Узагальнення даних виявлення та оцінки радіаційної і хімічної обстановки, порядок роботи штабу і служб ЦЗ

Узагальнення даних розвідки організовується начальником штабу об'єкту (району) і проводиться спільно із службами ЦЗ.

Дані розвідки про рівні радіації, що надійшли до штабу ЦЗ, приводяться на час, що відповідає одній годині після вибуху (аварії) на радіаційно небезпечному об’єкті. Останні наносяться на схему (план, карту) умовним знаком у вигляді крапок з вказівкою величини рівня радіації і часу їх вимірювання. Потім по цих крапках знаходять дозові межі (ізолінії) зон радіоактивного зараження; для цього всі крапки на схемі (плані, карті) з рівнями радіації, що дорівнюють 14 рад/год. або близькими до цієї величини, сполучають плавною лінією чорного кольору (межа зони Г), 4,2 рад/год. — коричневого кольору (межа зони В), 1,4 рад/год. — зеленого кольору (межа зони б), 0,14 рад/год. — синього кольору (межа зони А) і 0,014 рад/год — червоного кольору (межа зони М).

Інформація про виявлення отруйних або сильнодіючих отруйних речовин наноситься на схему (план, карту) аналогічним умовним знаком, тільки замість рівнів радіації біля крапок пишеться тип ОР або СДОР, час і місце його виявлення. Потім синім кольором для ОР і чорним для СДОР крапки сполучають плавною лінією і визначають межі зони зараження і осередків хімічного ураження; стрілками показуються напрями розповсюдження зараженого повітря.

Штаб ЦЗ представляє у вищестоящий штаб, як правило, узагальнені дані на схемі (плані, карті) про радіаційну і хімічну обстановку, що реально створилася, на території об'єкту (району). Приклад відображення радіаційної і хімічної обстановки показаний на рис. 1.

Тільки на основі достовірних даних розвідки і своєчасної оцінки обстановки може бути ухвалене обґрунтоване рішення щодо організації захисту людей від ураження РР, ОР або СДОР і проведенню рятувальних робіт. Тому працівники штабів ЦЗ повинні уміти швидко обробляти і аналізувати дані розвідки, проводити необхідні розрахунки, використовуючи для цього засоби автоматизації і малої механізації (лінійки РЛ, таблиці, довідники і т. д.).

Начальник штабу ЦЗ об'єкту (району) з отриманням повідомлень про радіоактивне і хімічне зараження організовує роботу штабу із залученням начальників служб ЦЗ для оцінки радіаційної і хімічної обстановки. При цьому основну увагу надається всебічному аналізу обстановки на території об'єкту (району) і підготовці обґрунтованих пропозицій для доповіді про те, що склалося, начальнику цивільного захисту у вищестоящому штабі. Сам начальник штабу ЦЗ об'єкту безпосередньо бере участь в оцінці радіаційної і хімічної обстановки, готує необхідні дані начальнику цивільного захисту об'єкту (району) для ухвалення рішення і свої висновки та пропозиції по доцільному застосуванню особового складу формувань ЦЗ для ліквідації наслідків зараження.

Всі служби ЦЗ об'єкту (району) беруть участь в оцінці обстановки. Розподіл функціональних обов'язків між службами ЦЗ повинен бути таким, щоб забезпечувалося паралельне виконання всіх або більшості задач.

Начальники служб ЦЗ об'єкту (району) оцінюють радіаційну і хімічну обстановку з урахуванням специфіки роботи своїх служб і, керуючись вказівками начальника ЦЗ, виробляють пропозиції для ухвалення рішення на ліквідацію наслідків зараження. При цьому головна увага звертається на з'ясування таких питань:

для служби протирадіаційного і хімічного захисту:

— можливі дози опромінювання і ступінь ураження РР, ОР або СДОР, які можуть отримати робітники, особовий склад формувань ЦЗ і населення при знаходженні на зараженій місцевості; організація обліку доз опромінювання;

— можливі втрати людей від радіоактивного і хімічного зараження;

— визначення режимів захисту робітників на об'єкті;

— вплив зараження на виробничу діяльність об'єкту і життєдіяльність населення;

— потреба в силах і засобах для санітарної обробки людей і проведення робіт по дегазація і дезактивації техніки, устаткування, споруд і ділянок місцевості;

— забезпечення формувань ЦЗ речовинами і розчинами для дегазації і дезактивації;

— визначення порядку їх підвезення;

— уточнення задач спеціальній розвідці по виявленню небезпечних місць тривалого застою отруйливих речовин (СДОР);

— метеорологічні умови, пора року і їх вплив на виконання робіт по знезараженню;

для медичної служби:

— можливі санітарні втрати робітників і населення, а також особового складу формувань ЦЗ і їх структура;

— обсяг робіт по наданню першої і лікарської допомоги ураженим і потреба в силах і засобах;

— наявність сил і засобів медичної служби і яка додатково потрібна допомога старшого начальника;

— організація санітарної експертизи їжі, продовольства і питної води в цілях визначення придатності їх до вживання;

— можливості і умови евакуації уражених і хворих;

для інженерної служби:

— уточнення даних про ступінь захищеності робітників, населення, а також особового складу формувань ЦЗ на момент аварії (для розрахунку втрат);

— можливі напрями і маршрути виходу людей із заражених районів з урахуванням завалів і пожеж;

— підготовка розрахунків, пов'язаних з можливою евакуацією людей із захисних споруд, що знаходяться в осередках ураження;

— підготовка пропозицій по забезпеченню водою населення і особового складу формувань ЦЗ.

Начальники служб ЦЗ готують пропозиції щодо заходів, що планується проводити, здійснюють між собою взаємодію, проводять необхідні розрахунки по використанню своїх сил і засобів для ліквідації наслідків аварії (зруйнування).

Після проведення необхідних розрахунків і аналізу радіаційної і хімічної обстановки готуються висновки і пропозиції, які доповідаються начальнику ЦЗ об'єкту (району). В них перш за все визначається можливість функціонування об'єкту, встановлюється ступінь готовності особового складу формувань ЦЗ, уточнюються необхідні заходи щодо захисту робітників об'єкту і населення, а також особового складу формувань ЦЗ від ураження РР, ОР або СДОР та ліквідації (локалізації) наслідків зараження. Конкретно визначаються:

— розміри зон радіоактивного і хімічного зараження і тривалість їх дії на людей, кількість осередків хімічного ураження;

— кого і до якого часу попередити про радіоактивне і хімічне зараження з метою здійснення своєчасних заходів захисту;

— порядок дії в зонах (осередках) зараження (ураження) формувань ЦЗ при веденні рятувальних робіт;

— доцільні дії робітників, об'єкту і населення, а при необхідності порядок їх евакуації з осередків ураження;

— напрями або маршрути для подолання або обходу зон радіоактивного і хімічного зараження, а також безпечні місця для розміщення формувань ЦЗ і населення;

— заходи, що забезпечують можливість роботи об'єкту в умовах зараження;

— порядок проведення санітарної обробки людей, дегазації і дезактивації споруд, техніки, майна і важливих ділянок місцевості, а також використання підлеглих сил і засобів ЦЗ для цього;

— необхідна допомога старшого начальника ЦЗ.

На підставі висновків з оцінки радіаційної і хімічної обстановки і даних начальників служб готується доповідь начальнику ЦЗ об'єкту.

Варіанти доповідей начальника штабу ЦЗ об'єкту (району) такі.

 

І. Доповідь начальника штабу ЦЗ (об'єкту, району) по радіаційній обстановці на (час, дата).

 

(Час, дата) відбулася аварія на (найменування об'єкту, місця його розташування).

О (час, дата) (найменування об'єкту, району) піддався радіоактивному зараженню із загальною кількістю населення та персоналу _______ людей (або окремо за категоріями).

За даними розвідки (сховища, споруди, будівлі) опинилися в зоні, де рівні радіації досягають _____ рад/год.; захисні споруди і пункти управління (об'єкти в районі) — в зоні ______, де рівні радіації становлять_________ рад/ год.

Орієнтовні втрати від радіоактивного зараження можуть бути:

робітників ____________ людей;

особового складу формувань ЦЗ _______ людей;

населення ______ людей.

Маршрути висування сил і засобів ЦЗ до осередків ураження можна використовувати: №______ негайно №.____________ через ____ годин після аварії і т.д.

 

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

 

1. На території (найменування об'єкту, району) найскладніша радіаційна обстановка склалася (вказуються ділянки місцевості, пункти і т.д.), де рівні радіації до (час, дата) складають від _______ до __________ рад/ год. Ця обстановка вимагає проведення негайно наступних заходів: (яких і час їх проведення).

2. Рятувальні роботи (на об'єктах в районі) почати через ____ годин в ____ зміни і закінчити їх до ____годин; і т.д. Для проведення робіт залучити наступні формування: (які).

3. Дозу опромінювання для особового складу формувань ЦЗ при виконанні рятувальних робіт встановити на першу добу _________ рад.

4. Для введення сил і засобів ЦЗ в осередок ураження використовувати маршрути № ______, швидкість руху формувань ЦЗ _____________км/ год.

5. Режим захисту встановити: для робітники ______, населення _______ і т. д.

6. Тривалість робочої зміни в (установах) _______________годин.

7. Контроль опромінювання робітників, а також особового складу формувань ЦЗ здійснювати за допомогою дозиметрів, населення — розрахунковим способом.

Про отримані дози опромінювання населенням та персоналом доповідати до ______ годин по стану на _____ годину. Пост дозиметричного контролю (місце).

8. Санітарну обробку людей проводити: часткову — поблизу робочих місць з періодичністю ____ годин з моменту зараження, повну — на пунктах спеціальної обробки (ПуСО), розгорнутих в (місце, час) по вулиці ______.

9. Робітників і населення, що потрапили в зони небезпечного і надзвичайно небезпечного зараження через (годин, діб), евакуювати в незаражені райони (місце, час) або в захисні споруди з підвищеним коефіцієнтом ослаблення (місце).

 

ІІ. Доповідь начальника штабу ЦЗ _(об'єкту, району) по хімічній обстановці на (час, дата).

 

В результаті зруйнування сховищ із СДОР, що містять _________ тонн (тип СДОР) на території (об’єкту, району) утворилися осередки хімічного ураження.

Зараженню піддалися (ділянки території на об'єкті, цехи, будівлі, споруди, об'єкти в районі) і т.д.

Глибина розповсюдження СДОР за метеорологічних умов _______ може досягати________ км.

Стійкість СДОР на місцевості становитиме _________ (годин, діб).

Уражено:

__________ робітників (__________%);

особового складу формувань ЦЗ_________ людей (___________ %);

населення _________ людей.

Маршрути висунення сил і засобів ЦЗ к об'єкту (в районі) піддалися сильному зараженню.

В результаті дії отруйливих речовин заражені і вимагають проведення повної спеціальної обробки:

людей ________;

техніки __________ одиниць;

одягу _______________ комплектів;

дегазації території на об'єкті (в районі) _________км²;

дегазації ділянок доріг на маршрутах № ______ км і т.д.

 

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

 

1. Найскладніша хімічна обстановка склалася на території (об'єкти в районі), а також в місцях розташування формувань ЦЗ і населення (вказуються пункти).

Вимагається негайно оповістити людей в секторі _________.

Евакуацію з осередків хімічного ураження в райони _________ у кількості ______________ людей почати не пізніше _____________.

Санітарну обробку уражених провести до _______________.

2. Часткову санітарну обробку уражених СДОР (тип СДОР) провести негайно, використовуючи для цього індивідуальні протихімічні пакети.

3. Основні зусилля направити:

— на надання першої медичної і лікарської допомоги ураженим людям з подальшою евакуацією їх з осередків ураження і госпіталізацією в н. п. (лікувальні установи, пункти);

— проведення першочергових робіт по дегазації доріг, проходів протяжністю ____ км і інші ділянки місцевості ___км, а також на локалізацію осередків хімічного ураження, утвореного СДОР (час початку і кінця робіт).

4. Для проведення рятувальних робіт і ліквідації наслідків зараження залучити: (сили і засоби ЦЗ і терміни залучення).

5. Для введення сил ЦЗ на об'єкти (об'єкти в районі) за маршрутами (№ ______) мати об'їзди в напрямах _______, на маршруті №_______ начальнику ______ до (час, дата) провести дегазацію ж.-д. вузла (пункту) _______ і т.д.

6. В цілях захисту робітників і забезпечення їх працездатності на об'єкті, а також населення, що опинилося в осередках ураження, встановити: для (об'єкти в райони) режим №_______, для населення додатково провести наступні заходи (які, терміни виконання).

7. Для проведення робіт по спеціальній обробці розгорнути: ПуСО №____, ПуСО № _______, ПуСО №______ (час і місце).

8. Втрати особового складу формувань ЦЗ заповнити за рахунок резерву начальника ЦЗ об'єкту (району) і додатково мати: (кого і скільки).

9. Провести до (час, дата) дорозвідку складної хімічної обстановки в і місць застою СДОР у (підвалах, цехах, в населених пунктах і т. д.).

 

В доповіді начальника штабу ЦЗ об'єкт (району), виходячи з раніше проведених заходів прийнятих по ЦЗ, а також радіаційної і хімічної обстановки, що реально склалася, можуть бути висловлені інші висновки і пропозиції.

Одночасно з підготовкою необхідних даних у доповідь начальник штабу і начальники служб ЦЗ повинні бути готовий доповісти начальнику ЦЗ дані розрахунків по використанню підлеглих їм сил і засобів для ліквідації наслідків аварії. Начальники служб ЦЗ в своїх доповідях відображають наступні основні питання:

— висновки з оцінки радіаційної і хімічної обстановки, що склалася в зонах (осередках) зараження (ураження);

— задачі служби, обсяг майбутніх робіт, способи їх виконання;

— стан сил та засобів служби, їх можливості;

— початок робіт і час для виконання завдань, що стоять;

— заходи щодо матеріально-технічного забезпечення робіт в зонах (осередках) зараження (ураження);

— прохання до начальника ЦЗ об'єкту (району, області).

В рішенні начальника ЦЗ об'єкту (району) на ліквідацію наслідків зараження звичайно указуються:

— короткі висновки з оцінки радіаційної і хімічної обстановки;

— на яких ділянках об'єкту (району) зосередити основні зусилля;

— сили і засоби, що привертаються для ліквідації (локалізації) осередків хімічного ураження, конкретні задачі цих сил і маршрути їх висунення;

— місця розгортання пунктів першої медичної допомоги і спеціальної обробки;

— пункти перезарядки спеціальними розчинами та речовинами технічних засобів знезараження;

— завдання службам ЦЗ;

— заходи безпеки при проведенні робіт;

— терміни і порядок представлення донесень.

На основі прийнятого начальником ЦЗ рішення, штабом ЦЗ віддаються розпорядження по захисту робітників, особового складу формувань ЦЗ і населення від дії РР, ОР або СДОР, а також на виконання інших заходів ЦЗ, пов'язаних з ліквідацією наслідків зараження, відновленням виробничої діяльності об'єкту (об'єктів в районі) і забезпеченням життєдіяльності населення.

 

 

3.3.3. Приклад розрахункового завдання для самостійного опрацювання за вибором

Тема 2. Заняття 16. Виявлення та оцінка інженерної обстановки на об’єкті господарювання.

Виконуючи дане індивідуальне контрольне завдання треба:

визначити, яку кількість людей, відповідно існуючим санітарним нормам в умовах надзвичайної ситуації, можна розмістити у сховищі, яке має певні розміри і знаходиться у відомій кліматичній зоні;

визначити потрібну кількість повітря для забезпечення нормальних умов перебування людей у сховищах при роботі системи повітропостачання та його очищення у режимах “чиста вентиляція” (ЧВ) та “фільтровентиляція” (ФВ);

визначити необхідну кількість фільтрів проти пилу та фільтрів-поглиначів;

визначити запас води для забезпечення потреб людей, які перебувають у сховищах.

 

Розглянемо це на прикладі.

Припустимо, що підприємство знаходиться у першій кліматичній зоні, площа приміщення для укриття людей S_л=800 м²., висота – Н = 2,6 м.

 

Розрахунки:

1. Визначаємо кількість людей (N_nл), які можуть одночасно перебувати у сховищі за санітарними нормами, що визначаються його площею.

 

Оскільки висота приміщення Н = 2,6 м, то в ньому можна обладнати двоярусні нари. В цих умовах площа, що передбачається для розміщення однієї людини, дорівнює 0,5 м². Отже:

 

N_nл=

 

2. Визначаємо площу основних приміщень забезпечення.

 

S_оп = S_л + S_пу + S_мп + S_сп ,

 

де S_пу - площа пункту управління (S_пу = 20 м², тому, що у сховищі розміщується понад 600 людей);

S_мп - площа медичного пункту (S_мп = 13 м², тому, що на 1 200 людей виділяється площа 9 м², а на кожні 100 людей, що понад 1 200, площа збільшується на 1 м²).

S_cп - площа санітарних постів (S_сп визначається із розрахунку - один пост площею 2,0 м² на 500 осіб: S_сп = 6 м²). Тоді:

 

S_оп = 800+20+13+6 = 839 м².

 

3. Визначаємо обсяг основних приміщень сховища.

 

V_оп = S_оп * H = 839 * 2,6 = 2181,4 м³.

 

4. Визначаємо кількість людей, які можуть одночасно перебувати у сховищі за санітарними нормами, що передбачаються обсягом приміщення. На одну людину передбачається обсяг - 1,5 м³, отже:

 

 

5. Приходимо до висновку, що у сховищі відповідно до санітарно-гігієнічних норм одночасно може переховуватись 1454 людини, тобто N = 1454.

 

6. Визначаємо кількість повітря, потрібного для забезпечення перебування визначеної кількості людей у сховищі, яке знаходиться у режимі чистої вентиляції.

В першій кліматичній зоні, в режимі чистої вентиляції потрібно забезпечити подачу у сховище повітря у кількості 8 м³ / год. на одну особу, отже:

 

V_{’’чв’’} = N * 8 = 1454 * 8 = 11632 м³ / год.

 

7. Визначаємо потрібну кількість проти пилових фільтрів ПФП – 1 000

Потужність фільтру ПФП – 1 000 дорівнює 1 000 м³ / год, тоді:

 

N_ПФП-1000 =

 

8. В першій кліматичній зоні, в режимі фільтр вентиляції потрібно забезпечити подачу у сховище повітря у кількості 2 м³ на одну особу за годину, отже:

 

V “_ФВ” = N * 2 = 1454 * 2 = 2 908 м³ / год.

 

9. Визначаємо потрібну кількість фільтрів-поглиначів ФП – 300.

Потужність фільтру ФП – 300 складає 300 м³ / год., тоді:

 

 

10. Визначаємо потрібний запас води.

Запас води створюється на дві доби із розрахунку 7 л води на добу для кожної людини. Крім того, у сховищах місткістю 600 осіб і більше, додатково для гасіння можливих пожеж передбачається запас води 4,5 м³.

Загальний обсяг запасів води буде дорівнювати:

 

м²

 

Висновки:

1. У сховищі за визначених умов можуть одночасно перебувати 1 454 людини.

2. Для забезпечення перебування людей у сховищі, що знаходиться у режимі “чистої вентиляції ”, потрібно повітря у кількості 11 632 м³ / год, для цього необхідні 12 од. проти пилових фільтрів ПФП – 1 000 з потужністю 1 000 м³ / год.

 

З. Метою забезпечення очищеним повітрям людей, які перебувають у сховищі, що знаходяться у режимі фільтровентиляції, потрібно подавати

2 908 м³ / год, а для цього необхідно 10 од. фільтрів-поглиначів ФП – 300 з потужністю 300 м³ / год.

4. Для забезпечення потреб людей у воді та для боротьби з можливою пожежею треба утворити її запас у кількості 24,86 м³.

 

4. КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

з дисципліни «Безпека життєдіяльності» під час вивчення навчального матеріалу змістових модулів 1, 2 і 3 для студентів всіх спеціальностей

ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ

№ з/п	Види самостійної роботи	Форми контролю та звітності	Параметри оцінки	Максимальна кількість балів
І. Обов’язкові завдання
Систематичність та активність роботи на семінарських заняттях
1.1	Підготовка до семінарських та практичних занять	Активна участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань	18 занять – в діапазоні 1,0—0,8—0,6—0 балів за кожне
1.2	Експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль	Правильність та повнота відповідей	6 занять – в діапазоні 1,0—0,8—0,6—0 балів за кожне
1.3	Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.	Оцінювання якості підготовлених матеріалів, презентацій	6 занять – в діапазоні 1,0—0,8—0,6—0 балів за кожне
Разом балів за семінарські заняття та виконання інших завдань
Виконання модульних контрольних робіт
1.4	Модульний контроль	Перевірка резуль­татів виконання модульної (контрольної) роботи	0-6-8-10 балів
Разом балів за виконання модульних завдань
ІІ. Вибіркові завдання
Виконання завдань для самостійного опрацювання
2.1	Аналітичний огляд наукових публікацій по темах, що винесені на самостійне вивчення	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	0-3-4-5 балів
2.2	Написання та захист рефератів	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	0-3-4-5 балів
2.3	Виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань по темах, що винесені на самостійне вивчення	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	0-6-8-10 балів
2.4	Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах	Обговорення результатів проведеної роботи Тези, наукова стаття, доповідь на конференції	0-6-8-10 балів
Всього балів за вибіркові види СРС
ВСЬОГО БАЛІВ за СРС щодо опанування навчального матеріалу змістових модулів 1, 2 і 3

ВЕЧІРНЯ ФОРМА НАВЧАННЯ

№ з/п	Види самостійної роботи	Форми контролю та звітності	Параметри оцінки	Максимальна кількість балів
І. Обов’язкові завдання
Систематичність та активність роботи на семінарських заняттях
1.1	Підготовка до семінарських та практичних занять	Активна участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань	18 занять – з них: в діапазоні 1,0—0,8—0,6—0 балів – на заняттях №№ 5, 6, 7, 11, 12; 13-18 в діапазоні 2,0—1,5—1,0—0 балів – на заняттях №№ 9, 10; в діапазоні 3—2—1—0 балів – на занятті №8
1.2	Експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль	Правильність та повнота відповідей	6 занять – в діапазоні 1,0—0,8—0,6—0 балів за кожне
1.3	Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.	Оцінювання якості підготовлених матеріалів, презентацій	6 занять – в діапазоні 1,0—0,8—0,6—0 балів за кожне
Разом балів за семінарські заняття та виконання інших завдань
Виконання модульних контрольних робіт
1.4	Модульний контроль	Перевірка резуль­татів виконання модульної (контрольної) роботи	0–6–8–10 балів
Разом балів за виконання модульних завдань
ІІ. Вибіркові завдання
Виконання завдань для самостійного опрацювання
2.1	Аналітичний огляд наукових публікацій по темах, що винесені на самостійне вивчення	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	0–3–4–5 балів
2.2	Написання та захист рефератів	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	0–3–4–5 балів
2.3	Виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань по темах, що винесені на самостійне вивчення	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	0–6–8–10 балів
2.4	Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах	Обговорення результатів проведеної роботи Тези, наукова стаття, доповідь на конференції	0–6–8–10 балів
Всього балів за вибіркові види СРС
ВСЬОГО БАЛІВ за СРС щодо опанування навчального матеріалу змістових модулів 1, 2 і 3

ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

№ з/п	Види самостійної роботи	Форми контролю та звітності	Параметри оцінки	Максимальна кількість балів
І. Обов’язкові завдання
1.1	Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.	Оцінювання якості підготовлених матеріалів, їхньої презентації (захисту).	В діапазоні 7,5–6–4,5–0 балів, по 2,5–2,0–1,5–0 балів за перше завдання з БЖД та 5 – 4 – 3 – 0 балів за завдання з основ охорони праці	7,5
Разом балів за виконання завдань 1.1	7,5
Виконання модульних контрольних робіт
1.2	Модульний контроль	Перевірка резуль­татів виконання модульної (контрольної) роботи	В діапазоні 10–8–6–0 балів
Разом балів за виконання модульних завдань
ІІ. Вибіркові завдання (лише за матеріалами змістових модулів 2 і 3)
Виконання завдань для самостійного опрацювання
2.1	Аналітичний огляд наукових публікацій по темах, що винесені на самостійне вивчення	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	В діапазоні 2,5–2,0–1,5–0 балів	2,5
2.2	Написання та захист рефератів	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	В діапазоні 2,5–2,0–1,5–0 балів	2,5
2.3	Виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань по темах, що винесені на самостійне вивчення	Оцінювання якості підготовлених матеріалів	В діапазоні 2,5–2,0–1,5–0 балів	2,5
2.4	Участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах	Обговорення результатів проведеної роботи Тези, наукова стаття, доповідь на конференції	В діапазоні 2,5–2,0–1,5–0 балів	2,5
Всього балів за вибіркові види СРС	2,5
ВСЬОГО БАЛІВ за СРС щодо опанування навчального матеріалу змістових модулів 1, 2 і 3

 

V. Підсумковий контроль знань студентів

Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у формі іспиту. Положенням про екзаменаційну сесію, затвердженим ректоратом і Вченою Радою університету передбачена письмова форма іспиту. Така форма іспиту сприяє об’єктивності оцінки знань студентів і посилює мотивацію до більш глибокого оволодіння програмним навчальним матеріалом курсу «Безпека життєдіяльності» протягом нормативного періоду його вивчення (перший або другий семестр першого року навчання).

Метою іспиту є встановлення фактичної відповідності рівня знань студентів вимогам програми дисципліни.

Порядок проведення іспиту

1. Іспит проводять по потоках, які об’єднують декілька груп студентів, в письмовій формі, за розкладом, який доводиться до відома студентів до початку екзаменаційної сесії. Тривалість іспиту – 3 астрономічні години.

2. Іспит проводить комісія викладачів. До складу комісії входять лектори потоку, викладачі, які проводять семінарські, практичні та індивідуальні заняття, а також можуть бути задіяними й інші співробітники кафедр. Склад комісії затверджується на засіданні кафедр управління персоналом та економіки праці і регіональної економіки.

3. Кожен студент отримує окремий екзаменаційний білет, завдання з якого він переписує в бланк письмової роботи і дає на них відповіді розбірливим почерком і без скорочень.

4. Після закінчення іспиту роботи здаються комісії, яка їх перевіряє та оцінює.

5. Місце й час оголошення результатів іспиту доводяться до студентів на його початку. Результати іспиту та загальна підсумкова оцінка доводяться до студентів лектором потоку.

6. Усі суперечливі питання щодо підсумкових результатів іспиту розглядаються і вирішуються комісією створеною при факультеті.

До підсумкового контролю (іспиту) кафедри управління персоналом та економіки праці і регіональної економіки розробляють і затверджують на своєму засіданні перелік питань, що охоплюють весь програмний матеріал дисципліни «Безпека життєдіяльності». Рекомендовані та затверджені кафедрами питання доводяться до відома студентів на початку навчального семестру.