Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 3.3. Розчини електролітів. Електролітична дисоціація.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
План
3. Особливості розчинів сильних електролітів.*** 1. Електроліти – речовини, водні розчини або розплави яких проводять електричний струм. Приклади: розчини молей, кислот і лугів ТЕД (Арреніус): 1) дисоціація електролітів відбувається під дією полярних молекул розчинника 2) Дисоціюючи молекули розпадаються на катіони та аніони. 3) Дисоціація – оборотний процес. 4) Дисоціація багатоосновних кислот і багатокислотних основ відбувається ступінчасто. Приклад: HCl ↔ H+ + Cl- 2. Лише частина електроліту дисоціює в розчині на йони і тому Арреніус ввів поняття ступеня дисоціації. Ступінь дисоціації – відношення числа молекул електроліту, що розпалися в розчині на йони, до загального числа його молекул в розчині. α = n / N, де α – ступінь дисоціації; n – кількість молекул, які про дисоціювали; N – загальна кількість молекул До рівноваги, яка встановлюється в розчині слабкого електроліту між молекулами та йонами, можна застосувати закони хімічної рівноваги і записати вираз константи рівноваги. Наприклад, для дисоціації оцтової кислоти СН3СООН ↔ Н+ + СН3СОО- константа рівноваги має вигляд: Константа рівноваги, що відповідає дисоціації слабкого електроліту, називається константою дисоціації. Величина К залежить від природи електроліту і розчинника, а також від температури, але не залежить від концентрації розчину. При ступінчатій дисоціації речовин дальший ступінь характеризується меншим розпадом, ніж попередній. Якщо концентрацію електроліту, що розпадається на 2 йони, позначити через С, а ступінь його дисоціації у розчині через α, то концентрація кожного з йонів буде С α, а концентрація недисоційованих молекул С(1- α). Тоді рівняння константи дисоціації матиме вигляд: Це рівняння виражає закон розбавлення Оствальда. Для розчинів, в яких дисоціація електроліту дуже мала, рівняння закону Оствальда спрощується. Оскільки в таких випадках α≤1, то величиною α у знаменнику правої частини рівняння можна знехтувати. Рівняння буде мати вигляд: Це рівняння наочно показує зв'язок, що існує між концентрацією слабкого електроліту і ступенем дисоціації: ступінь дисоціації зростає при розбавлянні розчину. 3. Для оцінки стану йонів у розчині сильних електролітів користуються величиною, яка називається активністю. Під активністю йона розуміють ту ефективну, умовну концентрацію його, відповідно до якої він діє під час хімічних реакцій. Активність йона а дорівнює його концентрації С, помноженій на коефіцієнт активності f: α = fC В розведених розчинах коефіцієнт активності йона в даному розчиннику залежить тільки від заряду іона та іонної сили розчину I, яка дорівнює півсумі добутків концентрації С кожного йона на квадрат його заряду z: Контрольні запитання:
Література:
Тема 3.4. Гідроліз солей. План
3. Поняття про константу гідролізу.*** 1. Хоча вода і є слабким електролітом, але вона здатна на невелику дисоціацію: Н2О ↔ Н+ + ОН- За величиною електропровідності чистої води можна обчислити концентрацію йонів Гідрогену та гідроксид-йонів у воді. При 25С вона дорівнює 10-7 моль/л. Константа дисоціації води: Перепишемо рівняння так: [Н+][ОН-]=[Н2О]К [Н+][ОН-]=КН2О Це рівняння показує, що для води і розбавлених водних розчинів при незмінній температурі добуток концентрацій йонів Гідрогену і гідроксид-йонів є величина стала. Ця стала величина називається йонним добутком води. КН2О = 10-7 ∙10-7 = 10-14 Водневий показник – від`ємний десятковий логарифм йонів Гідрогену: рН = -lg[H+] Для вимірювання рН існують різні методи. Найчастіше використовують індикатори. 2. Гідроліз солей – це процес взаємодії солі з водою внаслідок чого утворюється слабкий електроліт і змінюється рН середовища. 4 типи: 1) сіль утворена сильною основою та слабкою кислотою (Na2CO3), рН>7 І. Na2CO3 + H2O ↔ NaHCO3 + NaOH 2Na+ + CO32- + H2O ↔ 2Na+ + HCO3- + OH- CO32- + H2O ↔ HCO3- + OH- II. NaHCO3 + H2O ↔ Na2CO3 + NaOH Na+ + HCO3- + H2O ↔ Na+ + H2CO3 + OH- HCO3- + H2O ↔ H2CO3 + OH- 2) сіль утворена слабкою основою та сильною кислотою (CuCl2), рН<7 І. CuCl2 + H2O ↔ CuOHCl + HCl Cu2+ + 2Cl- + H2O ↔ CuOH+ + H+ + 2Cl- Cu2+ + H2O ↔ CuOH+ + H+ II. CuOHCl + H2O ↔ Cu(OH)2 + HCl CuOH+ + Cl- + H2O ↔ Cu(OH)2 + H+ + Cl- CuOH+ + H2O ↔ Cu(OH)2 + H+ 3) сіль утворена слабкою основою та слабкою кислотою (NH4NO2), рН≈7 NH4NO2 + H2O ↔ NH4NO2 + HNO2 NH4+ + NO2- + H2O ↔ NH4NO2 + HNO2 4) сіль утворена сильною основою та сильною кислотою (NaCl) – гідроліз не відбувається 3. У розглянутих випадках гідролізується не вся кількість солі, яка є в розчині, а тільки її частина. Інакше кажучи, у розчині встановлюється рівновага між сіллю і кислотою та основою, що її утворюють. Частка речовини, що гідролізується, - ступінь гідролізу – залежить від константи цієї рівноваги, а також від температури і від концентрації солі. Запишемо рівняння гідролізу у загальному вигляді. Нехай НА – кислота, МОН – основа, МА – утворена ними сіль. Тоді рівняння гідролізу матиме вигляд: МА + Н2О ↔ НА + МОН Константа рівноваги: Концентрація води у розбавлених розчинах є практично сталою величиною. Позначаючи [Н2О]К = Кг дістанемо: Величина Кг називається константою гідролізу у солі. ЇЇ значення характеризує здатність солі гідролізуватися; чим більше Кг, тим більшою мірою відбувається гідроліз. 1) сіль утворена сильною основою та слабкою кислотою 2) сіль утворена слабкою основою та сильною кислотою 3) сіль утворена слабкою основою та слабкою кислотою Контрольні запитання:
Література:
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; просмотров: 320; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.59.236.101 (0.006 с.) |