Методичні рекомендації до практичного заняття № 6

При підготовці до практичного заняття необхідно повторити і поглибити відомості зі стилістики мови, граматики, зокрема морфології.

Особливу увагу слід звернути на те, що у кожному тексті важливу роль відіграють частини мови в усій багатогранності їх стилістичних функцій, передусім іменники та дієслова, які становлять семантичну основу будь-якого висловлювання, прикметники та якісні прислівники, що характеризують предмети та дії, і суть не тільки в наявності цих частин мови (без них не обходиться майже жодне висловлювання), а в їх ролі у тексті, в доцільності чи недоцільності їх використання.

Функції кожної з повнозначних частин мови бувають різноманітні: в іменника - описова, перелічувальна, характеристична, експресивна, зображальна, символічна; у дієслова - називна, динамічна, оцінна, зображальна; у прикметника і прислівника - уточнювальна, харак­теристична, зображальна, експресивна, і від реалізованого в тексті естетичного завдання залежить як кількість слів певної частини мови, так і спосіб їх використання.

У поемі "Кавказ" Т.Шевченко, прагнучи розкрити лицемірну побожність російської церкви як опори загарбницьких посягань самодержавства, дає перелік конкретних їх виявів: храми, каплиці, ікони, ставники, мірри дим, поклони, - тому в уривку домінують іменники, прикметників і дієслів майже зовсім немає. М.Коцюбинський в оповіданні "Дорогою ціною", змальовуючи розпач Соломії, яка заблудилася в комишах і не може знайти місце, де залишила Остапа, вдається до нагнітання дієслів, що передають як внутрішній стан героїні, так і динаміку її дій: "Соломія накинулась на нього... Вона рвала його, ламала, крутила і била ногами, а він згинався, упирався, зчіплювався вгорі китицями, ранив її руки і тільки корінням тремтів, немов від окритого реготу". Змальовуючи зовніш­ність персонажів оповідання "Краса і сила" В.Винниченко добирає ряди прикметників: старий Дем'ян - з симпа­тичним лицем і добрими очима (семантичним центром у словосполученні є саме прикметник), його одновірці - один рудий, бородатий, огрядний, другий носатий, чорний і худий, Гаврило - високий, худий і тонкий. У поетичному роздумі про позитивні і негативні людські риси В.Симоненко вживає у трьох строфах 15 прикметників (з 34 повнозначних слів), розташовуючи їх на найсильніших позиціях - на початку рядка (у формі найвищого ступеня порівняння: найогидніші, найпідліша, найсолодші) та в кінці римованих рядків (порожні - вельможні, щаслива - незрадлива). У "Молитві до мови" К.Мотрич у фрагменті, де йдеться про тернистий шлях нашого слова, на першому плані пасивні дієприкметники: "Яничарами в степах піймана, на крутому шляху згвалтована, в дикий кривавий ясир ординцем погнана, в рабство за безцінь на торжищі продана".

Носіями естетичного навантаження часто є синонімічні форми частин мови («Я твоїм ім'ям благословляю, проклинаю іменем твоїм» - В.Симоненко; «Працювать, працювать, працювати» - І.Франко), переносне вживання дієслівних форм («Ні, він не хотів би опинитись між ними»; «Ти підеш мені зараз» - завищала вона тонким голосом»; «Повідчиняти вікна! Провітрить оселю!» -М.Коцюбинський).

На матеріалі тої чи тої частини мови створюється ана­фора (як у наведеному прикладі з вірша В.Симоненка), градація (наприклад, прикметники в картині «генерального мордобитія» із поеми Т.Шевченка «Сон»), повторення («За ланом лан, за ланом лан і лан» - Ліна Костенко), «Триста розлук поміж нами було, триста прощань поміж нами» - М.Вінграновський) та інші стилістичні фігури.

Смисловим центром окремих фрагментів, особливо в поетичних творах, можуть стати й прислівники (наприклад, у вірші П.Грабовського «Уперед»), займенники («Хто їде в м'якому. Хто - в плацкартному. Хто в комбінованому. Хто - в заґратованому» - Ліна Костенко), частки («Ось уже у рідний табір, ось і Претич, вояки...» - Олександр Олесь). І в кожному випадку можна простежити взаємозв'язок між змістом, способом викладу, спрямованістю твору й особ­ливостями використання в ньому частин мови.

Готуючись до практичного заняття, особливу увагу слід звернути на проблемні питання і завдання, що вимагають глибокого розуміння теми, опрацювання додаткової літератури і пошуку ілюстративного матеріалу у художніх творах.

 

Завдання для аудиторної роботи

1. У поданих уривках художніх текстів визначте морфологічні засоби створення образності. Дайте їм характеристику.

1) «О, земле юрб і добр, о, земле сил і дій!..» (М.Бажан);

2) «Вівса, пшениці, ячмені – все се зіллялось в одну могутню хвилю; вона все топить, все збирає в полон» (М.Коцюбинський);

3) Ночі безмірнії, ночі безсоннії, Горе моє! Мозок наляжуть думки невгамовнії, В серці грижа, мов павук той, полоннії Сіті снує» (І.Франко);

4) «Та ось все стихло, причаїлось, наче збиралось з силами. І раптом небо пойнялось вогнем, розкололось посередині і з страшним тріском завалилось на землю, церква похитнулася, стіни в школі розсипались. І все щезло і затихло…» (М.Коцюбинський);

5) «Де ж тії пестощі вітру летючого,

Де ж тії квітоньки гаю пахучого,

Де ж тії ночі сріблясто-блакитні,

Де ж тії ранки рожеві, привітні,

Де ж тії усміхи сонця блискучого?!» (О.Олесь);

6) «І виріс я на чужині,

І сивію в чужому краї:

То одинокому мені

Здається – кращого немає

Нічого в бога, як Дніпро

Та наша славная країна...

Аж бачу, там тілько добро,

Де нас нема. В лиху годину,

Якось недавно довелось

Мені заїхать в Україну,

У те найкращеє село…

У те, де мати повивала

Мене малого і вночі

На свічку богу заробляла;

Поклони тяжкії б’ючи,

Пречистій ставила, молила,

Щоб доля добрая любила

ЇЇ дитину…» (Т.Шевченко).

 

2. Робота у проблемних групах (по 3-4 студенти).

Користуючись поданою вище схемою, зробіть морфологічний аналіз розданих вам текстів. Виголосіть результати виконаного лінгвоаналізу. (Обраний проблемною групою представник аналізує текст, студенти інших проблемних груп задають йому запитання).

 

 

Практичне заняття № 7

Тема. Синтаксичний аналіз тексту

 

Контрольні запитання

1. Синтаксичні зачини та їх особливості.

2. Односкладні називні речення та їх функції в художньому тексті.

3. Парцельовані конструкції.

4. Супердовгі конструкції.

5. Полісиндетон і асиндетон.

6. Синтаксичні стилістичні фігури:

6.1. Період.

6.2. Еліпсис.

6.3. Інверсія.

6.4. Паралелізм.

6.5. Риторичні фігури.

6.6. Ритм прози.

 

Література

 

1. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту: навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – С. 286 – 312.

2. Літературознавчий словник-довідник / P. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та н.. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 725 с.

3. Галас A. M. Про стилістичне значення періоду / А. М. Галас // Культ. слова. – 1983. – Вип. 24.

4. Єрмоленко С. Я. Синтаксис віршової мови / С. Я. Єрмоленко. – К., 1969.

5. Плющ Н. П. Парцеляція як засіб експресивного синтаксису / Н. П. Плющ // УМЛШ. – 1981. – № 1.

6. Сологуб Н. М. Синтаксична організація і ритмічність прози Олеся Гончара / Н. М. Сологуб // Мовознавство. – 1998. – № 1.

 

Проблемні запитання

 

1. Охарактеризуйте синтаксичний рівень тексту як найвищий рівень його аналізу.

2. Які параметри речень мають додаткові емоційно-експресивні навантаження?

3. Наведіть приклади парцельованих конструкцій у текстах художньої літератури, розкрийте їх стилістичний потенціал.

4. Охарактеризуйте супердовгі конструкції у структурі художнього тексту.

5. Які ви знаєте синтаксичні стилістичні фігури, їх варіанти й особливості уживання в художніх текстах?

Практичні завдання

 

1. Запишіть у словничок такі терміни: парцеляція, супердовгі конструкції, полісиндетон, асиндетон, період, еліпсис, інверсія, паралелізм, риторичні фігури.

2. Доберіть самостійно фрагменти текстів із художніх творів для ілюстрації теоретичних положень. Зробіть фрагментарний аналіз уривків за поданою схемою.

Схема синтаксичного аналізу 1. Які типи речень переважають у тексті: прості чи складні? 2. Параметри речень, за довжиною, структурою. 3. Чи є у тексті односкладні речення? Яка їх функція (описова, узагальнено-смислова, виражальна)? 4. Вставні слова і речення та їх роль у тексті. 5. Чи є у тексті відокремлені члени речення? Як вони подані? Яку функцію виконують? 6. Чи є у тексті пряма мова? Як вона оформлена? З якою метою подана? 7. Знайдіть в уривку надфразні єдності (складні синтаксичні цілі). Скільки їх? Як співвідносяться з абзацами? Які мікротеми подають? 8. Які синтаксичні одиниці переважають у тексті? Чому?

 

Завдання для самостійної роботи

Законспектуйте в робочих зошитах основні положення статей, поданих у списку рекомендованої літератури.