Тема:Геодезичні роботи й інструменти

Методичні вказівки

для виконання самостійних робіт

з дисципліни «Залізничні станції та вузли»

для студентів спеціальності 5.07010103

“Організація перевезень і управління на залізничному транспорті”

 

2010 р.

Розроблено викладачем вищої категорії

Клюшник М.І.

 

Розглянуто та схвалено на засіданні предметної комісії ОП

Протокол № ___ від «____» 2010р

 

Голова ПК ОП ______________М. І. Клюшник

Анотація

Методичні рекомендації для виконання самостійних робіт з предмету «Залізничні станції та вузли», для студентів що вивчають дисципліну на другому та третьому курсі, спеціальності: «Організація перевезень і управління на залізничному транспорті».

Ці методичні вказівки допоможуть студентам при вивченні тем що виділенні для самостійного опрацювання.

Кожна самостійна робота повинна глибоко пророблятися студентами, для цього в кожній роботі наведені методичні вказівки. Якщо студенту недостатньо викладеного матеріалу в цій методичній рекомендації, то він може звернутися до книг які наведені в кожній самостійній роботі.

Студенти повинні засвоїти головні терміни та визначення, а також повинні відповісти на запитання для самоконтролю.

Засвоєний матеріал із самостійної роботи перевіряється викладачем на заняттях у вигляді різноманітних форм перевірки знань, а саме: індивідуальним або фронтальним опитуванням, тестуванням або технічним диктантом, а також при проведені семінарського заняття.

Методичні вказівки містять самостійні роботи що визначені в робочій програмі.

 

Теми для самостійного вивчення в 2 семестр 2 курс

 

1) 1.1.3 Геодезичні роботи та інструменти л.1 ст.5-6

2) 1.1.4 Повздовжній профіль колій л.1 ст.7-9

3) 1.2.2 Водовідвід із насипу л.1 ст.18-19

4) 1.2.3 Призначення земляного полотна л.1 ст.10-11

5) 1.2.4 Поперечні профілі земляного полотна л.1 ст.45-47

6) 1.2.5 Пересічення з автодорогами, споруди. л.2 ст.57-58

7) 1.2.7 Деформація земляного полотна л.1 ст.20-23

8) 1.2.8 Захист земляного полотна л.1 ст.23-24

9) 1.2.9 Полоса відводу л.1 ст.25-26

10) 1.2.10 Штучні споруди л.1 ст.25-32

11) 1.3.2 Рейки л.1 ст.33-34

12) 1.3.3 Рейкові стики л.1 ст.34-37

13) 1.3.4 Стикові кріплення рейок л.1 ст. 34-37

14) 1.3.5 Безстикова колія л.1 ст.37-38

15) 1.3.7 Рівнобіжний зсув міжколійя л.1 ст.39-41

16) 1.3.8 Угон колії л.1 ст. 42-44

17) 1.4.1Види габаритів л.1 ст.47-51

18) 1.4.4 Устрій рейкової колії на прямих ділянках л.1 ст.51-52

19) 1.4.5 Устрій рейкової колії у кривих ділянках л.1 ст.52-55

20) 1.6.8 Рейкові колії на прямих ділянках л.1 ст.53-54

21) 1.6.9 Рейкові колії на кривих ділянках л.1 ст.53-54

22) 1.6.10 Глухі схрещення, сплетіння колій л.1 ст.65-45

23) 3.1.2 Основні схеми роз’їздів та організація їх роботи л.1 ст.117-123

24) 3.1.5 Організація роботи обгінних пунктів. л.1 ст.123-124

25) 3.1.6 Колієві та допоміжні пости. л.1 ст.116

26) 3.1.8 Складення відомості стрілочних переводів та колій л.1 ст.116

27) 3.2.1 Призначення проміжних станцій л.1 ст.124

28) 3.2.5 Організація роботи станцій з подовжнім розташу-

ванням колій л.1 ст.125-130

29) 3.2.6 Організація роботи станцій з поперечним розташу-

ванням колій л.1 ст. 125-130

30) 3.2.7 Організація роботи проміжних станцій на двох колій-

них лініях л.1 ст.130-132

31) 3.2.8 Технічне оснащення проміжних станцій л.1 ст.132-135

 

Використана література

И.В.Савченко Железнодорожные станции и узлы Москва «Транспорт» 1980г.

 

Самостійна робота № 1.1.3

Тема:Геодезичні роботи й інструменти

План

1.Геодезія

2.Вимірювальні інструменти

3.Розрахунок відміток

л.1, ст.5-6

Методичні вказівки:

В даній темі розглядають геодезичні роботи й інструменти. Під час вивчання даної теми необхідно уяснити, що таке геодезія, які інструменти використовують для вимірів на місцевості, та що таке нівелір.

 

Геодезія — наука про виконання вимірів на місцевості для відображення земної поверхні, а також доріг, населених пунктів і інших споруд на планах і картах.

Інструментом для виміру різниці оцінок на місцевості служить нівелір з нівелірними рейками (мал. 1 ). Основними частинами нівеліра є: зорова труба, установлювана при вимірах за допомогою рівня в строго горизонтальне положення. Для визначення перевищення точки В над точкою А (мал. 1 ) у цих точках прямовисно ставлять рейки нульовою оцінкою вниз. Нівелір ставлять між ними посередині. Направляючи візирну вісь нівеліра послідовно на обидві рейки, роблять по них розрахунки а й b і знаходять перевищення: h = а — b.

Знаючи відмітку Н (абсолютну або умовну), точки А и перевищення h, одержують відмітку H₂ точки H₂= H₁.+h. Якщо по осі проектованої залізничної лінії відкласти в масштабі всі горизонтальні відрізки і їх вертикальні відмітки й ці відмітки з'єднати один з одним, то отримана ламана лінія буде являти собою поздовжній профіль напрямку А- В.

 

Рис. 1. Нівелір (а) і нівелірна рейка (б), нівелювання із середини (в)

 

Запитання для самоконтролю:

 

1.Яка наука називається геодезією? 2.Який інструмент використовують для виміру різниці оцінок на місцевості?

3.З яких частин складається нівелір?

 

 

Самостійна робота № 1.1.4

Тема:Повздовжній профіль

План

1.Роботи при прокладці залізничної дороги.

2.Знаходження нахилу.

3.Відмітки землі.

л.1, ст.7-9

Методичні вказівки:

В даній темі розглядають які роботи проводять при прокладці залізничної дороги. Під час вивчання даної теми необхідно уяснити, які ділянки бувають в залежності від напрямку руху і які бувають поздовжні профілі і відмітки землі, що таке нахил і як його знайти.

 

Нерівність земної поверхні при прокладці залізничної дороги вирівнюють зрізкою чи підсипкою землі. Тому повздовжній профіль лінії складається із горизонтальних та нахилих ділянок. В залежності від напрямку руху одна і та же ділянка може бути підйомом і спуском. Загальна назва нахилених ділянок – нахили. Нахил ί знаходиться як відношення:

ί= , тобто tg α - кута захила.

h

ί

ℓ

﴿ α

За основу береться відстань в 1000 м; тому крутизна нахилу прийнято вимірювати не градусами кута нахилу, а тисячними. Так якщо h=5м, то і=5м/1000 м=0,005 тисячні можна позначити цілим числом 0,005=5%_о з доданням знака (промілі) %_о.

Крутизна буває різною і від неї залежить допустима вага поїзда. Тому допустима крутизна на проектній ділянці є керівний нахил лінії. Він встановлюється в залежності від топографічних умов, маси і швидкості руху поїздів, об’єму перевезень, категорії лінії.

Розрізняють два види повздовжнього профілю це: нормальний і скорочений, які відрізняються масштабом.

Профіль складається з нижньої частини, яка називається сіткою, а верхня представляє собою профіль.

Відмітки землі на сітці показані як чорні відмітки, а проектуємий профіль як червоні відмітки. Різницю між чорними й червоними відмітками називають робочими відмітками. Вони показують висоту насипу, чи глибину виїмки. Всі розрахунки розпочинають із головної колії.

Запитання для самоконтролю:

1. Як вирівнюють крутизну нахилу?

2. З чого складається повздовжній профіль лінії?

3. Від чого залежить допустима вага поїзда?

4. Що розуміють під допустимою крутизною?

5. Від чого залежить допустима крутизна?

6. На кресленнях, що представляє собою профіль?

7. Що це чорні відмітки?

Самостійна робота № 1.2.2

Тема:Водовідвід із насипу

1.Водовідводні споруди.

2.Правила при будівництві водовідвідних споруд

3.Застосування лотків і канав для відводу води

л.1, ст.18-19

Методичні вказівки:

В даній темі розглядають водовідвід із насипу. Під час вивчання даної теми необхідно уяснити, від чого залежить міцність і стійкість земельного полотна, та яких правил треба дотримуватися при будівництві водовідвідних споруд.

Міцність та стійкість земляного полотна в значній мірі залежить від наявності водовідвідних споруд і їх справності.

Для відводу поверхневих вод від земляного полотна передбачено будівництво кюветів, канав, а земляне полотно повинно мати форму яка забезпечує відвід води безперешкодно. Полосу відводу планують так, щоб вода не застоювалась.

В нестійких ґрунтах, що погано утримують відкоси, а також в стиснених умовах замість відкритих канав застосовують водозбірні й водовідвідні лотки. Канави і лотки застосовують не тільки для відводу поверхневих вод, а і як дренажні споруди, призначені для відводу вод у понижені місця. Не радять будувати канави глибиною більше 1,5 м і лотки більше 2 м,тому що із збільшенням глибини збільшуються капітальні затрати на будівництво й обслуговування. Тому будують закриті дренажі замість канав і лотків. При заляганні ґрунтових вод від 6 до 10 м дренажі будують у вигляді галереї, а при глибині більше 10 м тунелі. Дно має нахил 3%_о і виводять її у понижені місця.

При пилкоподібних профілях вода в між кілля збирається в збірні залізничні котки різних розмірів. Зібрана вода потрапляє в поперечні підземні труби колектори і її виводять на поверхню землі.

При великій кількості опадів для полегшення стоку води до подовжніх лотків, а також для відводу води від централізованих стрілок застосовують між шпальні лотки.

На ділянках із крутим падінням води її відводять при допомозі швидко токів. Швидкотік це канави зі збірного бетону прямокутного типу. Щоб зменшити затрати застосовують перепади. Вони бувають одноступінчаті і багато ступінчаті.

 

Запитання для самоконтролю:

 

1. Від чого залежить міцність і стійкість земляного полотна?

2. Що роблять для відводу поверхневих вод від земляного полотна?

3. Де застосовують водозбірні й водовідвідні лотки?

4. Як використовують канави й лотки?

5. Як відводять воду з пилкоподібних профілів?

6. Де застосовують між шпальні лотки?

7. Де застосовують і що це швидкотік?

 

 

 

Самостійна робота № 1.2.3

Тема:Призначення земляного полотна, ґрунти

План

1.Земляне полотно.

2.Властивосты земляного полотна.

3 Грунти

л.1, ст.10-11

Методичні вказівки:

В даній темі розглядають призначення земельного полотна. Під час вивчення даної теми необхідно уяснити для чого служить земельне полотно, його властивості та призначення.

Земляне полотно служить підставою для укладання верхньої будови колії і являє собою смугу землі, сплановану відповідно до поздовжнього й поперечного профілів лінії, що забезпечують безпечний рух поїздів установленої маси з оптимальними швидкостями. Перш ніж укласти верхню будову колії, необхідно зняти рослинний шар, підсипати ґрунт у знижених місцях і зрізати його на височинах. Укосам земляного полотна додають форму схилу, що забезпечує стік води і не допускає осідання ґрунту. Для запобігання шляху від видування вітром і розмиву споруджують водовідвідні й зміцнювальні пристрої. Земляне полотно піддається значним впливам від поїздів і руйнується під впливом природних факторів.

Від стану й цілісності земляного полотна залежить справність, а отже, і надійна робота всього шляху. Земляне полотно повинно мати такі властивості, як висока міцність, надійність і довговічність, здатність витримати поїзне навантаження без яких-небудь руйнувань, надійна захищеність від дії води, що руйнує, вітру й інших природних факторів

Землянe полотно споруджують із грунтів, що володіють різними фізико-технічними властивостями (щільністю, пористістю, вологістю й ін.), від яких залежать надійність роботи й довговічність земляного полотна. Найкращими для земляного полотна є грубозернисті ґрунти (щебеневі, галькові, гравійні, крупно і середньозернисті піщані), що володіють високою несучою здатністю, добре пропускають воду, не змінюють своїх властивостей при насиченні водою й замерзанні. Однак ґрунти земної поверхні частіше представлені глиною або сумішшю її з піщаником і суглинками. Тому і земляне полотна приходиться в більшості випадків споруджувати саме з цих ґрунтів.

Для забезпечення вимог, пропонованих до земляного полотна, необхідно дотримувати наступні технологічні умови: земляне полотно споруджують з однорідних ґрунтів, відсипання виконується пошарно по 30—40 см. з наступним ущільненням ґрунту ковзанками або спеціальними машинами; форма земляного полотна повинна відповідати затвердженим поперечним профілям.

 

Запитання для самоконтролю:

 

1. Для чого призначене земляне полотно?

2. Що необхідно виконати перш ніж укласти земляне полотно?

3. Які властивості повинно мати земляне полотно?

4. З яких грунтів споруджають земляне полотно?

5. Які технологічні умови при будівництві полотна необхідно придержуватись?

Самостійна робота №1.2.4

Самостійна робота №1.2.9

Тема:Смуга відводу

План

1 Смуга відводу та її розміри

2 Ширина смуги відводу на перегонах

3 Границі смуги відводу

л.1, ст.25-26

Методичні вказівки:

В даній темі розглядають смугу відводу. Під час вивчення даної теми необхідно уяснити, що таке смуга відводу, які вона повинна мати розміри та для чого її використовують.

 

Для розміщення всіх залізничних споруд, станцій із усіма пристроями, захисних устроїв і лісонасаджень, службових і технічних будівель відводять ділянку землі, названу смугою відводу залізниці.

Ширину смуги відводу установлюють на станціях, роз'їздах і обгінних пунктах їх розвитку на 5-й рік експлуатації. В усіх випадках ця відстань повинна бути не менш 10 м від крайнього шляху.

На перегонах ширину смуги відводу рекомендується призначати відповідно до поперечного профілю земляного полотна, з урахуванням будівництва II головного шляху і прилягаючих до земляного полотна водовідвідних і інших споруд. У районах, з сніжними заметами, необхідно враховувати лісозахисну зону, а в місцях, з піщаними заметами,— зону закріплення пісків. В усіх випадках відстань від підошви насипу і брівки виїмки, а при наявності резервів, водовідвідних і нагірних канав — від цих споруд до границі смуги відводу встановлюється не менше 2 м, у виняткових випадках 1 м.

Границі смуги відводу позначають спеціальними покажчиками, що встановлюють друг від друга на відстані не більш 250 м і на кожнім вигині смуги відводу. Покажчик смуги відводу обсипають землею й обкопують по колу. Горбок, що утворився, покривають дерном.

 

Запитання для самоконтролю:

 

1 Що це смуга відводу?

2 Яка ширина смуги відводу на роздільних пунктах?

3 Яка ширина смуги відводу на перегонах?

4 Як позначаються границі смуги відводу?

 

Самостійна робота № 1.2.10

Тема:Штучні споруди

План

1.Призначення штучних споруд

2. Види штучних споруд

3.Штучні споруди на сучасному етапі

л.1, ст.25-32

Методичні вказівки:

В даній темі розглядають штучні споруди. Під час вивчення даної теми необхідно уяснити, що називається штучними спорудами та для чого вони призначені, дізнатись на які види поділяють штучні споруди, та які бувають мости за класифікацією та з чого складаються.

 

Під штучними спорудами розуміють устрої, що служать для прокладки залізничних ліній через ріки, канали, ущелини, гірські хребти, міські території; перетинання в різних рівнях залізничних ліній з автомобільними, трамвайними, тролейбусними шляхами, а також для проходу людей; для створення стійкості земляної полотнини, запобігання його від розмивів, і відводу в межах станційної площадки поверхневих вод.

Конструкції штучних споруд дуже складні і дорогі. Їхня заміна спричиняє велику перерву в русі поїздів необхідність будівництва тимчасових обходів, тому розраховують штучні споруди на тривалий термін експлуатації. Більш 90 % штучних споруд складають мости і труби.

Міст складається з пролітних будов, щоперекривають простір між опорами і являються основою для шляху, і опор, що підтримують пролітні будови і передають навантаження на ґрунт. Ділянки земляної полотнини, що примикають по обидва боки до мосту, називають підходами. Кінцеві частини підходів оформляють у вигляді конусів. Проміжні опори називають биками. Відстань між центрами опорних частин називають розрахунковим прольотом (L_р). Повна довжина мосту — відстань між крайніми гранями його підвалин, що стикаються з земляною полотниною.

Мости класифікують:

по числу прольотів - однопрогінні, двопрогінні і багатопрогонові;

по довжині — малі (до 25 м) середні (від 25 до 100 м), великі (від 100 до 500 м) і позакласні (більш 500 м);

по кількості шляхів — одноколійні, двоколійні і багатоколійні;

по типу пролітних будов: з їздою поверху, з їздою понизу і з їздою посередині;

по роду будівельних матеріалів — дерев'яні, металеві залізобетонні. Визначає цю класифікацію матеріал пролітної будови. Так, у металевих мостів опори можуть бути кам'яні, бетонні і залізобетонні.

Дерев'яні мости відрізняє простота конструкції і можливість використовувати місцеві матеріали. Вони дешеві і їх можна звести за короткий термін. Але вони недовговічні, небезпечні в пожежнім відношенні, трудомісткі в обслуговуванні.

Кам'яні мости відрізняє довговічність. Тому що камінь добре пручається стискальним зусиллям і погано працює на розтягання і вигин, таким мостам додають форму зводу. Через велику власну масу ці мости мало чутливі до збільшення маси поїздів і за багато років не вичерпали своєї несучої здатності. Однак велика трудомісткість і обмеженість довжини прольоту стали причиною того, що кам'яні мости зараз не будують.

Металеві мости складають близько 70 % довжини всіх марнотратів на залізницях. Їхнього достоїнства: невелика маса, висока міцність, однотипність деталей порівняно великий термін служби (60—70 років).

Останнім часом усе більш широко застосовують залізобетонні мости. Залізобетонні мости — основний тип малих мостів. Довжина типових пролітних будов від 2,55 до 15,8 м. При більшій довжині прольотів навантаження від власної маси виявляється настільки значною, що ускладнює будівельно-монтажні роботи.

На невеликих водотоках і суходолах улаштовують малі мости або труби, над якими споруджують звичайні насипи. При цьому труби, як правило, переважніше мостів (нижче вартість, простіше експлуатація). Труби застосовують кам'яні, металеві, бетонні і залізобетонні. В даний час використовують переважно збірні залізобетонні труби, що вимагають мінімальних будівельних і трудових витрат на будівництво й обслуговування. Залізобетонні труби бувають круглі і прямокутні. Якщо насипай низька (до 2 м) і улаштувати водопропускну трубу неможливо, споруджують залізобетонні лотки.

Перетинання станційних колій з іншими залізницями, трамвайними, тролейбусними лініями, швидкісними міськими магістралями здійснюється, як правило, у різних рівнях. У місцях інтенсивного пішохідного руху через шляхи з частим рухом поїздів або з великою маневровою роботою влаштовують пішохідні тунелі або мости.

Мінімальна ширина пішохідних тунелей 3 м, а пішохідних мостів- 2,25 м. Для пропуску поверхневих вод під станційними коліями споруджують мости, лотки або труби.

 

Запитання для самоконтролю:

1. Що це штучні споруди?

2. Що розуміють під штучними спорудами?

3. Які в основному застосовують штучні споруди?

4. З яких елементів складається міст?

5. Як класифікують мости?

6. Які бувають мости?

7. Які особливості дерев'яних, кам'яних, металевих, залізобетонних мостів їх, переваги та недоліки?

8. Коли застосовують труби?

9. Які бувають труби?

10. Як відбувається перетинання станційних колій з іншими видами транспорту?

 

 

Самостійна робота №1.3.2

Тема:Рейки

План

1.Зовнішній вигляд рейки.

2.Типи рейок.

3. Розмір рейок.

4.Дефекти рейок.

л.1, ст.33-34

Методичні вказівки:

В даній темі розглядають рейки. Під час вивчення даної теми необхідно уяснити, як виглядає, які мають розміри на які типи поділяються рейки, та через які дефекти рейки можуть вийти з ладу.

За формою поперечного перерізу рейка (мал. 68) нагадує двотавр. Поперечний переріз у виді двотавра.найкращим видом пручається вигину, що і потрібно в такій конструкції як залізнична колія. Оскільки в силу специфіки роботи верхня полиця

цього двотавра постійно й безпосередньо стикається з рухомим навантаженням. Верхня полиця зветься головка рейки, нижня — підошва, вертикальна стінка — шийка рейки.

Чим більше колісні навантаження й швидкості рухомого поїзда, що рухається по рейках, тим більше повинні бути показники опірності, що залежать від геометричних розмірів поперечного перерізу. Отже, повинні бути більші розміри поперечного перерізу. Зі збільшенням розмірів підвищується загальна вага рейки. Основною ознакою класифікації рейок є вага погонного метра рейки.

Основні типи рейок на дорогах загального користування — Р75, Р65 і Р50. Цифра, що знаходиться поруч із буквою Р, відповідає вазі погонного метра рейки.

Стандартна довжина рейок складає 25 м. Рейки можуть виходити з ладу по зносі і по дефектах. Зі шляху їх знімають після зносу на визначену припустиму величину. Величина ця може знаходитися в межах 6...9 мм.

Незважаючи на міри, прийняті останнім часом для поліпшення якості рейок, вони часто до встановленого по зносі терміну виходять із ладу по пороках і дефектам, а також через підвищений знос рейок.

Норми періодичності ремонтів шляху, а отже, і термінів служби рейок установлюють у залежності від пропущеного тоннажу. Рейки, зняті.після першого капітального ремонту, можна укласти на мало діяльних ділянки, або на станційні колії. Їх використовують після деякого ремонту, що полягає в наплавленні зношених кінців рейок, обрізку, зварюванню і т.п. Окремі рейки в залежності від їхнього стану можна укладати на ділянки шляху тієї ж вантажонапруженості, що і на тих ділянках шляху, де вони лежали до першого капітального ремонту.

Відповідно до встановлених норм рейки до першого капітального ремонту повинні пропустити не менш наступної кількості, млн. т брутто: 600... 650 для рейок Р75, 500 для Р65, 350 для Р50.

У кривих ділянках шляху рейки варто змінювати після пропуску не менш чим 350... 400 для рейок Р75, 250 для Р65, 175 для Р50. '

У даному випадку рейки можна перемінити до настання терміну капітального ремонту.

Дефекти, через які рейки виходять із ладу, можуть бути різні:

1. Викрашування металу, при недостатній міцності рейки, викрашування загартованого шару, наплавленого шару.

2. Тріщини в рейці через внутрішні надриви, недостатньої контактної міцності. Тріщини у звареному стику, у загартованому шарі, у місцях приварки рейкових з'єднувачів, по болтових отворах.

3. Розшарування головки чи шейки рейки.

4. Зминання головки рейки і бічний знос, зминання у звареному стику.

5. Хвилеподібний знос рейок.

6. Зламу рейки через дефекти металу, ударної дії коліс. Вигин рейки. Корозія рейок.

Основними заходами для продовження термінів служби рейок і запобіганню дефектів є поліпшення якості металу, наплавлення зношених кінців рейки, систематичне поліпшення поточного утримання колії.

 

 

Запитання для самоконтролю:

 

1. Яку форму нагадує рейка?

2. Назвіть складові частини рейки?

3. Які основні типи рейок застосовують на Укр. залізниці?

4. Яка стандартна довжина рейок?

5. Що роблять з рейками після першого капітального ремонту

6. Через які дефекти рейки виходять з ладу?

 

 

 

Самостійна робота №1.3.3, 1.3.4

Самостійна робота №1.3.5

Тема:Безстикова колія

План

1.Призначення безстикової колії.

2.Роз міри безстикових колій.

3.Зрівнювальні рейки.

л.1, ст.37-38

Методичні вказівки:

В даній темі розглядають безстикові колії. Під час вивчання даної теми необхідно уяснити для чого призначені, які мають розміри безстикові рейки, та для чого використовують зрівнювальні рейки.

 

Через наявність зазору, а також унаслідок того, що прогин у стику, де порушена безперервність рейкової нитки, більше ніж на іншій частині ланки, при проходженні коліс рухомого складу по стиках виникають значні ударно-динамічні впливи. Удари в стиках руйнівно діють на ходові частини рухомого складу й елементи верхньої будови колії і створюють додатковий опір руху поїздів. Це особливо виявляється на ділянках з високими швидкостями руху. Витрати праці на обслуговування стиків досягають 40 % усіх витрат на поточне обслуговування шляху. Скоротити число рейкових стиків у шляху дозволяє конструкція без стикової колії.

Довжина рейкових плітей залежить від розташування ізолюючих стиків і інших місцевих умов. Максимальна довжина батогів установлена 950 м, мінімальна — 250 м. Така довжина визначилася умовами транспортування безстикових рейкових плітей, що зварюють на стаціонарній і пересувній контактно-зварювальній машинах. Процес зварювання цілком автоматизований, а міцність звареного стику така ж, як і цілої рейки.

Безстикову колію укладають на прямих ділянках шляху й у кривих радіусом не менше 500 м. Перед укладанням безстикової колії безодні, осідання й інші дефекти земляної полотнини оздоровлюють, товщину баластового шару приводять у відповідність з типом верхньої будови колії. Баласт укладають щебеневий або з відходів азбесту. Шпали укладають у кількості не менше 1840 шт./км у прямих і положистих кривих і 2000 шт./км у кривих радіусом 2000 м і менше. Безстикова колія різко скорочує витрати на поточне утримування, істотно знижує опір руху поїздів. Усунення стикових скріплень на кожнім кілометрі шляху заощаджує 1;8 т металу.

Для регулювання зміни довжини рейкових плітей при зміні температури між батогами укладають два-три ланки рейок звичайної довжини, що на літній період заміняють укороченими. Ці ланки називають зрівнювальними рейками.

 

Запитання для самоконтролю:

1. Чому у стиках виникають значні ударно-динамічні впливи?

2. На що і як впливають удари в стиках?

3. Яка довжина рейкових плітей?

4. Де укладають безстикову рейкову колію?

5. Скільки шпал укладають на 1 км колії?

6. Для чого застосовують зрівнювальні рейки?

 

 

 

Самостійна робота № 1.3.7

Габарит С

На мал. 4.1 показане розташування будівель, споруд і пристроїв (крім мостів, тунелей, галерей і платформ) із зовнішньої боку крайніх шляхів перегонів і станцій.Як видно з обрисів габариту, ці будови повинні розташовуватися на відстані не ближче 3100 мм від осі крайньої колії. У виїмках, що заносяться сильно снігом, (крім скельних) і на виходах з них (на довжині 100 м) відстань від осі крайнього колії до внутрішнього краю опор контактної мережі й інших будов повинне бути не менше 5700 мм. В особливо важких умовах на знову электрфікуємих лініях відстань від осі колії до внутрішнього краю опор допускається не менше 2450 мм на станціях і 2750 мм — на перегонах.

Для ліній і ділянок доріг, де швидкості руху поїздів перевищують 160 км/год, габаритні норми встановлюють спеціальними вказівками МТ.

На відкритому рухомому складі вантаж (з урахуванням упакування і кріплення) повинний розміщатися в межах установленого МТ габариту навантаження. Для перевірки правильності розміщення вантажів у межах указаного габариту в місцях масового навантаження встановлюють габаритні ворота (мал. 4.3).

Громіздкі вантажі (будівельні конструкції, агрегати, кістяки великих верстатів і інші вантажі, не підлягаючі розбиранню), що не можуть бути розміщені на відкритому рухомому складі в межах габариту навантаження, називаються негабаритними і перевозяться з особливою обережністю порядком, встановленим МТ.

Вивантажені або підготовлені до навантаження вантажі повинні бути покладені і закріплені так, щоб габарит С не порушувався. Ці умови необхідно дотримувати для забезпечення безпеки руху поїздів.

 

 

 

 

Рис.2 Габарит рухомого складу Т

Рис.1. Габарит наближення будівель С

 

Рис. 4.1. Габарит наближення будівель С: _______лінія наближення пролітних будівель мостів, конструктивних елементів тунелів, галерей, платформ, настилів переїздів, індукторів локомотивної сигналізації, механізмів стрілочних переводів і розташованих у їхніх межах пристроїв сигналізації, централізації і блокування (СЦБ), а також споруджень і пристроїв, розташовуваних на міжколійях станцій, _____о_____ лінія наближення всіх знову споруджуваних будов і пристроїв, крім розташованих на шляхах, електрофікація яких виключена навіть при електрофікації даної ділянки залізничної лінії, у тому числі I—II—III—для перегонів, а також шляхів на станціях (у межах інженерних споруд), на яких не передбачається технологічна стоянка рухомого поїзда 1а-1б-11а-111а— для інших шляхів станцій. Розміри, показані у виді дробу, означають у чисельнику — для контактної підвіски з несучим тросом, у знаменнику — без несущого троса ____х___ лінія наближення споруджень і пристроїв для шляхів, електрифікація яких виключена навіть при електрифікації даного

ділянки залізничної лінії; ____. ____ лінія наближення будинків, споруджень і пристроїв (крім пролітних будівель мостів, конструктивних елементів тунелів, галерей, платформ), розташованих із зовнішньої сторони крайніх шляхів перегонів і станцій, а також в окремо лежачих шляхів на станціях, ______ ..____ лінія, вище якої на перегонах і в межах корисної довжини шляхів настанціях не повинне підніматися жодне пристрій, крім інженерних споруджень, настилів переїздів, індукторів локомотивної сигналізації, а також механізмів стрілочних переводів і розташованих у їхніх межах пристроїв СЦБ, ______ ... ______лінія наближення фундаментів будинків і опор, підземних тросів, кабелів, трубопроводів і інших не стосовних до шляху споруджень на перегонах і станціях, за винятком інженерних споруджень і пристроїв СЦБ у місцях розташування сигнальних і трансляційних точек,...... лінія наближення конструктивних елементів тунелів,поруччя на мостах, естакадах і інших інженерних спорудах.

 

Рис.2 Габарит рухомого складу Т:

….. тільки для сигнальних пристроїв,——•—— для виступаючих частин поручнів, підлокітників, козирків для стоку води і інше. У відкритому положенні паравани повинні вписуватися в обрис для сигнальних пристроїв.

 

Питання для закріплення лекції:

1 Для чого призначені габарити рухомого складу?

2 Що це габарит наближення будівель?

3 Де застосовують габарит наближення будівель С?

4 Де застосовують габарит наближення будівель Сп?

5 Що називають габаритом наближення будівель?

6 Що називають габаритом рухомого складу?

7 На якій відстані від осі колії влаштовують пасажирські платформи і усі будови?

8 Де і для чого установлюють габаритні ворота?

9 На якій відстані повинні розташовуватися будови при габариту С?

10 Які це негабаритні вантажі?

11 Якому з габаритів повинні відповідати вивантажені або підготовлені до навантаження вантажі?

 

 

 

Самостійна робота №1.4.4

Методичні вказівки

для виконання самостійних робіт

з дисципліни «Залізничні станції та вузли»

для студентів спеціальності 5.07010103

“Організація перевезень і управління на залізничному транспорті”

 

2010 р.

Розроблено викладачем вищої категорії

Клюшник М.І.

 

Розглянуто та схвалено на засіданні предметної комісії ОП

Протокол № ___ від «____» 2010р

 

Голова ПК ОП ______________М. І. Клюшник

Анотація

Методичні рекомендації для виконання самостійних робіт з предмету «Залізничні станції та вузли», для студентів що вивчають дисципліну на другому та третьому курсі, спеціальності: «Організація перевезень і управління на залізничному транспорті».

Ці методичні вказівки допоможуть студентам при вивченні тем що виділенні для самостійного опрацювання.

Кожна самостійна робота повинна глибоко пророблятися студентами, для цього в кожній роботі наведені методичні вказівки. Якщо студенту недостатньо викладеного матеріалу в цій методичній рекомендації, то він може звернутися до книг які наведені в кожній самостійній роботі.

Студенти повинні засвоїти головні терміни та визначення, а також повинні відповісти на запитання для самоконтролю.

Засвоєний матеріал із самостійної роботи перевіряється викладачем на заняттях у вигляді різноманітних форм перевірки знань, а саме: індивідуальним або фронтальним опитуванням, тестуванням або технічним диктантом, а також при проведені семінарського заняття.

Методичні вказівки містять самостійні роботи що визначені в робочій програмі.

 

Теми для самостійного вивчення в 2 семестр 2 курс

 

1) 1.1.3 Геодезичні роботи та інструменти л.1 ст.5-6

2) 1.1.4 Повздовжній профіль колій л.1 ст.7-9

3) 1.2.2 Водовідвід із насипу л.1 ст.18-19

4) 1.2.3 Призначення земляного полотна л.1 ст.10-11

5) 1.2.4 Поперечні профілі земляного полотна л.1 ст.45-47

6) 1.2.5 Пересічення з автодорогами, споруди. л.2 ст.57-58

7) 1.2.7 Деформація земляного полотна л.1 ст.20-23

8) 1.2.8 Захист земляного полотна л.1 ст.23-24

9) 1.2.9 Полоса відводу л.1 ст.25-26

10) 1.2.10 Штучні споруди л.1 ст.25-32

11) 1.3.2 Рейки л.1 ст.33-34

12) 1.3.3 Рейкові стики л.1 ст.34-37

13) 1.3.4 Стикові кріплення рейок л.1 ст. 34-37

14) 1.3.5 Безстикова колія л.1 ст.37-38

15) 1.3.7 Рівнобіжний зсув міжколійя л.1 ст.39-41

16) 1.3.8 Угон колії л.1 ст. 42-44

17) 1.4.1Види габаритів л.1 ст.47-51

18) 1.4.4 Устрій рейкової колії на прямих ділянках л.1 ст.51-52

19) 1.4.5 Устрій рейкової колії у кривих ділянках л.1 ст.52-55

20) 1.6.8 Рейкові колії на прямих ділянках л.1 ст.53-54

21) 1.6.9 Рейкові колії на кривих ділянках л.1 ст.53-54

22) 1.6.10 Глухі схрещення, сплетіння колій л.1 ст.65-45

23) 3.1.2 Основні схеми роз’їздів та організація їх роботи л.1 ст.117-123

24) 3.1.5 Організація роботи обгінних пунктів. л.1 ст.123-124

25) 3.1.6 Колієві та допоміжні пости. л.1 ст.116

26) 3.1.8 Складення відомості стрілочних переводів та колій л.1 ст.116

27) 3.2.1 Призначення проміжних станцій л.1 ст.124

28) 3.2.5 Організація роботи станцій з подовжнім розташу-

ванням колій л.1 ст.125-130

29) 3.2.6 Організація роботи станцій з поперечним розташу-

ванням колій л.1 ст. 125-130

30) 3.2.7 Організація роботи проміжних станцій на двох колій-

них лініях л.1 ст.130-132

31) 3.2.8 Технічне оснащення проміжних станцій л.1 ст.132-135

 

Використана література

И.В.Савченко Железнодорожные станции и узлы Москва «Транспорт» 1980г.

 

Самостійна робота № 1.1.3

Тема:Геодезичні роботи й інструменти

План

1.Геодезія

2.Вимірювальні інструменти

3.Розрахунок відміток

л.1, ст.5-6

Методичні вказівки:

В даній темі розглядають геодезичні роботи й інструменти. Під час вивчання даної теми необхідно уяснити, що таке геодезія, які інструменти використовують для вимірів на місцевості, та що таке нівелір.

 

Геодезія — наука про виконання вимірів на місцевості для відображення земної поверхні, а також доріг, населених пунктів і інших споруд на планах і картах.

Інструментом для виміру різниці