Поняття, класифікація цінних паперів і операцій з ними

Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння, визначають взаємовідносини між особою, яка їх емітувала, та їх власником і передбачають виплату доходу в формі дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Цінні папери можуть бути іменними і на пред'явника. Їх можна використовувати для розрахунків, а також як заставу для забезпечення платежів і кредитів.

Відповідно до Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» в Україні можуть перебувати в обігу такі види цінних паперів:

— акції;

— облігації внутрішніх державних (республіканських) і місцевих позик;

— облігації підприємств;

— казначейські зобов'язання;

— ощадні сертифікати;

— векселі;

— приватизаційні цінні папери.

Цінні папери підрозділяють на два види:

— дольові (пайові) цінні папери — це акції, що відтворюють частку вкладу юридичної або фізичної особи в загальному обсязі створюваного капіталу;

— боргові цінні папери і облігації, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, векселі.

При роботі з цінними паперами у взаємовідносини вступають два учасники — інвестор-покупець (юридична або фізична особа); емітент-продавець (юридична особа).

Відновлення втрачених цінних паперів здійснюється державними органами, підприємствами, організаціями і установами, що їх випустили.

Передача нащадкам цінних паперів здійснюється у відповідності з громадянським законодавством України.

Схема основних операцій з цінними паперами наведена нижче:

Комерційні банки здійснюють різні операції з цінними паперами, випущеними як іншими емітентами, так і власне банками. Останні підрозділяються на активні та пасивні.

Пасивні операції включають у себе випуск банком цінних паперів (акцій, облігацій, векселів, ощадних сертифікатів) з метою залучення грошових коштів.

Активні операції передбачають придбання банком зазначених цінних паперів з метою їх перепродажу або участі в управлінні іншими підприємствами та одержання від цих операцій спекулятивного доходу або дивідендів.

Порядок обліку цінних паперів у комерційних банках регламентується інструкціями, листами та доповненнями до них Національного банку України. Розглянемо основні принципи цього обліку.

Банки здійснюють вкладення в придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком з метою одержання прибутку у вигляді дивідендів або дисконту, премії, відсотків від їх наступного перепродажу.

З цією ж метою цінні папери можуть бути прийняті на зберігання і виконання з ними дохідних операцій за дорученням клієнтів.

Вкладення банку в цінні папери класифікуються за терміном, портфельними видами і обліковуються на таких рахунках:

№ з/п	Групи (види) придбаних цінних паперів за цільовим призначенням	Рахунки, на яких вони обліковуються
1.	Портфельні короткострокові в Портфель цінних паперів на продаж	кладення (до 1 року) Синтетичний рахунок № 310 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж четвертого порядку для банківських і небанківських установ» Аналітичні рахунки № 3102, 3103 (щодо емітентів та випуску цінних паперів)
2.	Портфельні довгострокові вкл Портфель цінних паперів на інвестиції	адення (понад 1 рік) № 320 «Акції та інші вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі банку на інвестиції» з відповідними аналітичними рахунками
3.	Портфель пайової участі (вкладень у асоційовані компанії)	Синтетичний рахунок № 410 «Вкладення в асоційовані компанії» з відповідними аналітичними рахунками
4.	Портфель вкладень у дочірні компанії	№ 420 «Вкладення у дочірні компанії»
5.	Боргові цінні папери та інвестиції
Придбані: — за номіналом; — з дисконтом; — з премією; — між датами сплати відсотків (купонів); — реалізовані до строку їх погашення.	Рахунки групи балансового рахунку № 321 «Боргові цінні папери в портфелі банку на інвестиції» (за видами емітентів — державні, недержавні тощо)
Рахунок № 3216 «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції»
Рахунок № 3217 «Неамортизована премія за борговими цінними паперами у портфелі банку на інвестиції»

 

Належність вкладень до першої (на продаж) групи обмежена календарним роком, після чого їх автоматично переводять у другу групу цінних паперів — на інвестиції, а також навпаки. Це повинно здійснюватися дуже рідко і лише за відповідною постановою Правління банку або наказом керівництва.

Облік операцій банку з цінними паперами, придбаними з метою перепродажу.

Облік вкладень цінних паперів не власної емісії у певний портфель починається з відображення придбання в системі рахунків бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку

№ 310 «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж»;

К-т рахунку

№ 1200 «Коррахунок у Національному банку України».

Придбані цінні папери обліковуються на позабалансових рахунках.

Вкладення банку в цінні папери відображається за первинною вартістю, тобто ціною придбання. Їх вартість на ринку цінних паперів може зростати або знижуватися. Виходячи з принципу обережності, запровадженого в Україні за міжнародними стандартами, необхідно наприкінці кожного місяця коригувати балансову вартість портфеля акцій на продаж за правилом нижчої вартості. Це означає, що вартість акцій відображається тільки за нижчою вартістю із двох — балансовою чи ринковою. При цьому ринкова вартість зменшується ще і на передбачені витрати від продажу — комісійні за брокерські, юридичні, консультаційні послуги, біржовий збір, держмито. На зниження (нереалізований збиток), що виникає, створюється резерв бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку

№ 7703 «Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж»;

К-т рахунку

№ 3190 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж».

За рахунок цього резерву в кінці вже наступного місяця покривається різниця (збиток) від реалізації акцій за ціною, нижчою від їх придбання.

На перевищення ринкової вартості над балансовою бухгалтерська проводка не складається.

Дивіденди, якщо вони нараховуються в період знаходження акцій в портфелі банку на продаж, відображають на балансовому рахунку № 6300 «Дивідендний дохід за акціями та іншими вкладеннями».

Механізм бухгалтерського обліку операцій з придбання та продажу акцій (або інших цінних паперів) не власної емісії розглянемо на цифрових прикладах послідовно за кожним з чотирьох видів портфельних вкладень: на продаж; на інвестиції; пайову участь і у дочірні компанії.

Облік короткострокових вкладень у акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж — за балансовим рахунком групи № 310. Під час обліку цих операцій врахуємо і відобразимо такі особливості:

— зміну балансової вартості цінних паперів у кінці кожного місяця за правилом нижчої вартості, виходячи з принципу обережності;

— створення резерву під знецінення;

— можливе одержання дивідендів від стороннього емітента;

— зростання або зниження початкової ринкової вартості;

— необхідність створення спеціального страхового резерву.
Облік акцій у портфелі банку на продаж виглядає таким чином: