Різниця між художніми та мовними метафорами

МОДУЛЬ І

Змістовий модуль 1

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТЕКСТУ

За підсумками вивчення ЗМ 1 студенти повинні знати:

- основні віхи становлення ЛАТ як науки й навчальної дисципліни;

- основні поняття й терміни ЛАТ (текст, категорії тексту: цілісність, континуум, зв’язність, когезія, повтори, членованість тексту, текстема, надфразна єдність (складне синтаксичне ціле), лінійність, інформативність, завершеність, модальність, інтерсуб’єктивність, ефективність, апелятивність; контекст, підтекст, концепт, символ, модель тексту, образ автора);

- сучасні класифікації текстів.

За підсумками вивчення ЗМ 1 студенти повинні вміти:

- визначати основні терміни і поняття ЛАТ;

- застосовувати для дослідження художнього тексту категорію образу автора;

- обирати для лінгвоаналізу тексти відповідно до заданих вимог.

 

Практичне заняття № 1

Тема. ЛАТ як наука й навчальна дисципліна.

Текст як об'єкт дослідження ЛАТ

 

Контрольні запитання

1. ЛАТ як наука й навчальна дисципліна, її предмет, об'єкт, завдання.

2. Трактування тексту в науковій літературі.

3. Категорії тексту.

4. Поняття образу автора.

5. Поняття контексту і підтексту.

6. Класифікація текстів.

Література

1. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М.: Наука, 1981. – 140 с.

2. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту: навч. посіб. / І. М. Кочан. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – С. 10 – 102.

3. Ковалик І. І. Методика лінгвістичного аналізу тексту / І. І. Ковалик, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ. – К.: Вища школа, 1984.

4. Крупа М. П. Лінгвістичний аналіз художнього тексту / М. П. Крупа. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 416 с.

5. Крупа М. П. Мовленнєва структура образу автора в творчості О. Кобилянської / М. П. Крупа. - К.: Рідна мова, 1998. – 145 с.

6. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. – К.: ВЦ "Академія", 1997. – 725 с.

7. Мельничайко В. Я. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови: пос. для вчителів / В. Я. Мельничайко. – К.: Рад школа, 1986. – 168 с.

8. Українська мова: енциклопедія. – К., 2000.

 

Проблемні запитання

1. Розкрийте поняття образу автора в художньому творі.

2. Які форми вираження авторства в художніх творах вам відомі? Наведіть приклади.

3. Які існують підходи до лінгвокультурного потрактування концепту?

4. Перелічіть найсуттєвіші концепти, характерні для українців.

5. Що таке символ? Наведіть приклади загальнофілософських, національно-культурних, індивідуально-авторських символів.

6. Наведіть приклади різного трактування символів в українській та російській (чи іншій) культурах.

Практичні завдання

1. Випишіть у власні словники лінгвістичних термінів визначення таких понять: ЛАТ, текст, категорії тексту: цілісність, континуум, зв'язність, когезія, повтор, членованість тексту, лінійність, інформативність, завершеність, модальність; текстема, надфразна єдність (складне синтаксичне ціле), контекст, підтекст, концепт, символ, модель тексту, образ автора.

2. Підготуйтесь до контрольного тестування за теоретичними матеріалами ЗМ 1.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Законспектуйте у робочих зошитах питання «Історія розвитку ЛАТ як науки й навчальної дисципліни».

2. Опрацюйте самостійно інформацію про класифікації текстів, оформіть її у вигляді таблиці в зошитах.

 

Методичні рекомендації до практичного заняття № 1

При підготовці до практичного заняття необхідно глибоко і ґрунтовно засвоїти основні поняття лінгвістики тексту, без яких неможливо здійснювати елементарний лінгвістичний аналіз будь-якого тексту.

По-перше, необхідно звернути особливу увагу на неоднозначність і багатоаспектність у визначенні поняття «текст».

Найзагальнішим є таке визначення: «Текст (від лат. textum – тканина, зв'язок, побудова) – це об’єднана змістовим зв’язком послідовність мовних одиниць, основними властивостями якої є зв’язність і цілісність» (Лингвистический энциклопедический словарь. – М.,1990. – С. 507).

У мовознавстві досі не вироблено однозначного і вичерпного визначення поняття “текст», яке б мало термінологічний характер. Для того, щоб продемонструвати різноманітність підходів до цього поняття (часто діаметрально протилежних), наведемо декілька найчастіше вживаних дефініцій.

Деякі дослідники вважають, що текст може бути виражений тільки у письмовій формі, напр.: “Текст – це витвір мовного процесу, що відзначається завершеністю, об'єктивований у вигляді письмового документа, літературно оброблений відповідно до типу цього документа, витвір, який складається із заголовка і ряду особливих одиниць (надфразних єдностей), об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку, і має певну цілеспрямованість і прагматичну настанову» (І.Гальперін). У деяких працях прямо говориться про можливість не тільки писемної, але й усної форми тексту: “Текст є те, що оголошує текстом... той, хто говорить,... поняття окремого єдиного тексту залежить від намірів комунікатора».

Трапляються протилежні думки і щодо виду мовлення. Частіше текстом називають монолог, проте в О.Москальської мова йде про два типи тексту – монологічний і діалогічний, які відрізняються між собою “як з точки зору структури, що лежить в основі ситуації мовлення, так і з погляду закономірностей текстоутворення, які в них діють».

Л.Лосєва поширює своє визначення тексту суб’єктивним чинником – ставленням автора. У неї текст – це «повідомлення у письмовій формі, що характеризується смисловою і структурною зовершеністю і певним ставленням автора до повідомлення».

Д.Баранник вважає текстом «писемний або усний мовленнєвий масив, що становить лінійну послідовність висловлень, об’єднаних у ближчій перспективі смисловим і формально-граматичним зв’язками, а в загальнокомпозиційному, дистантному плані – спільною тематикою і сюжетною заданістю».

По-друге, необхідно звернути увагу на те, що основною одиницею тексту є не речення, а надфразна єдність (НФЄ). Цей термін має багато синонімів у лінгвістичній літературі, як-от: “складне синтаксичне ціле», “компонент тексту», “дискурс», “висловлювання», “прозова строфа», “синтаксичний комплекс», “монологічне висловлювання», “комунікативний блок», “комунікат” і т. ін.

На думку І.Гальперіна, “НФЄ – це складна структурна єдність, що складається з більш ніж із одного самостійного речення, має смислову цілісність у контексті зв'язного мовлення і виступає як частина завершеної комунікації”. Г.Солганик послуговується власним терміном “прозова строфа» і визначає її як “групу тісно взаємозв'язаних за змістом і синтаксично речень, що виражають більш повний порівняно з окремим реченням розвиток думки». Ми зупинимось на терміні “складне синтаксичне ціле» і приймемо за робоче таке його визначення: ССЦ – це смислова і структурна єдність групи речень, що виражає більш повний порівняно з окремим реченням розвиток думки.

По-третє, варто опрацювати матеріал монографії І.Гальперіна (див. спис. л-ри), де вчений розкриває ознаки тексту, як-от: тематична цілісність, зв’язність (когезія), інтенційність (авторська мета), інформативність, логічна послідовність, членованість (наявність смислових частин), інтегративність (єдність цих частин), модальність (особистісне ставлення), розгорнутість, ситуативність (зв’язність із контекстом), завершеність та інші.

По-четверте, необхідно повторити інформацію про види міжфразного зв’язку в тексті (послідовний, паралельний, контактний і дистантний) та мовні засоби міжфразного зв’язку (синоніми, тематично близькі групи слів, співвіднесеність часово-видових форм дієслів, вставні слова, порядок слів, сполучники тощо), яку можна почерпнути у монографії В. Мельничайка (див. спис. л-ри).

По-п’яте, необхідно осмислити поняття «образ автора», без якого комплексний лінгвоаналіз художнього тексту буде неповним. Образ автора - це «вираження особи художника в його творінні» (за В.Виноградовим). Часто це називається і по-іншому: суб'єктивізація, тобто творча свідомість суб'єкта в його відношенні до об'єктивної дійсності.

Образ автора у художньому творі – художній двійник реальної особистості письменника, змодельоване ним уявлення про себе і відтворене у свідомості читача. Автор як реальна постать та образ автора – поняття співвідносні, але не тотожні, у кожному з трьох родів літератури – епосі, ліриці і драмі – визначаються своєю специфікою. В епічних творах автобіографічного характеру розкривається найповніше. В ліриці найчастіше втілюється у ліричному героєві та в суб’єктові лірики, у певному ліричному персонажі, явно відмінному від самого письменника (Літературознавчий словник-довідник, с. 513-514).

Детальну і вичерпну інформацію про образ автора і форми його втілення у художньому творі можна віднайти у монографіях М.Крупи.

 

 

Змістовий модуль 2

ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

 

Практичне заняття № 2

Тема. Лінгвістичний аналіз художнього тексту (ЛАХТ)

Контрольні запитання

1. Тропи: епітети, порівняння, метафори.

2. Художній текст і твір.

2.1. Поетичне мовлення.

2.2. Прозове мовлення.

2.3. Драматургічне мовлення.

3. Специфіка аналізу мови художнього твору.

3.1. Фарба і слово.

3.2. Запах і слово.

3.3. Смак і слово.

3.4. Слово і музика.

 

Література

1. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту: навч. посіб. / І. М. Кочан. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – С. 103 - 128.

2. Кравець Л. До питання системи тропів / Л. Кравець // УМЛШ. –1999. – № 4.

3. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. – К.: ВІД "Академія", 1997. – 725 с.

4. Мельничайко В. Я. Елементи лінгвістичного аналізу художнього тексту на уроках мови / В. Я. Мельничайко // Дивослово. – 1998. – № 2.

5. Мельничайко В. Я. Аспекти лінгвістичного аналізу художнього тексту / В. Я. Мельничайко // Дивослово. – 1999. – № 3. – С. 11-15.

 

Проблемні питання

1. Проаналізуйте психологічне, соціальне й емоційне значення кольорів у художніх текстах. Проілюструйте конкретними прикладами.

2. Які Ви знаєте способи передавання у художньому тексті одоративності?

3. Як можна передати (відтворити) у тексті музику? Наведіть приклади.

 

Практичні завдання

1. Доберіть із художньої літератури тексти, у яких би за допомогою слова передавались запахи, фарби, смаки, музика (твори М.Коцюбинського, О.Кобилянської, В.Стефаника, М.Рильського, Григора Тютюнника, І.Драча та ін.). Якими способами їх можна відтворити в тексті? Проаналізуйте їх психологічне, соціальне та емоційне значення в художньому тексті.

2. Запишіть у словничок такі терміни: епітет, порівняння, метафора, художній текст і твір, поезія, проза, драма.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Законспектуйте статтю В.Я.Мельничайка «Аспекти лінгвістичного аналізу художнього тексту» (Дивослово. – 1999. – № 9. – С. 11-15).

2. З'ясуйте різницю між переносним значенням загальновживаних слів і переносним контекстуальним значенням, між художніми та мовними метафорами.

 

Методичні рекомендації до практичного заняття № 2

При підготовці до практичного заняття необхідно повторити і поглибити знання з теорії літератури, зокрема поняття епітета, метафори, порівняння та їх різновидів (напр., метафоричні епітети, метонімічні епітети, гіперболічні епітети, епітети-літоти, тавтологічні епітети, епітети-оксиморони).

Крім того, необхідно з’ясувати різницю між переносним значенням загальновживаних слів і переносним контекстуальним значенням, між художніми та мовними метафорами.

 

Різниця між переносним значенням загальновжи­ваних слів і переносним контекстуальним значенням

 

Переносні значення загальновживаних слів	Переносні контекстуальні значення
1. Мають узагальнений характер	1. Не мають узагальненого характеру. Сприяють живописності, конкретності
2. Формується за одним принципом перенесення	2. Формуються за кількома принципами перенесення
3. Зберігають звичні для них зв'язки з іншими словами, тобто зв'язки, характер-ні для слова з прямим значенням	3. Виникають нові контекстуальні зв'язки слів, нові граматичні переосмислення слова і навіть нові етимологічні переосмислення
4. Мають діахронний характер	4. Мають синхронний характер
	5. Відображають індивідуальний погляд на предмет чи явище

Проблемні завдання

1. Наведіть приклади з художньої літератури, які б ілюстрували зміну лексичного складу мови.

2. Проаналізуйте характерні явища стилістики сучасної української мови (колоквізація, субстандартизація, вульгаризація). Наведіть приклади з художніх текстів.

Практичні завдання

1. Запишіть у словничок такі терміни: полісемія, омонімія, паронімія, синонімія, антонімія, марковані слова, емоційні слова, виробничо-професійна лексика, діалектизми, жаргонізми, просторічна і лайлива лексика.

2. Доберіть самостійно фрагменти художніх текстів із синонімами, омонімами, паронімами, антонімами, маркованою і багатозначною лексикою, повторами, фразеологізмами. Зробіть фрагментарний аналіз уривків за поданою схемою.

 

Схема лексичного аналізу тексту 1. Текст якого функціонального стилю (підстилю) аналізується? 2. Визначте словниковий склад тексту за походженням. Доведіть доцільність уживання саме такого співвідношення лексики в аналізованому тексті. 3. Яке співвідношення нейтральної і стилістично маркованої лексики? 4. Чи є у тексті багатозначні слова? Яка їх роль (для створення образності, каламбурів, досягнення комічного чи іншого ефекту)? 5. Знайдіть у тексті синоніми та з'ясуйте їх роль. 6. Визначте, чи є у тексті антоніми. З якою метою вони вжиті? 7. Визначте роль паронімів та омонімів у тексті, якщо вони є. 8. Чиє у тексті маркована лексика? Яка її функція? 9. Чиє у творі пасивна лексика? З якою метою її вживає автор? 10. Чи є у тексті тропи, побудовані на переносному уживанні слова? Які саме? 11. Зверніть увагу на лексичні повтори та прокоментуйте їх функцію.

 

 

Завдання для самостійної роботи

Законспектуйте в робочих зошитах основні положення статей, поданих у списку рекомендованої літератури.

Завдання для аудиторної роботи

1. У поданих уривках художніх текстів визначте лексико-фразеологічні засоби створення образності. Дайте їм характеристику.

1) «Я уздрів, побачив сонце! І здалося мені – сон це!» (П.Усенко);

2) «Я певний, ви знайдете, зв’яжетесь… - Ні з ким я в’язатися не буду…» (С.Журахович);

3) «Сьогодні в Софії Кирилівни гостіюють мадам Шило… та преподобна Лукерія» (О.Гончар);

4) «Рци одно слово: «Люблю Вас, пане Возний», і аз, вище упом’янутий, виконую присягу о вірнім і вічнім союзі з тобою» (І.Котляревський);

5) «Той, хто безпомильно б’є ковадлом по ковадлу, як по голові, … хто вміло викручує залізо, як руки, - крутизалізенко, той, хто вправно хапає кліщами деталі, як язика, - хапайкленко» (В.Голобородько);

6) «Признаюся, одного разу та в одному ресторані подали мені такий твердий лангет, їй-бо, не вам кажучи – гриз, гриз – і не догриз. Вирішив узяти на абордаж кулінара. Думаю – оце тверде меню із шеф-поваром на паритетних началах доконаю… Погукав я симпатичну офіціантку і просю: «Віднесіть сю половину лангета тому, хто його готував. Хай і він спізнає – як нам, їдальникам, дихається» (О.Ковінька).

7) «Ми змовкли. З кімнати з чотирьох боків чувся гвалт гравців: «П'ять без козирної, дуплетом всередину…»

«Підкручуєш?»

«Нема карти!»

«Ваша гра. Та-ак, куплено. Так і буде, як купили» (А.Свидницький).

2. Прочитайте художні тексти, роздані вам на індивідуальних картках. Знайдіть у текстах лексико-фразеологічні засоби, охарактеризуйте їх. Які з них найвиразніші? Чому? Обґрунтуйте свою думку.

Практичне заняття № 6

Тема. Морфологічний рівень аналізу тексту

Контрольні запитання

1. Іменники у художньому тексті (ХТ).

2. Прикметники у ХТ. Стягнені та нестягнені форми прикметників. Кольористика.

3. Числівники в ХТ.

4. Дієслівні форми в ХТ.

5. Займенники в ХТ.

6. Повтор частин мови в тексті.

Література

1. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту: навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – С.249 -285.

2. Бурбело В. Про деякі особливості актуалізації категорії часу в епічному творі / В. Бурбело // Мовознавство. – 1986. – № 2.

3. Григораш А. Прислівники і прикметники в художньому творі / А. Григораш // Культура слова. – 1981. – Вип. 20.

4. Єрмоленко С. Про один семантичний різновид минулого часу («Заплановане майбутнє в минулому») / С. Єрмоленко // Культура слова. – 1983. – Вип. 24.

5. Ковальов В. Експресивне використання категорії числа в українській художній літературі / В. Ковальов // УМЛШ. – 1988. – № 2.

6. Фридрак В. Веселкове різнобарв'я (прикметники-кольороназви) / В. Фридрак // Укр. мова і л-ра в шк. – 1991. – № 10.

 

Проблемні запитання і завдання

1. Які частини мови найчастіше вживаються в художньому тексті?

2. Які граматичні категорії іменника зазнають деформації у художньому тексті? Наведіть приклади.

3. Яке значення має символіка кольору в авторському тексті? Наведіть приклади.

4. Розкрийте символіку магічних і сакральних чисел в художніх творах.

5. Наведіть приклади обігрування різних форм займенників у текстах художнього стилю.

 

Практичні завдання

Доберіть самостійно фрагменти текстів із художніх творів для ілюстрації теоретичних положень. Зробіть фрагментарний аналіз уривків за поданою схемою.

 

Схема морфологічного аналізу тексту 1. Визначте функції іменників у тексті (номінативна, описова, оцінна, емоційна, символічна, конкретизувальна). 2. Функції прикметників у тексті (образна, символічна, описово-деталізувальна). 3. Чи є у тексті дієслова? Які саме дієслівні форми вжито? Для якого функціонального стилю це характерно? 4. Яку функцію відіграють у тексті займенники? 5. Чи є у тексті числівники? Для чого їх ужито? 6. Які службові слова є у тексті? Яку роль вони виконують? Чим зумовлений відбір тих чи інших граматичних категорій (авторською настановою, жанром, стилем чи типом мовлення)? 7. Чи зафіксовані частиномовні повтори? Їх призначення.

 

 

Завдання для самостійної роботи

Опрацюйте та законспектуйте в зошитах статтю Мацько Л. «Мовні засоби образності у новелі М. Коцюбинського «Intermezzo» (Укр. мова і літ-pa в шк. – № 10. – 1982. – С.43 - 49).

 

Завдання для аудиторної роботи

1. У поданих уривках художніх текстів визначте морфологічні засоби створення образності. Дайте їм характеристику.

1) «О, земле юрб і добр, о, земле сил і дій!..» (М.Бажан);

2) «Вівса, пшениці, ячмені – все се зіллялось в одну могутню хвилю; вона все топить, все збирає в полон» (М.Коцюбинський);

3) Ночі безмірнії, ночі безсоннії, Горе моє! Мозок наляжуть думки невгамовнії, В серці грижа, мов павук той, полоннії Сіті снує» (І.Франко);

4) «Та ось все стихло, причаїлось, наче збиралось з силами. І раптом небо пойнялось вогнем, розкололось посередині і з страшним тріском завалилось на землю, церква похитнулася, стіни в школі розсипались. І все щезло і затихло…» (М.Коцюбинський);

5) «Де ж тії пестощі вітру летючого,

Де ж тії квітоньки гаю пахучого,

Де ж тії ночі сріблясто-блакитні,

Де ж тії ранки рожеві, привітні,

Де ж тії усміхи сонця блискучого?!» (О.Олесь);

6) «І виріс я на чужині,

І сивію в чужому краї:

То одинокому мені

Здається – кращого немає

Нічого в бога, як Дніпро

Та наша славная країна...

Аж бачу, там тілько добро,

Де нас нема. В лиху годину,

Якось недавно довелось

Мені заїхать в Україну,

У те найкращеє село…

У те, де мати повивала

Мене малого і вночі

На свічку богу заробляла;

Поклони тяжкії б’ючи,

Пречистій ставила, молила,

Щоб доля добрая любила

ЇЇ дитину…» (Т.Шевченко).

 

2. Робота у проблемних групах (по 3-4 студенти).

Користуючись поданою вище схемою, зробіть морфологічний аналіз розданих вам текстів. Виголосіть результати виконаного лінгвоаналізу. (Обраний проблемною групою представник аналізує текст, студенти інших проблемних груп задають йому запитання).

 

 

Практичне заняття № 7

Тема. Синтаксичний аналіз тексту

 

Контрольні запитання

1. Синтаксичні зачини та їх особливості.

2. Односкладні називні речення та їх функції в художньому тексті.

3. Парцельовані конструкції.

4. Супердовгі конструкції.

5. Полісиндетон і асиндетон.

6. Синтаксичні стилістичні фігури:

6.1. Період.

6.2. Еліпсис.

6.3. Інверсія.

6.4. Паралелізм.

6.5. Риторичні фігури.

6.6. Ритм прози.

 

Література

 

1. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту: навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – С. 286 – 312.

2. Літературознавчий словник-довідник / P. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та н.. – К.: ВЦ «Академія», 1997. – 725 с.

3. Галас A. M. Про стилістичне значення періоду / А. М. Галас // Культ. слова. – 1983. – Вип. 24.

4. Єрмоленко С. Я. Синтаксис віршової мови / С. Я. Єрмоленко. – К., 1969.

5. Плющ Н. П. Парцеляція як засіб експресивного синтаксису / Н. П. Плющ // УМЛШ. – 1981. – № 1.

6. Сологуб Н. М. Синтаксична організація і ритмічність прози Олеся Гончара / Н. М. Сологуб // Мовознавство. – 1998. – № 1.

 

Проблемні запитання

 

1. Охарактеризуйте синтаксичний рівень тексту як найвищий рівень його аналізу.

2. Які параметри речень мають додаткові емоційно-експресивні навантаження?

3. Наведіть приклади парцельованих конструкцій у текстах художньої літератури, розкрийте їх стилістичний потенціал.

4. Охарактеризуйте супердовгі конструкції у структурі художнього тексту.

5. Які ви знаєте синтаксичні стилістичні фігури, їх варіанти й особливості уживання в художніх текстах?

Практичні завдання

 

1. Запишіть у словничок такі терміни: парцеляція, супердовгі конструкції, полісиндетон, асиндетон, період, еліпсис, інверсія, паралелізм, риторичні фігури.

2. Доберіть самостійно фрагменти текстів із художніх творів для ілюстрації теоретичних положень. Зробіть фрагментарний аналіз уривків за поданою схемою.

Схема синтаксичного аналізу 1. Які типи речень переважають у тексті: прості чи складні? 2. Параметри речень, за довжиною, структурою. 3. Чи є у тексті односкладні речення? Яка їх функція (описова, узагальнено-смислова, виражальна)? 4. Вставні слова і речення та їх роль у тексті. 5. Чи є у тексті відокремлені члени речення? Як вони подані? Яку функцію виконують? 6. Чи є у тексті пряма мова? Як вона оформлена? З якою метою подана? 7. Знайдіть в уривку надфразні єдності (складні синтаксичні цілі). Скільки їх? Як співвідносяться з абзацами? Які мікротеми подають? 8. Які синтаксичні одиниці переважають у тексті? Чому?

 

Завдання для самостійної роботи

Законспектуйте в робочих зошитах основні положення статей, поданих у списку рекомендованої літератури.

 

Завдання для аудиторної роботи

1. У поданих уривках художніх текстів визначте синтаксичні засоби створення образності. Дайте їм характеристику.

1) «Тут люд осілий. Тут шанують труд. І рух дадуть і кругові, і кросну. Кують залізо із місцевих руд. І мають славу дуже розголосну» (Л.Костенко);

2) «Я – сам. Вікно. Сніги… Зимовий вечір. Тиша. Ви» (П.Тичина);

3) «Ліс, вогонь, кобзар, козаки, ціла картина десь ніби чарами зникла» (І.Нечуй-Левицький);

4) «Так, мабуть, і в часи Бояна

Квітчалася пора весняна,

І накрапали молоді дощі,

І хмари насувалися з Таращі,

І яструби за обрій углибали,

І дзвінко озивалися цимбали,

І в пралісах озера голубі

Вглядалися в небесну дивну ясність.

Все — як тоді. А де ж вона сучасність?

Вона в найголовнішому: в тобі (В.Мисик);

5) «Одна нога в стременах…

Сніги. Вітри. Зима.

Розрубані ремена,

І голови нема…

Ще вчора був веселий:

Не думав, що — кінець…

Сьогодні ж — леле!

Мрець…» (Д.Фальківський);

6) «Дві паралелі, два меридіани — І от квадрат. Живи. Твори. Вмирай» (Є.Плужник);

7) «Хто вам сказав, що я слабка,

що я корюся долі?

Хіба тремтить моя рука,

чи пісня й думка кволі?

 

2. Робота у проблемних групах (по 5-6 студентів) із використанням методу «Мозковий штурм».

Прочитайте текст уголос. Користуючись поданою схемою, зробіть фрагментарний синтаксичний аналіз тексту. (Кожен з учасників проблемної групи виголошує свої думки, припущення вголос, аж поки не висловляться усі учасники групи. Потім представник групи узагальнює усе сказане і робить висновки).

 

Практичне заняття № 8

Тема. Методика проведення комплексного лінгвістичного аналізу

художнього тексту

 

Контрольні запитання

1. Методи і прийоми дослідження мови художнього тексту.

2. Врахування жанрових особливостей літературного твору.

3. Схема повного лінгвістичного аналізу художнього тексту.

Література

1. Бабій І. «Передо мною стояв світ новий і чорний» (кольористика у мові В. Стефаника) / І. Бабій // Культура слова. – 1996. – Вип. 48 - 49.

2. Бабій І. «Фарби повинні приходити на допомогу слову...» (кольори у художній мові М. Коцюбинського) / І. Бабій // Культура слова. – 1997. – Вип. 50.

3. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту: навч. посіб.- 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – С. 387 - 391, 406 - 416.

4. Ковалик І. Л. Методика лінгвістичного аналізу тексту / І. Л. Ковалик, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ. – К.: Вища школа, 1984.

5. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту / М. Крупа. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – 416 с.

6. Мацько Л. Мовні засоби образності у новелі М. Коцюбинського «Intermezzo/ Л. Мацько // Укр. мова і літ-ра в школі. – № 10. – 1982. – С. 43 - 49.

7. Рожило Л. П. Художньо-образна конкретизація в новелі В. Стефаника «Новина» / Л. П. Рожило // Укр. мова і літ-ра в школі. – 1981. – № 2.

Практичні завдання

Скориставшись конспектами статей Л.Мацько та І.Бабій, підготуйтесь до лінгвістичного аналізу новели М.Коцюбинського «Intermezzo» за поданим планом:

1. Визначте приналежність тексту до функціонального стилю.

2. Визначте тему та ідею твору.

3. Встановіть жанр тексту.

4. Визначте, які типи мовлення наявні в новелі. Наведіть приклади кожного з них.

5. Який заголовок можна дати ІУ частині?

6. Який образ є центральним? Яку роль виконує форма у творі?

7. Яка лексика переважає у тексті?

8. Які тематичні групи лексики можна виділити? Які образні засоби переважають у цьому тексті? Наведіть приклади цих засобів.

9. Знайдіть уривок, у якому переважає розмовно-просторічна лексика. Чому вона вживається у тексті?

10. Якими засобами передається візуальне й акустичне сприймання тексту?

11. Які прийоми звукопису наявні в новелі?

12. Яку роль виконують слова струна, арфа, симфонія?

13. Яку роль виконує займенник ти? Яку роль виконує форма говори, говори?

14. Які члени речення особливо увиразнюють текст?

15. Які типи простих речень наявні у тексті? Яку функцію вони виконують?

16. Знайдіть контрастні уривки. Якими засобами досягається контраст?

17. Визначте надфразні єдності та роль їх у тексті.

18. Визначте роль вигуків у тексті.

19. Визначте мовну домінанту тексту.

20. Зробіть висновок про те, які лінгвістичні засоби є найдоцільнішими, які несуть основне смислове і виразове навантаження, сприяють точній передачі теми та ідеї твору.

 

 

Завдання для самостійної роботи

1. Зробіть повний лінгвістичний аналіз новели В.Стефаника «Новина» (письмово, на окремих аркушах). Скористайтесь статтями Л.П.Рожило «Художньо-образна конкретизація в новелі В.Стефаника «Новина» та І.Бабій «Передо мною стояв світ новий і чорний (колористика у мові В.Стефаника».

2. Зробіть повний лінгвістичний аналіз вірша Лесі Українки «Contra spem spero». Скористайтеся опрацьованою статтею Л.П.Рожило та посібником І.Ковалика, Л.Мацько, М.Плющ «Методика лінгвістичного аналізу тексту». Зіставте матеріали, зробіть висновки.

 

Схема повного лінгвістичного аналізу художнього тексту 1. Визначте приналежність тексту до функціонального стилю. 2. Визначте тему та ідею твору. 3. Встановіть жанр тексту. 4. Визначте спосіб вираження змісту (проза чи поезія). 5. Встановіть логічний спосіб подачі інформації (розповідь, опис, міркування). 6. Вкажіть на характер побудови тексту (мова монологічна чи діалогічна). 7. Лінгвістичний аналіз тексту: а) лексичний; б) фонетико-орфоепічний; в) морфемно-словотвірний; частиномовний; д) синтаксичний. 8. Визначте мовну домінанту тексту. 9. Виділіть індивідуально-авторські мовні засоби, які створюють індивідуальні особливості саме цього тексту. 10. Зробіть висновок про те, які лінгвістичні засоби є найдоцільнішими, які несуть основне смислове і виразове навантаження, сприяють точній передачі теми та ідеї твору.

 

 

Завдання для аудиторної роботи

1. Підготуйтесь до роботи з художніми текстами за допомогою методу «Акваріум». У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі аудиторії, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.

2. Підготуйтесь до контрольного тестування за теоретичними матеріалами ЗМ 2.

Змістовий модуль 3

ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ НЕХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ

 

Практичне заняття № 9

Тема. Лінгвістичний аналіз наукового тексту

План

1. Наукові тексти та їх класифікація.

2. Специфічні мовні ознаки наукових текстів.

2.1. Термінологія наукових текстів.

2.2. Метафори в науковому тексті.

3. Граматичні особливості наукових текстів.

4. Основні вимоги до оформлення наукового тексту.

Література

1. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту: Навч. посіб.- 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2008. - С. 314 -330..

2. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. - К.: ВІД "Академія", 1997. - 725 с.

3. Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української літературної мови: Стректура тексту. - К., 1970.

4. Непийвода Н. Синонімія виражальних засобів наукового стилю // Дивослово. - 1997.- № 2.

5. Селегій П.О. Науковий стиль української мови: ресурси оновлення // Мовознавство. - 2006.- № 2-3.

Практичні завдання

1. Опрацюйте зразок лінгвістичного аналізу тексту наукового стилю, вміщений у підручнику Кочан І. М. (С.417 - 420).

2. Доберіть науковий текст. Зробіть його повний лінгвістичний аналіз (письмово).

 

Завдання для самостійної роботи

Напишіть реферат на тему «Формування наукового стилю в українській мові».

 

Практичне заняття № 10

Тема. Лінгвістичний аналіз публіцистичних текстів

План

1. Витоки публіцистичного стилю.

2. Мова газети. Газетні заголовки.

3. Синтагматика тексту.

4. Парадигматика публіцистичного тексту.

4.1. Синоніми у мові ЗМІ.

4.2. Поняттєві та стилістичні синоніми у мові ЗМІ.

5. Нові форми позначення реалій.

6. Фразеологія у мові сучасних ЗМІ.

7. Синтаксичні конструкції у мові ЗМІ.

7.1. Фігури накопичення.

7.2. Фігури уникнення.

7.3. Фігури переміщення.

 

Література

1. Жанри і стилі в історії української літературної мови.- К., 1989.

2. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту: Навч. посіб.- 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2008. - С. 331 -351, 420 - 423.

3. Коць Т.А. Функціонування синонімів у газетно-інформаційному стилі// Мовознавство. - 2001.- № 5.- С. 88-95.

4. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. - К.: ВЦ "Академія", 1997. - 725 с.

Практичні завдання

3. Опрацюйте зразок лінгвістичного аналізу тексту публіцистичного стилю, вміщений у підручнику Кочан І. М. (С.420 - 423).

4. Доберіть із періодичної преси текст. Зробіть його повний лінгвістичний аналіз (письмово).

Завдання для самостійної роботи

Підготувати повідомлення на тему «Витоки й історія української публіцистики».

 

Практичне заняття № 11

Тема. Лінгвістичний аналіз рекламних текстів та текстів офіційно-ділового стилю

 

1. Графіка реклами.

2. Мова реклами.

2.1. Фонетичні засоби в рекламних текстах.

2.2. Лексичні особливості реклами.

2.3. Термінологія в сучасній українській рекламі.

2.4. Граматичні особливості реклами.

3. Фактори, що впливають на відбір рекламного тексту.

4. Історія становлення офіційно-ділового стилю.

5. Графіка текстів офіційно-ділового стилю.

6. Мова ділових документів.

Література

1. Абрамова Г.О. Про лінгвістичний аналіз рекламного тексту // Культура слова.- 1981ю- Вип. 21.

2. Комова М. Діловодство.- Л., 2007.

3. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту: Навч. посіб.- 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2008. - С. 352 - 386.

4. Літературознавчий словник-довідник / P. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. - К.: ВІД "Академія", 1997. - 725 с.

5. Особливості мови і стилю засобів масової інформації. - К., 1983.

6. Соколова І. О. Візитна картка реклами // Культура слова. - 1981.-Вип. 21.

 

Практичні завдання

1. Доберіть із засобів масової інформації декілька зразків рекламних текстів, зробіть їх лінгвістичний аналіз.

2. Доберіть декілька різнотипних текстів ділових документів, зробіть їх лінгвістичний аналіз.

Завдання для самостійної роботи

1. Підготуйте реферат на тему «Мовні засоби рекламних текстів».

2. Підготуйте усне повідомлення на тему «Історія становлення офіційно-ділового стилю української мови».

 

 

Практичне заняття № 12

Тема. Методика комплексного лінгвістичного аналізу нехудожнього

тексту

 

1.Вимоги до аналізу нехудожніх текстів.

2.Схема повного лінгвістичного аналізу нехудожнього тексту.

Література

1. Кочан І. М. Лінгвістичний аналіз тексту: Навч. посіб.- 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2008. - С. 391 - 392,417 - 420.

2. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. - К.: ВЦ "Академія", 1997. - 725 с.

 

 

Практичні завдання

1.Підготуйтесь до лінгвістичного аналізу нехудожніх текстів.

2.Зробіть лінгвістичний аналіз наукового, публіцистичного, рекламного й офіційно-ділового текстів за поданою схемою.

 

Схема повного лінгвістичного аналізу нехудожнього тексту 1. Визначте приналежність тексту до функціонального стилю. Назвіть ознаки, які це підтверджують. 2. Визначте тему і призначення тексту. 3. З'ясуйте модель тексту. 4. Встановіть жанр тексту. 5. Встановіть логічний спосіб подачі інформації (розповідь, опис, міркування). Зробіть лінгвістичний аналіз тексту: а) лексичний; б) морфемно-словотвірний; в) частиномовний; г) синтаксичний. 6. Визначте мовну домінанту тексту. 7. Зробіть висновок про те, які лінгвістичні засоби є найдоцільнішими, які несуть основне смислове виразове навантаження, сприяють точній передачі теми та ідеї тексту.

 

Підготуйтесь до контрольного тестування за теоретичними матеріалами ЗМ 3.

 

 

Підсумкова модульна контрольна робота

 

Користуючись поданими схемами, зробіть повний лінгвістичний аналіз двох запропонованих вам текстів - художнього та нехудожнього.

Схема повного лінгвістичного аналізу художнього тексту

1. Визначте приналежність тексту до функціонального стилю.

2. Визначте тему та ідею твору.

3. Встановіть жанр тексту.

4. Визначте спосіб вираження змісту (проза чи поезія).

5. Встановіть логічний спосіб подачі інформації (розповідь, опис, міркування).