Поперечна прив'язка підкранових шляхів баштових кранів

Установку баштових і рейкових стрілових кранів (кранів нульового циклу) біля будівель і споруд проводять виходячи з необхідності дотримання безпечної відстані між будівлею та краном. Вісь підкранових шляхів, а також, і вісь пересування кранів відносно будівлі, що будується визначають згідно формули:

 

B = 0.5b_к + 0.5t_шп + 0.2 + L_б + L_без (47),

 

де: b_к - ширина підкранових шляхів (В_к = 4.5—6.0м. – для баштових кранiв);

t_шп - довжина шпали;

L_б - довжина вiдкосу баластної призми L_б = (h_б+0.5);

h_б - висота шару баласту;

m - ухил вiдкосу баласту;

L_без - безпечна відстань в м; L_без=L+1;

L - відстань від виступаючої частини крана до габаритiв будинку, вона рівна дорівнює 0.7м при висотi до 2м i 0.4м — при висоті більше 2м.

Рис. 15. Схема поперечної прив'язки підкранових шляхів

 

Поздовжня прив’язка підкранових шляхів баштових кранів

Для визначення крайніх стоянок крана послідовно робляють засічки на осі переміщення крана в наступному порядку:

- з крайніх кутів зовнішнього габариту будівлі з боку, протилежної баштовому крану, кроком циркуля, відповідним максимальному робочому вильоту стріли крана (рис.16);

- з середини внутрішнього контуру будівлі, кроком циркуля, відповідним мінімальному вильоту стріли крана (рис.16);

- з центра ваги найбільш важких елементів, розхилом циркуля, що відповідає вильоту стріли згідно з вантажною характеристикою крана.

Крайні засічки визначають положенням центру крана в крайньому положенні і показують положення самих важких елементів.

Рис.16. Поздовжня прив’язка підкранових шляхів баштових кранів

 

По знайдених крайніх стоянках крана згідно рис.16. визначають довжину підкранових шляхів:

 

L _п.ш= L _кр+ H _кр+2 L _гал+2 L _туп, або наближено L _п.ш ³ L _кр+ H _кр+4, (48),

 

де: L _п.ш —довжина підкранових шляхів, м; L _кр — відстань між крайніми стоянками крана, визначувана по кресленню, м; H _кр — база крана, визначувана по довідниках, м; L _гал — величина гальмівного шляху крана, що приймається не менш 1.5м; L _туп — відстань від кінця рейки до тупиків, рівна 0,5м.

Визначену довжину підкранових шляхів коректують у бік збільшення з урахуванням кратності довжини напівланки, тобто 6,25м. Мінімально допустима довжина підкранових шляхів згідно з правилами Держтехнагляду становить дві ланки (25м). Таким чином, прийнята довжина шляхів повинна задовольняти наступній умові:

 

L _п.ш=6.25 n _лан ³ 25м(49),

де: 6,25 — довжина однієї напівланки підкранових шляхів, м; n _лан — кількість напівланок.

У разі необхідності установки крана на одній ланці, тобто на приколі, ланка повинна бути укладена на жорсткій основі, що виключає просідання підкранових шляхів. Такою основою можуть служити збірні фундаментні блоки або спеціальні збірні конструкції.

Прив'язку огорож підкранових шляхів проводять виходячи з необхідності дотримання безпечної відстані між конструкціями крана і обгороджуванням.

Відстань від осі ближньої до огороджування рейки до огородження l _п.п визначають по формулі:

 

l _п.п = (R _пов — 0,5 b _к)+ l _без(50),

де: b _к — ширина колії крана, м (приймають по довідниках); l _без — приймають рівним 0,7м.

Для баштових кранів без поворотної частини l _без витримується від бази крана.

Крайні стоянки баштового крана повинні бути прив'язані до осей будівлі і позначені на БГП і місцевості добре видимими кранівнику і стропувальникам орієнтирами.

Визначення зон роботи крана

При розміщенні будівельних машин потрібно встановити небезпечні для людей зони, в межах яких постійно діють або потенційно можуть діяти небезпечні виробничі фактори.

До зон постійно діючих небезпечних виробничих факторів, пов'язаних з роботою монтажних і вантажопідйомних машин, відносяться місця, над якими відбувається переміщення вантажів вантажопідйомними кранами. Ця зона захищається захисними огорожами, що задовольняють вимогам ДБН. Під захисними огорожами розуміються пристрої, призначені для запобігання ненавмисному доступу людей в зону.

До зон потенційно діючих небезпечних чинників відносяться дільниці території поблизу будівлі (споруди), що будується і поверхи (яруси) будівель і споруд в одній захватці, над якими відбувається монтаж (демонтаж) конструкцій або обладнання. Ця зона захищається сигнальними огорожами у відповідності з вимогами ДБН.

Під сигнальними огорожами розуміють пристрої, призначені для попередження про потенційно діючі небезпечні виробничі фактори і позначення зон обмеженого доступу.Провадження робіт в цих зонах вимагає спеціальних організаційно-технічних заходів, що забезпечують безпеку працюючих.

З метою створення умов безпечного ведення робіт діючі нормативи передбачають різні зони: монтажну, робочу, небезпечну зону роботи крана, небезпечну зону шляхів, зону роботи підйомника, небезпечну зону доріг, небезпечну зону монтажу конструкцій.

Монтажною зоною називають простір, де можливе падіння вантажу при установці і закріпленні елементів. Згідно ДБНу, ця зона є потенційно небезпечною. Вона рівна контуру будівлі плюс нормована відстань, яка залежить від висоти будівлі (див табл. 4) На БГП зону позначають пунктирною лінією, а на місцевості — добре видимими попереджувальними написами або знаками. У цій зоні можна розміщувати тільки монтажні механізми, включаючи місце, обмежене обгороджуванням підкранових шляхів. Складувати матеріали тут не можна. Для проходу людей в будівлю призначають певні місця, позначені на БГП, з фасаду будівлі, протилежного установці крана. Місця проходів до будівлі через монтажну зону забезпечують навісам.

 

Таблиця 4

Межі монтажної зони

Висота можливого падіння предмета (висота будівлі), м	Межі монтажної зони, м
До 10 вище 10 до 20 20 до 70 70 до 120	3,5 7 10

 

 

Зоною обслуговування краном або робочою зоною крана називають простір, що знаходиться в межах лінії, що описується гаком крана. Визначається для баштових кранів шляхом нанесення на план з крайніх стоянок напівкругів радіусом, що відповідає максимально необхідному для роботи вильоту стріли, і сполучений їх прямими потовщеними лініями. Для стрілових кранів зону обслуговування визначають так само, як і для баштового крана,

 

 

Рис.17. Визначення необхідних зон при зведенні надземної