Система страхових допомог в Україні

I. Основні питання

1. Правові ознаки та види страхових допомог.

2. Допомоги в разі тимчасової непрацездатності.

3. Допомоги, зумовлені народженням дитини.

4. Допомоги у зв'язку з безробіттям.

5. Страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком і про­фесійним захворюванням.

6. Страхова допомога на поховання.

7. Порядок призначення і виплати страхових допомог.

II. Додаткові контрольні питання

1. Назвіть ознаки, що відрізняють соціальну допомогу від інших соціальних виплат.

2. Наведіть приклади: 1) щомісячних; 2) періодичних; 3) од­норазових соціальних допомог.

3. Які соціальні гарантії передбачені для безробітних?

4. У яких випадках і за рахунок яких джерел виплачується допомога в разі тимчасової непрацездатності?

167Тема 7

5. Який порядок видачі листків тимчасової непрацездат­ності?

6. З якими юридичними фактами пов'язане право на допо­могу в разі тимчасової непрацездатності?

7. В яких випадках допомога в разі тимчасової непрацездат­ності не виплачується?

8. Який порядок утворення комісії підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням?

9. Визначте компетенцію комісії із соціального страхуван­ня підприємства.

10. Протягом яких строків виплачується допомога в разі тимчасової непрацездатності у випадках:

а) хвороби самого працівника;

б) хвороби працівника-інваліда;

в) настання непрацездатності працівника внаслідок трудо­вого каліцтва;

г) перебування працівника на лікуванні в санаторії;

д) догляду за хворою дитиною;

є) догляду за хворим дорослим членом сім'ї?

11. У яких випадках особа може претендувати на моральне відшкодування у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування?

12. Назвіть джерела фінансування допомог на поховання.

13. Назвіть підстави припинення виплати страхових допо­мог, які надаються особі в разі безробіття.

14. Чи впливає на розмір допомог у разі безробіття термін реєстрації особи безробітною? Який порядок такої реєстрації?

15. Чи впливає на розмір страхових допомог вина особи у спричиненні юридичного факту (страхового випадку), який зумовлює її право на ці допомоги?

16. Складіть фабулу задачі та підготуйте документи, не­обхідні для призначення відповідних страхових допомог (інди­відуально, за вказівкою викладача).

Система страхових допомог в Україні

III. Методичні вказівки

Залежно від страхового випадку (або від виду страхування, в системі якого вона виплачується) розрізняють такі види стра­хових допомог:

1) допомоги в разі тимчасової непрацездатності;

2) допомоги, зумовлені народженням дитини;

3) допомоги у зв'язку з безробіттям;

4) страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком і про- ._іЛШіі захворюванням;

5) допомога на поховання.

Допомоги в разі тимчасової непрацездатності. У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю надаються такі допомоги:

— у випадку захворювання або травми, не пов'язаної з тру­довим каліцтвом чи професійним захворюванням; в разі догля­ду за хворою дитиною до досягнення нею 14 років;

— у разі догляду за хворим членом сім'ї; в разі захворюван­ня матері, або іншої особи, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, або дитиною-інвалідом віком до 16 років;

— при накладенні карантину органами санітарно-епідеміо­логічної служби; при тимчасовому переведенні на легшу, ниж­чеоплачувану роботу, згідно з медичним висновком;

— при протезуванні з поміщенням у стаціонар протезно-ор­топедичного підприємства;

— у разі необхідності санаторно-курортного лікування.

Допомога в разі тимчасової непрацездатності внаслідок за­хворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності на весь період до її відновлен­ня, або до встановлення групи інвалідності незалежно від звільнення. Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються роботодавцем за рахунок коштів підприємства, які відносяться на валові витрати. Допомога в разі тимчасової

 

169Тема 7

непрацездатності на підприємствах УТОГ і УТОС виплачуєть­ся, починаючи з першого дня непрацездатності на весь період її втрати, аж до відновлення, або встановлення групи інва­лідності.

Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимча­сових роботах, допомога в разі тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як за 75 кален­дарних днів протягом календарного року.

Допомога в разі тимчасової непрацездатності у разі догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахо­ваній особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 ка­лендарних днів. Якщо дитина потребує стаціонарного лікуван­ня, то допомога виплачується застрахованій особі за весь час перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.

Допомога в разі тимчасової непрацездатності у зв'язку з до­глядом за хворим членом сім'ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за 3 календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім'ї та побутових обста­вин, — не більш як за 7 календарних днів.

Допомога у разі тимчасової непрацездатності у випадку за­хворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює до­гляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання.

Допомога в разі тимчасової непрацездатності у зв'язку з до­глядом за хворою дитиною віком до 14 років, доглядом за хво­рим членом сім'ї та в разі захворювання матері або іншої осо­би, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала в цей час у щорічній (ос­новній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв'яз­ку з навчанням або творчій відпустці.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи ви­кликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміо­логічної служби, надається допомога у разі тимчасової непра-

Система страхових допомог в Україні

цездатності з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.

У разі тимчасового переведення застрахованої особи відпо­відно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану ро­боту цій особі надається допомога у разі тимчасової непраце­здатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Розмір цієї допомоги разом із заробітком за тимча­сово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення.

Допомога у разі тимчасової непрацездатності за необхідності здійснення протезування за медичними показаннями у стаціо­нарі протезно-ортопедичного підприємства надається застрахо­ваній особі з першого дня за весь період перебування в цьому підприємстві з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопе­дичного підприємства і назад.

Допомога у разі тимчасової непрацездатності за необхідності здійснення санаторно-курортного лікування надається застра­хованій особі, якщо тривалість щорічної (основної та додатко­вої) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санатор­но-курортного закладу і назад.

Допомога у разі тимчасової непрацездатності не надається в таких випадках:

1) одержання застрахованою особою травм чи захворюван­ня при вчиненні нею злочину;

2) навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судо­во-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постано­вою суду;

5) тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотич­ного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'я­нінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

171Тема 7

Система страхових допомог в Україні

Застраховані особи, які в період отримання допомоги у разі тимчасової непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікар­сько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну екс­пертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу в разі тимчасової непраце­здатності.

Розмір допомоги у разі тимчасової непрацездатності вста­новлюється залежно від наявного у застрахованої особи страхо­вого стажу.

Допомога у разі тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам у таких розмірах:

— 60 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахова­ним особам, які мають страховий стаж до п'яти років;

— 80 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахова­ним особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;

— 100 % середньої заробітної плати (доходу) — застрахова­ним особам, які мають страховий стаж понад вісім років; а та­кож застрахованим особам, віднесеним до категорій 1—4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одно­му з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастро­фи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соці­ального захисту".

Допомогами, зумовленими народженням дитини, є такі:

— у разі вагітності та пологів;

— при народженні дитини;

— для догляду за дитиною.

Допомога в разі вагітності та пологів застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до

пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до категорій 1—4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога у разі вагітності та по­логів виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпуст­ки (90 — до пологів та 90 — після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Право на вказану допомогу має також застрахована особа, яка усиновила дитину протягом двох місяців з дня її народжен­ня, зазначеного у свідоцтві про народження, за період з дня уси­новлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 ка­лендарних днів — для жінок, віднесених до категорій 1—4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

У разі надання застрахованій особі відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у період її тимчасової непрацездатності листок непрацездатності закривається, і з дня настання цієї відпустки видається інший листок непрацездатності.

У разі надання застрахованій особі відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у період простою підприємства, устано­ви, організації не з вини застрахованої особи, щорічної (основ­ної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробіт­ної плати, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, творчої відпустки допомога у разі вагітності та пологів надається з дня виникнення права на відпустку у зв'язку з вагітністю та по­логами.

За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога у разі вагітності та пологів ви­плачується незалежно від допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Допомога у разі вагітності та пологів надається застрахо­ваній особі у розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу).

Одноразова допомога при народженні дитини надається за­страхованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну).

173Тема 7

Застрахованій особі, яка усиновила дитину або взяла її під опіку, допомога при народженні дитини надається, якщо звер­нення за її призначенням надійшло не пізніше шести місяців з дня народження дитини.

При народженні двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не надається.

Допомога при народженні дитини надається застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) у розмірі, що встановлюється правлінням фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право на допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Допомога для догляду за дитиною до досягнення нею три­річного віку надається застрахованій особі в розмірі, що вста­новлюється правлінням фонду, але не менше розміру прожит­кового мінімуму, визначеного законом.

Допомога для догляду за дитиною до досягнення нею три­річного віку надається застрахованій особі щомісяця з дня надан­ня відпустки для догляду за дитиною до дня її закінчення, але не більш як до дня досягнення дитиною трирічного віку включно.

Усиновителям та опікунам допомога для догляду за дити­ною до досягнення нею трирічного віку надається не раніше дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки.

Допомоги у зв'язку з безробіттям. У зв'язку з безробіттям застрахованим особам виплачуються такі види допомог:

1) допомога у разі безробіття, у тому числі одноразова її ви­плата для організації безробітними підприємницької діяльності;

2) матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

3) допомога в разі часткового безробіття;

4) матеріальна допомога у разі безробіття, одноразова мате­ріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні.

Система страхових допомог в Україні

Застраховані особи, визнані у встановленому порядку без­робітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робо­чого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачу­вали страхові внески, мають право на допомогу в разі безробіт­тя залежно від страхового стажу: до 2 років — 50 %; від 2 до б років — 55; від 6 до 10 років — 60; понад 10 років — 70 % їхньої середньої заробітної плати.

Допомога у разі безробіття виплачується залежно від трива­лості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів — 100 %; протягом наступних 90 кален­дарних днів — 80; у подальшому — 70 % розміру призначеної допомоги.

Право на допомогу в разі безробіття зберігається у випадку настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєст­рувалась в установленому порядку в державній службі зайня­тості як безробітна. Поважні причини такі:

1) навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

2) строкова військова служба;

3) здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним виснов­ком потребує постійного стороннього догляду.

Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, пра­цювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які ба­жають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами З, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 КЗпП України, мають право на допомогу у разі безробіття без урахування страхового стажу. Названим особам допомога в разі безробіття призначається у розмірі прожиткового мінімуму.

175Тема 7

Допомога у разі безробіття виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в дер­жавній службі зайнятості.

Загальна тривалість виплати допомоги у разі безробіття не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги у разі безробіття не може перевищувати 720 календарних днів.

Допомога у разі безробіття може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи. Ця допомога виплачується осо­бам, яким виповнилося 18 років, за їх бажанням.

Виплата допомоги у разі безробіття особам, які звільнили­ся з останнього місця роботи за власним бажанням без поваж­них причин, починається з 91-го календарного дня.

Допомога у разі безробіття не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економі­ки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за прожит­ковий мінімум, встановлений законом.

Одноразова виплата допомоги у разі безробіття для органі­зації безробітним підприємницької діяльності здійснюється у розмірі допомоги у разі безробіття в розрахунку на рік.

Умови надання допомоги у разі часткового безробіття такі:

1) простій на підприємстві або в цеху, дільниці з замкнутим циклом виробництва (далі — цеху, дільниці), що має невідво­ротний та тимчасовий характер, який триває не менше одного місяця, не перевищує шести місяців і не залежить від праців­ника та роботодавця;

2) простій протягом місяця, що охопив не менш як ЗО відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, в яких простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу.

Про можливий простій роботодавець зобов'язаний повідом­ляти державну службу зайнятості.

Якщо простій має сезонний характер або виникає виключ­но з організаційно-виробничих причин, а також у разі можли-

Система страхових допомог в Україні

вості працевлаштування працівників на інших дільницях, у цехах, на підприємствах, допомога у разі часткового безробіт­тя не надається.

Право на допомогу в разі часткового безробіття мають за­страховані особи, які протягом 12 місяців, що передували міся­цю, в якому почався простій, працювали не менше 26 календар­них тижнів, сплачували страхові внески та в яких ці простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу.

Допомога у разі часткового безробіття не надається, якщо працівник:

1) відмовився від підходящої роботи на цьому або іншому підприємстві з повним робочим днем (тижнем);

2) працює на цьому підприємстві за сумісництвом;

3) проходить альтернативну (невійськову) службу.

Допомога у разі часткового безробіття працівникові встанов­люється за кожну годину простою з розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу) встановленого працівникові розряду, і її розмір не може перевищувати прожиткового мінімуму.

Допомога у разі часткового безробіття надається з першого дня простою, тривалість її виплати не може перевищувати 180 календарних днів протягом року.

Застрахованим особам у період професійної підготовки, пе­репідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допо­мога у період професійної підготовки, перепідготовки або підви­щення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги у разі безробіття та в розмірах цієї допомоги і не підлягає зменшенню.

Матеріальна допомога виплачується з першого дня навчан­ня. Тривалість виплати матеріальної допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги у разі безробіття і не може її перевищувати.

Безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги у разі безробіття, виплачується матеріальна допомога у разі без­робіття за умови, що середньомісячний сукупний дохід на чле­на сім'ї не перевищує прожиткового мінімуму.

Матеріальна допомога у разі безробіття надається протягом 180 календарних днів у розмірі 75 % прожиткового мінімуму.

177Тема 7

Безробітним, у яких закінчився строк виплати матеріальної допомоги у разі безробіття, або непрацездатним особам, які пере­бувають на їх утриманні, за умов, передбачених частиною першою цієї статті, може надаватися одноразова матеріальна допомога в розмірі 50 % прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законодавством визначено випадки, коли виплата допомо­ги у разі безробіття та матеріальної допомоги у разі безробіття припиняється, або тривалість її виплати скорочується на строк до 90 днів.

Виплата допомоги у разі безробіття та матеріальної допомо­ги у разі безробіття припиняється у таких випадках:

1) працевлаштування безробітного;

2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;

3) вступ до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва;

4) проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості;

5) призов на строкову військову або альтернативну (не­військову) службу;

6) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування;

7) отримання права на пенсію відповідно до законодавства України;

8) призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості;

9) подання письмової заяви про бажання здійснювати до­гляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

10) подання письмової заяви про відмову від послуг держав­ної служби зайнятості;

11) переїзд на постійне місце проживання в іншу місцевість;

12) закінчення строку виплати таких допомог;

13) зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості протягом ЗО і більше календар­них днів;

14) смерть безробітного.

Система страхових допомог в Україні

Виплата матеріальної допомоги у період професійної підго­товки, перепідготовки або підвищення кваліфікації припи­няється з цих же причин та у разі виключення з навчального закладу за неуспішність та порушення дисципліни.

Виплата допомоги у разі безробіття, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищен­ня кваліфікації, матеріальної допомоги у разі безробіття при­пиняється на період призначення безробітній жінці допомоги у разі вагітності та пологів, допомоги для догляду безробітним за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Виплата допомоги у разі безробіття та матеріальної допомо­ги у період професійної підготовки, перепідготовки або підви­щення кваліфікації відкладається на строк до трьох місяців у разі надання застрахованій особі відповідно до законодавства України вихідної допомоги та інших виплат при вивільненні з підприємств, установ і організацій, що забезпечують часткову чи тимчасову компенсацію втраченого заробітку, крім держав­ної допомоги сім'ям з дітьми та допомоги, що виплачується з громадських фондів.

Тривалість виплати допомоги у разі безробіття, матеріаль­ної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації та матеріальної допомоги у разі безробіття скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:

1) звільнення з останнього місця роботи за власним бажан­ням без поважних причин (на 90 календарних днів);

2) звільнення з останнього місця роботи з підстав, передба­чених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41, 45 КЗпП України (на 90 календарних днів);

3) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої ро­боти або професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації;

4) приховування відомостей про працевлаштування на тим­часову роботу в період одержання допомоги у разі безробіття;

5) порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо спри­яння працевлаштуванню;

6) перереєстрації безробітного, який був знятий з обліку за

179Тема 7

невідвідування державної служби зайнятості більше ЗО кален­дарних днів без поважних причин та не сприяв своєму праце­влаштуванню;

7) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості;

8) припинення без поважних причин професійної підготов­ки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направлен­ням державної служби зайнятості.

За рахунок коштів Фонду страхування на випадок безробіт­тя також отримують допомоги особи, які не підлягають загаль­нообов'язковому державному соціальному страхуванню на ви­падок безробіття.

Зокрема це стосується військовослужбовців, звільнених з військової служби у зв'язку зі скороченням чисельності або шта­ту без права на пенсію. їм виплачується допомога у разі безробіт­тя, в тому числі одноразова ЇЇ виплата для організації безробіт­ним підприємницької діяльності, за умови реєстрації в установ­леному порядку в державній службі зайнятості протягом міся­ця з дня взяття на облік у військовому комісаріаті. Строк про­ходження військової служби прирівнюється до страхового стажу.

Матеріальна допомога у період професійної підготовки, пе­репідготовки або підвищення кваліфікації виплачується у розмірі допомоги в разі безробіття і не підлягає зменшенню. Тривалість виплати цієї матеріальної допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги у разі безробіття та не може її перевищувати.

Матеріальна допомога у разі безробіття, одноразова матері­альна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утри­манні, виплачуються на умовах і в розмірах, передбачених для застрахованих осіб.

Особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахо-ваним особам, визнаним у встановленому порядку безробітни­ми, допомога в разі безробіття встановлюється у розмірі про­житкового мінімуму.

Система страхових допомог в Україні

Допомога у разі безробіття виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги у разі безробіття не перевищує 180 календарних днів.

Матеріальна допомога у період професійної підготовки, пе­репідготовки або підвищення кваліфікації незастрахованим особам, зареєстрованим у встановленому порядку в державній службі зайнятості, виплачується в розмірі допомоги у разі без­робіття. Тривалість виплати цієї матеріальної допомоги зара­ховується до загальної тривалості виплати допомоги у разі без­робіття і не може її перевищувати.

Матеріальна допомога у разі безробіття, одноразова матері­альна допомога безробітному та непрацездатним особам, які пе­ребувають на його утриманні, допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утри­манні, виплачуються на умовах і в розмірах, передбачених для застрахованих осіб.

Для незастрахованих осіб, які визнані у встановленому по­рядку безробітними, виплата допомоги у разі безробіття, мате­ріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідго­товки або підвищення кваліфікації та матеріальної допомоги у разі безробіття припиняється, відкладається або її тривалість скорочується у випадках, передбачених як підстава припинен­ня відкладення та скорочення тривалості виплати такої допо­моги для застрахованих в цій системі осіб.

Страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком на вироб­ництві та професійним захворюванням, які спричинили втра­ту працездатності

Страховими виплатами у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, є грошові суми, які Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового ви­падку, а саме:

1) страхова виплата втраченого заробітку (або відповідної його ластини) залежно від ступеня втрати потерпілим профе­сійної працездатності (далі — щомісячна страхова виплата);

181Тема 7

2) страхова виплата в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебу­вали на утриманні померлого);

3) страхова виплата дитині, яка народилася інвалідом вна­слідок травмування на виробництві або професійного захворю­вання її матері під час вагітності;

4) страхові виплати на медичну та соціальну допомогу.

За наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпіло­му провадиться страхова виплата за моральну шкоду.

У випадках зміни ступеня втрати професійної працездат­ності, зміни складу сім'ї померлого, підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законо­давством, провадиться перерахування сум щомісячних страхо­вих виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу.

Потерпілому, який проходить професійне навчання або пе­рекваліфікацію за індивідуальною програмою реабілітації (якщо з часу встановлення ступеня втрати професійної праце­здатності минуло не більше одного року), Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить щомісячні стра­хові виплати у розмірі середньомісячного заробітку протягом строку, визначеного програмою реабілітації.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків опла­чує вартість придбаних потерпілим інструментів, протезів та інших пристосувань, відшкодовує потерпілому інші необхідні витрати, пов'язані з його професійною підготовкою.

Сума щомісячної страхової допомоги встановлюється відпо­відно до ступеня втрати професійної працездатності та середньо­місячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здо­ров'я, і вона не повинна перевищувати такого заробітку.

Коли потерпілому одночасно з щомісячною страховою випла­тою призначено пенсію в разі інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкоджен­ня здоров'я. Визначені раніше сума щомісячної страхової випла­ти та пенсія в разі інвалідності зменшенню не підлягають.

У разі стійкої втрати професійної працездатності, встанов­леної МСЕК, провадиться одноразова страхова виплата потер-

Система страхових допомог в Україні

пілому, сума якої визначається з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати ним профе­сійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру гра­ничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до фонду.

Коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому вста­новлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної пра­цездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обо­в'язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої ви­значається з розрахунку середньомісячного заробітку потерпі­лого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професій­ної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК.

Якщо комісією з розслідування нещасного випадку вста­новлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим норма­тивних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 %.

Моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробниц­тва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної праце­здатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого з викладом харак­теру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалеж­но від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому поряд­ку. При цьому така сума не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговуван­ня, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.

183Тема 7

Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного за­хворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує всі витрати на його лікування.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю випла­чується в розмірі 100 % середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездат­ності роботодавцем за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

Сума виплат на догляд за потерпілим залежить від харак­теру цього догляду, встановленого МСЕК, і не може бути мен­шою (на місяць):

1) від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, — на спеціальний медичний догляд (масаж, уко­ли тощо);

2) половини розміру мінімальної заробітної плати, встанов­леної на день виплати, — на постійний сторонній догляд;

3) чверті розміру мінімальної заробітної плати, встановле­ної на день виплати, — на побутове обслуговування (прибиран­ня, прання білизни тощо).

Якщо встановлено, що потерпілий потребує кількох видів допомоги, оплата провадиться за кожним її видом.

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробіт­ку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на по­терпілого та працездатних осіб, що перебували на його утри­манні, але не мали права на ці виплати.

Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначається шляхом ділення частини заробітку потерпілого, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.

Система страхових допомог в Україні

Для розгляду справ' про виплату страхових допомог до Фон­ду соціального страхування від нещасних випадків подаються:

— акт розслідування нещасного випадку або акт розсліду­вання професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної праце­здатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть, а також відповідні рішення про відшкодування моральної (не-майнової) шкоди;

— документи про необхідність надання додаткових видів допомоги.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків роз­глядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпі­лого або зацікавленої особи за наявності усіх необхідних доку­ментів і приймає відповідні рішення у десятиденний с