Формування шаблонів форм програми

Робота користувача починається з першою формою «Діагнози». Ця форма повинна забезпечувати виконання наступних операцій:

1. Створити новий запис;

2. Видалити запис;

3. Фільтрування записів;

4. Редагувати запис;

5. Пошук запису;

6. Виклик інших форм(Клієнти, Лікарі, Квитанції, Препарати);

7. Виклик довідки програми;

8. Виклик інформації про розробника;

9. Виклик вікна друку;

10. Вихід із програми.

Взаємодії користувача та автоматизованої інформаційної системи медичного діагностичного центр показана у додатку (номер додатка діаграма пслідовності).

При використанні команди «створити новий запис» ця операція розкладається на наступні дії:

1. Переміщення руки до миші, В;

2. Вказівка на розділ меню «Редагування», П;

3. Натиснення клавіші миші, М;

4. Вказівка на команду «Добавити дані», П;

5. Натиснення клавіші миші, М;

6. Вказівка на поле введення «Введіть код діагнозу», П;

7. Натиснення клавіші миші, М;

8. Натиснення клавіші клавіатури, К;

9. Вказівка на поле введення «Введіть термін», П;

10. Натиснення клавіші миші, М;

11. Натиснення клавіші клавіатури, К;

12. Вказівка на поле введення «Введіть термін лікування», П;

13. Натиснення клавіші миші, М;

14. Натиснення клавіші клавіатури, К;

15. Вказівка на кнопку, П;

16. Натиснення клавіші миші, М.

Отримуємо:В, П, М, П, М, П, М, К, П, М, К, П, М, К, П, М.

Відповідно до правил отримуємо:Д, П, М, Д, П, М, П, М, К, П, М, К, П, М, К, П, М.

Отримуємо загальний час:1,2 + 1,1 + 0,1 + 1,2 + 1,1 + 0,1 + 1,1+ 0,1 + 0,28 + 1,1 + 0,1 + 0,28 + 1,1 + 0,1 + 0,28 + 1, 1 + 0,1 = 10,44 секунд.

Інший варіант:

1. Переміщення руки до миші, В;

2. Вказівка на кнопку додати запис, П;

3. Натиснення клавіші миші, М;

4. Натиснення клавіші клавіатури, К;

5. Вказівка на поле, П;

6. Натиснення клавіші миші, М;

7. Натиснення клавіші клавіатури, К;

8. Вказівка на поле, П;

9. Натиснення клавіші миші, М;

10. Натиснення клавіші клавіатури, К;

11. Вказівка на кнопку зберегти запис, П;

12. Натиснення клавіші миші, М.

Отримуємо: В, П, М, К, П, М, К, П, М, К, П, М.

Відповідно до правил отримуємо: Д, П, М, К, П, М, К, П, М, К, П, М.

Отримуємо загальний час: 1,2 + 1,1 + 0,1 + 0,28 + 1,1 + 0,1 +0,28 + 1,1 + 0,1 +0,28 + 1,1 + 0,1 = 6,84 секунд.

При використанні команди «видалити запис» ця операція розкладається на наступні дії:

1. Переміщення руки до миші, В;

2. Вказівка на розділ меню «Редагування», П;

3. Натиснення клавіші миші, М;

4. Вказівка на кнопку «Видалення запису в Діагнози», П;

5. Натиснення клавіші миші, М;

6. Вказівка на поле введення (будь – яке поле), П;

7. Натиснення клавіші миші, М;

8. Натиснення клавіші клавіатури, К;

9. Вказівка на кнопку, П;

10. Натиснення клавіші миші, М.

Отримуємо:В, П, М, П, М, П, М, К, П, М.

Відповідно до правил отримуємо:Д, П, М, Д, П, М, Д, П, М, К, П, М.

Отримуємо загальний час: 1,2 + 1,1 + 0,1 + 1,2 + 1,1 + 0,1 + 1,2 + 1,1 + 0,1 + 0,28 + 1,1 + 0,1 = 8,68 секунд.

Інший варіант:

1. Переміщення руки до миші, В;

2. Вказівка на поле видалення, П;

3. Натиснення клавіші миші, М;

4. Вказівка на кнопку видалити запис, П;

5. Натиснення клавіші миші, М;

6. Вказівка на кнопку підтвердження видалення запису, П;

7. Натиснення клавіші миші, М;

Отримуємо:В, П, М, П, М, П, М.

Відповідно до правил отримуємо:Д, П, М, П, М, П, М.

Отримуємо загальний час:1,2 + 1,1 + 0,1 +1,1 + 0,1 +1,1 + 0,1 = 4,8 секунд.

При використанні команди «фільтрування записів» ця операція розкладається на наступні дії:

1. Переміщення руки до миші, В;

2. Вказівка на випадаючий список «фільтри», П;

3. Натиснення клавіші миші, М;

4. Вказівка на потрібну фільтрацію, П;

5. Натиснення клавіші миші, М;

6. Вказівка на поле фільтрування(поле введення), П;

7. Натиснення клавіші миші, М;

8. Натиснення клавіші клавіатури, К;

9. Вказівка на кнопку фільтрування, П;

10. Натиснення клавіші миші, М;

Отримуємо: В, П, М, П, М, П, М, К, П, М.

Відповідно до правил: Д, П, М, Д, П, М, П, М, К, П, М.

Отримуємо загальний час:1,2 + 1,1 + 0,1 +1,2 + 1,1 + 0,1 + 1,1 + 0,1 + 0,28 + 1,1 + 0,1 = 7,48 секунд (З використанням клавіші «Enter», загальний час буде 6,56 секунд).

При використанні команди «редагувати запис» ця операція розкладається на наступні дії:

1. Переміщення руки до миші, В;

2. Вказівка на запис, який потрібно редагувати, П;

3. Натиснення клавіші миші, М;

4. Натиснення клавіші клавіатури, К;

5. Вказівка на кнопку підтвердження зберігання даних в таблиці, П;

6. Натиснення клавіші миші, М.

Отримуємо:В, П, М, К, П, М.

Відповідно до правил: Д, П, М, К, П, М.

Отримуємо загальний час: 1,2 + 1,1 + 0,1 + 0,28 + 1,1 + 0,1 = 3,88 секунд.

При використанні команди «пошук запису» ця операція розкладається на наступні дії:

1. Переміщення руки до миші, В;

2. Вказівка на розділ меню «Пошук», П;

3. Натиснення клавіші миші, М;

4. Вказівка на пункт вибору видалення запису, П;

5. Натиснення клавіші миші, М;

6. Вказівка на поле введення, П;

7. Натиснення клавіші миші, М;

8. Натиснення клавіші клавіатури, К;

9. Вказівка на кнопку підтвердження, П;

10. Натиснення клавіші миші, М.

Отримуємо: В, П, М, П, М, П, М, К, П, М.

Відповідно до правил: Д, П, М, Д, П, М, П, М, К, П, М.

Отримуємо загальний час: 1,2 + 1,1 + 0,1 + 1,2 + 1,1 + 0,1 +1,1 + 0,1 + 0,28 + 1,1 + 0,1 = 7,48 секунд

При використанні команди «виклик інших форм» ця операція розкладається на наступні дії:

1. Переміщення руки до миші, В;

2. Вказівка на розділ меню «Таблиця», П;

3. Натиснення клавіші миші, М;

4. Вказівка на потрібний пункт підменю «Таблиця», П;

5. Натиснення клавіші миші, М;

Отримуємо: В, П, М, П, М.

Відповідно до правил: Д, П, М, Д, П, М.

Отримуємо загальний час: 1,2 + 1,1 + 0,1 + 1,2 + 1,1 + 0,1 = 6,8 секунд.

При використанні команди «виклик довідки програми», «виклик інформації про розробника», «виклик вікна друку» та «вихід із програми» ці операції розкладається на наступні дії:

1. Переміщення руки до миші, В;

2. Вказівка на розділ меню «Довідка», П;

3. Натиснення клавіші миші, М.

Отримуємо: В, П, М.

Відповідно до правил: Д, П, М.

Отримуємо загальний час: 1,2 + 1,1 + 0,1 = 2,4 секунд.

Проектування бази даних

Логічна структура БД

PLATINUM ERwin – могутній і простий у використанні засіб конструювання баз даних. Воно забезпечує високу продуктивність праці при розробці і супроводі додатків з використанням баз даних.

Протягом всього процесу – від логічного моделювання вимог до інформації та бізнес-правил, які визначають базу даних, до оптимізації фізичної моделі у відповідності з заданими характеристиками – ERwin дозволяє наочно відобразити структуру та основні елементи вашої БД.

ERwin – це не просто потужний засіб проектування, а й інструмент розробки, здатний автоматично створювати таблиці і генерувати тисячі рядків тексту збережених процедур і тригерів для всіх популярних СУБД. Революційна технологія Complete-Compare (Завершити-Порівняти) дозволяє організувати ітеративну розробку, підтримуючи постійну узгодженість моделі і бази даних. Завдяки інтеграції з популярними середовищами розробки програм, ERwin дозволяє прискорити створення додатків для обробки даних. ERwin полегшує проектування баз даних. Для цього досить створити графічну ER модель, що задовольняє всім вимогам до даних і ввести бізнес-правила для створення логічного моделі, яка відображає всі елементи, атрибути, відносини і угруповання. ERwin використовується для створення схеми бази даних(БД) та генерування коду БД для BatchAccess.

В ERwin можна також складати групи атрибутів, які не ідентифікують унікально екземпляри сутності, але часто використовуються для доступу до даних. Вони одержали назву інверсних входів. Одні і ті ж атрибути сутності можуть входити до декількох різних груп ключів.

Розглянемо вищесказане на прикладі сутності «Лікарі» (Рис. 3.2.1.1).

Рис. 3.2.1.1 – Приклад сутності

Серед всіх атрибутів даної сутності на роль первинного ключа можуть претендувати «Kod_likarya» і група атрибутів «Prizvushche_i_inicialu», «Kod_pasporty», «Tel_nomer» та «Misto_prozhivannya».

Очевидно що по своїй унікальності та не повторюваності первинним ключем повинен бути «Kod_likarya».

На діаграмі атрибути, що становлять первинний ключ, розташовуються у верхній частині прямокутника і відділяються від інших (що не входять в первинний ключ) горизонтальною лінією.

Група атрибутів «Prizvushche_i_inicialu», «Kod_pasporty», «Tel_nomer», «Misto_prozhivannya» може бути альтернативним ключем, проте навряд чи хто-небудь, що намагається найти інформацію про лікаря, знатиме, наприклад, код паспорту. А ось група атрибутів «Prizvushche_i_inicialu», «Tel_nomer», «Misto_prozhivannya», цілком можливе, достатньо часто використовуватиметься для цих цілей.

Якщо екземпляри сутності можуть бути унікально ідентифіковані без визначення її зв'язків з іншими сутностями, вона називається незалежною. Інакше сутність називають залежною. Залежна сутність відображається в ERwin прямокутником із закруглюючими кутами.

Зв'язок в ERwin потрактує як функціональна залежність між двома сутностями(зокрема, можливий зв'язок сутність з самою собою).

Якщо розглядати діаграму як графічне представлення правил наочної області, то сутність є іменниками, а зв'язки - дієсловами. Наприклад, між сутностями «Клієнти» і «Лікарі» існує зв'язок "складається з" («Клієнти» містять інформацію про «Лікарі»).

Для створення зв'язків між сутностями спочатку складемо опис даної предметної області за допомогою ряду щирих висловлень природною мовою.

Любий клієнт повинен містити дані про свого лікаря та дані про свій діагноз.

Кожна квитанція повинна містити дані про клієнта, про його діагноз. Квитанція повинна містити дані про препарати при умові, якщо клієнтом було придбано будь-який препарат.

Усі чотири зв’язки є зв’язками «один-до-багатьох». Таблиця «Препарати» і таблиця «Клієнти» є дочірніми таблиці «Квитанції». Таблиця «Діагнози» і таблиця «Лікарі» є дочірніми таблиці «Клієнти». Логічна модель(структура) БД навдено в додатку В(Рис. 39).

Генерація схеми БД

BatchAccess – утиліта командного рядка для управління базами даних формату MSAccess: створення, виконання SQL - скрипта, створення структури, наповнення таблиць SQL - скриптами, відновлення SQL - скрипта по базі, стиснення бази. BatchAccess використовується для створення БД, на основі генерованого коду на основі схеми БД із ERwin.

Генерацію схеми бази даних було зроблено для СУБД Access, використовуючи ODBC. Драйвер Microsoft ODBC для SQL Server - це ізольований драйвер, який надає API-інтерфейс, який реалізує стандартні інтерфейси ODBC з Microsoft SQL Server.

Цей сервер виконує обслуговування та управління базою даних, відповідає за цілісність і збереження даних, забезпечує операції введення-виведення при доступі клієнта до інформації.

Щоб спроектовану БД згенерувати в програму Access потрібно в ERwin активізувати команди меню Tasks -> Forward Engineer/Schema Generation -> Schema -> командна кнопка Preview, з`являється код генерації(Рис. 3.2.2.1).

Рис. 3.2.2.1 – Вікно генерації коду

Генерований код БД потрібно занести в BatchAccess та виконати наступні операції:

· DataBase -> Create -> (Зберегти під довільним ім’ям, наприклад, «MDC.mdb»);

· File -> New script -> (У вікно, що відкрилось, занести генерований код БД системою ERwin);

· File -> Save -> (Зберегти під довільним ім’ям, наприклад, «MDC.sql»);

· Натиснути клавішу F5 для остаточного генерування бази даних(Рис. 3.2.2.2).

База даних медичного діагностичного центру генерована.

Рис. 3.2.2.2 – Створення Бази даних

Результатом є генерований файл бази даних медичного діагностичного центру «MDC.mdb».

 

РЕАЛІЗАЦІЯ

Програмування і стиль

Програмування — процес проектування, написання, тестування і підтримки комп'ютерних програм.

У вужчому значенні програмування розглядається як кодування — реалізація у вигляді програми одного чи кількох взаємопов'язаних алгоритмів (у сучасних умовах це здійснюється з застосуванням мов програмування). У ширшому сенсі процес програмування охоплює і створення, тобто розробку, алгоритмів, і аналіз потреб майбутніх користувачів програмного забезпечення.

У широкому значенні програмування використовується у значенні створення програми дій або алгоритмів та навчання людей або пристроїв діяти за алгоритмами.

Мова програмування — це штучна мова, створена для передачі команд машинам, зокрема комп'ютерам. Мови програмування використовуються для створення програм, котрі контролюють поведінку машин, та запису алгоритмів.

Більш строге визначення: мова програмування — це система позначень для опису алгоритмів та структур даних, певна штучна формальна система, засобами якої можна виражати алгоритми. Мову програмування визначає набір лексичних, синтаксичних і семантичних правил, що задають зовнішній вигляд програми і дії, які виконує виконавець (комп'ютер) під її управлінням.

Стиль в програмуванні – це прийоми та правила написання коду, тобто тексту програми. Правила хорошого стилю – це результат колективного досвіду багатьох програмістів, в певному розумінні частина програмістського ремесла.

Основне правило хорошого стилю: програма повинна бути зрозумілою людям, бо саме вони використовують та супроводжують її роками.

Найбільш ефективним засобом полегшення розуміння програми є її коментування. Проте програмісти, особливо ті, кому не доводилося перевіряти чи модифікувати чужі (або навіть свої, але через порівняно великий проміжок часу) програми, часто уникають написання коментарів з метою економії часу.

Коментарі слід писати саме під час написання програми, бо з часом суттєві деталі програми можуть забутись. Можна вважати, що програма є добре відкоментованою, якщо при першому знайомстві з нею можна зрозуміти структуру програми, її суть і логіку роботи, лише переглядаючи керівні структури і читаючи коментарі, не аналізуючи детально оператори, які задають правила обробки даних.

Головне – не кількість коментарів, а їх якість. Коментарі мають допомагати читати програму. Вони зайві, якщо повторюють те, що й так зрозуміло з тексту програми, або просто шкідливі, якщо йому суперечать.

Використання пробілів і пустих рядків в тексті програми значно покращує її сприйняття. Для кращого сприйняття розбивайте текст на логічні фрагменти (абзаци), виділяючи їх порожніми рядками, наприклад, порожній рядок слушно використати після блоку визначення змінних у модулі.

Форматування тексту програми є свого роду коментарем до неї, тому використовуйте акуратні стовпчики там, де це можливо.

Ідентифікатори (імена змінних, констант, підпрограм, файлів), якщо вони вдало підібрані, можуть замінити або доповнити коментарі в програмі.

Отже, при виборі ідентифікаторів будемо керуватись наступними правилами:

· Ідентифікатори відбивають зміст, отже, потрібно використовувати загально прийняті або зрозумілі абревіатури, наприклад: col та row для індексів стовпчиків і рядків в двовимірному масиві; i,j для змінних циклів; min та max для позначення мінімуму та максимуму; cur та temp для позначення поточної та робочої змінних.

· якщо дозволяє мова програмування, використовуйте знак підкреслення, щоб візуально розділити ідентифікатор, складений з декількох слів, наприклад: max_len або file_name.

· Для ідентифікаторів підпрограм краще використовувати імена, що базуються на активній формі дієслова, наприклад: Input_Size або Print_Matr.

· Використовуйте великі літери на початку ідентифікаторів глобальних змінних, наприклад: Max_Size.

· Хоча більшість сучасних мов програмування дозволяє розміщувати в одному рядку програми декілька операторів, приймемо за правило: кожному оператору - окремий рядок програми. Це принаймні полегшує налагодження програми, адже інформація про помилку найчастіше вказує помилковий рядок в програмі, а не оператор в рядку.

· Використання дужок може стати корисним засобом покращення сприйняття програми. Краще використати зайві дужки у виразі, ніж міркувати над порядком виконання операцій у ньому згідно з їх пріоритетом.

· В багатьох випадках використання відступів дозволяє прояснити структуру програми. Службові слова, якими починається і закінчується той чи інший оператор, слід записувати на одній вертикалі, а всі вкладені у нього оператори – з деяким фіксованим відступом праворуч, приблизно на 2-3 позиції (менша кількість буде майже не помітною, а більша може ускладнити сприйняття). Корисно також помічати коментаріями кінець довгого вкладеного оператора.