І ступінь - катаральна форма

Клініка

• Дитина неспокійна, періодично виникають утруднене дихання і гавкаючий кашель.
• Під час видиху не втягуються підключичні та яремна ямки.
• Видих подовжений.

Лікувальні заходи

• Гірчичники на грудну клітку і ділянку гортані.
• Гарячі ножні ванни 3-4 рази на добу.
• Загальні гірчичні ванни з поступовим підвищенням Т до 39-40⁰С; після ванни – напівспиртовий компрес на грудну клітку.
• При неефективності: в/в 10 мл 40% р. глюкози, 3,5 мл 10% р. кальцію глюконату (проти набряку), 0,1 мл 1% р. димедролу (антигістамінний та седативний ефект), 5-10 мг/кг гідрокорти-зону (проти набряку), 1-2 мл 2,4% р. еуфіліну, 0,5 мл 2% р. но-шпи, 0,1 мл 5% р. ефедрину (розслаблення м’язів бронхів).

 

 

	4 почати ШВЛ 5 налагодити інгаляцію кисню з піногасником
12. У пацієнта в поза лікарняних умовах, внаслідок укусу оси, виник гострий набряк гортані з асфіксією. Ваші дії в цій ситуації:	1 зробити конікотомію 2 зробити трахеостомію 3 провести прийом Геймліха 4 вивести нижню щелепу 5 максимально розігнути голову
13. У пацієнта після утоплення відсутнє дихання та пульсація на сонних артеріях. Які Ваші дії:	1 очистити ротову порожнину, почати реанімаційні заходи 2 виділити воду з легень натиску- ванням на грудну клітку 3 видалити воду з шлунка, натис- куванням на епігастрал. ділянку 4 дати понюхати нашатирн. спирт 5 нічого не робити
14. У хворого, який страждає на гіпертонічну хворобу, раптово розвинулася втрата свідомості, дихання часте, хрипле. Яка перша допомога:	1 бокове положення, повітропровід 2 введення кордіаміну 3 введення лобеліну 4 введення аміназину 5 положення з опущеним головним кінцем
15. У хворого з трахеостомою не-обхідно провести санацію трахео-бронхіального дерева. Тривалість одномоментного відсмоктування повинна складати не більш:	1 15 секунд 2 10 секунд 3 20 секунд 4 25 секунд 5 30 секунд
16. Хворий скаржиться на нестачу повітря, головний біль, збуджений, напружений, шкіра холодна, бліда, волога, легкий ціаноз слизових обуло-нок, нігтів. АТ підвищений, тахікардія. Яка стадія гострої дихальної недостатності:	1 І стадія 2 ІІ стадія 3 ІІІ стадія 4 ІУ стадія 5 У стадія
17. У хворого свідомість сплутана, проявляється агресивність, рухове збудження. Виражений ціаноз шкіри. АТ підвищене, тахікардія,	1 ІІ стадія 2 І стадія 3 ІІІ стадія 4 ІУ стадія

	3 діабетична кома 4 уремічна кома 5 все перелічене
6. Для попередження кисневого голодування тканин застосовують гіпербаричну оксигенація, при якої кисень вводять під тиском:	1 3 атм. 2 5 атм. 3 2 атм. 4 1 атм. 5 0,5 атм.
7. Що робити при западанні язика:	1 будь-який прийом з перелічених 2 голові хворого придати поло- ження, як при штучному диханні «рот до рота» 3 висунути нижню щелепу вперед 4 ввести повітровід 5 покласти на бік або на живіт з повернутою на бік головою
8. При анафілактичному набряку гортані краще за всього для конікотомії застосовувати:	1 іглу Дюфо великого діаметру 2 іглу Дюфо малого діаметру 3 скальпель 4 іглу Біра 5 іклу Касирського
9. З якої маніпуляції починається невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності:	1 туалету дихальних шляхів 2 кисневої терапія 3 лужної терапії 4 відволікаючої терапії 5 введення еуфіліну
10. Яку першу дію при гострій дихальній недостатності повинна виконати медсестра:	1 звільнити дих. шляхи від слизу 2 ввести ліричну суміш 3 поставити гірчичники 4 надати підвищеного положення 5 ввести кардіотонічні засоби
11. У хворого астматичний статус, часті інгаляції з кишенькового інгалятора неефективні. Яку допомогу необхідно надати:	1 налагодити інгаляцію кисню, ввести еуфілін 2,4% - 10 мл, преднізолон 60 мг 2 продовжити інгаляцію з кишенькового інгалятора 3 ввести розчин папаверину з ди- базолом

• Зазначені заходи є провідними під час подання допомоги удома.
• У стаціонарі або на етапі швидкої допомоги на перший план виходить медикаментозна терапія, а відтяжні процедури стають допоміжними заходами.

ІІ ступінь - фібринозна форма

• Різко утруднений вдих,
• стридорозне дихання,
• грубий гавкаючий кашель,
• втягування міжреберних проміжків, акроціаноз.

Лікувальні заходи

• Ті ж самі заходи, повторюють.
• Розчин ефедрину не застосовують!
• Інгаляції підігрітого, зволоженого кисню і суміші: 50 мл 1,5% р. натрію гідрокарбонату, 5 мг хімотрипсину або трипсину (для розрідження кірок і згустків), 50 мг гідрокортизону, антибіотики.
• Інгаляцію ліків можна передувати з інгаляціями настоїв ромашки, шавлії, безсмертнику, листя евкаліпту або цибулі.
• Обов’язкова госпіталізація у відділення інтенсивної терапії.
• Застосування ефедрину на тлі акроціанозу небезпечне (посилює периферичний спазм судин і поглиблює гіпоксію).
• Інгаляції можна застосовувати при 1 ступені тяжкості ларинго-трахеобронхіту (коли є можливість).

ІІІ ступінь - фібринозно-некротична форма

• Збудження або спутана свідомість,
• тотальний ціаноз, гавкаючий кашель, що майже не припиняється,
• різке западання всіх піддатливих ділянок грудної клітки,
• дихання парадоксальне, майже не прослуховується,
• АТ знижений, тахікардія.

Лікувальні заходи

• Термінова інтубація трахеї або трахеостомія + ті самі заходи, що вживають при І та ІІ ступені тяжкості. ШВЛ з регулярною санацією дихальних шляхів електровідсмоктувачем.
• Для розрідження густого липкого слизу, звільнення дихальних шляхів від фібринозних нашарувань необхідно постійне крапель-не введення в отвір трахеї крізь інкубаційну трубку або трахео-стомічну трубку вищеназваної суміші.

 

• Інгаляція 100% кисню без попередньої інтубації або трахеостомії може призвести до пригнічення дихального центру і зупинки дихання.
• Насамперед, забезпечують прохідність дихальних шляхів, а потім дають кисень.

ІУ ступінь - флегмонозна форма

Клініка

• Непритомність,
• судоми,
• сірий колір шкіри і слизових,
• гіпотензія, брадикардія,
• агональне дихання,
• широкі зіниці.

Лікувальні заходи

• Ті ж самі заходи, що й при ІІІ ступені тяжкості патології.
• Майже все необхідне для проведення екстрених реанімаційних заходів.

Техніка трахеостомії

Після обробки операційного поля в асептичних умовах хірург пальцями фіксує гортань i строго по середній лінії шиї, починаючи пiд виступом щитоподібного хряща, робить розтин, довжиною 4-5 см.

Розсікає шкіру, підшкірну жирову клітковину та апоневроз.

Далі тупим шляхом відпрепаровує персневидний хрящ i гострим гачком відтягує його доверху i вперед.

По нижньому його краю робить поперечний розтин фасції, яка покриває перешийок щитоподібної залози.

Далі тупим гачком відтягує його вниз. Оголену трахею проколює та піднімає однозубим гачком і розсікає два її кільця.

В розріз вводить розширювач Труссо і між його браншами вставляє трахеостомічну трубку.

У деяких випадках для введення трубки в трахеї можна вирізати овальний отвір. Діаметр отвору повинен бути не більшим за третину діаметра трахеї.

На шкіру накладають 2-3 шви, асептичну пов’язку.

Трубку за допомогою марлевих смужок фіксують за шию.

 

Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою

№	Завдання	Вказівки до завдання	Самостійна запис студ.
	Фізіологія дихання Класифікація гіпоксії. Клінічна картина, допомога Оксигенотерапія: методи, показання, токсична дія кисню	Вивчити Законспектувати   Перелічити методи та показання оксигенотерапії

 

Тестовий контроль