Облік витрат на утриманя оз.

У процесі експлуатації ОЗ п-во здійснює заходи, що ведуть до збільшення ек. вигод первісно очікуваних від використання первісних об’єктів.

Рішення про х-р і ознаки робіт; чи спрямовані вони на підвищення техніко-ек. можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об’єкта, що приведе у майбутньому до збільшення ек. вигод; чи здійснюють вони для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх вигод від його використання приймається керівником п-ва. Напр., заміна окремих важливих компонентів частин ОЗ, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання таких засобів до яких належить цей компонент.

У цьому випадку заміна компонента відображається кап. інвестиціями у придбання нового і списання заміненого об’єкта ОЗ.

Вартість робіт, що приводять до збільшення майбутніх ек. вигод включається до кап. інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості ОЗ.

Підставою для визнання кап. інвестиціями витрат пов’язаних із поліпшенням ОЗ є зростання очікуваного терміну корисного використання та к-сті або якості продукції, яка виробляється даним об’єктом.

Прикладами поліпшення є: 1)модифікація, модернізація з метою подовження терміну використання або збільшення його в-чої потужності; 2)заміна окремих частин устаткування для підвищ. якості продукції; 3)впровадж. еф-ного тех. процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені в-чі витрати; 4)добудова будівлі, що збільшує к-сть місць, площу будівлі, обсяги виконуваних робіт чи умови їх виконання.

Для накопич. зазначених витрат викор. 152, 153 субрах. Сума по яких закривається Д-т 10, К-т 152,153.

Крім витрат на покращення п-ва здійснюють затрати на ремонт ОЗ, які не призводять до збільшення первісно очікуваних е6к. вигод, тому їх не відносять на збільшення вартості ОЗ, а включають до витрат поточного періоду. Д-т 23, 91, 92, 93 К-т 20, 22, 63, 68, 66, 65.

Ремонт – комплекс операцій з відновлення справності чи працездатності об’єкта під час його використання за призначенням, простою, зберігання чи транспортування. Поточний ремонт – комплекс ремонтно-буд. робіт, що передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкції та модельного обладнання.

Комплекс робіт, що передбачає заміну, поновлення, модернізацію конструкцій й обладнання будівель у зв’язку з їх фіз.. зносом та руйнуванням, покращення експлуатаційних показників, а також поліпшення планування будівлі та благоустрою території без зміни буд. габаритів об’єкта відносяться до кап. ремонту і визначаються витратами періоду.

 

ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ.

НА – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

НА класифікують за групами. Група НА – сукупність однотипних за призначенням та умовами використання НА.

Групи НА: 1.Права користування природними ресурсами (право корист. надрами, ін.рес. природного середовища, геологічною та ін. інфо про природне середовище тощо). 2.Права корист. майном (право корист. зем.ділянкою, право корист. будівлею, право на оренду приміщень тощо). 3.Права на комерційні позначення(права на товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо). 4.Права на об’єкти пром. власності (право на винаходи, корисні моделі, пром.зразки, сорт рослин, породи тварин, „ноу-хау” тощо). 5.Авторське та суміжні з ними права (право на літ. та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо). 6.Незавершені капітальні інвестиції в НА(рах.154). 7.Ін. НА(право на здійсн.діяльності, використ. ек. та ін. привілеїв, ліцензування тощо).

Придбанні (створ.) НА зарахов. на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первинний облік НА. Форма НА1 «Акт введення в госп. оборот об’єкта права інтелект. власності у складі НА» застосовується підприємствами незалежно від форм власності для одержання операцій введення в оборот об’єктів. При оформл. введення зазнач. об’єкта акт складається в одному примірнику на кожний окремий об’єкт приймальною комісією, признач. наказом. Він заповн. на основі технічн., наук. технічн. та ін. документації (ліцензійний, авторський, договір, патент). Підпис. головою та членами комісії, а також особою відповідальною за прийняття об’єкта на використання.

НА-2 «Інвентарна картка обліку об’єкта права інтелектуал. влас-ті у складі НА» застосов. для аналіт. обліку об’єктів, для аналіт. обліку гр. однотипних за признач.

 

 

ОБЛІК АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ.

У процесі експлуатації основні засоби, зберігаючи свою первинну фізичну форму, поступово зношуються (фізично, морально), передаючи частками свою вартість на собівартість заново створеного продукту.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» амортизацію визначено як систематичний розподіл вартості об'єкта основних засобів, яка підлягає амортизації, протягом строку його корисного використання.

Вартість основних засобів, що підлягає амортизації, визначається як різниця між собівартістю об'єкта і його ліквідаційною вартістю. Під ліквідаційною вартістю, як відомо, розуміють суму, яку підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) об'єкта після закінчення строку його корисного використання (експлуатації) після вирахування очікуваних затрат, пов'язаних з реалізацією (ліквідацією) об'єкта.
Строком корисної експлуатації основних засобів є період, протягом якого підприємство передбачає використовувати відповідний об'єкт, або кількість одиниць продукції (послуг), які підприємство очікує одержати від його використання. Строк корисного використання об'єктів основних засобів визначається самим підприємством.

Для нарахування амортизації підприємства можуть застосовувати як метод рівномірної, так і прискореної амортизації. Рівномірна амортизація досягається переважно за допомогою методу прямолінійного списання. При цьому методі вартість об'єкта основних засобів списується рівними частками протягом всього періоду його експлуатації. Перевагою такого методу є простота розрахунку і рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами. Проте при цьому методі не враховується моральний знос, різні виробничі потужності основних засобів у різні роки їх експлуатації.

При використанні методів прискореної амортизації у перші роки експлуатації основних засобів списується більша (основна) частина їх вартості, з щорічним зниженням амортизаційних відрахувань. Доцільність застосування методів прискореної амортизації пояснюється тим, що
найбільша інтенсивність використання основних засобів приходиться на перші роки експлуатації їх, коли вони фізично і морально є новими, а також тим, що у підприємства накопичуються кошти для заміни об'єкта в разі швидкого морального старіння та інфляції.

Метод нарахування амортизації визначається підприємством самостійно й періодично переглядається.
Нарахування амортизації починається з місяця наступного за місяцем, в якому основні засоби визнані активом, і припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єктів основних засобів з підприємства.

Розрахунок амортизації здійснюється у розробних таблицях ф.03-14 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для промислових підприємств), ф. 03-15«Розрахунок амортизації основних засобів» (для будівельних організацій), ф. 03-16«Розрахунок амортизації по автотранспорту».

Сума нарахованої амортизації по основних засобах включається у витрати тих ділянок виробництва (обігу), де знаходяться в експлуатації основні засоби, і в бухгалтерському обліку відображається записом по кредиту рахунка 131 «Знос основних засобів» у. кореспонденції з дебетом рахунків: 23,91,92,93,949.