Особливості реанімаційних заходів

• За наявності мінімальних ознак життя – терміново звільнити потерпілого від зашморгу. Покласти на жорстку поверхню.
• Верхня частина тулуба повинна бути розташована на підвищенні.
• При проведенні реанімаційних заходів треба пам'ятати про можливі пошкодження органів шиї:
• перелом хрящів; перелом під'язикової кістки;
• розрив і набряк гортані.
• Ці ушкодження є показанням для трахеостомії.

Аспіраційний синдром

• Розвивається внаслідок аспірації води у разі утоплення, твердих і м'яких частинок у разі регургітації і блювання.

• Регургітація – пасивне надходження шлункового вмісту в стравохід, зумовлене збільшенням внутрішньошлункового тиску.

Внаслідок цього розвивається:

• кислотно - аспіраційний пневмоніт (шлунковий сік);

• інфекційні захворювання легень (бактерії з шлунка);

• обтурація бронхів – механічна асфіксія, ателектази.

К л і н і к а

• Приступоподібний кашель.

• Задишка астматоїдного характеру.

• Ларингоспазм. Бронхоспазм. Ціаноз.

Інтенсивна терапія при аспіраційному синдромі

• Пацієнт повинен лежати в лівому напівбічному або горизон-тальному положенні.
• У такому разі вміст шлунка стікає по задній стінці глотки у лівий кут рота, минаючи гортань.

збуджена. Про який невідкладний стан слід думати:	3 ларингоспазм 4 гострий бронхіт 5 бронхіальна астма
37. Вкажіть препарат, який необ-хідний для надання невідкладної допомоги у разі судом:	1 ГОМК 2 анальгін 3 ергокальциферол 4 преднізолон 5 відехол
38. Постраждала 20 р., витягнута з холодної річкової води через 10 хв після утоплення без ознак життя. Шкіра бліда. Дихання немає. Пульс на сонній артерії відсутній. Яка послідовність ваших дій:	1 почати проводити СЛР 2 викликати ШМД 3 признати постраждалу мертвою 4 викликати міліцію 5 дати понюхати серветку, змочену нашатирним спиртом
39. У дитині 1,5 років під час гри раптово розвинувся напад судом-ного кашлю на фоні повного здо-ров’я. З’явилась задишка, яка по-силюється при неспокої і повніс-тю зникає під час сну. На Р-граф. емфізема. Ваш попередн. діагноз:	1 стороннє тіло дихальних шляхів 2 гострий бронхіт 3 пневмонія 4 приступ несправжнього крупу 5 приступ бронхіальної астми
40. Поте6рпілого витягли з води через 5 хв після утоплення. Пульс на сонних артеріях, самостійне дихання відсутні. Зіниці широкі, на світло не реагують. З чого розпочнете надання невідкладної долікарської допомоги:	1 видалення води з дихальних шляхів 2 прекардіального удару 3 непрямого масажу серця 4 виклику швидкої допомоги 5 введення строфантину
41. При синкопальному утопленні реанімація може бути ефективною, якщо потерпілий знаходиться під водою не більше:	1 20 хвилин 2 25 хвилин 3 30 хвилин 4 35 хвилин 5 40 хвилин
42. При справжньому утопленні реанімація може бути ефективною, якщо потерпілий знаходиться під водою не більше:	1 3-5 хвилин 2 10-12 хвилин 3 12-15 хвилин 4 15-18 хвилин 5 20-22 хвилин

30. Під час патронажу медичної сестри у 8-місячної дитини з’явився приступ ларингоспазму. Які дії повинна прийняти медична сестра:	1 натиснути на корінь язика 2 ввести жарознижувальні пр-ти 3 содово – трав’яні інгаляції 4 застосувати міхур з льодом 5 зробити очисну клізму
31. У хлопчика 6 місяців з’яви-лась раптово зупинка дихання, ціаноз шкіри, дитина вкрита липким холодним потом, чути гучний вдих – «півнячий крик». З чого треба починати допомогу:	1 доступ свіжого повітря 2 ввести в/м р/ анальгіну 50% 3 зробити прохолодну клізму 4 ввести 1% розчин нікотинової кислоти 5 ввести в/в преднізолон
32. Хлопчик 2 років, який хворіє 3 день, Має хрипкий голос, «гавка-ючий» кашель. Вночі з’явилась задишка, шкіра ціанотична, в акті дихання приймає участь допоміж-на мускулатура. Якому невідклад-ному стану відповідають ці с-ми:	1 стенозуючий ларингіт 2 вогнищева пневмонія 3 серцева недостатність 4 приступ бронхіальної астми 5 ларингоспазм
33. Який метод невідкладної тера-пії є доцільним у разі стенозуючо-го ларинготрахеїту ІУ ступеню:	1 трахеостомія 2 подання зволоженого кисню 3 відволікальна терапія 4 парові інгаляції 5 антигістамінні препарати
34. Який метод невідкладної допо-моги є обов’язковим компонентом лікування у разі гострої недостатності дихання:	1 оксигенотерапія 2 антигістамінні засоби 3 антибіотики 4 дезинтоксикація 5 промивання трахеї
35. Вкажіть захворювання, яке су-проводжується різким погіршен-ням загального стану, збудженіс-тю, вимушеним сидячим положен-ням, експираторною задишкою, відходженням скловидної мокроти в кінці приступу:	1 бронхіальна астма 2 пневмонія 3 кашлюк 4 стенозуючий ларинготрахеїт 5 гострий бронхіт
36. У дитини 4 років на фоні ГРВІ вночі з’явилися задишка, гавкаю-чий кашель, голос захрип. Дитина	1 гострий стенозуючий лариного- трахеїт 2 гостра пневмонія

• Вміст шлунка відсмоктують з глотки.
• Проводять інтубацію трахеї, ШВЛ.
• У трахею заливають 4% розчин соди, 15-30 мг преднізолону, 4-8 мг дексазону.

Астматичний статус

Астматичний напад – стан ядухи, зумовлений спазмом бронхів і пору-шенням їх прохідності.

Виникає при порушенні балансу між парасимпатичним і симпатичним відділами вегетативної нервової системи.

Внаслідок подразнення гілок блукаючого нерва виникає надмірна його імпульсація, яка викликає скорочення гладкої мускулатури бронхів.

Звужується їх просвіт, а надмірна секреція

і набряк слизової оболонки порушують бронхіальну прохідність.

Причини:

• алергічні, неврогенні або ендокринні фактори.

Клініка.

• Раптово напад задухи, який розпочинається з сухого кашлю.
• На відстані чути свистячі сухі хрипи.
• Хворий робить короткий вдих, за яким відразу ж триває утруднений подовжений видих. У диханні приймає участь допоміжна мускулатура. Сидяче положення.
• Дуже тривожна ознака – відсутність харкотиння.
• При повній обструкції бронхів розвивається синдром «німої легені»: дихання нерівномірне, при аускультації визначаються зони «мовчання» ділянок легень або цілих часток.
• У хворих наростає гіпоксія, гіперкапнія з подальшою втратою свідомості.

У більшості випадків напад бронхіальної астми можна припинити вдиханням аерозолю астматолу (чи його аналогів), вживанням 1-2 табл. теофедрину чи антастману, п/ш 1 мл 5% р. ефедрину, в/в 10 мл 2,4% р. еуфіліну на фізрозчині.

Довготривалий напад бр. астми (або се-рія частих), що не піддається стандартній терапії бета-адреноміметиками, ксантинами та глюко- кортикоїдами, розцінюють як астматичний статус.

Невідкладна допомога

• Налагодити інгаляцію зволоженого кисню, при можливості в дихальну суміш додати 20-30% гелію.

• Інфузійна терапія: кристалоїди, 5% р. глюкози, реополіглюкін.
• При виражених симптомах зневоднення: інфузія – 5-7 л на добу.
• При метаболічному ацидозі – 4% р. гідрокарбонату натрію.
• Гормональна терапія: гідрокортизон 150-200 мг в/в кожні 2-3 год., преднізолон 60 мг кожні 4-6 год., дексаметазон 8-16 мг кожні 6 год.
• Спазмолітичні, антигістамінні та седативні: (10 мл 2,4% р. еуфіліну, 2 мл 2% р. но-шпи, 1 мл 2% р. димедролу, 2-4 мл 0,5% р. сибазону, 10-20 мл 20% р. натрію оксибутирату) – в/в.
• При наростанні ознак серцевої недостатності – серцеві глікозиди: 0,5 мл 0,05% р. строфантину у фізрозчині.
• В окремих випадках, як засіб негайної дії можна провести лікувальний фторотаново- кисневий наркоз, який ліквідує спазм бронхів і покращує оксигенацію організму.
• При відсутності ефекту і погіршенні загального стану хворому проводять інтубацію трахеї і ШВЛ.

Важливе значення приділяють раціональній антибактеріальній терапії, усуненню алергічних факторів, лікуванню супровідних соматичних захворювань, своєчасному проведенні адекватної ін фузійної та інгаляційної терапії, що можуть попередити виникнення астматичного статусу.

«Коронарний кафе – синдром»

Це синдром гострої раптової асфіксії, який виникає при попаданні стороннього тіла в голосову щілину та перекритті її просвіту.

Причиною його є порушення біомеханіки ковтання та дихання.

Потерпілий, який до того жваво розмовляв під час їди, раптово, перервавши мову на півслові, схоплюється на ноги. Він пробує вдихнути повітря, однак енергійні зусилля виявляються марними. Руки судомно охоплюють шию, яку потерпілий розпачливим рухом вивільняє від одягу, розриваючи його. Обличчя синіє, набрякає, в очах з’являється жах. Через 3-4 хв потерпілий втрачає притомність, падає. Розвиваються судоми. Пульс, спочатку частий, напружений, швидко слабне. Спроби дихання стають все менш вираженими. Виникають мимовільні сечовипускання та дефекація, судоми припиняються, розширюються зіниці… настає клінічна смерть.

Отже при гострій тотальній обструкції голосової щілини стороннім тілом можна розрізнити такі періоди танатогенезу:

24. Для ліквідації гіперкапнії хворому слід:	1 провести ШВЛ 2 перелити р. натрію гідро карбон. 3 ввести цитохром С 4 провести оксигенотерапію 5 перелити одногруп сумісну кров
25. Ларингоспазм ліквідують введенням:	1 м’язових релаксантів та ШВЛ 2 стимуляторів дих. (кордіаміну) 3 натрію гідрокарбонату 4 сечогінних 5 накладанням трахеостоми
26. Для проведення тривалої (більше тижня) штучної вентиляції легень хворому слід:	1 накласти трахеостому 2 заінтубувати трахею 3 провести конікотомію 4 вводити дихальні аналептики 5 здійснити трахеобронх. лаваж
27. Для попередження виникнення ларингоспазму необхідно:	1 ввести периферичні М-холінолі- тики 2 очистити рот та горло від харко- тиння 3 ввести хворому спазмолітики (розчин но-шпи) 4 провести ШВЛ 5 вивести нижню щелепу
28. Для усунення аспіраційного синдрому необхідно:	1 відсмоктати із трахеї шлунковий вміст 2 ввести еуфілін 3 ввести глюкокортикоїди 4 натиснути на епігастральна ді- лянку 5 промити шлунок
29. При попаданні стороннього тіла в гортань у дитини виникла асфіксія. Врятувати дитину може тільки:	1 пряма ларингоскопія з діставанням стороннього тіла 2 невідкладна трахеостомія 3 різкий удар між лопатками 4 поворот дитини вниз головою 5 фіброгастроскопія

 

 

іноді екстрасистоли, мимовільне сечовипускання. Яка стадія гострої дихальної недостатності:	5 У стадія
18. У хворого відсутня свідомість. Виникли судороги. Зіниці розши-рені. Шкіряні покриви синюшні з мармуровим малюнком. АТ Крит. впав. Пульс аритмічний. Виявлю-на гіпоксія і гіперкапнія. Діагноз:	1 ІІІ стадія 2 І стадія 3 ІІ стадія 4 ІУ стадія 5 У стадія
19. Пацієнт в реанімаційному відділенні у коматозному стані, відмічається рідке (6-8 дих/хв), шумне, глибоке дихання. Визна-чить патологічний тип дихання:	1 дихання Чейн – Стокса 2 тахіпноє 3 дихання Біота 4 дихання Куссмауля 5 брадипноє
20. Хворий у коматозному стані, дихає через трахеостому. Чергова м/с реанімаційного від. помітила, що дихання у нього стало частіше, з’явився ціаноз шкіри. Що з переліченого стало причиною порушення дихання:	1 набряк гортані 2 обтюрація трубки 3 набряк легень 4 ларингоспазм 5 западання язика
21. Які з препаратів не належать до бронхолітиків:	1 димедрол 2 адреналін 3 еуфілін 4 сальбутамол 5 тровентол
22. Які з препаратів не признача-ють під час приступу бронхіальної астми:	1 строфантин 2 еуфілін 3 адреналін 4 астмопент 5 теофедрин
23. Що не являється причиною астматичного статусу:	1 приступ стенокардії 2 інфекції дихальних шляхів 3 відміна глюкокортикоїдів 4 передозування адреноміметиків 5 використання великих доз не- стероїдних препаратів

 

1-й період – хворий притомний, знаходиться на ногах (2-4 хв);

2-й період – втрата притомності та розвитку судом (2-3 хв);

3-й період – клінічна смерть. Триває з 5-ї до 10-ї хв.

Невідкладна допомога

У першому періоді лікар, медсестра чи будь-хто, обізнаний з основами реанімації, повинен спробувати прийом Геймліха. Для цього реаніматор заходить за спину потерпілого та охоплює руками нижні відділи його грудної клітки, заводячи кисті рук в епігастральну ділянку. Він наказує потерпілому енергійно видихнути, і в цей час стискає руками грудну клітку та різко перегинає його тулуб до переду і донизу.

Такий прийом дозволяє створити високий тиск у трахеї потерпілого, внаслідок чого видихуване повітря виштовхує стороннє тіло з-поміж голосових зв'язок назовні.

При невдалій спробі, або при втраті притомності (другий період), врятувати життя потерпілому може лише негайна конікотомія (розсічення щитоподібно-перстнеподібної зв’язки).

Ларингоспазм.

Це раптове патологічне змикання голосових зв'язок, що проявляється різким утрудненням чи неможливістю здійснити вдих.

Ларингоспазм виникає внаслідок патологічного рефлексу при надмір-ному подразненні гілок блукаючого нерва.

Причини

• Травматичні операції та маніпуляції в ділянці рефлексогенних зон (голосові зв’язки, біфуркація трахеї, надгортанник, очні яблука, брижа очеревини, прямокишковий жом, окістя).
• Подразнення голосових зв'язок при попаданні на них крапельок слини, часточок їжі, кислого шлункового вмісту, води.

Може бути частковим і тотальним.

У обох випадках він проявляється раптовим виникненням інспіраторної ядухи. Хворий прагне вдихнути: активно скорочуються дихальні м’язи, втягуються міжреберні проміжки, яремна вирізка, надключичні ямки.

При частковому – незначний об’єм повітря проникає крізь нещільно стулені голосові зв’язки, які, коливаючись, спричиняють звук, що нагадує крик півня.

Для тотального характерна афонія. Протягом декількох хвилин у хворого наростає ціаноз, тахікардія, підвищується АТ; в подальшому під дією гіпоксії втрачається притомність, пригнічуються рефлекси.

Невідкладна допомога

• Негайно оксигенація, припинити дію подразника на рефлексо-генну зону (якщо проводиться операція – зупинити її).
• Ввести в/в р. атропіну сульфату (0,01 мг/кг), еуфіліну (2,4% - 5-10 мл, розбавивши його вдвічі фізрозчином.
• При наявності алергії, хімічного або термічного ураження голо-сових зв'язок – антигістамінні середники (2,5% р. піпольфену – 2 мл) та глюкокортикоїди (р. преднізолону 60-90 мг).
• При необхідності – інтубація, конікотомію, ШВЛ.
• При клінічній смерті – негайна серцево-легенева реанімація.

 

Гострий стенозуючий ларингіт (синдром «несправжнього крупа)

Це гостре звуження підзв’язкого просвіту гортані,

зумовлене набряком слизової оболонки інфекційного ґенезу.

Він виникає у дітей дошкільного віку, що хворіють гострою вірусною інфекцією, із загостренням у вечірньо – нічні години.

Для «крупа» характерне утруднене дихання (особливо вдих), що проявляється шумним диханням, «гавкаючим», сухим кашлем, захриплістю голосу, аж до афонії.

Розрізняють 4 ступені стенозу, відповідно до яких проводять ІТ.