачі 10.91 Керівник проекту
7 Налагодження програми і впровадження програми в експлуатацію 18.18 Тестувальник
Разом 100,0    

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-16; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.193.85 (0.005 с.)