Проектування тимчасових доріг

Проектування будівельних автошляхів в складі БГП включає:

- розробку схеми руху транспорту і розташування доріг в плані;

- визначення параметрів доріг;

- встановлення небезпечних зон;

- визначення додаткових умов - призначення конструкції доріг, розрахунок об'ємів робіт і необхідних ресурсів.

Схема руху транспорту і розташування доріг в плані повинна забезпечити під'їзд в зону дії монтажних і навантажувально-розвантажувальних

механізмів до засобів вертикального транспорту, майданчиків укрупнювальної збірки, складів, майстерень, механізованих установок, побутових приміщень і т.д.

При розробці схеми руху автотранспорту максимально використовують існуючі і дороги, що проектуються. Будівельні дороги повинні бути кільцевими, на тупикових під'їздах влаштовують роз’їзні і розворотні майданчики (мінімальним розміром 12 × 12 м). Такі майданчики передбачають на незакільцьованих дільницях постійних і існуючих доріг, що проектуються. В міру введення об'єкта в експлуатацію схема руху транспорту переглядається, з тим, щоб не допустити руху будівельного транспорту через заселену частину житлового кварталам або діюче підприємство.

При трасуванні доріг повинні дотримуватися мінімальні відстані, м:

- між дорогою і складським майданчиком — 0,5...1,0;

- між дорогою і підкрановими шляхами — 6,5...12,5 (цю відстань приймають виходячи з величини вильоту стріли крана і раціонального взаємного розміщення крана — складу — дороги);

- між дорогою і віссю залізничних шляхів — 3,75 (для нормальної колії) і 3,0 (для вузької колії);

- між дорогою і огорожею, що захищає будівельний майданчик, — не менше за 1,5;

- між дорогою і брівкою траншеї виходячи з властивостей грунту і глибини траншей при нормативній глибині залягання для суглинистих грунтів — 0,5...0,75, а для піщаних— 1,0...1,5.

Недопустиме розміщення тимчасових доріг над підземними мережами і в безпосередній близькості до прокладених і підлягаючих прокладці підземних комунікацій, оскільки це призводить до осідання грунту укосів або засипки і деформації доріг. Якщо проект передбачає паралельне розташування тимчасових доріг і комунікацій, то рекомендується насамперед влаштовувати тимчасові дороги з метою їх використання при доставці матеріалів і виробів для робіт по прокладці мереж.

На БГП повинні бути чітко відмічені відповідними умовними знаками і написами в’їзди (виїзди) транспорту, напрям руху, розвороти, роз'їзди, стоянки при розвантаженні, прив’язочні розміри, а також вказані місця установки знаків, що забезпечують раціональне і безпечне використання транспорту. Всі ці елементи повинні мати прив’язочні розміри.

Параметрами тимчасових доріг є: число смуг руху, ширина полотна і проїзжої частини, радіуси закруглення, розрахункова видимість.

Ширину проїзжої частини транзитних доріг приймають з урахуванням розмірів плит: однополосних — 3,5м, двохполосних з поширениями для стоянки машин при розвантаженні — 6,0м. При використанні важких машин вантажепід’ємністю 25...30т і більш (МАЗ-525, БелАЗ-540 і т.п.) ширина проїзжої частини збільшується до 8м. У процесі проектування БГП ширина постійних доріг повинна бути перевірена і у разі необхідності збільшена інвентарними плитами. На дільницях доріг, де організований односторонній рух по кільцю в межах видимості, але не менш ніж через 100м, влаштовують майданчики шириною 6м і довжиною 12...18м. Такі ж майданчики виконують в зоні розвантаження матеріалів при будь-якій схемі руху автотранспорту (кармани).

 

Таблиця 5

Основні технічні показники доріг

Найменування	Показники при числі смуг руху
1) Ширина, м:	-	-
- смуги руху	3,5
- проїзної частини	3,5
- земляного полотна		8,5
2) Найбільші поздовжні ухили, %о
3) Найменші радіуси заокруглень в плані, м
4) Найбільша розрахункова видимість, м:	-	-
- поверхні дороги
- зустрічного автомобіля

Примітка: %_о —проміля; 1%_о=1/1000 цілого; 1%=10%_о; 1%_о=0.1%.

Радіуси закруглення доріг визначають виходячи з маневрових властивостей автомашин і автопоїздів, тобто їх поворотоздатності при русі вперед без застосування заднього ходу. Недостатній зовнішній радіус закруглення (R=6...8м) приводить до руйнування проїздів на поворотах. Такі закруглення були достатні 30…35років тому, коли автотранспорт в основному застосовувався для перевезень цегли. Тепер будівництво обслуговує великогабаритні транспортні засоби: панеле- і трубовози, спеціальні тягачі для перевезення кранів. Сучасні вантажні машини часто використовують з причепами. Так, автомобільні поїзди на базі автомобілів МАЗ, ЗИЛ мають вантажепід’ємність 12...30т і довжину 9...15м. Ряд машин без причепу, як, наприклад, ЯМЗ-210, мають по дві задні осі, внаслідок чого їх довжина збільшується до 9...10м. Прийняті в постійних внутрішньо квартальних дорогах радіуси кривих недостатні і повинні бути збільшені. Мінімальний радіус закруглення для будівельних проїздів 12м. Але при цьому радіусі ширина проїздів в 3,5м недостатня для руху автомобільних поїздів, і тому проїзди в межах кривих (габаритних коридорів) необхідно поширювати до 5м.

Хоч до тимчасових доріг пред'являються менш жорсткі вимоги, ніж до постійних, в частині забезпечення розрахункової видимості, оскільки на території будівництва істотно обмежена швидкість руху автомашин, така регламентація існує. Розрахункова видимість у напрямі руху для однополісних доріг повинна бути не менше за 50м, а бічна (на перехресті) — 35м.

Небезпечні зони доріг встановлюють відповідно до норм техніки безпеки. Небезпечною зоною дороги вважається та її частина, яка попадає в межі зони переміщення вантажу або зони монтажу. На БГП ці дільниці доріг виділяють подвійною штриховкою. Проїзд транспорту через ці дільниці заборонений, і на БГП після нанесення небезпечної зони дороги слідує запроектувати об’їзні шляхи.

Додаткові умови при розробці будівельних доріг направлені на забезпечення безпечних умов руху на дорогах, що примикають до будівництва, і в'їзді (виїзді) на майданчиках також на раціональне використання транспорту всередині майданчика. В першому випадку це позначення відповідними покажчикам в натурі і на кресленні БГП в'їзду (виїзду) на об'єкт, обмеження швидкості, місцеве звуження дороги і т.д. При узгодженні частини проектних рішень перевіряють відділами безпеки руху (ВБР) місцевих органів МВС.

Будівельні організації встановлюють спеціальні вказівки проїздів від основних магістралей до місць розвантаження, позначення на вказівках найменування відповідного об’єкта (ділянки) та місця знаходження приймальника вантажу.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Майже половина часу, відведеного навчальним планом на вивчення дисципліни "Організація будівництва", передбачено для самостійної роботи. Повноцінне засвоєння теоретичного матеріалу неможливе без його обговорення та розв'язування задач на практичних заняттях, тому окремі теми розглядаються на передбачених планом аудиторних практичних заняттях. В той же час, у зв'язку з недостатністю аудиторного часу для повного охоплення всіх тем дисципліни, самостійна робота набуває особливо важливого значення.

Самостійна робота включає три види:

1) вивчення за конспектами лекцій, підручниками та посібниками програмного матеріалу, прочитаного на лекціях;

2) самостійне вивчення за навчальними посібниками розділів програми, не включених в лекційний курс;

3) виконання студентами індивідуальних завдань науково-дослідного характеру та розрахункових робіт протягом семестру під керівництвом і контролем викладача.

Після вивчення відповідного розділу програми за конспектом лекцій та рекомендованою літературою, необхідно в першу чергу дати відповіді на "Питання та вправи для самоконтролю".

Перш, ніж приступати до самостійного вирішення задач по кожній з тем, необхідно глибоко засвоїти відомості теоретичного курсу та чітко уявляти організацію ведення робіт та норми, що слід примірювати при вирішенні відповідного завдання.

 

ПРИКЛАДИ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ

Задачі на вирішення організаційних питань в будівництві

Задача 1

Розрахувати необхідну кількість води на виробничі потреби при об’ємах робіт:

- робота екскаваторів – 30 маш-год.;

- приготування бетонної суміші – 320м³;

- полив бетону – 17 діб;

- малярні роботи – 380м²;

- обслуговування автомобілів і тракторів – 16 шт.;

 

Розв’язок задачі 1

Загальні витрати води на виробничі потреби визначаються за формулою:

; л/сек

де: Q_ср — середні виробничі витрати води за змiну, л;

К₁ — коефiцiєнт нерiвномiрностi споживання води;

m — число годин працi за змiну (m=8).

 

Визначимо витрати води на окремі виробничі потреби:

1. Робота екскаваторів – 30 маш-год

= 0,016 л/сек.

 

2. Приготування бетонної суміші – 320м³

= 4,44 л/сек.

 

3. Полив бетону 17 діб

 

= 0,188 л/сек

 

4. Малярні роботи – 380м²

=0,02 л/сек.

 

5. Обслуговування автомобілів і тракторів 16 шт.

 

= 0,26 л/сек.

 

Сумарні витрати води на виробничі потреби складуть:

 

Q_вир= 1,2(0,016+4,44+0,188+0,02+0,26)= 5,90 л/сек.

 

Задача 2

Розрахувати необхідну площу для тимчасових відкритих складів при необхідній кількості матеріалів для зведення об’єкту: - піску – 130м³;

- щебеню – 280м³;

- цегли – 360 тис.шт.;

- плит перекриття – 240 шт.;

- металокаркасів – 3 тони;

- сходові марши і площадки (відповідно) – 32 і 30 шт.;

- перемички – 31 м³

- блоки стінові – 180 шт.;

- плити фундаментів – 64 шт.

 

Розв’язок задачі 2

Корисна площа складу визначається за формулою:

F=Q_ск/n.

Розрахункова площа складу визначається за формулою:

S=F/К_ск ,

де: n — кiлькiсть матерiалу, яка вкладається на 1м² корисної площi складу, тобто норма складування;

К_ск — коефiцiєнт використання площi складу, який характеризує вiдношення корисної площi до загальної.

Визначимо необхідну площу для тимчасових відкритих складів на:

 

1. Пісок – 130м³

 

= 65м²

 

S_{1 ск} = 65/0,7=92,85м²

 

2. Щебінь – 280м³

 

= 186,6м²

S_{2 ск} = 186,6/0,7=286м²

 

3. Цегли – 360 т.шт.

= 514,28м²

S_{3 ск} = 514,28/0,8=642,92м²

 

4. Плит перекриття – 240 шт.

Об’єм однієї плити приймаємо 1,1м³

V = 240×1,1 = 264м³.

= 264м²

 

S_{4 ск} = 264/0,8=330м²

 

5. Металокаркаси – 3 т.

=2,5 м²

 

S_{5 ск} = 2,5/0,8=3,12м²

 

6. Сходові марші і площадки (відповідно 32 і 30 шт.)

Об’єм одного марша – 1,15м³ V_м = 36,8м³

Об’єм однієї площадки – 0,8м³ V_п = 24м³

= 73,6м²

 

S_мар = 73,6/0,7= 105м²

 

= 20м²

 

S_п= 20/0,7 =28,6 м²

 

7. Перемичка – 31м³

= 62м²

 

S₆ = 62/0,7=88,6 м²

 

8. Блоки стінові – 180 шт.

Об’єм одного блока стінового приймає 1,15м³.

 

V_ст.б. = 180×1,15 = 207м³.

 

= 94,0м²

 

S_ск = 62/0,7=88,6 м²

 

9. Плити фундаментні – 64 шт.

Об’єм однієї плити становить 1,25м³

V_ф.п. = 64×1,15 = 80м³.

 

= 80м²

 

S_ск = 80/0,7=114,3м².

Задача 3

Розрахувати необхідну потужність тимчасової трансформаторної підстанції для організації зведення комплексу об’єктів при наявності споживачів:

- баштових кранів КБ-401А-4 шт.;

- пневмоколісні КС-5363 – 2 шт.; КС -4362 – 4 шт.;

- вібромолоти – С-835-2 шт.;

- електротрамбівки – 19 шт.;

- розчинонасоси – 11 шт.(СО-49);

- штукатурні станції „Салют 2” – 8 шт.;

- зварювальні агрегати лінолеуму ПСП-5 – 2 шт.;

- зовнішнє освітлення робочих місць – 20 люкс.

Розв’язок задачі 3

Знаючи необхідну потужність силових пристроїв, потреби електроенергії на технологiчнi цiлi, зовнішнє і внутрішнє освітлення можна визначити сумарну потужнiсть в кВт за формулою:

 

де: Р - необхiдна потужнiсть джерел електроенергiї i трансформаторiв, кВт;

1.1 - коефiцiєнт, який враховує втрати потужностi в мережi;

Рс - потужність будівельних машин i пристроїв;

Рт - потужнiсть, яка необхiдна для виконання окремих видiв БМР, кВт.;

Ро.в - потужнiсть, яка необхiдна для внутрiшнього освiтлення, кВт, яка приймається за розрахунками;

Ро.з - потужнiсть, яка необхiдна для зовнiшнього освiтлення, кВт, яка приймається за розрахунками;

К₁, К₂, К₃, К₄ - коефiцiєнти попиту;

cosf - коефіцієнт потужностi, який залежить вiд числа споживачiв силової електроенергiї та завантажень, приймається для тимчасового електроосвiтлення в середньому рiвний 0.75.

Визначимо потреби в електроенергії на певні цiлi:

1. Баштові крани КБ-401А – 4 шт.

Р₁= = 80 кВт

2. Пневмоколісні крани КС 5363 – 2 шт.

КС 4362 – 4 шт.

Р₂ = = 96 кВт

 

3. Вібромолоти С-835 – 2 шт.

 

Р₃= = 7,5 кВт

 

4. Електротрамбівки – 19 шт.

Р₄= = 3,8 кВт

 

5. Розчинонасоси – 11 шт. (СО-49)

Р₅= = 22 кВт

 

6. Штукатурні станції „Салют 2” – 8 шт.

Р₆= = 10,6 кВт

 

7. Зварювальні агрегати лінолеуму ПСП-5 – 2 шт.

Р₇= = 0,29 кВт

 

8. Зовнішнє освітлення робочих місць – 20 люка

Приймаємо 10 люка = 1 Вт

Р₈= 2 Вт = 0,002 кВт

Загальні потреби в електроенергії складуть:

 

Р_заг = 1,1 (80+96+7,5+3,8+22+10,6+0,29+0,002 кВт) = 242,2 кВт

Приймаємо по довідковій літературі трансформаторну підстанцію ТМ 320/6 з потужністю 320 кВт.

 

Задача 4

Визначити кордони небезпечних зон роботи баштового крана для будівлі з вихідних даних:

Н _{будинку} = 28м;

R _{max крана} = 28м;

1 _{max конструкцій} = 6м.

 

Розв’язок задачі 4

1).Величина монтажної зони згідно ДБН складе при висоті будинку 28м -7м.

 

2).Робоча зона роботи механізма складе:

R _роб = 1,5 + 2,25+28=31,75 м – відстань від будівлі.

 

3)Небезпечна зона визначається за формулою:

R_неб = R_мак + l _{max конструкцій}/2 +S_дальн = 28+3+ 10 = 41м – від осі підкранових шляхів.

 

Задача 5

Визначити кількість побутових приміщень для робітників, які працюють на будівельному майданчику в три зміни. Найбільш чисельна зміна 86 чол. робітників.

 

Розв’язок задачі 5

Виходячи із норм розподілу працівників та норм на побутові приміщення матимемо:

Гардеробні – 86×3=258 роб. ×0,6= 154,8м².

Вмивальні - 86/7×1,5=18,42 м².

Душові – 86/8×3=32,25 м².

Приміщення для сушіння одягу – 86×0,25= 21,5м².

Туалет – 86/15×3 = 17,1м².

 

Загальна площа побутових приміщень складе:

S _{поб.прим..} = 154,8+18,42+32,25+21,5+17,1=244,07м².

 

Задача 6

Розрахувати кордони небезпечних зон при зведенні каркасної цивільної будівлі висотою 32м, баштовим краном з максимальним вильотом стріли 34 м та максимальною довжиною конструкцій 9м..

 

Розв’язок задачі 6

1).Величина монтажної зони згідно ДБН складе при висоті будинку 32м -7м.

2).Робоча зона роботи механізма складе:

R_роб = 1,5+2,25+34=37,75 м – відстань від будівлі.

3)Небезпечна зона визначається за формулою:

R_неб = R_мак + l _{max конструкцій}/2 +S_дальн = 34+4,5+ 10 = 48,5м – від осі підкранових шляхів.

 

Задача 7

Розрахувати діаметр тимчасового водогону при середній потребі води 18 л/сек. і швидкість руху в трубах V = 1,2 м/сек.

 

 

Розв’язок задачі 7

Розрахунок дiаметра труб виконується за формулою:

 

,

де: d - дiаметр труби, мм;

Q_роз - максимальні (середні) розрахунковi витрати води, л/сек.;

1000 - кількість води в 1м³, в л;

V - швидкість руху води по трубах.

 

= = 0,138 м= 13,8мм.

 

Приймаємо по сортаменту d _{водогону} = 20мм.

 

Задача 8

Визначити необхідну кількість води м³/добу на будмайданчику де працюють:

- 90 чол. робітників-будівельників;

- 14 самохідних кранів;

- 4 штукатурних агрегати;

- 18 автомобілів.

Площа майданчику складає 4,8Га.

 

Розв’язок задачі 8

На виробничі потреби витрати визначаємо за формулою:

; л/сек,

 

де: Q_ср — середні виробничі витрати води за змiну, л;

К₁ — коефiцiєнт нерiвномiрностi споживання води;

m — число годин працi за змiну (m=8).

На господарсько - побутовi потреби витрати визначаємо за формулою:

 

, л/сек,

де: П_р — найбiльша чисельнiсть робiтникiв у змiну;

n₁ — норма споживання води на 1 людину у змiну (для майданчикiв з каналiзацiєю 20—25л i без каналiзацiї 10–15л);

n₂ — коефіцієнт нерiвномiрностi споживання води;

К₂ — норма споживання для прийняття душу (прийм. К₂ = 30л).

К₃ — коефiцiєнт, що враховує вiдношення тих, якi користуються душем до найбiльшої кiлькостi робiтникiв у змiну (К₃ = 0.3—0.4).

На гасіння пожежі витрати визначаємо:

Для гасіння пожежі на будівельному майданчику секундні витрати води беруться за нормами, якi приймаються в залежностi вiд площi будiвельного майданчика, Q_пож:

для ділянки до 30 га - 10 л/с.

вiд 30 до 50 га. - 15 л/с.

бiльше 50 га. - 20 л/с.

Іншими словами необхідна витрата на гасіння пожеж визначається за формулою:

, л /сек,

де: q- витрати води на 1 струмінь пожежного гідранта, (q = 5л/с); t - кількість струменів (t=2 для площі до 30 га; t=3 для площі вiд 30 до 50 га; t=4 для площі більше 50 га);

Розрахункові секундні витрати води на будмайданчику приймаються за найбільшою величиною розрахункових витрат:

 

Q_роз = Q_пож + 0.5(Q_вир + Q_г.п.).

 

Одже визначимо витрати води для окремих споживачів:

1. 90 робітників-будівельників:

= 0,84 л/сек.

 

= 0,6 л/сек.

 

2. 14 самохідних кранів:

= 0,06 л/сек.

3. 4 штукатурних агрегати:

 

= 0,00013 л/сек.

 

4. 18 автомобілів:

= 0,4 л/сек.

5. Гасіння пожежі при площі 4,8га – складає 10 л/сек..

Загальні витрати води на будмайданчику складуть:

 

Q_заг = 10 +0,5×(0,084+0,6+0,06+0,00013+0,4) = 10,472 л/сек.