Суміщення професій, його соціально-економічне значення та впровадження.

Одним із способів саме раціонального та ефективного використання трудових ресурсів є впровадження сумісництва та суміщення професій (посад).
В умовах переходу до ринкової економіки, розвитку різних форм власності та появи нових суб’єктів господарювання, використання таких форм організації праці як сумісництво та суміщення професій (посад) набуває все більшої актуальності. Це пояснюється тим, що нові суб’єкти господарювання – суб’єкти малого підприємництва, які посідають особливе місце в економічній системі держави, в житті суспільства, значною мірою впливають на темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику внутрішнього валового продукту, структурну перебудову економіки і відіграють важливу роль у насиченні ринку споживчими товарами та послугами, реалізації інновацій, створенні додаткових робочих місць, вправі використовувати працю обмеженої кількості працівників. (фізичні особи суб’єкти підприємницької діяльності – не більше п’яти осіб, юридичні особи суб’єкти підприємницької діяльності – не більше 20 осіб). Звісно, зацікавлені у найбільш ефективному використанні власних фінансових ресурсів (в тому числі і тих, які витрачаються на оплату праці) такі роботодавці все більше застосовують внутрішнє сумісництво та суміщення професій (посад).
Активний розвиток держави як правової викликає потребу внесення істотних змін до трудового законодавства в цілому та законодавства про сумісництво та суміщення професій (посад) зокрема у зв’язку з тим, що окремі норми не узгоджені між собою. Існує багато прогалин. На сьогоднішній день такі форми організації праці як сумісництво та суміщення професій (посад) мають велике значення як для працівників, так і для роботодавців. Впровадження сумісництва та суміщення професій (посад), по-перше, дозволяє покращити життєвий рівень працівників за рахунок розширення джерел доходів, по-друге, сприяє подоланню вузькопрофесійного поділу праці і створює умови для більш повного розвитку професійних та інтелектуальних здібностей працівника; для роботодавців – дозволяє ефективно використовувати трудові ресурси, найбільш раціонально використовувати власні фінансові ресурси, а у разі необхідності й економити фінансові ресурси, спрямовані на оплату праці.
Сумісництво та суміщення професій (посад) має велике соціальне та економічне значення. Соціальне значення таких форм організації праці полягає, насамперед, у тому, що відбувається вдосконалення працівника, підвищується його „професійне і духовне зростання”. Використання різних здібностей, знань, досвіду призводить до підвищення змістовності праці, зростання професійної майстерності працівника, надає додаткові можливості для його самореалізації. Задоволеність працею, під якою соціологи розуміють стан збалансованості вимог, що ставляться працівником до змісту, характеру та умов праці, та суб’єктивної оцінки можливостей реалізації цих запитів, має величезне значення в організації праці Економічне значення сумісництва і суміщення професій (посад) для працівників полягає в покращенні матеріального стану останніх за рахунок доплат за виконання додаткової роботи. Для роботодавців економічне значення сумісництва та суміщення професій (посад) пов’язане з ефективним використанням трудових ресурсів і, як наслідок, підвищенням продуктивності праці, якості праці.
Сьогодні можливість укладати трудові договори з умовою роботи про суміщення професій (посад) обґрунтовано розглядають як механізм досягнення максимальних результатів при найменших затратах матеріальних і трудових ресурсів, що покликаний сприяти ефективному використанню трудових ресурсів, підвищенню продуктивності праці та всебічному розвиткові здібностей працівника.
Сумісництво - виконання працівником, крім своєї основної, передбаченої при укладенні трудового договору (контракту), іншої роботи на умовах трудового(их) договору(ів) на тому ж або на іншому підприємстві, в установі, організації, або у фізичної особи, у вільний від основної роботи час.
Суміщення професій (посад) - виконання працівником на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах того самого робочого часу з доплатою в розмірах, передбачених у колективному договорі.
До найбільш характерних ознак сумісництва необхідно віднести такі:
1) Виконання роботи за сумісництвом здійснюється тільки на підставі трудового договору чи контракту;
2) Виконання роботи сумісником може здійснюватися не тільки за місцем основної роботи, а й одночасно на іншому підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи, яка використовує найману працю;
3) Виконання роботи за сумісництвом відбувається у вільний від основної роботи час.

Сумісництво тісно пов’язане з такими правовими явищами, як надурочна робота, тимчасове заступництво та виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
На підставі аналізу наукової доктрини та чинного законодавства доведено, що до найбільш характерних ознак суміщення професій (посад) необхідно віднести такі:
1) Суміщення професій (посад) відбувається лише за наявності домовленості сторін трудового договору;
2) Працівник одночасно з трудовими обов’язками за своєю основною професією (посадою) виконує трудові обов’язки за іншою додатковою професією або на іншій посаді;
3) Виконання працівником трудових обов’язків за своєю основною та суміщуваною професією (посадою) здійснюється в межах одного трудового договору;
4) Виконання роботи в умовах суміщення професій (посад) здійснюється впродовж робочого дня нормальної тривалості за рахунок інтенсифікації праці;
5) Виконання основної і суміщуваної роботи відбувається виключно в межах однієї виробничої одиниці, тобто на одному підприємстві, в установі, організації чи у однієї фізичної особи;
6) За виконання трудових обов’язків із додаткової професії чи посади працівник одержує доплату, розмір якої встановлюється колективним договором відповідно до чинного законодавства.

 

19. Багатоверстатне обслуговування та його ефективність Можливість організації багатоверстатній роботи визначається наявністю такого співвідношення машинного і ручного часу, при якому час машинної роботи на одному верстаті повинно бути рівне або більше суми часу, необхідного для виконання ручних прийомів на всіх інших одночасно обслуговуваних верстатах. Багатоверстатне обслуговування є ефективним способом підвищення продуктивності праці.
При багатоверстатному обслуговуванні необхідно, щоб обслуговуються верстати автоматично вимикалися після закінчення циклу обробки; багатоверстатник повинен бути звільнений від виконання допоміжних робіт з обслуговування робочого місця (доставка заготовок та інструменту на робоче місце, транспортування оброблених деталей і т. д.); розстановка одночасно обслуговуваних верстатів повинна бути такою, щоб максимально скоротити час на переходи робітника від одного верстата до іншого; максимальна механізація всіх ручних прийомів роботи, що потребують значного фізичного напруження (підйом, установка і зняття важких заготовок і деталей та ін.)
Організація робочих місць багатоверстатників може бути індивідуальною і бригадної. Якщо обслуговується група верстатів входить в потокову лінію, тоді їх обслуговування повинно бути пов'язане з тактом роботи потокової лінії.
За технологічної однорідності верстатів, об'єднаних для багатоверстатного обслуговування, розрізняють: верстати-дублери, тобто однотипне обладнання, яке виконує однакові операції; однотипне обладнання, на якому виконуються різні операції; технологічно різне устаткування.
За співвідношенням тривалості операцій, що включаються до багатоверстатне обслуговування, розрізняють варіанти: коли всі операції мають рівний тривалістю; коли тривалість їх нерівна, але кратна; коли на різних верстатах операції не рівні і не кратні.
З організаційного боку умовою багатоверстатного обслуговування є наступне: машинно-автоматичне час операції дорівнює сумарній ручному часу операцій на всіх інших верстатах: