Необхідність звітності комерційних банків та її користувачів

Одним із основних принципів підприємництва є свобода прийняття рішень суб'єктом економічних відносин. Будь-яке економічне рішення грунтується на обробці інформації, що міститься у звітності.

Звітність — це процес надання комерційним банком інформації про свою діяльність тим, хто її потребує для прийняття відповідних рішень.

Метою звітності є забезпечення інформацією про фінансовий стан банку, його діяльність на валютному ринку та участь у виконанні окремих доручень уряду та Національного банку України.

З одного боку, звітність є основним джерелом отримання інформації для суб'єктів господарювання, з іншого — каналом зв'язку, через який суб'єкт передає відомості про свою діяльність у ринкове середовище. Необхідність звітності зумовлена відкритістю економіки.

Підготовка звітів грунтується на принципах, які покладені в основу організації бухгалтерського обліку в банках. Відповідно до міжнародних стандартів фінансова звітність комерційного банку повинна мати якісні характеристики, тобто містити інформацію, корисну для користувачів. Розрізняють чотири основні якісні характеристики звітності: зрозумілість; значущість; достовірність; зіставлюваність.

Головною якістю інформації, що подається у звітах, є швидке розуміння її користувачами. Для розуміння звітності користувачі повинні володіти достатніми знаннями про бізнес, економічну діяльність, бухгалтерський облік та мати бажання вивчати інформацію.

Для того щоб бути необхідною для користувачів, інформація повинна бути значущою в процесі прийняття ними відповідних рішень. Інформації властива якість значущості тоді, коли вона впливає на вибір економічного рішення, допомагає оцінити минулі, теперішні чи майбутні події, підтвердити або скоригувати попередні оцінки.

Якщо виникає невмотивована затримка звітної інформації, вона може втратити свою значущість. Тому цінність інформації полягає в своєчасності її подання.

Наприклад, інформація про фінансовий стан та минулу діяльність часто використовується як основа для передбачення майбутнього фінансового стану та результатів різного роду діяльності, в чому безпосередньо зацікавлені користувачі. До такої інформації належить: розмір дивідендів і заробітної плати, рух ціни на цінні папери тощо. Інформація не обов'язково повинна бути надана в формі детального прогнозу для того, щоб мати цінність для передбачення подій. Здатність Прогнозування на основі звітів може бути підвищена за допомогою вибору способу відображення інформації за минулими фактами господарської діяльності. Наприклад, цінність передбачення звіту про прибутки та збитки зростає, якщо непередбачені та рідкісні статті доходів та витрат роз'яснюються окремо.

Значущість інформації визначається її природою та істотністю. У деяких випадках достатньо визначити природу інформації, щоб визначити чи істотна вона.

Інформація є істотною, якщо її пропуск або невірний розрахунок у звітності можуть вплинути на економічні рішення користувачів.

Інформація буде корисною у тому випадку, якщо вона є достовірною. Інформація має властивість достовірності тоді, коли вона вільна від суттєвих помилок та суб'єктивності. Користувачі можуть покладатися на неї у тій мірі, наскільки повно та неупереджено вона може відображати або очікується, що буде відображати, дійсний стан справ.

З метою забезпечення достовірності інформація має максимально повно відтворити факти господарської діяльності. Наприклад, у балансовому звіті повинні бути відображені всі операції, які призводять до виникнення активів, зобов'язань та власного капіталу банку на дату складання звіту.

Інформація повинна використовуватися у відповідності з її сутністю та економічною реальністю. Сутність угод чи інших подій не завжди відповідає тому, що очевидно випливає з їх юридичної чи розробленої банком форми. Наприклад, банк може оформляти продаж активу із зобов'язанням зворотного викупу, що за юридичною формою є операцією купівлі-продажу. За економічною сутністю це є кредитна операція, оскільки вона відповідає принципам кредитування. За цих обставин звіт про продаж не буде певним чином представляти зареєстровану угоду.

З метою забезпечення надійності інформація, що міститься у звітах, має бути нейтральною, тобто об'єктивною. Звіти не є нейтральними, якщо за допомогою вибору інформації або форми її надання вони впливають на прийняття рішення або оцінку, що зумовлює досягнення заздалегідь визначених результатів або вибору.

Обачність — це додержання певної міри застережності у процесі прийняття певних рішень. Обачність не дозволяє, наприклад, створювати приховані резерви, або надлишкові запаси, або навмисний недооблік активів чи доходів, навмисне перевищення зобов'язань чи витрат, оскільки в цих випадках фінансові звіти не будуть нейтральними, а відтак не володітимуть ознакою надійності.

З метою забезпечення достовірності інформація у фінансових звітах має бути повною. Недогляд може призвести до того, що інформація буде невірною і, таким чином, недостовірною та недостатньою з огляду значущості.

Споживачі повинні мати можливість:

— відстежувати фінансову звітність банків за різні періоди часу, щоб аналізувати тенденції щодо їх фінансового стану та результатів діяльності;

— порівнювати діяльність банків на основі фінансової звітності.

Важливою передумовою якісної характеристики можливості зіставлення є те, що користувачі мають бути поінформовані про політику бухгалтерського обліку, яка здійснюється під час підготовки фінансових звітів, а також щодо будь-яких змін у грошово-кредитній політиці та наслідків таких змін.

Для того щоб користувачі могли порівняти фінансовий стан, результати та зміни під впливом часу, важливо, щоб фінансові звіти давали відповідну інформацію за попередні звітні періоди.

Якісною характеристикою звітності є підтримка балансу між вигодою та витратами на її підготовку. Вигода, одержана від інформації, повинна перевищувати вартість її забезпечення, тобто витрати на отримання та обробку інформації. Більш того, витрати не обов'язково несуть ті користувачі, які отримують вигоду. Вигоду також можуть отримувати не ті користувачі, для яких готувалась інформація. Наприклад, подальше забезпечення інформацією кредиторів може скоротити витрати за міжбанківськими позиками.

На практиці часто необхідно знайти оптимальне сполучення якісних характеристик. Головною метою при цьому є досягнення такого співвідношення характеристик, яке б відповідало меті та завданням звітів.

Користувачами звітності комерційних банків України є: інвестори, кредитори, клієнти, контрагенти, органи влади (у тому числі податкова адміністрація), громадськість, керівництво та працівники банку, Національний банк України, міжнародні фінансово-кредитні установи. Вони використовують звітність для того, щоб задовольнити свої різноманітні потреби в інформації.

Користувачі звітності	Вимоги
Інвестори	Цікавить інформація про ризик, що супроводжує інвестиції, та дохід від них; вартість акцій, отже, надійність та прибутковість емітента. Джерелом інформації є балансовий звіт і звіт про прибутки та збитки
Акціонери	Зацікавлені в інформації, яка дозволила б оцінити здатність банку виплачувати дивіденди, а саме, перелік та обгрунтованість витрат, загальна дохідність банку, обсяг отриманого прибутку. Джерелом інформації є балансовий звіт, звіт про прибутки та збитки, звіт про рух акціонерного капіталу
Керівництво	Зацікавлене в аналізі всієї звітності на основі розробленої системи показників. Це дозволяє прогнозувати грошові надходження в банк та приймати рішення про ефективність, з якою банк міг би використовувати додаткові ресурси, визначати свою позицію щодо інших банків тощо.
Співробітники	Зацікавлені в інформації про стабільність та рентабельність свого банку, його здатність забезпечувати їх заробітною платою, можливість подальшої роботи
Кредитори	Цікавляться інформацією про ліквідність та платоспроможність банку з метою прогнозування його можливостей вчасно сплатити за фінансовими зобов'язаннями. Джерелом інформації є основна фінансова звітність
Контрагенти	Зацікавлені в оптимальному виборі партнера і оптимізації обсягу, характеру та рівня ризикованості операцій із банком-контрагентом. Джерелом інформації виступає балансовий звіт
Органи влади	Цікавить інформація про розподіл ресурсів і результати діяльності банків. Джерелом інформації переважно є нефінансова звітність
Громадськість	Отримує інформацію щодо діяльності окремих банків та стабільності банківської системи. Джерелом інформації є публічна фінансова звітність банків
Міжнародні фінансово-кредитні установи	Цікавить інформація для збірника «Міжнародна фінансова статистика» (дані про валютні курси, міжнародну ліквідність, гроші та банківські операції, відсоткові ставки, міжнародні трансакції, рахунки державного сектора, державні рахунки тощо). Джерелом інформації може бути нефінансова звітність
Національний банк: департамент бухгалтерського обліку; департамент безвиїзного нагляду	Здійснює контроль за достовірністю інформації і бухгалтерського обліку. Джерелом інформації є баланси банків з різною періодичністю та рівнями розшифровок Збирає інформацію, яка дозволяє дати загальну оцінку ризиків кожного банку, а також визначити ступінь виконання банком економічних нормативів. Джерелом інформації є фінансова звітність
емісійно-кредитний департамент	Використовує інформацію, яка дозволяє розрахувати низку показників, які є індикаторами стану грошово-кредитного ринку (грошова маса та грошова база, заборгованість економіки перед банками тощо). Джерелом інформації є 13 звітних форм, які можна згрупувати в такі блоки: звіти про кредитну, депозитну діяльність банку, портфель цінних паперів тощо.
Департамент готівково-грошового обігу	Збирає інформацію, що характеризує стан готівково-грошового обігу. Джерелом інформації є звітність про касові обіги банку та стан заборгованості виплат за заробітною платою
Економічний департамент	Використовує інформацію, яка конче необхідна для складання платіжного балансу країни, підготовки звіту для Міжнародного валютного фонду (МВФ) та щомісячного бюлетеня Національного банку України. Джерелом інформації є фінансова та не фінансова звітність банків
Департамент валютного регулювання	Здійснює комплексний аналіз операцій уповноважених банків з валютними цінностями. Джерелом інформації є такі форми звітності: — «Дані про рух коштів у гривнях на кореспондентських рахунках іноземних банків в українських банках»; — «Розшифровка валютних рахунків за видами валют»; — «Звіт про окремий зовнішній державний борг та про приватний борг, гарантований державою»; — «Звіт про стан окремого зовнішнього державного боргу та приватного боргу, гарантованого державою»; — «Звіт про прогнозовані платежі з обслуговування зовнішнього боргу за одержаним довгостроковим негарантованим кредитом»; — «Звіт про залучення та обслуговування іноземного довгострокового гарантованого/негарантованого кредиту»; — «Прогнозовані операції з одержання і погашення іноземних довгострокових гарантованих/негарантованих кредитів»; — «Інформація про курс та обсяги операцій з іноземною валютою»; — «Інформація про курс та обсяги операцій з готівковою іноземною валютою»; — «Інформація про обсяги операцій з безготівковою іноземною валютою»; — «Дані про кількість пунктів обміну іноземної валюти»; — «Звіт про оборот готівкової валюти в обмінних пунктах»
Управління платіжних систем та касового виконання держбюджету	Збирає інформацію про рух бюджетних коштів на рахунках, відкритих в установах банків. Джерелом інформації є форми: — «Доходи державного бюджету з розшифровкою за символами»; — «Дані про сплату комерційними банками пені за перевищення нормативного терміну проходження платежів».