Методичні рекомендації до практичного заняття № 4

При підготовці до практичного заняття необхідно повторити і поглибити відомості зі стилістики мови, морфеміки та словотвору.

На морфемному рівні носіїв естетичного навантаження спостерігається небагато. До них належать передусім суфікси здрібніло-пестливої або зневажливо-згрубілої семантики: "Місяць яснесенький промінь тихесенький // Кинув на нас" (Леся Українка); "Задумала мишва зробить велике діло" (П.Глібов); " А ти прийшла в легесеньких сандаликах, // Твій плащик ледь прип'ятий на плечі" (Ліна Костенко).

Проте, акцентуючись у тексті, можуть набувати емоційно-експресивних функцій і префікси: "Дивлюсь: мій прадід і пра-пра, пра-пра-//Усі ідуть за часом, як за плугом" Ліна Костенко).

Постійне експресивне забарвлення мають префікси, запозичені з інших мов (воз-, ультра-, супер-): "Прости! Воскресни! Повернися! возродися!.. Возвелич, порятуй народ її навіки!" (К. Мотрич).

Носіями експресивності стають і звичайні префікси, якщо вони входять до складу слів, що створюють певні стилістичні фігури, наприклад, фігуру градації: "Відлюбилося. Вивірилося. Відпраглося..." (В.Стус).

Повтор морфем – важливий спосіб збільшення інформаційно-естетичної місткості художнього тексту. Його структурна варіантність обмежена трьома позиціями: анафоричною, медіальною, епіфоричною, тобто повтором початку, середини і кінця слова. Н-д:

Найогидніші очі – порожні.

Найгрізніше мовчить гроза.

Найнікчемніші дурні вельможні.

Найпідліша брехлива сльоза.

Найпрекрасніша мати щаслива.

Найсолодші кохані вуста.

Найчистіша душа незрадлива.

Найскладніша людина проста…(В.Симоненко)

Використання у поезії тавтології, або повторення одного з коренів, передбачає своєрідний акцент автора на певному явищі.

Де ж ти, хмелю,

Зиму зимував?

Ой на горі

Та женці жнуть.(Нар. тв.)

Оказіоналізми, або індивідуальні авторські неологізми, часто виконують функцію експресивних синонімів до загальновживаних слів.

Поетичний лексикон авторських новотворів можна звести до таких семантичних груп на позначення осіб:

- професійна діяльність: агроспец (М.Басюк); ать-два-кат - адвокат (О.Левада);

- виконувані функції: зорець – дозорець, провок – провокатор (Д.Фальківський);

- виконувані дії: куродряп (Ю.Шпол);

- здійснений вчинок: матерогубець (Г.Мороз);

- зовнішні особливості: вузьколобець; забрудило (М.Семенко);

- статево-вікові ознаки: дідуг еля(О.Влизько);

- характерологічні особливості: безвірник (О.Маловічко);

- ставлення до праці: ледарник (О.Влизько);

- родинні стосунки: сеструнка (П.Тичина);

- місце проживання: заамурець (В.Сосюра).

На словотвірному рівні заслуговують на увагу передовсім складні слова, особливо коли це авторські неологізми ("Земля, що освятив Тарас громовозвукими словами" - М.Рильський; "Не дивися так привітно, яблуневоцвітно" - П.Тичина; єдинонеділиме, кайданокувальні, тюрмо-будувальні, червоноімперіалістичне – І.Багряний), рідко вживані в художніх текстах складноскорочені слова ("Чи може хлопчик зватися Богданком, коли епоха зветься НТР?" - Ліна Костенко).

Отже, морфема бере посильну участь в насиченні тексту додатковим змістом і модальністю. Вона хоч і позбавлена самостійного функціонування у мовленні, але здатна надати текстові додаткового змісту, виконуючи логіко-емоційні й номінативні функції.

 

Завдання для аудиторної роботи

1. Визначте складові поетичної морфології в поданих уривках текстів, обґрунтуйте їх художню доцільність.

1) «В давній золотій печалі

Лебедіють небеса»(Д. Павличко).

2) «Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну» (В. Сосюра).

3) «Весна! Весна! Яка блакить!

Який кругом прозор!

Садками ходить брунькоцвіт,

А в небі злотозор» (П. Тичина).

4) «Княжий замок очив навколо своїми бійницями» (В. Харчук).

5) «Ми – атомні заложники прогресу

Вже в нас нема ні лісу ні небес

Так і живем од стресу і до стресу

Абетку смерті маємо – АЕС» (Ліна Костенко).

6) "» Стояла баба, руки склала.

Старій давно пра-пра-пра-про...» (М.Вінграновський).

 

7) «Я вас люблю великою любов’ю,

Моя старенька мамо, тату мій…» (Д.Павличко).

8) «Скільки є поезійок таких,

що як слиз на прибережній гальці» (В. Третяков).

9) «Ми – двоє крил: і ти, і я.

Ти – двоє крил, бо я – твоя» (І. Драч).

10) «Осокори за даллю далекою

Підпирають в степу небосхил» (В.Симоненко).

 

2. Робота з текстом.

Користуючись поданою вище схемою, зробіть морфемно-словотвірний аналіз вірша І.Драча «Бабусенція». Чи є у вірші фонетичні засоби створення образності? Назвіть їх і проаналізуйте.

 

Ой оце чудне дівчатонько, ой-я,

Щосуботоньки їде з містонька

До бабоньки, до бабусеньки, ой.

Лишає свої інфузорії-туфельки,

Скидає свої лаковані туфельки,

Одягає куфайчатко порване, ой- ой- оєчки.

У бабцюлі, у бабусеньки, ой,

Взува старі чоботи-шкарбани,

Бабчині чоботи-чоботищеньки.

Наносить води повну балію –

Ще відро, ще відро, ще відеречко,

Та в баняки, банячища, ой.

Та любисток зімліє в горнятах,

Аж зімліє бабусина хата, ой-ой-ой,

Хата, хатуся, хатинонька,

Хатусенька, Хата Стріхівна, ой.

- Заворожи мені, бабченько, ой-я,

Бабусенько, бабулиня. бабусенція.

Ой гаряча, ой бабулик, ой-ой-ой-єчки.-

Ляпотить, хлюпотить у ночовоньках

Дівулиня, дівчина, дівогоренько,

А бабуся так і вештається, ой-я,

А бабище все шупортається, ой-я,

З кочергами, з баняками, банячищами…

Внучка, внученька, студентонька

Спить у баби на ряднині, на рядні

Під кожухом, кожушиськом, кожушариськом.

На лежанці в цмоки цмокає, аж оєчки.

(Випадає їй казьонний дім,

І валет бубновий в нім,

Туз хрестовий заберу,

Швидше вже сама помру…)

А дівуля, дівчинина, дівувальниця

До кожуха, кожушенька так і горнеться,

А бабуся, бабулиня, бабусенція

До дівчиська, дівчиниська так і тулиться –

Сиротина ж, сиротуля, сиропташечка,

Бабумамця, бабутатко, бабусонечко…

 

 

Практичне заняття № 5

Тема. Лексико-фразеологічний рівень аналізу художнього тексту

Контрольні запитання

1. Стилістично-нейтральна лексика.

2. Використання полісемії в художньому тексті.

3. Омонімія, паронімія, синонімія, антонімія.

4. Марковані слова.

 

4.1. Емоційні слова.

4.2. Виробничо-професійна лексика.

4.3. Територіальні діалектизми.

4.4. Жаргонізми.

4.5. Просторічна і лайлива лексика.

 

5. Повтори лексем як вияв експресії.

6. Фразеологізми у художніх творах.

 

Література

1. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту: навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – С. 167 - 193.

2. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. – К.: ВЦ "Академія", 1997. – 725 с.

3. Бойко Н. Структурно-семантичні особливості професійно-термінологічної лексики у мові художньої прози / Н. Бойко // Мовознавство. – 1984. – № 1.

4. Векуа Н. Антонімія як лексико-семантичне явище / Н. Векуа // Дивослово. – 2007. – № 6.

5. Ковальов В., Бойко О. Фразеологізми в художньому мовленні / В. Ковальов, О. Бойко // УМЛШ. – 1985. – № 10.

6. Мінасян В. Розмовна лексика і експресія/ В. Мінасян // Культура слова. – 1985. – Вип. 28.

7. Муромцева О. Г. НТР і художнє мовлення / О. Г. Муромцева // Укр. мова і л-ра в шк. – 1990. – № 3.

8. Тараненко О. Колоквізація, субстандартизація та вульгаризація як характерні явища стилістики сучасної української мови (з кінця 1980-х рр.) / О. Тараненко // Мовознавство. – 2003. – № 1.

 

Проблемні завдання

1. Наведіть приклади з художньої літератури, які б ілюстрували зміну лексичного складу мови.

2. Проаналізуйте характерні явища стилістики сучасної української мови (колоквізація, субстандартизація, вульгаризація). Наведіть приклади з художніх текстів.

Практичні завдання

1. Запишіть у словничок такі терміни: полісемія, омонімія, паронімія, синонімія, антонімія, марковані слова, емоційні слова, виробничо-професійна лексика, діалектизми, жаргонізми, просторічна і лайлива лексика.

2. Доберіть самостійно фрагменти художніх текстів із синонімами, омонімами, паронімами, антонімами, маркованою і багатозначною лексикою, повторами, фразеологізмами. Зробіть фрагментарний аналіз уривків за поданою схемою.

 

Схема лексичного аналізу тексту 1. Текст якого функціонального стилю (підстилю) аналізується? 2. Визначте словниковий склад тексту за походженням. Доведіть доцільність уживання саме такого співвідношення лексики в аналізованому тексті. 3. Яке співвідношення нейтральної і стилістично маркованої лексики? 4. Чи є у тексті багатозначні слова? Яка їх роль (для створення образності, каламбурів, досягнення комічного чи іншого ефекту)? 5. Знайдіть у тексті синоніми та з'ясуйте їх роль. 6. Визначте, чи є у тексті антоніми. З якою метою вони вжиті? 7. Визначте роль паронімів та омонімів у тексті, якщо вони є. 8. Чиє у тексті маркована лексика? Яка її функція? 9. Чиє у творі пасивна лексика? З якою метою її вживає автор? 10. Чи є у тексті тропи, побудовані на переносному уживанні слова? Які саме? 11. Зверніть увагу на лексичні повтори та прокоментуйте їх функцію.

 

 

Завдання для самостійної роботи

Законспектуйте в робочих зошитах основні положення статей, поданих у списку рекомендованої літератури.