Облік розрахунків з оплати праці.

ЗП - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.Існує три види виплат:1)Основна ЗП – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці(норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Її встановлюють у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службових.2)Додаткова ЗП – винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи і винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.3)Інші заохочувальні та компенсаційні виплати – виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні й інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені законодавством або які проводять понад встановлені ним норми.

Особливе місце в системі оплати праці посідає мінімальна заробітна плата, що являє собою законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану роботу, нижче за який не може проводиться оплата за виконану працівником місячну(годину) норму праці(обсяг робіт).

Основою організації оплати праці є тарифна система, що включає:-тарифні сітки;-тарифні ставки.

Фонд оплати праці - це загальна сума грошових коштів, направлена на оплату праці робітників і управлінського персоналу підприємства за визначений обсяг виконаної роботи або виробленої продукції, а також на оплату невідпрацьованого часу, який підлягає оплаті відповідно до чинного законодавства.

Виділяють дві форми система оплати праці: -погодинна; -відрядна.

Погодинна форма оплати праці – це оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину.

Відрядна оплата праці – це система заробітної плати, при якій заробіток залежить від обсягів виконаної роботи та потребує якості.

Основними первиними документами є:-наказ про прийом на роботу; -особова картка; -алфавітна картка; -наказ про переведення на іншу роботу; -наказ про надання відпустки; - список про надання відпустки; -наказ про припинення труд.договору; -табель обліку викор. робочого часу.

Для обліку нарахування і видачі оплати праці використовують рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», який є пасивний, синтетичний, постійний, основний, розрахунковий. На цьому рахунку обліковують розрахунки з постійними, тимчасовими і залученими працівниками з оплати праці, премій, допомоги за тимчасовою непрацездатністю, по депонованих сумах. -661-«Розрахунки за заробітною платою»; -662-«Розрахунки з депонентами»; -663-«Розрахунки за іншими виплатами».

Аналітичний облік нарахування й видачі заробітної плати треба вести в розрізі кожного працівника.

Аналітичний облік депонованої заробітної плати ведеться по кожній незатребуваній сумі безпосередньо в реєстрі або книзі обліку депонованої заробітної плати. Виплата такої ЗП оформлюється видатковим касовим ордером.

 

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ОПЛАТИ ПРАЦІ, ЇЇ ФОРМИ ТА СИСТЕМИ.

Відповідно до ЗУ "Про оплату праці" ЗП - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.Згідно Кодексу Законів про працю Укр. основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці.

Тарифна система оплати праці - це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.

Основна ЗП — це винагорода за виконану роботу згідно з встановленими нормами праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) та відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців.

Додаткова ЗП - це винагорода за роботу, виконану понад встановлених норм, за трудові успіхи і винахідництво та особливі умови праці. Вона складається з доплат, надбавок, гарантійних та компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством, премій, пов'язаних з виконанням виробничих завдань і функцій.

Підприємство самостійно встановлює форми, системи і розмір оплати праці, а також інші види доходів працівників. На підпр. застос. як погодинна, так і відрядна форми оплати праці, а також їх різновиди.

Сист. оплати праці - це сукуп. правил, які визначають співвідношення між мірою винагороди працівників.

Системи оплати праці, які застосовуються найбільш часто на підприємствах:Форми оплати праці: 1)Погодинна форма: Система оплати праці:А)погодинна;Б)погодинно-преміальна;

2)Відрядна форма: Система оплати праці:А)пряма відрядна;Б)відрядно-преміальна;В)відрядно-прогресивна;Г)бригадна;Д)акордна;

Погодинна форма оплати праці - це оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину. Погодинно-преміальна система оплати праці - це різновид погодинної оплати праці, при якій крім заробітної плати, належної за фактично відпрацьований час, сплачується преміальна винагорода за досягнення високих кількісних і якісних показників. Пряма відрядна система - це система, при застосуванні якої заробіток нараховується тільки за виконану роботу (виготовлену продукцію). Відрядно-преміальна система - це різновид відрядної форми оплати праці, при якій крім заробітної плати, належної за виконану роботу, виплачується премія. Відрядно-прогресивна система оплати праці - це різновид відрядної форми оплати праці, при якій робота, виконана в межах встановлених норм, оплачується за звичайними відрядними розцінками, а частина роботи, виконаної понад норм, - за прогресивно-зростаючими розцінками і в залежності від проценту перевиконання норм. Акордна система оплати праці - це різновид відрядної системи, при якій норма і розцінка для виконавця або групи виконавців встановлюється не за кожною окремою операцією, а на весь комплекс робіт. Відрядна бригадна система оплати праці - це оплата, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою.

 

ОБЛІК ПДФО.

Обов’язок з нарахування, утримання й сплати податку з доходів фізичних осіб покладена на роботодавців, які виплачують заробітну плату найманим робітникам, - на податкових агентів (підприємства, установи, організації, а також приватні підприємці, котрі використовують найману працю).

Утримання податку з доходів фізичних осіб відображається по дебету субрахунку 661 «Розрахунки по заробітній платі» із кредиту субрахунку 641 «Розрахунки по податках», субрахунок другого порядку або аналітичний рахунок «Розрахунки по податку з доходів фізичних осіб».

Податок з доходів фізичних осіб перераховується до бюджету при виплаті оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом: Дт 641 «Розрахунки по податках», субрахунок другого порядку або аналітичний рахунок «Розрахунки по податку з доходів фізичних осіб» - Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Причому банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходів, якщо ті не передбачають перерахування податку до бюджету.

У тому разі, коли оподатковуваний доход нараховується, але не виплачується, податок, що підлягає сплаті з такого доходу, повинен бути сплачений до бюджету в терміни, встановлені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами», тобто до 30 числа (включно) наступного місяця.

Якщо ж заробітна плата виплачується в натуральній формі або готівкою з каси, то податок з доходів фізичних осіб повинен бути сплачений протягом одного банківського дня, що йде за днем такої виплати.

Щоквартально в податкову інспекцію подають форму № 1 ДФ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.