Список об'єктів природно-заповідного фонду Чернігівської області

Природно-антропогенні антропогенного походження рекреаційні ресурси

№ варіанта	Назва заповідної території і місцезнаходження	Площа, га	Хто охороняє	Коротка характеристика і значення
Бахмацький район
	Кочубеївський парк в смт Батурин	9,9		Старовинний парк, заснований в XVII ст.
	Тиницький парк, с. Тиниця	20,0		Старовинний парк ландшафтного типу, мальовниче місце.
Городнянський район
	Ваганицький парк, с. Ваганичі	6,0		Старовинний парк з озером.
	Старовинний сквер в м. Городня	1,0		Старовинний сквер з історичними гарматами, подарованими Петром I.
Козелецький район
	Парк центральної Козелецької лікарні	2,0	Козелецька райлікарня	Старовинний парк з віковими деревами хвойних і листяних порід.
Менський район
	Парк в с. Стольне			Старовинний парк з мальовничими ставками.
Ніжинський район
	Парк Ніжинського педінституту		Ніжинський педінститут	Старовинний парк з ботанічним садом інституту
Новгород-Сіверський район
	Парк ім. Т.Г.Шевченка, м. Новгород-Сіверський			Старовинний парк з насадженнями лип, дубів, ясенів, віком 80-120 років.
Прилуцький район
	Парк “Жевахонщина”, с. Линовиця	19,3		Старовинний парк, закладений в 70-х роках XVIII ст. з різних порід дерев і чагарників.
	Парк ім. Т.Г.Шевченка, с. Линовиця	16,5		Старовинний парк із ставками і алеями, насадженнями різних видів дерев і чагарників.
Срібнянський район
	Парк, м. Срібне	25,8		Старовинний парк з 100-річних дубів, ялин та дерев екзотів.
	Парк, с. Дігтярі	4,5		Старовинний парк з різних порід дерев віком більше 100 років.
Талаївський район
	Парк у смт Талалаївка			Парк створено в 1954 році, висаджено понад 100 видів дерев та чагарників.
Чернігівський район
	Лизогубівський парк, смт Седнів			Старовинний парк над р. Снов. В парку багатовікова липа Т.Г. Шевченко, альтанка байкаря Л. Глібова.
м. Чернігів
	Парк “Болдина гора”			Мальовничий парк з археологічними пам'ятниками

Природно-антропогенні природного походження рекреаційно-туристичні ресурси

№	Назва заповідної території і місцезнаходження	Площа, га	Хто охороняє	Коротка характеристика і значення
Бахмацький район
	Лісопарк “Урочище Семиліски”	121,0	Бахмацьке лісництво	Лісове урочище з мальовничим ландшафтом, озерами і джерелами площею біля 2 га
	Лісопарк “Урочище Піски”	259,0	Бахмацьке лісництво	Лісове урочище з мальовничим ландшафтом
	Лісопарк “Урочище Лозовиця”	80,0	Батуринське лісництво	Лісове урочище, розташоване біля р. Сейм в урочищі озеро 7,8 га.
Бобровицький район
	Лісопарк “Урочище Діброва”	48,0	Новоселицьке лісництво	Лісова ділянка соснових насаджень 60-70 років, мальовнича місцевість.
	Парк “Дідово”	57,0	Новоселицьке лісництво	Старовинний лісопарк, діброва з віковими дубами.
	Лісопарк /квартали 117-122/		Кобижчанське лісництво	Старовинний ліс з різними видами дерев, мальовнича місцевість.
Варвинський район
	Лісопарк “Урочище піски”	201,0	Варвинське лісництво	Мальовниче лісове урочище на березі р. Удай, що має водоохоронне значення
Ічнянський район
	Лісопарк “Урочище Туркенівка”		Іваницьке лісництво	Мальовнича місцевість з цінними насадженнями з ярами балками озерами площею 113 га.
	Лісопарк “Урочище Софіївка”		Жадьківське лісництво	Мальовничий лісовий масив змішаного типу із ставком.
Козелецький район
	Лісовий “Псьолів острів”		Остерське лісництво	Лісове урочище в зеленій зоні м. Остер на березі р. Десна.
	Лісопарк “Урочище Черневщина”		Козелецьке лісництво	Лісове урочище в зеленій зоні м. Козелець.
	Лісопарк “Копачівська дача”, с. Копачі		Чернігівський лісгоспзаг	Лісопарк на березі р. Десна з віковими деревами.
Корюківський район
	Лісопарк “Кістерська дача”		Холминський лісгоспзаг	Ліс з віковими дубами і соснами.
Менський район
	Лісопарк “Урочище Домниця” /кв. 54-55/	111,0	Березнянське лісництво	Мальовниче лісове урочище з віковими деревами
	Лісопарк “Урочище Остреч”	117,0
	Лісопарк “Бігацька дача”	350,0
Ніжинський район
	Лісопарк “Урочище Боромики”		Вертіївське лісництво	Мальовнича ділянка лісу, місце знаходження піонерських таборів
Новгород-Сіверський район
	Лісопарк “Урочище Попелин”			Ділянка соснового лісу, розташованого на березі р. Десна, багате на лікарські рослини.
Прилуцький район
	Лісопарк “Урочище Дальні Потоки”		Прилуцький сільгоспзаг	Урочище на правому березі р. Удай.
	Лісопарк “Урочище Пруси”		Прилуцький сільгоспзаг	Урочище має водоохоронне значення на березі р. Удай
Ріпкинський район
	Лісопарк “Урочище Довга Рудня”		Мешкунівське лісництво	Лісове урочище соснових насаджень на берегах старого русла р. Дніпро, так званої “Кривої Річки”
Семенівський район
	Лісопарк “Базарна Роща”		Семенівське лісництво	Лісовий масив соснових насаджень, зелена зона м. Семенівки.
Сосницький район
	Лісопарк у м. Сосниця	80,0	Сосницьке лісництво	Мальовничий лісопарк з багаторічними насадженнями.
Срібнянський район
	Лісопарк “Урочище Парк”		Сокиринське лісництво
Щорський район
	Щорський лісопарк		Щорське лісництво	Лісові насадження переважно сосни багаторічного віку.
Чернігівський район
	Лісопарк “Урочище Полковниця”	15,9		Старовинний ліс на р. Десна з озером.
	Лісопарк “Нова Подусівка”		Чернігівське лісництво	Старовинний ліс біля р. Білоус, мальовнича місцевість, зелена зона м. Чернігова.
	Лісопарк “Стара Подусівка”		Чернігівське лісництво	Зелена зона м. Чернігова.
	Лісопарк “Масани”		Чернігівське лісництво	Зелена зона м. Чернігова.
	Лісопарк “Урочище Каранель”, с. Шестовиця			Підвищена місцевість над р. Десна. Місце розташування поселень епохи бронзи і курган, могила IX-XI ст..
	Лісопарк “Урочище Голенево”		Чернігівський лісгоспзаг	Півострів на р. Десна, вкритий густим лісом з дубів, осокорів.
	Лісопарк “Урочище Лисуха”		Чернігівський лісгоспзаг	Ділянка лісу на березі р. Десна з дубовими і сосновими насадженнями, окремі дерева віком більше 100 років
	Лісопарк “Урочище Торчин”		Чернігівський лісгоспзаг	Ділянка лісу на березі р. Десна з насаджень дуба, тополів 100 – річного віку.
	Лісопарк “Урочище Борова” та “Качина долина”		Чернігівський лісгоспзаг	Лісове урочище на березі р. Десни з насадженнями дуба, тополів 100 – річного віку.
	Лісопарк “Дубовий гай”	24,8		Старовинний дубовий гай, вік деревам понад 150 років.
	Лісопарк “Урочище Криволівщина”			Лісові насадження в ярах, зелена зона м. Чернігова.
	Лісопарк “Урочище Боборовиця”		Чернігівський лісгоспзаг	Лісове урочище в заплаві р. Десни, зелена зона м. Чернігова.
	Лісопарк “Урочище Луциків гай”		Чернігівський лісгоспзаг	Лісове урочище, багате на лікарські рослини.
м. Чернігів
	Лісопарк “Пролетарський гай”			Старовинний лісопарк з соснових, дубових і березових насаджень віком 50-150 років.
	Лісопарк “Яловщина”			Старовинний ліс над р. Стрижень.
	Парк по вул. Шевченко, біля стадіону ім. Гагаріна.	11,2		Парк з багатовіковими липами, дубами, кленами, в’язами.
	Лісопарк “Маліїв ріг” /продовження Болдиної гори/	23,5		Схили плато з багатовіковими дубами /350-500 років/.
	Лісопарк з озером “Магістрацьке”		Чернігівський силікатний завод	Старовинне мальовниче озеро, оточене лісом.
	Лісопарк “Озеро Глушець”			Мальовниче озеро, оточене лісом.

 

Заняття 5 (2 години)

Тема. Оцінка географічного положення території для розвитку туризму

Мета роботи: Ознайомитись з методикою оцінки зручності географічного положення для організації туризму.

Теоретичні відомості

Географічне положення території є вирішальним чинником розміщення елементів туристичної інфраструктури і формування стратегії розвитку туризму на території. Аналіз географічного положення треба проводити комплексно, об'єктивно, з урахуванням усіх його елементів: розміщення населення по території (району) в координатній системі; природної здатності до зв'язків з іншими районами більш високого рангу; положення відносно державних кордонів; транспортного положення і т.ін. Аналіз території по таким складовим дає якісний аналіз географічного положення, такий аналіз представляє описання території відносно елементів географічного положення. Але існує необхідність кількісного аналізу географічного положення. Це необхідно для вироблення практики регіональної самостійності, особливо для первинних господарських об'єктів - підприємств. Туристичні підприємства використовують рекреаційні ресурси, і держава повинна стягувати за це рентні платежі. Але рентні платежі повинні бути диференційовані в залежності від вигідності географічного положення.

Виділяється ряд чинників, які впливають на розвиток туризму на території, пов'язаних з географічним положенням. Такими чинниками є:

- віддаленість території від великих рекреаційних ресурсів (крупних річок, морів, гір);

- віддаленість від крупних населених пунктів, які є місцем формування рекреаційного попиту;

- віддаленість від міжнародних транспортних коридорів, які впливають на кількість туристів.

Наявність крупних рекреаційних ресурсів на території позитивно впливає на туристичний рейтинг території. При близькості до кількох крупних рекреаційних територій рейтинг території теж значно зростає, так як на таких територіях можливі різні типи рекреаційної діяльності. Можливість проведення різних рекреаційних занять робить більш якісним туристичний продукт, зменшує піки активності рекреаційної діяльності, які пов'язані з порами року. На території Чернігівської області крупними рекреаційними ресурсами є річки Дніпр і Десна. Оцінка географічного положення розраховується за допомогою таких коефіцієнтів:

Коефіцієнт відносної віддаленості від річок Дніпра (D_Dn) і Десни (D_D). Це відстань від Дніпра і Десни у кількості адмінодиниць (адміністративних районів), які відмежують даний район від річки. Чим нижчі коефіцієнти має територія, тим її положення буде вигіднішим.

Коефіцієнт сумарної віддаленості від річок (S_r). Коефіцієнт сумарної віддаленості від річок - це сума коефіцієнтів відносної віддаленості від Дніпра(D_Dn) та Десни (D_D) (S_r = D_Dn + D_D). Низький коефіцієнт свідчить про вигідність розташування району щодо положення до обох річок.

Середній ранг віддаленості від річок (R_r). Це співвідношення коефіцієнта сумарної віддаленості від річок до кількості великих річок (R_r = S_r/n, де n - кількість річок (n =2)). Середній ранг віддаленості дає загальне уявлення про потенціал прирічкового положення кожного адміністративно-територіального суб'єкта області.

Додатковий коефіцієнт віддаленості від Десни (D_D1). Великі річки Дніпро і Десна вирізняються своїм геополітичним, економічним, культурно-історичним, рекреаційно-туристичним значенням. Вихід території до Десни (на відміну від Дніпра) має більшу вагу для області, тому застосовано коефіцієнт D_D1 (D_D1 = D_D /4).

Віддаленість від крупних населених пунктів, як місця формування рекреаційного попиту має як позитивний, так негативний вплив. Позитивний вплив віддаленості полягає в тому, що чим далі від великого міста, тим більше збережено первинних природних ландшафтів, менше урбанізованості і як наслідок, така територія більше придатна для відпочинку. Негативний вплив віддаленості від населених проявляється в зменшені доступності території для недільного відпочинку. Для недільного відпочинку найбільш пристосовані рекреаційні території з віддаленістю в радіусі до 70 км, чи часом проїзду до 1,5 годин. Географічне положення території з більшою віддаленістю є менш вигідним. Приведенні радіуси транспортної доступності справедливі для автомобільного транспорту. Але можливим є пересування туристів велосипедним, водним, залізничним, повітряним видами транспорту. Наявність альтернативних видів транспорту робить географічне положення менш стійкою категорією, оскільки при цьому радіуси доступності для кожного виду транспорту змінюються. З іншої сторони, коли аналізувати територію з точки зору розміщення на ній рекреаційних систем для відпускного відпочинку, то вимоги до транспортної доступності території менш жорсткі. Обмежуючим фактором є вартість проїзду до рекреаційної території.

Для території Чернігівської області місцями, де формується рекреаційний попит є: м. Чернігів, м. Київ, м. Полтава, м. Суми.

Наявність міжнародних транспортних коридорів на території вигідне по ряду причин:

1. Збільшується транспортна доступність території, в результаті зменшення часу на переїзд туристів. Пересування міжнародними трасами більш швидке і пристосоване для автобусного сполучення.

2. Міжнародними транспортні коридорами пересуваються туристи, які їдуть в відомі рекреаційні території. Територія, яка містить такі траси може розраховувати на транзитний відпочинок туристів.

Так, на території Чернігівської області знаходяться транспортні коридори: Москва-Крим і Санкт-Петербург – Крим. Райони, на яких знаходяться ці траси, мають більш вигідне географічне положення.

 

Порядок виконання практичної роботи:

1. Отримати у викладача завдання на виконання роботи згідно таблиці 14.

 

Таблиця 14