Тест К.Н.Томаса «Типові способи поведінки у конфліктній ситуації»

Хід виконання:

Інструкція: «Намагайтесь уявити запропоновану ситуацію і обрати найбільш прийнятний для вас

спосіб реагування. Над відповідями довго не розмірковуйте, оскільки правильних

або неправильних відповідей тут бути не може, намагайтеся писати першим те, що

приходить на думку».

Перелік тверджень:

1. а) «Іноді я даю можливість іншим взяти на себе відповідальність за розв’язання спірного питання»; б) «Замість обговорювати те, в чому ми розходимося, я намагаюся звернути увагу на те, в чому ми згодні один з одним».

2. а) «Я намагаюсь знайти компромісне розв’язання»; б) «Я намагаюсь уладнати все з урахуванням інтересів іншої людини і моїх».

3. а) «Як правило, я наполегливо намагаюсь досягти свого»; б) «Іноді я жертвую власними інтересами заради інтересів іншої людини».

4. а) «Я намагаюсь знайти компромісне рішення»; б) «Я намагаюсь не образити почуттів іншої людини».

5. а) «Розв’язуючи спірну ситуацію, я весь час намагаюсь знайти підтримку в іншого»; б) «Я намагаюсь робити все, щоб уникнути непотрібної конфронтації і напруженості».

6. а) «Я намагаюсь уникнути неприємності для себе»; б) «Я намагаюсь домогтися свого».

7. а) «Я намагаюсь відкласти розв’язання спірного питання, щоб з часом вирішити його остаточно»; б) «Я вважаю можливим у дечому поступитися, щоб досягти потрібного результату».

8. а) «Як правило, я наполегливо прагну досягти свого»; б) «Насамперед я намагаюсь визначити суть порушених інтересів і спірних питань».

9. а) «Думаю, що не завжди варто хвилюватися через якісь розбіжності»; б) «Я докладаю зусиль, щоб досягти свого».

10. а) «Я твердо прагну досягти бажаного»; б) «Я вважаю за краще піти на компроміс, ніж зав’язнути у безкінечному з’ясуванні стосунків».

11. а) «Насамперед я прагну ясно визначити суть порушених інтересів і спірних питань»; б) «Я намагаюсь заспокоїти іншого учасника ситуації і найголовніше – зберегти наші стосунки».

12. а) «Часто я уникаю займати позицію, яка може викликати суперечки»; б) «Я даю можливість іншій людині у чомусь дотримуватись своєї думки, якщо вона також іде на поступки».

13. а) «Я пропоную середню позицію»; б) «Я наполягаю, щоб усе робилось по-моєму».

14. а) «Я повідомляю іншому свою точку зору і цікавлюсь його поглядами»; б) «Я намагаюсь довести логічність і правильність своїх поглядів».

15. а) «Я намагаюсь заспокоїти іншу людину і зберегти наші стосунки»; б) «Я намагаюсь зробити все необхідне, щоб уникнути напруження».

16. а) «Я намагаюсь не образити почуттів іншої людини»; б) «Я, звичайно, намагаюсь переконати іншу людину в перевагах моєї позиції».

17. а) «Як правило, я наполегливо прагну досягти бажаного»; б) «Я звичайно намагаюсь зробити все, щоб уникнути непотрібного напруження».

18. а) «Якщо це зробить іншу людину щасливою, я дам їй змогу наполягти на своєму»; б) «Я дам іншій людині можливість залишитися при своїй думці, якщо вона готова визнати мою».

19. а) «Насамперед я спробую визначити, у чому суть порушених інтересів і спірних питань»; б) «Я намагаюсь відкласти спірні питання, щоб з часом вирішити їх остаточно».

20. а) «Я намагаюсь негайно подолати наші розбіжності»; б) «Я намагаюсь знайти найкраще поєднання вигід і втрат для нас обох».

21. а) «Ведучи переговори, намагаюсь бути уважним до іншої людини»; б) «Я завжди схиляюсь до відвертого обговорення проблеми».

22. а) «Я намагаюсь знайти позицію, що перебуває посередині між моєю позицією і позицією іншої людини»; б) «Я відстоюю свою позицію».

23. а) «Як правило, я стурбований тим, щоб задовольнити бажання нас обох»; б) «Іноді даю іншим можливість взяти на себе відповідальність за розв’язання спірного питання».

24. а) «Якщо позиція іншої людини здається їй дуже важливою, я намагаюсь з нею порозумітись»; б) «Я намагаюсь переконати іншу людину піти на компроміс».

25. а) «Я намагаюсь переконати у своїй правоті»; б) «Ведучи переговори, я намагаюсь бути уважним до аргументів іншої людини».

26. а) «Я звичайно орієнтуюсь на середню лінію наших потреб, сподівань, намірів»; б) «Я майже завжди прагну задовольнити інтереси кожного з нас».

27. а) «Часто намагаюсь уникнути суперечок»; б) «Якщо це важливо для іншої людини, я дам їй можливість наполягти на своєму».

28. а) «Я звичайно орієнтуюсь на власну думку»; б) «Залагоджуючи ситуацію, я звичайно намагаюсь знайти підтримку в іншої людини».

29. а) «Я пропоную варіант, прийнятний для обох сторін»; б) «Гадаю, що не завжди варто хвилюватися через розбіжності, які виникають».

30. а) «Я намагаюсь не образити почуттів іншої людини»; б) «Я завжди займаю таку позицію в суперечці, щоб ми разом могли досягти успіху».

Ключі до тесту:

№ п/п	Показники
І	ІІ	ІІІ	ІV	V
				а	б
		б	а
	а				б
			а		б
		а		б
	б			а
			б	а
	а	б
	б			а
	а		б
		а			б
			б	а
	б		а
	б	а
				б	а
	б				а
	а			б
			б		а
		а		б
		а	б
		б			а
	б		а
		а		б
			б		а
	а				б
		б	а
				а	б
	а	б
			а	б
		б			а

 

Обробка результатів:

Розрізняють п’ять типів зменшення напруження у конфліктній ситуації в момент взаємодії сторін:

І. Суперництво, прагнення стати центром ситуації. При цьому відмінність у позиціях з іншими вважається несуттєвою. Ви наполягаєте на своїй думці, рішенні, поведінці як єдино правильних. Так легше, тому що знімається залежність від партнера. У випадку, коли він не сприймає вашого варіанту, ви завжди можете сказати: «Це його провина, що не зрозумів, не підтримав мене». Але, зменшуючи напруженість ситуації таким способом, ви одночасно посилюєте можливість конфлікту в майбутньому. Постійне пригнічення особистості вашого партнера може призвести до несподіваного протесту, спроби звільнитися від залежності.

ІІ. Співробітництво, прагнення разом з партнером підійти до ефективного розв’язання ситуації, конфлікту. Важливо досягти результату, який задовольняє обидві сторони, тому всю вашу увагу звернено на партнера по взаємодії, на взаємне узгодження цілей, мотивів, вчинків. У цьому випадку розбіжності у поглядах та інтересах не травмують, позиція партнера перестає дратувати.

ІІІ. Компроміс. У конфліктних ситуаціях ви здатні не загострювати стосунки. Поступитися, не поглиблювати конфлікт – це непогано, проте часто ви відразу відступаєте, не бажаючи ускладнювати життя боротьбою, навіть за свої природні права. Відмова від досягнення значущих для вас результатів не минає даремно: поступаючись у всьому, ви не заявляєте про себе як про рівноправного партнера у взаємодії, принижуєте себе в очах іншої сторони, яка не в змозі оцінити ваші героїчні пожертви.

ІV. Уникання. Всіма силами намагаєтесь відсунути проблему якомога далі, сподіваючись, що все вирішиться само собою. У цьому є частка здорового глузду, бо справді «поганий мир краще від доброї сварки». Проте є суперечності, які від тривалого нерозв’язання тільки посилюються. І рано чи пізно конфлікт спалахне, тільки з новою, руйнівною силою.

V. Пристосування. Якщо за умови співробітництва головним є досягнення результату, який влаштовує обох партнерів, то в даному випадку йдеться про взаємне притирання, прилаштування. Але може трапитися, що, зосередивши зусилля на способах пристосування, ви забули про головне – про результат, і він виявиться для вас несподіваним.

Ознайомившись з цими п’ятьма типами зниження напруженості у конфлікті, визначте, який тип дії характерний для вас. Порівняйте дані, які ви одержали, виконуючи завдання, з даними таблиці. По кожній вертикалі підрахуйте кількість індексів, які збігаються (ті індекси, які ви пропустили як незначущі, не враховуються).

Якщо ваші показники розділились приблизно однаково по всіх п’яти типах, то це означає, що ви володієте досить гнучкими і різноманітними стратегіями виходу з конфліктних ситуацій. Проте важливо, наскільки послідовно ви їх застосовуєте, а це залежить від вашої рішучості.

Структура звіту:

1. Етапи роботи.

2. Кількісна обробка результатів.

3. Висновки і рекомендації.

Література:

1) Аванесов В.С. Тесты в социологическом исследовании. – М.: Наука, 1982. – С.59-64.

2) Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию: Учеб. пособие. – Самара: «БАХРАХ-М», 2000. – С.151-160.

3) Методики психодіагностики в учебно-воспитательном процессе / Сост. Гришин В.В., Лушин П.В. – М.: ИКА «Москва», 1990. - С.12-16.

4) Психологическая диагностика / Под ред. К.М. Гуревича. – М.: Педагогика, 1981. – С.46-48.

5) Семиченко В.А. Психологія особистості. – К.: Вид. Ємке О.М., 2001. – С.309-312.

6) Семиченко В.А., Заслуженюк В.С. Мистецтво взаєморозуміння: Навчальний посібник. – К.: «Веселка». – 1998. – С.159-162.

Лабораторне заняття №5

Тема: «Методики проведення експертизи емоційних станів особистості» (2 год.)

План

1. Етапи проведення експертизи емоційних станів особистості.

2. Вимоги щодо використання методик психологом-експертом.

Завдання:

1. Методика діагностики типу емоційної реакції на вплив стимулів навколишнього середовища (за В.В.Бойко).

2. Знайомство з методикою вивчення афективної поведінки у дітей (за Е.Е.Кравцовою).

 

Література:

1) Аванесов В.С. Тесты в социологическом исследовании. – М.: Наука, 1982. – С.59-64.

2) Горбатов Д.С. Практикум по психологическому исследованию: Учеб. пособие. – Самара: «БАХРАХ-М», 2000. – С.151-160.

3) Методики психодіагностики в учебно-воспитательном процессе / Сост. Гришин В.В., Лушин П.В. – М.: ИКА «Москва», 1990. - С.12-16.

4) Психологическая диагностика / Под ред. К.М. Гуревича. – М.: Педагогика, 1981. – С.46-48.

5) Семиченко В.А. Психологія особистості. – К.: Вид. Ємке О.М., 2001. – С.309-312.

6) Семиченко В.А., Заслуженюк В.С. Мистецтво взаєморозуміння: Навчальний посібник. – К.: «Веселка». – 1998. – С.159-162.