Різновидності сіткових графіків

 

Розрізняють одноцiльовi, багатоцiльовi, первиннi, частковi i комплекснi сiтковi графiки.

СГ якi ставлять за мету досягнення кiнцевої мети i закiнчуються однiєю завершальною подiєю, називаються ОНОЦIЛЬОВИМИ; а тi СГ, якi мають за мету досягти декiлька кiнцевих результатiв i закiнчуються декiлькома завершальними подiями, називаються БАГАТОЦIЛЬОВИМИ.

ПЕРВИННИЙ СГ — це графiк виконання одного виду робiт, наприклад, цегляна кладка стiн.

ЧАСТКОВИЙ СГ — включає роботи, якi виконуються окремими буд. органiзацiями на вiдокремлених частинах об’єкту, або на поодиноких об’єктах в цiлому (виконання опоряджувальних робiт).

КОМПЛЕКСНИЙ СГ — вiдображає усi види робiт по будiвництву об’єкту, або комплексу, якi виконуються разом рiзними будівельними організаціями, вони складаються на основi часткових.

В залежності вiд призначення СГ бувають укрупненi i деталізованi.

УКРУПНЕНI СГ — відображають головнi подiї i роботи по будівництву окремих об’єктiв чи їх комплексiв. Цi графiки розрахованi на мiнiстерства, або їх головнi управлiння.

ДЕТАЛIЗОВАНI СГ — вiдображають всi подiї i роботи окремих об’єктiв, або їх комплексiв i призначенi для будiвельно-монтажних трестiв, управлiнь, дiльниць.

Вихідними даними для розробки СГ виступають:

1. Техдокументацiя на будiвництво.

2. ПОБ i ПВР, технологiчнi карти.

3. Проектнi i фактичнi данi про технологiю i органiзацiю будiвництва подiбних об’єктiв.

4. Дiючi норми i розцiнки на БМР.

5. Вiдомостi про структури, що уже склалися i наявнiсть ресурсiв БМО, а також МТБ будiвництва i про укладенi договори з пiдприємствами будiндустрiї, заходами, постачальниками, обладнання.

 

Тема 5. Організація та графіки будівництва окремих будівель і споруд

 

Порядок розробки СГ

 

Перед складанням СГ будiвництва об’єкту перш за все необхідно провести виробничий аналіз проекту будiвництва i скласти номенклатуру БМР, якi будуть виконуватись.

Кожна робота і її результат повиннi мати чiтке визначення.

Потім по правилам, якi наведенi нижче, розробляється побудова сітки, яка забезпечує технологiчну послiдовнiсть робiт.

Розробка СГ складається iз семи етапiв:

I етап — вивчення проектно-кошторисної документацiї, визначення черговостi зведення об’єктiв, уточнення виробничих потужностей БМО, розчленування буд. комплексу на частини закрiплення їх за вiдповiдальними виконавцями.

II етап — розробка i представлення вiдповiдальними виконавцями детальних первинних СГ на закрiплений за ними об’єкт.

III етап — "зшивання" СГ в один зведений СГ службою СПУ.

IY етап — виконання перевiрочного розрахунку зведеного СГ, визначення критичного шляху i робiт, що знаходяться на ньому, а також розрахунок раннiх i пiзнiх термiнiв початку i закiнчення робiт i резервiв часу у них.

Y етап — порiвняння отриманого при розрахунку термiну будiвництва iз заданим (нормативним) термiном i при необхiдностi, коректування i оптимізація по часу.

YI етап — "прив’язка" прийнятого варiанту СГ до календаря.

YII етап — доведення графiка до вiдома вiдповiдальних виконавцiв, де показанi реальнi термiни виконання кожної роботи.

 

Побудова СГ в масштабі часу

 

З самого початку для розрахунку параметрiв СГ будується у виглядi безмасштабної моделi. Але після розрахунку виникає потреба подати його в бiльш нагляднiй i звичнiй формi доступної для використання на будь-якому рiвнi управлiння, тобто в масштабi часу.

 

Рис.14. Приклад побудови СГ в масштабі часу

Такий графік легко коректувати i зручно зробити вибірку перелiку робiт по дiлянкам.

Переведення безмасштабного графiка в масштабний може бути виконаний або при збереженнi сiткової моделi побудови графiка шляхом перекреслення його в масштабi часу пiсля розрахунку, або ж переведенням СГ в лiнiйний графiк (лiнійну дiаграму).

Тут тривалість роботи визначають горизонтальною проекцiєю стрiлки робiт, а шлях - їх сумою.

Масштабний графік завжди будують по раннiм термiнам, а iнколи по пiзнiм, здiйснення подiй.

В першому випадку величина проекцiї на вiсь часу стрiлки, яка з’єднує дві подiї, дорiвнює сумi тривалостi вiдповiдної роботи і її часткового резерву, в другому випадку - сумi тривалостей вiдповiдної роботи i частини її загального резервного часу, що залишився пiсля використання загальних резервiв часу на всiх попередніх роботах.

Побудову СГ бажано розпочинати iз занесенням критичних робiт, дiйсна тривалiсть яких визначає термін виконання робіт.

Прив’язку подій до встановлених термiнiв здiйснюють шляхом поставлення дати біля кожної подiї.

Масштабний СГ зручний для контролю ходу робiт, оскiльки, дозволяє швидко знаходити роботи, якi виконуються в обумовлений перiод, встановлювати їх випередження чи вiдставання в разi необхiдностi перерозподiляти ресурси.

 

Тема 6. Організація та графіки будівництва комплексів будівель і споруд

 

Оптимізація СГ

 

Розрахунок СГ проводять, виходячи iз припущення, що кожна робота забезпечена всiма необхiдними ресурсами. В дiйсностi ж ресурси обмеженi. Вiдсутнiсть тих чи iнших ресурсiв приводить до змiни послiдовностi робiт.

Необхідність коректування сітки виникає, коли вже пiсля складання i розрахунку виявляється, що тривалiсть робiт по графiку не вiдповiдає завданню:

— для виконання робiт в запланованi терміни не вистачає робочої сили, матерiалiв i інших ресурсiв;

— або те i iнше разом, тобто графік не завжди вiдповiдає заданим термiнам i можливостям органiзацiї виробництва, тому складений графiк пiдлягає коректуванню (оптимiзацiї) iз урахуванням iснуючих обмежень.

На практиці сiтку спочатку коректують по часу, а вже потiм по ресурсам.

В загальному виглядi оптимiзацiя СГ виконується по:

- часу, працюючим, матерiалам, вартостi.

Після кожного коректування робиться перевірочний розрахунок усіх тимчасових параметрів сітки - заново визначається критичний шлях, кiлькiсть критичних робiт, якi збiльшуються з кожним коректуванням i резерви часу.

Коректування по часу проводиться в тих випадках, коли:

— Т_кр << Т_норм (є додатковий резерв часу), або

— Т_кр > Т_норм (немає резерву часу).

Головна задача, що вирiшується при цьому, полягає в прискореннi тих робiт iз яких складається критичний шлях.

Існує декiлька способiв приведення СГ у вiдповiднiсть iз заданими термiнами:

а) перерозподiл трудових ресурсiв — це переведення бригад (ланок) робiтникiв, якi працюють на роботах, що мають резерви часу, на тi роботи, що не мають таких резервiв, тобто критичнi i пiдкритичнi дiлянки шляху;

б) сумiщення технологiчних процесiв у часi i виконання робiт з метою бiльш швидкого надавання фронту робiт для паралельного виконання iнших робiт, тобто запровадження дiлянки i захватки;

в) залучення додаткових ресурсiв для паралельного виконання робiт;

г) змiна технологiї мережi внаслiдок перегляду технологiї виконання робiт, тобто в замiнi монолiтних з/б конструкцiй на збiрнi, або у пiдвищеннi заводської готовностi деталей i матерiалiв;

д) замiна одних методiв iншими, що дозволяють сумiстити критичнi роботи i органiзувати 2-х i 3-х змiнну працю на "вузьких" дiлянках.

Процедура коректування графiка може виконуватись неодноразова, перш нiж буде отриманий бажаний результат, а коли вiн не досягається, тодi необхiдно признати, що при наявних ресурсах попередньо встановлений термiн закiнчення будiвництва нереальний i його потрiбно змiнити, а якщо i це не можливо — тодi на будiвництво направляти додатковi ресурси (люди, механiзми).

При проведенні коректування у часi рекомендується зменшувати тривалiсть не тiльки критичних робiт, але i робiт, що лежать на пiдкритичних шляхах, так як останнi легко можуть стати критичними, особливо при значному скороченнi термiнiв виконання критичних робiт.

Ресурси, що використовуються у будiвництвi бувають:

— невiдновлювальнi (матерiали, кошти);

— поновлювальні (робочi, ITP, механізми).

Коректування по робочим спрямоване на вирiшення таких завдань:

- виходячи із вимог потокової органiзацiї будiвництва зберегти постiйний склад провiдних бригад i забезпечити безперервнiсть їх роботи;

- рівномірно розпридiлити робочу силу;

- мiнiмiзувати кількість робочої сили в рамках наявних резервiв часу, так як кожна БМО має у своєму розпорядженнi постiйнi i обмеженi людськi ресурси.

Коректування по робочій силi здійснюється трьома способами:

а) передвиганням виконання робiт на пiзнiшi терміни вправо в межах резерву часу;

б) збiльшенням тривалостi роботи в рамках тих же резервiв часу iз одночасним зменшенням кiлькостi робiтникiв;

в) одночасним використанням перших двох.

Таким чином, коректуванням по людським ресурсам повинно завжди виконуватись iз врахуванням наявного складу працівників в будівельних органiзацiях.

Коректування по матерiалам. Невiдповiднiсть мiж потребою в ресурсах передбачених СГ i можливостями постачальника під час виконання робіт i призводить до зриву директивного графiка. Тому, вiдiбравши iз загальної номенклатури матерiалiв, такий, який є ОСНОВНИМ при виконаннi даної роботи або зв’язаний з обмеженими можливостями постачальника, перерозподiляють цей матерiал для забезпечення бiльш рiвномiрного споживання.

ПЕРЕРОЗПОДIЛ ресурсiв проводиться за рахунок використання часткових резервiв часу окремих некритичних робiт. Пiсля коректування СГ по одному виду матерiалу приступають до іншого.

ПЛАНУВАННЯ раціонального використання ресурсiв, яке має в розпорядженнi БМО, iз урахуванням їх кiлькiсного складу i призначення набуває все більшого значення. Орiєнтуючись на загальнi, принциповi напрямки у постановцi i вирiшеннi задач оптимiзацiї, можна згрупувати цi розробки так:

1. Група розробок, якi ставлять за мету вирiшити задачу мiнiмiзацiї часу будiвництва при обмежених ресурсах. Ці розробки можна подiлити в декiлька груп:

а) метод розподiлення потужностей при змiнi інтенсивності виконання робiт;

б) метод розподiлення поновлювальних ресурсiв при постiйнiй iнтенсивностi виконання робiт;

в) метод оптимального планування iз урахуванням обмежень по не відновлювальним ресурсам.

2. Група розробок, якi вирiшують задачi використання наявних ресурсiв при заданих термiнах будiвництва.

3. Група розробок, якi вирiшують задачi оптимального планування при взаємному зв'язку з iншими задачами.

Сюди відносяться такі відомі в наш час методи планування, як "калiбровка", "А - план", метод Донецькоргтехбуду, "Акорд", "Ресурс" i ряд iнших.

До коректування СГ по коштам приходиться вдаватися при обмежених асигнуваннях. Припустимо, що на наступний рiк може бути видiлено для реалiзацiї даної розробки, скажемо не бiльше 7,5 млн.грн., а згідно СГ річна програма робiт пiдрахована на 8 млн.грн. Це приводить до необхiдностi частину некритичних робiт, виконання яких передбачено на кiнець наступного року, перенести ще на наступний рік в рамках наявних часткових резервiв часу.

Таке перенесення не вiдобразиться на кiнцевий термiн виконання всіх робіт.