Характеристика рельєфу за рівнем сприятливості для організації туризму

	Міра сприятливості
	Сприятливий	Відносно сприятливий	Несприятливий
Глибина розчленування, м	30-60	10-30	менше 10
Густота розчленування, км	менше 1	1-3	більше 3
Крутизна схилів,º	3-5	5-10	менше 3, більше 10

 

Рельєф Чернігівської області являє собою плоску рівнину, оскільки регіон розташований в межах Придніпровської низовини та Полтавської рівнини. І лише північно-східні території області, так зване Новгород-Сіверське Полісся, межа якого пролягає від устя р.Ревна по лінії населених пунктів Холми – Короп – Кролевець, характеризують більшою розчленованістю. Глибина розчленування рельєфу в районі с. Мезин досягає 80 м. Рельєф цих територій Чернігівської області оцінюється в 2 бали, решта – в 1 бал.

 

Оцінка кліматичних ресурсів. При оцінці кліматичних ресурсів до уваги беруться наступні показники:

- середня температура липня;

- тривалість періоду з температурою вище 10°С;

- річна кількість опадів

При оцінці середньої температури липня до уваги треба брати наступну градацію (табл. 20). Причому, якщо в довідниках пропонуються два показники, розглядати треба менший.

Таблиця 20

Бальна оцінка середньо липневих температур

Межа температур, °C	Кількість балів
16,0-17,9	1 бал
18,0-18,9	2 бали
19,0-19,9	3 бали
20,0-20,9	4 бали
21,0-23,0	5 балів

 

При визначенні балу тривалості періоду з температурою більше +10°С, вираховується середньоарифметичне значення вказаного періоду. Кількість балів присвоюється за наступною градацією (табл. 21)

Таблиця 21

Бальна оцінка тривалості теплого періоду

Кількість днів з температурою більше 10°С	Кількість балів
130-150	1 бал
151-160	2 бали
161-170	3 бали
171-190	4 бали
більше 190	5 балів

 

Кількість річних опадів впливає на розвиток рекреації. Більша кількість опадів в літній період збільшує кількість дощових днів, що, на думку психологів, спричиняє виникнення депресивних станів у відпочиваючих. При оцінці річної кількості опадів орієнтуватись на таблицю 20.

Таблиця 22

Бальна оцінка річної кількості опадів

Річна кількість опадів, мм	Кількість балів
1000-1500	1 бал
700-1000	2 бали
600-700	3 бали
500-600	4 бали
менше 500	5 балів

 

 

Бал оцінки кліматичних ресурсів адміністративних районів області визначається як сума балів оцінки середньої температури липня, тривалості періоду з температурою більше 10°С та річної кількості опадів.

 

Оцінка гідрологічних ресурсів (див. заняття 2)

 

Оцінка рослинних ресурсів. При оцінці рослинності до уваги приймається лісистість території. Лісистість визначається за формулою:

Л = П_лісів/П_району*100%

де Л – лісистість території;

П _лісів – площа району, зайнята лісами;

П _району – загальна площа району.

 

В залежності від отриманих результатів району присвоюється певна кількість балів (табл. 23).

Таблиця 23

Бальна оцінка лісистості території

 

Лісистість території, %	Кількість балів
до 10	1 бал
10,0 – 19,9	2 бали
20,0 – 29,9	3 бали
30,0 – 39,9	4 бали
більше 39,9	5 балів

 

Оцінка тваринних ресурсів. Оцінка мисливсько-промисельних тварин (тваринних ресурсів) проводиться по таким складовим:

1.) густоти населення лисиці звичайної;

2.) розповсюдження куниці лісової та куниці кам’яної;

3.) густоти населення зайця-русака;

4.) густоти населення кабана дикого;

5.) густоти населення оленя благородного;

6.) густоти населення козулі;

7.) густоти населення лося європейського.

Вибір даних видів мисливсько-промисельних тварин обумовлений традиційністю даних видів як об’єктів полювання (мисливський туризм) і наявністю відповідних якісних та кількісних показників (таблиця 24).

Таблиця 24

Густота населення деяких видів диких тварин у фізико-географічних областях Чернігівської області

Назва виду	Густота населення тварин, особин/км^2
Чернігівське Полісся
Заєць-русак
Кабан	10-12
Лисиця	20-30
Куниця	10-20
Олень благородний	Майже відсутній
Козуля	5-10
Лось	10-15
Новгород-Сіверське Полісся
Заєць-русак
Кабан	5-8
Лисиця	5-10
Куниця	10-20
Олень благородний	Майже відсутній
Козуля	Майже відсутня
Лось	Менше 5
Північно-Дніпровський терасно-рівнинний лісостеп
Заєць-русак
Кабан
Лисиця	3-5
Куниця	5-8
Олень благородний	1-10
Козуля	10-20
Лось	2-5

 

При оцінці густоти населення мисливсько-промисельними тваринами орієнтуватись на таблицю 25.

Таблиця 25

Оцінка густоти населення мисливсько-промисельними тваринами

 

	Вид тварин	Бали
Кількість особин/км^2	Заєць-русак	Лисиця	Кабан	Лось	Козуля	Олень	Куниця
менше 100	10-20	менше 1	практично відсутні (райони з несприятливою екологічною ситуацією)	1-5	практично відсутні (райони з несприятливою екологічною ситуацією)	менше 2 (райони з несприятливою екологічною ситуацією)
101-150	21-30	1-3	практично відсутні (райони зі сприятливою екологічною ситуацією)	6-10	практично відсутні (райони зі сприятливою екологічною ситуацією)	менше 2 (райони зі сприятливою екологічною ситуацією)
151-200	31-40	4-5	менше 1	11-15	менше 1	3-5
201-250	41-50		1-5	16-30	1-10	5-8
більше 250	більше 50	16-30	більше 5	31-70	більше 10	більше 8

 

Сумарний бал тваринних ресурсів визначається як сума балів по кожному виду тварин за таблицею 26.

Таблиця 26

Бальна оцінка тваринних ресурсів

 

Сумарна кількість балів по усім видам тварин	Кількість балів
13-15	1 бал
16-18	2 бали
19-21	3 бали
22-24	4 бали
25-28	5 балів

 

Інтегральна оцінка природного блоку. Бал природного блоку адміністративно-територіальних районів області визначається як сума балів оцінки геологічних, орографічних, кліматичних, гідрологічних та біотичних ресурсів. При визначенні балу природного блоку застосовується градація (табл. 27)

Таблиця 27

Інтегральна оцінка природного блоку

Сумарна кількість балів	Кількість балів
11-13	1 бал
14-16	2 бали
17-19	3 бали
20-22	4 бали
23-25	5 балів

 

 

Порядок виконання роботи

1. Отримати у викладача перелік районів для виконання завдання.

2. Провести оцінку природних складових рекреаційних ресурсів, використовуючи теоретичні дані та таблицю 28.

Таблиця 28

Дані, необхідні для виконання практичної роботи

Назва району	Площа району, тис.км^2	Середня температура липня, °С	Тривалість периоду з температурами більше +10°С	Річна кількість опадів, мм	Площа лісів, тис. га
Бахмацький	1,5	18,5		530-550	9,1
Бобровицький	1,4	19,4			20,1
Борзнянський	1,6	19,0			18,0
Варвинський	0,6	19,7			6,2
Городнянський	1,6	19,0		550-570	42,0
Ічнянський	1,6	19,0			22,2
Козелецький	2,7	19,5			67,7
Коропський	1,3	18,8			33,1
Корюківський	1,4	19,2			42,0
Куликівський	0,97	19,4			10,0
Менський	1,4	18,9	155-160		10,4
Ніжинський	1,5	19,1			23,0
Новгород-Сіверський	1,8	18,6			52,7
Носовський	1,1	19,5		545-550	18,5
Прилуцький	1,8	19,6			13,5
Ріпкинський	2,1	19,4		550-590	76,8
Семенівський	1,5	18,6		554-567	17,1
Срібнянський	0,6	19,7		550-580	7,2
Сосницький	0,9	18,8			21,5
Талалаївський	0,6	19,8			5,3
Чернігівський	2,5	19,2			53,3
Щорський	1,3	19,2			36,8

 

3. Обрахувати інтегральну оцінку природних ресурсів адміністративних районів Чернігівської області

4. Обмінятись даними з одногрупниками, зробити картосхему “Забезпеченість природними рекреаційними ресурсами адміністративних районів Чернігівської області”, на якій позначити:

- райони з дуже високою забезпеченістю природними РТР (5 балів);

- райони з високою забезпеченістю природними РТР (4 бали);

- райони з середньою забезпеченістю природними РТР (3 бали);

- райони з низькою забезпеченістю природними РТР (2 бали);

- райони з дуже низькою забезпеченістю природними РТР (1 бал);

 

Питання для захисту практичної роботи

1. Які складові входять в природний блок туристично-рекреаційних ресурсів?

2. Що являють собою геологічні рекреаційні ресурси?

3. Назвіть існуючу класифікацію спелеологічних рекреаційних ресурсів.

4. Які з геологічних ресурсів мають найбільше застосування в туризмі і чому?

5. Що являють собою орографічні ресурси?

6. Чому гірські та передгірські райони мають більш значущі орографічні ресурси?

7. За якими показниками оцінюються кліматичні ресурси?

8. Як здійснюється оцінка рослинних ресурсів?

9. Які складові тваринного світу і чому розглядаються в якості рекреаційних ресурсів?

10. Що являє собою інтегральна оцінка природного блоку туристично-рекреаційних ресурсів?

 

Заняття 7 (2 години)

Тема. Оцінка соціально-культурних рекреаційних ресурсів

Мета роботи: Ознайомитися з методикою оцінки соціально-культурних рекреаційних ресурсів.

 

Теоретичні відомості

Оцінку соціально-культурного рекреаційного потенціалу адміністративного району доцільно проводити, оцінюючи кожний об’єкт, що має рекреаційне значення. Рекреаційний потенціал кожного історико – культурного об’єкту в роботі розраховувався за формулою:

Pj = Km + Kp,

де Pj – рекреаційний потенціал кожного історико-культурного об’єкту;

Km – бал його рекреаційної привабливості;

Kp – рівень атрактивності (відóмості).

Щодо визначення балу рекреаційної привабливості об’єктів, то у даному випадку була здійснена спроба присвоїти певну кількість балів кожному історико-культурному об’єкту в залежності від виду і статусу (значимості), що визначають його рекреаційну привабливість:

- особливо визначні, цінні в художньому плані пам’ятники, меморіальні комплекси – по 0,5 балів;

- церкви, собори, руїни давніх монастирів – по 0,5 балів;

- церкви, собори та інші будівлі – історико-архітектурні пам’ятки – по 1 балу;

- монастирі, замки, садиби – по 2 бали;

- археологічні пам’ятки – по 0,5 балів;

- краєзнавчі музеї місцевого значення – 1 бал;

- тематичні та краєзнавчі музеї регіонального значення – 1,5 балів;

- музеї загальнодержавного значення – 3 бали.

Велике значення у формуванні рівня атрактивності об’єкта має інформованість про нього населення. Вивчати рівень інформованості можна як з боку потенційних споживачів (метод соціологічних опитувань, який є досить ресурсомістким, проте дає чітке уявлення про володіння респондентом тією чи іншою інформацією), так і самих джерел інформації. Методом вивчення може бути контент-аналіз як наукометричне дослідження змісту тексту. Для його проведення обирається певна кількість найбільш загальнодоступних джерел інформації (енциклопедії, путівники, туристичні каталоги тощо) і об’єктам присвоюється певна кількість балів в залежності від частоти повторень відомостей про них і рангу джерела, який присвоюється в залежності від рівня його популярності, доступності, ареалу поширення.

Ступінь відомості визначається, виходячи з досвіду експертів, якими можуть виступати споживачі турпродукту (студенти). Його можна визначити шляхом голосування. Якщо всі студенти чули про дану пам’ятку, їй присвоюється 3 бали, 90-70% - 2,5 балів, 69-50% - 2 бали, 49-30 – 1,5 балів, 29-10% - 1 бал, 9-0% - 0,5 балів.

Для визначення рекреаційного потенціалу групи історико-культурних об’єктів, вводився коефіцієнт компактності – 0,5, оскільки територіальна близькість розташування впливає на рівень їх привабливості:

Pg_i = SР_j + Kk,

де Pg_i – рекреаційний потенціал групи історико-культурних об’єктів;

SP_j – сума балів рекреаційного потенціалу даних об’єктів;

Kk – коефіцієнт компактності;

Культурно-рекреаційний потенціал адміністративного району визначається за формулою:

Pr_n = SPji + SPg_i,

де Pr_n – культурно – рекреаційний потенціал даного району;

SPji – сума рекреаційних потенціалів кожного окремо розташованого історико-культурного об’єкту даного району;

SPg_i – сума рекреаційних потенціалів компактно розташованих історико-культурних об’єктів даного району.

 

Порядок виконання роботи

1. Отримати у викладача завдання для виконання.

2. Визначити шляхом опитування студентів рівень атрактивності об’єктів (табл. 29)

Таблиця 29