Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Механізм функціонування сучасної капіталістичної змішаної економіки

Поиск

Взаємодія двох механізмів господарювання. Змішана економічна система — це насамперед ринкова економіка, яка функціонує на основі взаємодії двох механізмів господарювання: стихійного саморегулювання і свідомого регулювання. Необхідно звернути увагу на об’єктивність еволюції господарського механізму від “чистого” саморегулювання до поступового розширення свідомого регулювання від первинної ланки планування (на рівні підприємства, фірми, національної та міжнародної корпорації) до державного регулювання на рівні національної економіки. Матеріальною основою еволюції господарського механізму є зростання суспільної форми продуктивних сил в умовах НТП і НТР на основі поглиблення поділу праці, спеціалізації та кооперації виробництва. Це об’єктивно потребує нових форм організації та управління виробництвом, його регулювання і планування на макрорівні.
Еволюція механізму господарювання йде від товарного виробництва, розвинутої ринкової економіки і стихійного ціноутворення до поступового відмирання товарних відносин (сьогодні на рівні великої корпорації), свідомого контрольованого ціноутворення і планомірного розвитку виробництва й обміну в далекій перспективі.
Практикою, а відповідно, й економічною теорією переконливо аргументована необхідність державного втручання в ринкові економічні відносини. Диспути між теоретиками йдуть лише про межі такого втручання, про межі взаємодії механізму стихійного ринкового саморегулювання, стихійних сил природних (економічних) законів і механізму свідомого регулювання ринкових відносин, свідомого використання об’єктивних економічних законів.
Історія свідчить, що активний прояв регулюючої економічної функції держави відбувається на етапі виникнення монополії, яка втручається в механізм саморегулювання і є його наслідком, створює та загострює нові суперечності з посиленням свого панування в економіці. Вона ігнорує інтереси більшості дрібних і середніх виробників. Монополія переслідує свій інтерес (отримання монопольного прибутку), який не збігається ні з інтересами дрібних виробників, ні з інтересами суспільства — держави. Монополізація завдає значних матеріальних збитків суспільству, тому що перерозподіляє доходи мільйонів виробників на свою користь, зменшує надходження до бюджету. Держава вимушена проводити антимонопольну політику під тиском обставин для захисту державних, національних інтересів. Виникає новий господарський механізм — змішаний ринково-державний. Ринок стає регульованим спочатку з боку монополій, а потім і держави. Капіталізм переходить до якісно нової стадії розвитку, яка отримала в марксистській політичній економії назву державно-монополістичний капіталізм, що є по суті визнанням його змішаною економікою насамперед за формою організації ринкових відносин. Вони стають об’єктивно-суб’єктивними, вільна конкуренція доповнюється свідомим регулюванням суспільного виробництва з боку держави. З іншого боку, сучасний капіталізм як змішана економічна система і є поєднанням сили капіталізму із силою держави в єдину економічну змішану систему капіталізму.
Визначальним фактором змішування двох форм організації суспільного виробництва є необхідність задоволення зростаючих суспільних потреб в умовах панування капіталістичної власності (незалежно від форм), отже — це мета суспільного виробництва.
Сучасна змішана економіка і є регульованою соціально орієнтованою ринковою економікою, коли на перше місце виходить дійсно задоволення зростаючих соціально-економічних потреб кожної людини і суспільства. Реалізувати цю мету може тільки держава на базі високої економічної ефективності виробництва. До тих пір, поки економічним базисом суспільства лишатимуться капіталістичні економічні відносини (капіталістичний уклад), а метою безпосередніх економічно відокремлених виробників — прибуток, реалізація цієї мети можлива тільки шляхом конкурентної боротьби, яка в умовах панування великих корпорацій є недосконалою. Оскільки метою суспільного виробництва є задоволення суспільних потреб, а держава є представником суспільства, то вона змушена регулювати недосконалу конкуренцію і виробництво для задоволення зростаючих суспільних потреб. Водночас ступінь втручання держави в механізм конкурентного господарювання обмежується капіталістичним економічним базисом і приватними інтересами суб’єктів господарювання. Як тільки державне регулювання суспільного виробництва починає відчутно обмежувати інтереси суб’єктів приватного сектору, перш за все фінансової олігархії, ефективність свідомого втручання в економіку знижується і уряд повертається до активізації ринкової конкуренції, саморегулювання. Тому в сучасних змішаних економіках і відбувається циклічне коливання форм організації суспільного виробництва: посилюється то ринкова — стихійна, то державна — свідома, активізуються механізми то конкуренції, то державного регулювання.
Діалектика взаємодії і співвідношення стихійного (конкурентного) та свідомого (планованого) у механізмі господарювання визначається як об’єктивними умовами розвитку національних економік, так і суб’єктивними діями уряду кожної країни. Але визначальною тенденцією такої взаємодії є розширення і посилення економічних та соціальних функцій держави.

Ринок у змішаній економіці. В умовах товарного виробництва пануючою формою економічних відносин є ринкові (крім внутріфірмових відносин), але ринок перестав бути єдиним стихійним регулятором пропорцій суспільного виробництва, розподілу доходів. За формою ринки “вільної конкуренції” існують лише в деяких немонополізованих галузях (у сільському господарстві та ін.), але це вже не суто ринкові відносини, бо вони перебувають під визначальним регулюючим впливом або монополій, або держави. І хоч на ринку формується до 70% товарних цін (у ринковій економіці США) — це вже не ціни вільної конкуренції, що стихійно встановлюються ринком, а ціни системи недосконалої конкуренції. Існування “адміністративних”, “державних” цін впливає і на механізм ціноутворення “монополізованого” ринку в змішаній економіці. Ринок по суті стає регульованим, тому що конкуренція є недосконалою, потребує державної підтримки і стає більш штучною, регульованою. Ринок модифікується. Головні ринкові елементи продовжують еволюціонувати: досконала конкуренція в недосконалу, саморегулювання в регулювання, стихійне ціноутворення у свідоме встановлення цін і т. д. Поступово заперечується ринковий механізм господарювання. Деякі вчені вважають, що класичні товарно-грошові відносини звузились до ½ суспільного продукту в розвинутих країнах. Посилюється роль олігопольного, державного та світового ринків, державних монопольних цін.
Держава у змішаній економіці. Усе більш активним суб’єктом економічної діяльності у ХХ ст. стає держава як представник суспільства і захисник його інтересів. Матеріальною основою державного регулювання економіки є розвиток державного сектору, державної власності і монополія політичної влади. Незалежно від частки держсектора і власності в економіці роль держави в організації й управлінні виробництвом та суспільством зростає. Вона володіє і розпоряджається зростаючою часткою національного продукту, регулює сукупне пропонування та попит, грошовий обіг, перерозподіляє до 50 % і більше національного доходу тощо. Держава розробляє форми і методи економічного та соціального регулювання соціально-економічних відносин, координує, регулює, програмує суспільне виробництво і споживання, здійснює політику соціалізації ринкових відносин і демократизації. Але державне регулювання не може вийти за межі системи, бо в ній панує капіталістична приватна власність і приватні інтереси, а не суспільний інтерес, загальнокласові інтереси не збігаються з приватними, індивідуальними та груповими (корпоративними). Отже, виникають нові суперечності в системі.
Метою державного регулювання в умовах змішаної економіки є підвищення соціально-економічної ефективності суспільного виробництва, забезпечення економічного зростання і соціально-економічної стабільності економіки та суспільства. Тому головні завдання держави такі:

1) створення і вдосконалення правової основи функціонування економіки, створення правил гри для суб’єктів економічної діяльності: законів, норм, правил господарювання для всіх форм власності, укладів, секторів; контроль за їх виконанням. Ця форма впливу на організацію й управління суспільним виробництвом стає вирішальною в умовах змішаної економіки;

2) підтримка конкуренції і антимонопольне регулювання з метою недопущення панування на ринку одного суб’єкта господарювання і зміни механізму ринкового конкурентного ціноутворення;

3) проведення політики макроекономічної стабілізації, структурного регулювання, недопущення економічних криз, забезпечення повної зайнятості, стабільності цін і грошового обігу, економічного та соціально-економічного зростання національної економіки і суспільства;

4) вплив на розміщення ресурсів і перерозподіл в умовах їх обмеженості і стихійного ринкового розподілу, який веде до негативних соціально-економічних наслідків і виникнення проблеми нераціонального їх розподілу;

5) перерозподіл доходів як об’єктивна необхідність в умовах їх ринкового розподілу, який веде до соціальної поляризації суспільства і бідності значних верств населення. Держава проводить політику соціального захисту, створює умови для нормального відтворення робочої сили завдяки певній податковій політиці, виплатам по соціальному страхуванню, медичній допомозі, фінансуванню різноманітних соціальних програм.
Метою перерозподілу доходів є забезпечення соціальної справедливості в суспільстві.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; просмотров: 334; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.116.15.124 (0.006 с.)