Науково-методичне обґрунтування теми

Медична сестра, фельдшер, акушерка – це ті медичні працівники, які перші стикаються з пацієнтами, які перебувають у станах, що загрожують життю.

Знання цієї теми, практичні навички, придбані на цьому занятті, дозволять медичній сестрі, фельдшеру своєчасно та кваліфіковано дати допомогу хворим у разі важких, загрозливих для життя, станів на догоспітальному етапі та в різних закладах охорони здоров’я.

Від чіткості, швидкості та повноти їх дій до прибуття лікаря залежить вихід з критичного стану.

План викладання лекційного матеріалу

Поняття гострої дихальної недостатності, причини виникнення, фізіологічні механізми компенсації, стадії розвитку.

Види гіпоксій.

Загальні принципи лікування гострої дихальної недостатності.

Сторонні тіла дихальних шляхів, клініка, діагностика, невідкладна допомога, правило Геймліха.

Стенозуючий ларингіт, причини, клініка, невідкладна допомога.

Странгуляційна асфіксія, причини, клініка, невідкладна допомога.

Утоплення, види, стадії, невідкладна допомога. Особливості утоплення в прісній, морській воді, у басейні (хлорована вода).

Напад бронхіальної астми, клініка, допомога.

Астматичний статус, причини виникнення, стадії, клініка, невідкладна допомога, загальні принципи лікування.

Аспіраційний синдром, клініка, невідкладна допомога.

Гостра дихальна недостатність (ГДН)

Це нездатність організму забезпечити адекватне його метаболічним потребам поступлення, перенесення кров’ю та засвоєння клітинами кисню і виведення з нього вуглекислого газу.

ГДН супроводжується гіпоксією і гіперкапнією.

Причини ГДН

1. Порушення центральної регуляції дихання:

• тяжка черепно-мозкова травма, набряк мозку,
• операції на мозку, інсульт або стиснення мозку,
• отруєння наркотичними або снодійними засобами.

2. Часткова або повна закупорка дихальних шляхів:

• перегинання шлангу наркозного апарату,

• западання язика при масковому наркозі,
• сторонні тіла дихальних шляхів,
• ларингоспазм, бронхоспазму, аспірація блювотних мас.

3. Порушення цілості дихальних шляхів та легень:

• травми грудної клітки,

• пневмоторакси (закритий, відкритий, напружений).

4. Порушення нервово – м'язової провідності:

• дія міорелаксантів, злоякісна міастенія, поліомієліт.

5. Слабкість дихальної системи:

в зв'язку з порушенням обмінних процесів у м'язах:

• гіпоксія; перитоніт; сепсис.

(Виснаження енергетичних ресурсів).

6. Ураження самої легеневої тканини:

• емфізема легень, набряк легень, пневмонія, шокова легеня.

Г і п о к с і я

Патологічний стан, пов’язаний з недостатнім надходженням кисню

в тканини або порушенням його утилізації у процесі біологічного окислення і накопичення в крові недоокислених продуктів розпаду.

Види гіпоксій

1. Гіпоксична:

• Порушення функцій ЦНС, периферичної НС, цілісності легеневої тканини, порушення прохідності дихальних шляхів, захворювання легеневої тканини, ателектази.

2. Гемічна:

• Анемія, отруєння чадним газом, гостра крововтрата.

3. Циркуляторна:

• Тяжкі захворювання ССС, набряки.

Г і п е р к а п н і я

Підвищений тиск вуглекислого газу в артеріальній крові

і тканинах організму.

К л і н і к а:

• Підвищення АТ.
• Аритмія.
• Підвищення салівації і бронхореї.
• Яскраво-червоний колір шкіри та слизових оболонок.
• Підвищена кровоточивість тканин (вуглекислий газ розширює капіляри).

Це може привести до набряку мозку.

	4 підвищення Т тіла до 38,5° С, біль при ковтанні, можливий напад ядухи 5 афонію або хрипкий голос, «гавкаючий» кашель
63. Ознака часткової закупорки дихальних шляхів стороннім тілом:	1 кашель зі свистячими звуками 2 пацієнт хапається за горло 3 кашлю немає 4 не дихає 5 не може говорити
64. Травматична асфіксія виникає при:	1 здавленні грудної клітки 2 повішенні 3 переломі ребер 4 утопленні 5 пораненні гортані
65. На ІV етапі мед сестринського процесу медсестра здійснює спостереження за хворим, якому проводять ШВЛ. Яка проблема (ознака) в першу чергу буде свідчити про обтурацію дихальної трубки мокротинням:	1 ціаноз шкіри 2 блідість шкіри 3 зупинка апарата 4 величина зіниць 5 відсутність свідомості
66. Якщо проводять інтубацію тра-хеї вигнутим клинком, то його кі-нець просувають до язико-надгор-танної складки і корінь язика під-німають догори. Після цього стає добре видно:	1 голосову щілину 2 вхід до стравоходу 3 підскладковий простір 4 мигдалики 5 піднебіння
67. Фельдшер ФАПу перевіряючи набір для трахеостомії виявив в наявності: скальпель гострокінце-вий, кровозупинні затискачі, голкотримач, гачок гострозубий, канюлю. Який інструмент відсутній в наборі:	1 розширювач Руссо 2 затискач Леєра 3 кусачки Дуаєна 4 гудзикуватий зонд 5 ножиці Лістера

 

Стадії гіпоксії (ГДН)

І Стадія (підвищене збудження)

• Почуття недостатності повітря. Ейфорія. Акроціаноз.
• Задишка 25-30 за 1 хвилину.
• Пульс 100-110 уд у хвилину. АТ в нормі або злегка підвищений.

ІІ Стадія (апатія або адинамічна)

• Збудженість, агресивність.
• Свідомість затьмарена, марення, галюцинації.
• Шкіряні покриви ціанотичні, вкрити рясним потом.
• Задишка 35-40 в 1 хвилину.
• Приймають участь у диханні допоміжні м'язи.
• Пульс 120-140 в 1 хвилину. АТ помірно або значне підвищений.

ІІІ Стадія (гіпоксична)

• Втрата свідомості (кома).
• Сухожильні рефлекси знижені, розслаблення сфінктерів прямої кишки, сечового міхура. Можливі судоми.
• Зіниці розширені, слабо реагують на світло.
• Задишка 40 у хвилину (аритмічне дихання – Чейн-Стокса, Кусмауля). Дихання може знизитись до 8 у хв.
• Пульс 160 в 1 хв. АТ низький.

ІУ Стадія (термінальна)

• Декортикація. Децеребрація.

• Зупинка дихання. Потім зупинка серця.

Інтенсивна терапія при ГДН

А. Забезпечення прохідності дихальних шляхів:

1. Попередження і ліквідація западання язика:

• перерозгинання голови; виведення уперед нижньої щелепи;
• введення повітроводу.

2. Туалет трахеобронхіального дерева:

• ефективний при інтубації і трахеостомії.

3. Покращення дренажної функції легень:

• положення Тренделенбурга на 40-60 хв кожні 6-8 годин;

• повертання набік кожні 2-3 години;
• вібромасаж грудної клітки;
• стимуляція кашлю (притиснення трахеї в ділянці яремної вирізки, введення в трахею розчинів за допомогою мікротра-хеостоми);

• інгаляції з відварами трав, трипсином, хімопсином – муколі-тиками).

4. При накопиченні в трахеї та бронхах в'язкої мокроти:

• лаваж трахеобронхіального дерева;

• лікувальна бронхоскопія.

Б. Ліквідація гіпоксії і гіповентиляції:

• оксигенотерапія, оксигеногеліотерапія,

• ГБО (гіпербарична оксигенація).

• Адекватна вентиляція – ШВЛ або допоміжна вентиляція легень.

В. Патогенетична терапія(лікування захворювання, що зумовлює розвиток ГДН):

• боротьба з інфекцією – антибіотики, сульфаніламіди, антигіста-мінні препарати;
• ліквідація бронхоспазму – адреналін, ізадрин, алупент - інгаляції, еуфілін, галідор, но-шпа;
• провідникові блокади; преднізолон, гідрокортизон.

При тяжкому стані:

• м'язова релаксація і ШВЛ на фоні наркозу і введен. седативних;

• знеболення – анальгетики, седативні;

• пункція, дренування плевральної порожнини з активною аспі-рацією (при накопиченні газу або рідини у плевральній порожн.

Г. Піддержуюча терапія

1. Підвищення стійкості до гіпоксії:

• гіпотермія;
• антигіпоксанти – рібоксин, панангін, ретаболіл, калію оротат;
• токоферолу ацетат, кальцію панганат, нікотинамід;
• рослинні адаптогени – золотий корінь, елеутерокок, левзея.

2. Стабілізація гемодинаміки:

• серцеві глюкозиди, корекція ОЦК; унітіол 5% - 5,0 в/м, в/в;
• антиарітмічні і вазоактивні препарати, які покращують метабо-лізм міокарду і реологічні властивості крові.

3. Вплив на обмінні процеси:

• вітаміни, коферменти; рібоксин, пентоксил; оротат калію.

4. Антигістамінні засоби:

• супрастин, фенкарол, димедрол, дипразин, тавегіл, діазолін.

5. Дезінтоксикаційна терапія:

• гемодез, полідез, макродекс.

58. Дитина 3-х р. під час прийман-ня їжі грав і сміявся. Раптово виник приступ кашлю. Дитина посиніла, наступила зупинка дихання. Виявити пріоритетну проблему пацієнта:	1 асфіксія 2 дисфагія 3 дисфонія 4 колапс 5 інфекційно-токсичний шок
59. Під час Вашого чергування до Вас прибігла схвильована мама і повідомила, що її дворічний син, який з опіком лівого плеча перебу-ває в хір. від., поклав до рота цу-керку- горошинку і раптом почав сильно кашляти і задихатися. Які невідкладні дії м/с повинні бути першочерговими з метою видален-ня стороннього тіла з верхніх дихальних шляхів:	1 удар по спині між лопатками (постукування) 2 удар по поперековій ділянці 3 змушувати дитину глибоко дихати 4 змушувати дитину затримувати дихання 5 дати випити води
60. Під час вживання їжі у пацієн-та виникла ядуха, хапається рука-ми за горло. При огляді шкірні покриви обличчя ціанотичні, при вдиху втягується яремна ямка. Яка найбільш доцільна дія медсестри:	1 зрушити з місця стороннє тіло 2 зробити штучне дихання 3 вимірювати АТ 4 проведення закритого масажу серця 5 підрахування пульсу
61. Хворий у коматозному стані, дихає через трахеостому. Чергова м/с реанімаційного відділення помітила, що дихання в нього стало частішим, з’явився ціаноз шкіри. Яке незалежне втручання може виконати медична сестра:	1 догляд за трахеостомічної трубкою 2 ввести спазмолітики 3 попередити западання язика 4 ввести серцеві засоби 5 налагодити інгаляцію зволоженого кисню
62. Проводячи І етап медсестрин-ського процесу (медсестринське обстеження) у 5-річної дитини з гострим стенозуючим ларинготра-хеїтом (несправжнім крупом), медсестра виявила:	1 початок раптовий, «гавкаючий» кашель, короткочасний напад ядухи, інспіраторну задишку 2 експіраторну задишку, початок раптовий, «гавкаючий» кашель, голос дзвінкий 3 дистонію, сухость, «дряпання» в глотці, «гавкаючий» кашель

53. Постраждалий із стороннім тілом верхніх дихальних шляхів знаходиться у свідомості і може підвестись. Який спосіб видалення застосує медична сестра:	1 метод черевних поштовхів 2 метод грудних поштовхів 3 вкладе на підлогу, відкриєте рот 4 проведе ШВЛ 5 порадить потерпілому самостійно видалити стороннє тіло
54. При патронажі дитини, 5 років, дільнична медична сестра випад-ково стала свідком потрапляння ґудзика у верхні дихальні шляхи дитини. Термінові дії медичної сестри:	1 видалити стороннє тіло ударом по спині або компресією живота 2 дати випити багато води 3 викликати ШМД 4 заспокоїти батьків, викликати ШМД 5 виконати трахеостомію
55. Під час вечері потерпілий раптово перервав енергійну розмову на півслові, схопився на ноги, руки судомно охоплюють шию, обличчя синіє і набрякає на очах. Ви повинні в першу чергу виконати наступні дії:	1 застосувати прийом Геймліха 2 ударити потерпілого між лопатками 3 проводити ШВЛ методом «рот до рота» 4 намагатись проштовхнути сто-роннє тіло глибше в дихал. шляхи 5 здійснити трахеостомію
56. З води витягли тіло жінки, яка ще 5 хв тому стрибнула в воду з вишки. У постраждалої шкіра сіро – бліда, свідомість відсутня, не визначається пульс над магістраль-ними судинами. Який вид утоплен-ня має місце в даному випадку:	1 синкопальне утоплення 2 механічне утоплення 3 асфіксичне утоплення 4 рефлекторне утоплення 5 справжнє утоплення
57. У дитини 2-х років на фоні ГРВІ ніччю виник приступ гавка-ючого кашлю, інспіраторна задиш-ка у покої. Дихання шумне. В акті дихання приймають участь допо-міжні м’язи грудної клітки. Шкірні покрови бліді. Які невідкладні заходи повинна провести м/с:	1 шпателем нажати на корінь язика 2препарати, що знижують температуру тіла 3 щадяча дієта 4 придати дитині підвищене положення 5 спостереження педіатра

 

 

6.Покращення нереспіраторних функцій легень:

1. Активація імунітету:

• тактивін 0,01% - 1,0 п/ш; тімалін 0,01 в/м; декаріс 0,15 таб.;
• натрію нуклеат 2% - 20,0 в/м.

2. Старанне видалення мокроти.

3. Покращення реологічних властивостей крові:

• гепарин, трен тал, саліцилова кислота, індометацин;
• низькомолекулярні декстрани.

4. Корекція водно-електролітного обміну та КОС (кислотно-основного стану).

У т о п л е н н я

Справжнє утоплення

Більшість потерпілих під водою рефлекторно затримують дихання.

Однак через деякий час внаслідок гіперкапнічної стимуляції дихального центру вони мимовільно починають здійснювати дихальні рухи.

Рідина безперешкодно проникає у легені.

Утоплення в прісній воді

Прісна вода гіпоосмолярна по відношенню до плазми. Тому легко ди-фундує через альвеоло-капілярну мембрану в кров'яне русло, збільшую-чи об'єм циркулюючої крові. Поступлення у кров 1500-2000 мл води на фоні гіпоксії призводить до зупинки серця. Гемоліз та гіперкапнія – до-даткові фактори зупинки серця.

Утоплення у морській воді

Внаслідок градієнта осмотичної концентрації рідка частина крові пере-міщується з судинного русла у бронхи та трахею.

Руйнує сурфактант і викликає клініку набряку легень.